Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 277/1430/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2026 року селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольхівка Ємільчинського району Житомирської області, проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2026 близько 22 год ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, вирішили взяти горілчані вироби з будинку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що власник за місцем проживання відсутній.
В подальшому, цього ж дня, близько 23 год ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підійшли до території домоволодіння ОСОБА_9 . На місці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишилися біля хвіртки, яка веде на територію домоволодіння ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 підійшли до одного з вікон житлового будинку, де ОСОБА_5 , застосовуючи фізичну силу, дістав шибку у вікні та через виниклий отвір проникли в його середину.
Перебуваючи в будинку в одній із кімнат ОСОБА_5 в дивані вияв банку, в якій знаходилися грошові кошти іноземних валют, а саме 600 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного Банку України на момент вчинення злочину становить 26 814 грн, та 2100 Євро, що згідно офіційного курсу валют Національного Банку України на момент вчинення злочину становить 107 667 грн, які вирішив викрасти.
Реалізуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , не повідомляючи про свої злочинні дії ОСОБА_6 , яка на той час перебувала в іншій кімнаті та не спостерігала за його діями, умисно, таємно, в умовах воєнного стану викрав дані кошти та залишив місце вчинення злочину.
В подальшому, ОСОБА_5 викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 матеріальні збитки в розмірі 134481 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Обвинувачений щиро розкаявся, попросив вибачення у свого дідуся потерпілого.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно статті 349 КПК України.
Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінального проступку повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Потерпілий у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вказав, що претензій до обвинуваченого не має, просив не карати його суворо.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена повністю, його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття.
Обставинами, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у близьких відносинах.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий. За місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, здійснив добровільне пожертвування на ДПОП «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» в розмірі 1500 грн.
При визначенні міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:
- класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжкого злочину (ч.4 ст. 185 КК України);
- наслідки та обставини вчиненого злочину (потерпілий не має претензій до обвинуваченого);
- особу винного - його вік, неперебування на обліку у лікаря-нарколога, відсутність заробітку;
- обставини, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання;
- відсутність судимостей.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі характеризуючі дані на особу, урахувавши думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що є всі підстави призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі строком на 5 років, що є необхідним для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), а також те, що обвинувачений щиро каявся та визнав свою вину, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням зі встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого. Перебування обвинуваченого на волі під наглядом органу пробації під час встановленого судом іспитового строку, на думку суду, не створить значної суспільної небезпеки.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженні за проведення судових експертиз у розмірі 23788 гривень 02 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати в розмірі 3850 грн 88 коп, пов`язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/106-26/13503-Д від 19.08.2026, та в розмірі 19937 грн 14 коп, пов`язані з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-26/13218-БД від 28.08.2026 стягнути із ОСОБА_5 в прибуток держави (отримувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м.Житомир/24060300; банк одержувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ 37976485; рахунок №UA448999980313010115000006797; код класифікації доходів: 24060300).
Скасувати арешт, накладений на грошові кошти в сумі 600 доларів США, 2100 євро та скляну банку, закриту металевою кришкою.
Речові докази: грошові кошти в сумі 600 доларів США, 2100 євро, які передані під розписку на відповідальне зберігання потерпілому - залишити власнику ОСОБА_9 ;
скляну банку, зразки букального епітелію ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141386480, Ємільчинський районний суд Житомирської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 277/1430/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: