Рішення № 141387770, 10.11.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/1033/26

Провадження №2/547/888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Самойленко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі- ТОВ «ФК «Авіра Груп»») та ОСОБА_1 02.07.2023 було укладено кредитний договір № 86772, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, строком на 14 днів, тобто до 15.07.2023, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а відповідачем кредитні зобов`язання належним чином не виконані.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №86772 від 02.07.2023 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 14600,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованості за відсотками 10600,00 грн, заборгованості за комісіями 0,00 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму боргу в розмірі 14600,00 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 23.09.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази по справі.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету (а.с. 56, 57).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про відкриття спрощеного провадження у справі шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: «адресат відсутній» (а.с. 61). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивач не подав, клопотань до суду не направив.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 02.07.2023 було укладено кредитний договір № 86772.

Згідно з п.п. 1.1.-1.7 Індивідуальної частини вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 14 днів, тобто до 15.07.2023. Строк дії договору 14 днів, але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 803% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua.

Згідно з п.п. 3.1-3.2 сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Позичальником ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 (а.с. 12-15).

Додаток до договору (Графік розрахунків та загальна вартість кредиту) також підписаний електронним підписом AV4106 (а.с. 16).

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026, ОСОБА_1 , 02.07.2023 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Авіра Груп». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору №86772: унікальний ідентифікатор AV4106, номер картки НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , дата відправки ідентифікатора 02.07.2023 11:40:02 (а.с. 39).

Перерахування коштів відповідачу підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід», адресованим ТОВ «ФК «Авіра Груп» про успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №20/991-рк від 29.05.2023 року, платник: ТОВ ФК АВІРА ГРУП, код ЄДРПОУ 43174156, номер транзакції 38828-72056-17133, дата/час здійснення переказу 02.07.2023 11:40, сума переказу 4000,00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , емітент платіжної картки PRIVAT BANK, код авторизації 237061, код RRN 318311773289, призначення переказу: видача кредиту 86772 (а.с. 9).

З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 12.10.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ). Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_6 ) за період з 02.07.2023 вбачається зарахування грошових коштів в розмірі 4000,00 грн 02.07.2023 (а.62, 63).

Отже, ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконав, кошти не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за кредитним договором № 86772 від 02.07.2023 у розмірі 14600,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованості за відсотками 10600,00 грн, заборгованості за комісіями 0,00 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн (а.с. 32-36).

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 86772 від 02.07.2023 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс», що підтверджується реєстром боржників, який є додатком до вказаного договору (а.с. 31, 40-42, 43, 44).

Таким чином відповідно до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачкою в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Згідно розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором №86772 від 02.07.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 14600,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованості за відсотками 10600,00 грн, заборгованості за комісіями 0,00 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн (а.с. 32-36).

Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 10600,00 грн заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі сторони чітко визначили розмір відсотків, який підлягає сплаті позичальником - 5% за період строку дії договору - 14 днів, тобто до 15.07.2023, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення процентів за договором підлягає частковому задоволенню.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти відповідачу нараховано за період з 03.07.2023 по 08.09.2023.

Отже, суд констатує, що позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано та не надано достатніх доказів щодо правомірності та підстав нарахування процентів за вказаним договором поза межами дії строку позики, після 15.07.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що проценти за договором підлягають нарахуванню за стандартною процентною ставкою 5% протягом строку дії договору позики 14 днів, а саме за період з 02.07.2023 по 15.07.2023.

За таких обставин, заборгованість за процентами має становити за період з 02.07.2023 по 15.07.2023 - 4000,00 грн (тіло кредиту)х5%х14 = 2800,00 грн.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №86772 від 02.07.2023 підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 6800,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредит у в розмірі 4000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 2800,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.06.2026 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_2., додаткову угоду до договору №42649746 про надання правової допомоги від 29.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 від 02.11.2023 на ім`я ОСОБА_2., акт на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 ФОП ОСОБА_2. ТОВ "Діджи Фінанс" з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом ОСОБА_2. на суму 6000,00 грн, що включає: усну консультацію клієнта щодо обставин справи, письмову консультацію клієнта щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, формування додатків до позовної заяви (а.с. 20, 29, 37, 45-47).

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розміру 2000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягають стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1240,02 грн (2662,40 х 6800,00 /14600,00) (а.с. 50).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_7 відкритий в АТ "ПУМБ", МФО 334851) заборгованість за кредитним договором №86772 від 02.07.2023 в розмірі 6800,00 грн (шість тисяч вісімсот гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 1240,02 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1; код ЄДРПОУ 42649746).

Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне рішення складене 10.11.2026.

Суддя Л.М.Самойленко