Рішення № 141388473, 09.11.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1298/26

2/706/1110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» через свого представника Пушкарьова О.О. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.11.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про надання Кредиту «Кредитна Картка» № 010/322904/82/712090 від 07.11.2019 (тип кредиту кредитування рахунку). Одночасно з підписанням Заяви про надання Кредиту «Кредитна Картка» було підписано Заяву № 010/322904/82/712090 від 07.11.2019 на приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ1701 від 25.09.2017. Таким чином, відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 07.11.2019, ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних відповідачем умов кредитування.

За умовами укладеного правочину сума наданого кредиту становить 32 000 грн, процентна ставка 45% річних.

Позивач стверджує, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредит в обумовленій сумі. ОСОБА_1 , у свою чергу, зобов`язання не виконав, що призвело до заборгованості, розмір якої становить 94 790,63 грн.

09.04.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2.31-F, за яким первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, що вказані у Реєстрах Боржників, у тому числі до відповідача.

13.06.2024 між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Сонаті» укладено Договір відступлення права вимоги № 13-06/24, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/322904/82/712090 від 07.11.2019.

На підставі укладеного 02.12.2025 між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» Договору про відступлення права вимоги № 02122025-1ДВ позивач набув право вимоги до відповідача на суму 94 790,63 грн

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019 у розмірі 94 790, 63 грн та понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2 662,40 грн і витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 28.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду та витребувано у АТ «Райффайзен Банк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

У поданій 07.09.2026 до суду заяві представник позивача просить розгляд справи здійснювати у відсутність позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву ним не подано.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Судом встановлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 та Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» підписали Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/322904/82/712090. Згідно підписаного документу банк відкриває картковий рахунок IBAN НОМЕР_1 в гривні, випускає та надає клієнту пластикову картку, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями.

Кредит надається шляхом встановлення кредитного ліміту на картку позичальника.

Відповідно до п. 1.4.1, 1.5, 1.6.1 Заяви розмір поточного ліміту на дату початку кредитування становить 32 000 грн, строк кредиту - 48 місяців з дати встановлення, процентна ставка фіксована - 45 % річних.

Заява підписана представниками банку та відповідачем ОСОБА_1 .

Підписаний відповідачем 07.11.2019 Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» містить відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки, загальної вартості кредиту, порядку повернення кредиту.

07.11.2019 ОСОБА_1 підписав заяву № 010/322904/82/712090 про приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ1701 від 25.09.2017, укладеного з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя».

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти кредитувальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 07.11.2019 укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/322904/82/712090.

Факт надання кредитних коштів відповідачу позивачем не підтверджено.

На виконання ухвали суду АТ «Райффайзен Банк» повідомив, що зарахування коштів в сумі 32 000 грн 07.11.2019 не було, оскільки клієнту було встановлено по кредитній картці ліміт у сумі 32 000 грн, у межах яких він міг користуватись коштами.

Виписок про рух коштів по рахунку, які б підтверджували встановлення кредитного ліміту відповідачу ОСОБА_1 та використання ним кредитних коштів, позивач суду не надав, клопотань про їх витребування не заявляв.

Як слідує із позовної заяви, заборгованість за кредитним договором складає 94 790,63 грн і включає заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 35 672,35 грн та 59 118,28 грн - за процентами. Тоді як сума кредитного ліміту становила 32 000 грн.

Детальний розрахунок заборгованості суду не наданий, що позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення позивачем заборгованості як за тілом кредиту, так і нарахованими процентами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, особа, яка звертається до суду як новий кредитор, повинна довести наявність у неї відповідного матеріально-правового права, зокрема шляхом надання доказів переходу до неї саме тієї вимоги, яка є предметом спору.

У даному випадку позивач посилається на послідовний перехід права вимоги від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», а в послідуючому до ТОВ «Сонаті» та ТОВ «ФК «Айквітас».

Тому суд має перевірити кожну ланку цього ланцюга окремо та у взаємному зв`язку з іншими доказами.

Як слідує з матеріалів справи, 09 квітня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2.31-F. Позивач посилається на цей договір як на правову підставу переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Згідно з п. 2.1 укладеного Договору первісний кредитор передає (відступає) за плату новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Разом із тим сам факт укладення договору між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» не дозволяє безумовно встановити, що предметом його виконання була саме вимога до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019.

Для підтвердження цієї обставини необхідним є дослідження документів, які відповідно до умов договору визначають конкретний склад переданих грошових вимог. Проте позивачем не надано суду реєстру боржників або іншого документа, який би містив відомості, що дозволяють індивідуалізувати саме вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/322904/82/712090 та підтвердити її передачу ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Суд при цьому не виходить із того, що відсутність реєстру боржників, акта приймання-передачі сама по собі автоматично свідчить про непереходження права вимоги. Однак за відсутності документа, який відповідно до умов договору підтверджує фактичну передачу конкретних вимог, суд повинен мати інші належні докази, що дозволяють достовірно встановити склад переданих прав. Таких доказів щодо відповідача суду не надано.

Крім того, позивачем не подано документів, які б дозволяли встановити виконання сторонами договору №114/2.31-F у частині передачі саме спірної вимоги, у тому числі документів щодо її фактичної передачі та, за наявності відповідної договірної умови, оплати вартості переданих прав.

Таким чином, матеріали справи не дають суду можливості достовірно встановити, що після укладення договору №114/2.31-F ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019 та розмір такої вимоги.

13 червня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Сонаті» укладений Договір про відступлення права вимоги №13-06/24, пунктом 2.1 якого передбачено, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

При цьому, реєстр боржників це письмовий перелік, що містить прізвища, імена, по батькові, найменування боржників, контактні дані боржників, реквізити Кредитних договорів, дату відступлення права вимоги, розрахунок заборгованості боржника на дату відступлення прав вимоги, вартість відступлення прав вимоги, відомості про статус справ, а також інші відомості про боржників, визначені у Реєстрі боржників, який є додатком до Договору (п. 1 Договору).

Датою відступлення прав вимоги є дата підписання сторонами відповідного Реєстру боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги.

За змістом статті 514 ЦК України новий кредитор набуває лише ті права, які належали первісному кредитору на момент переходу. Отже, для встановлення набуття ТОВ «Сонаті» права вимоги до відповідача необхідно встановити, що таким правом на момент укладення договору №13-06/24 володіло ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Як зазначено вище, належних доказів переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» від первісного кредитора позивачем не надано.

Крім того, позивач до позовної заяви долучив лише копію укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Сонаті» Договору про відступлення права вимоги №13-06/24, водночас реєстру боржників, який би дозволив індивідуалізувати вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019, як таку, що була передана ТОВ «Сонаті», суду не надав.

Відсутність таких документів має істотне значення, оскільки договір між двома фінансовими компаніями сам по собі не встановлює, що кожна конкретна вимога, яка існувала у первісного кредитора або попереднього набувача, була фактично включена до обсягу переданих прав.

Отже, матеріали справи не дають можливості достовірно встановити, що ТОВ «Сонаті» набуло від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» право вимоги до відповідача за кредитним договором №010/322904/82/712090 у розмірі 94 790,63 грн.

Підстави для пред`явлення до відповідача позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач обґрунтовує укладеним 02 грудня 2025 року між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «ФК «Айквітас» Договором про відступлення права вимоги №02122025-1ДВ.

На підтвердження переходу до ТОВ «ФК «Айквітас» права вимоги до відповідача позивачем надано витяг №429 із реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №02122025-1ДВ від 02.12.2025, згідно якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019 на суму 94 790,63 грн.

Водночас долучений позивачем доказ не відповідає вимогам допустимого та достовірного доказу, позаяк засвідчує передачу права вимоги від первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Айквітас» на підставі Договору про відступлення права вимоги №02122025-1ДВ від 02.12.2025. Тоді як сторонами означеного правочину виступали ТОВ «Сонаті» та ТОВ «ФК «Айквітас», а не АТ «Райффайзен Банк Аваль», який своє право вимоги відчужив ще 09.04.2020 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги; реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Водночас, позивач не довів перехід права вимоги за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019 від первісного кредитора до нового на кожному етапі такої передачі.

Зокрема, досліджені судом умови Договорів відступлення права вимоги не передбачають, що за ними відчужуються, у тому числі, і право вимоги за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019.

Реєстри боржників або ж витягів із них до Договорів відступлення права вимоги №114/2.31-F від 09.04.2020, №13-06/24 від 13.06.2024 суду не надані, а долучений позивачем витяг №429 із реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги №02122025-1ДВ від 02.12.2025 відступлення права вимоги від ТОВ «Сонаті» до позивача не підтверджує, оскільки його укладено між АТ «Райффазен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Айквітас», що суперечить умовам дослідженого судом договору.

З огляду на викладене суд виснує про недоведення належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором №010/322904/82/712090 від 07.11.2019 на суму 94 790,63 грн.

У справах про стягнення кредитних коштів, на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право кредитора на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування, наявності заборгованості та права вимоги є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

У той же час, у поданій 07.09.2026 до суду заяві представник ТОВ «ФК «Айквітас» просив розглянути справу за відсутності позивача.

Заявивши клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника, позивач тим самим підтвердив, що подав усі наявні у нього докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів перед судом заявлені вимоги, а тому вони не можуть бути задоволені.

При здійсненні розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить із таких положень процесуального закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, суд залишає понесені судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас», ЄДРПОУ - 43884125, місцезнаходження: вул. Сверстюка Євгена, 13, офіс 409/1, м. Київ, 02002.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА