Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.11.2026Справа № 910/5231/26Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши у судовому засіданні
заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-3000» (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 20Б, ідентифікаційний код 42020030)
до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, пров. Мар`яненка Івана, 7, ідентифікаційний код 35692211)
про стягнення 258 917, 00 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок-3000» (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - відповідач) про стягнення 258 917, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2026 внаслідок настання аварійної ситуації, пов`язаної з залиттям нежитлових приміщень, позивачем було понесено збитки у розмірі 258 917, 00 грн, які відповідач, як підприємство, відповідальне за утримання будівлі та інженерних мереж, відмовилося відшкодувати добровільно, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 позов задоволено повністю, вирішено cтягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок-3000» матеріальну шкоду у розмірі 258 917, 00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 107 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі №910/5231/26 залишено без змін.
27.10.2026 (зареєстровано 28.10.2025) через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/5231/26, у якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва за яким з відповідача стягнуто 270 917 грн. Із врахуванням судового наказу № 910/2682/25 від 10.06.2025 на суму 28 029 грн та на підставі ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочити різницю заборгованості в сумі 242 890 грн - терміном на один рік.
29.10.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС позивачем подано заперечення на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/5231/26.
29.10.2026 матеріали справи № 910/5231/26 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2026 призначено розгляд заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про розстрочення виконання рішення у судовому засіданні на 11.11.2026.
11.11.2026 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду заяви через неможливість забезпечення явки уповноваженого представника у зв`язку із занятістю в іншому процесі.
У судове засідання, призначене на 11.11.2026, сторони не забезпечили явку уповноважених представників.
Судом досліджено клопотання відповідача про відкладення, та відмовлено у його задоволенні, з тих підстав, що відповідач як юридична особа має повне право залучати інших представників (адвокатів, юристів) для захисту своїх інтересів у суді, тому клопотання про відкладення судового засідання через неможливість явки одного з представників не може вважатися обґрунтованим.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
За таких обставин суд на місці ухвалив розгляд заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про розстрочення виконання рішення проводити за відсутності представників учасників справи.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що основними обов`язками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», які визначені його статутом та законодавством України у сфері житлово-комунальних послуг являється:
утримання та експлуатація житлового фонду: забезпечення належного технічного стану житлових будинків, споруд та приміщень комунальної власності;
обслуговування інженерних мереж: проведення поточних ремонтів та технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, централізованого опалення;
прибирання та благоустрій: організація прибирання прибудинкових територій, сходових клітин та виконання робіт з благоустрою й озеленення;
контроль протипожежної безпеки: здійснення контролю за технічним станом систем протипожежної автоматики, димовидалення та вентиляційних каналів;
оперативно-диспетчерська (аварійна) служба: забезпечення цілодобового оперативно-диспетчерського обслуговування житлового фонду;
робота зі споживачами: прийом та розгляд звернень мешканців, надання платних електротехнічних, сантехнічних та ремонтних послуг за замовленнями.
За доводами відповідача, оскільки основна сума коштів підприємства виділяється на усунення аварійних ситуацій внаслідок обстрілів, купівлю матеріалів та виплату заробітної плати - арешт коштів чи примусове стягнення значної суми грошових коштів в сумі 258 917,00 грн та 12 000,00 грн може паралізувати повністю роботу критично важливого підприємства.
Також відповідач зазначає, що згідно з постановою про відкриття ВП № НОМЕР_1 від 25.08.2025 виконавчого провадження за судовим наказом № 910/2682/25 від 10.06.2025 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВІНОК-3000» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заборгованість в сумі 25 001,06 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
З огляду на що, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/5231/26, яким з відповідача стягнуто 270 917 грн із врахуванням судового наказу № 910/2682/25 від 10.06.2025 на суму 28 029 грн та на підставі ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочити різницю заборгованості в сумі 242 890 грн терміном на один рік.
У своїх запереченнях позивач зазначив, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами конкретні обставини, які роблять одночасне виконання рішення на суму 274 024,00 грн для нього істотно ускладненим, не надано жодного доказу свого фінансового стану як і не запропоновано жодного графіка платежів розстрочення. Також позивач звернув увагу на невірність сум, які просить розстрочити заявник, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/5231/26 у повному обсязі.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, однак суду не надано жодного доказу свого фінансового стану, жодним чином не обґрунтовано запропонований термін відстрочення та не надано жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане, як і не надано самого графіку розстрочення рішення.
Окрім цього, як вбачається із прохальної частини заяви, та вірно зазначено позивачем, заявником неправильно визначено суму, виконання якої просить розстрочити.
Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі № 910/5231/26 стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 258 917, 00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 107 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн 00 коп., тобто на загальну суму - 274 024,00 грн, в той час як заявник просить розстрочити суму 270 917 грн.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".
У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд відзначає, що відповідачем до заяви не долучено жодного доказу, який би свідчив про неможливість чи ускладнення виконання рішення суду, а також про ймовірність настання тих негативних наслідків, які наведені ним у заяві, у разі негайного виконання рішення.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі №910/5231/26 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 у справі №910/5231/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 11.11.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 11.11.2026.
Суддя Л. Г. Пукшин
Судове рішення № 141389714, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/5231/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: