Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/12869/26
Провадження № 1-кс/638/3339/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі: слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3
з участю підозрюваного: ОСОБА_4 ,
з участю захисників підозрюваного: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222060000039 від 08.04.2026 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працює на посаді начальника бурової дільниці Комунального підприємства Безлюдівської селищної ради «Комуненерго», раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частинною 5 статті 27, частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Харкова звернувся слідчий СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 27.06.2014 КП «Комуненерго» створене згідно з рішенням ХХІХ сесії Харківської районної ради 6 скликання «Про створення комунального підприємства Харківської районної ради «Комуненерго».
Відповідно до Статуту КП «Комуненерго» затвердженого рішенням XLIII сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання «Про зміну відомостей про КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО БЕЗЛЮДІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «КОМУНЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 39402730)» від 18.12.2024, КП «Комуненерго» є комунальним підприємством, створеним на майні комунальної власності Безлюдівської селищної ради, метою створення якого є задоволення потреб громадян, населення, підприємства, організацій та установ, що мешкають та знаходяться на території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області та окремих населених пунктах Харківського району, в постачанні теплової енергії, водопостачанні та водовідведенні, здійсненні інших видів діяльності з метою одержання прибутку.
Засновником підприємства є Безлюдівська селищна рада. КП «Комуненерго» безпосередньо підпорядковане Безлюдівській селищній раді.
На вказаному комунальному підприємстві з 20.10.2021 на посаді начальника відділу кадрів працювала ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє стан на теперішній час.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 09.08.2024, за попередньою змовою з невстановленими у ході досудового розслідування особами, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, всупереч інтересам служби, в умовах воєнного стану, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів КП «Комуненерго», шляхом зловживання своїм службовим становищем, який виразився у використані наданих їй службових повноважень щодо забезпечення ОСОБА_4 формального оформлення трудової діяльності з КП «Комуненерго», який фактично відповідну роботу не виконуватиме, створення документальних підстав для безпідставного нарахування ОСОБА_4 заробітної плати та пов`язаних з її нарахуванням обов`язкових платежів, а також фактичне вибуття відповідних бюджетних коштів із майнової сфери КП «Комуненерго».
Наказом №22-о/с від 09.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено до КП «Комуненерго» на посаду начальника теплового району № 2 КП «Комуненерго», у подальшому наказом № 2-о/с від 01.01.2025 ОСОБА_4 переведено на посаду начальника теплового району № 1 КП «Комуненерго» та наказом № 11-о/с від 31.03.2026 на посаду начальника бурової дільниці КП «Комуненерго».
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 , залучила до своєї протиправної діяльності ОСОБА_4 з метою підшукання осіб, які будуть готові фіктивно працевлаштуватись до КП «Комуненерго», але яким буде незаконного нарахована та виплачена заробітна плата та інших види доплат.
Після чого, у невстановлений досудовими розслідуванням час, однак не пізніше 09.08.2024, діючи умисно, сприяючи у реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , з метою пособництва ОСОБА_11 , у заволодінні чужим майном, перебувачи у невстановленому у ході досудового розслідування місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких обов`язків як працівник КП «Комуненерго» виконувати не буде, надав ОСОБА_11 заяву від імені ОСОБА_12 від 09.08.2024 на ім`я директора КП «Комуненерго» про прийняття на роботу та згоду на обробку персональних даних.
Після чого, ОСОБА_11 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, забезпечила формальне оформлення трудової діяльності ОСОБА_12 з КП «Комуненерго», шляхом підготовки проєкту наказу про приймо на роботу та подальше подання його на підпис директору КП «Комуненерго».
На підставі вищевказаних неправомірних дій, директором КП «Комуненерго» підписано наказ №23-о/с від 09.08.2024, яким ОСОБА_12 призначено на посаду слюсаря аварійно-відновлювальних робіт 5 розряду на дільницю водопостачання КП «Комуненерго», а у подальшому наказом №15-о/с від 31.03.2026 ОСОБА_12 переведно на посаду машиніста насосних установок на дільницю водовідведення (КНС с. Безлюдівка, в/д Стадіонний) КП «Комуненерго».
У подальшому, ОСОБА_11 , у період з 12.08.2024 по 01.08.2026, кожного звітного дня місяця, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись на робочому місці за адресою: м. Харків, вул. Вузлова, 25, де знаходиться адміністративна будівля КП «Комуненерго», перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів КП «Комуненерго», достовірно знаючи про те, що ОСОБА_12 жодного дня не був присутній на своєму робочому місці та фактично свої завдання і обов`язки, передбачені його посадовою інструкцією не виконував, з метою привласнення на користь третіх осіб, складала та затверджувала власним підписом табелі обліку використання робочого часу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , які виразились у пособництві, тобто в наданні засобів, які сприяли службовій особі КП «Комуненерго» ОСОБА_11 , у заволодінні бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівника КП «Комуненерго» ОСОБА_12 , внаслідок чого Безлюдівській селищній територіальній громаді завдано матеріальну шкоду на загальну суму 278 149,35 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме: пособництві у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Після чого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 17.07.2025, діюючи умисно, сприяючи у реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , з метою пособництва ОСОБА_11 , у заволодінні чужим майном, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідуванні місці, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будь-яких обов`язків як працівник КП «Комуненерго» виконувати не буде, надав ОСОБА_11 заяву від імені ОСОБА_13 від 17.07.2025 на ім`я директора КП «Комуненерго» про прийняття на роботу з доданими до неї копією паспорта, копією ідентифікаційного коду, копією військово-облікового документу, номером банківської картки, на яку у подальшому ОСОБА_13 отримував заробітну плату та згоду на обробку персональних даних, при цьому усвідомлюючи, що вказана особа виконувати свої трудові обов`язки не буде.
Після чого, ОСОБА_11 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, забезпечила формальне оформлення трудової діяльності ОСОБА_13 з КП «Комуненерго», шляхом підготовки проєкту наказу про прийом на роботу та подальше подання його на підпис директору КП «Комуненерго».
На підставі вищевказаних неправомірних дій, директором КП «Комуненерго» підписано наказ №94-о/с від 17.07.2025, яким ОСОБА_13 призначено на посаду слюсаря аварійно-відновлювальних робіт 4 розряду служби водопостачання та водовідведення КП «Комуненерго», а у подальшому наказом №20-о/с від 31.03.2026 ОСОБА_13 переведено на посаду слюсаря АВР 3 розряду на бурову дільницю КП «Комуненерго».
У подальшому, ОСОБА_11 , у період часу з 17.07.2025 по 01.08.2026, кожного звітного дня місяця, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись на робочому місця за адресою: м. Харків, вул. Вузлова, 25, де знаходиться адміністративна будівля КП «Комуненерго», перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів КП «Комуненерго», достовірно знаючи про те, що ОСОБА_13 жодного дня не був присутній на своєму робочому місця, та фактично свої завдання і обов`язки, передбачені його посадовою інструкцією не виконував, з метою привласнення на користь третіх осіб, складала та затверджувала власним підписом табелі обліку використання робочого часу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , які виразились у пособництві, тобто в наданні засобів, які сприяли службовій особі КП «Комуненерго» ОСОБА_11 , у заволодінні бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівника КП «Комуненерго» ОСОБА_13 , внаслідок чого Безлюдівській селищній територіальній громаді завдано матеріальну шкоду на загальну суму 85 406,16 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме: пособництві у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Після чого, у невстановлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 05.08.2025, діючи умисно, сприяючи у реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , з метою пособництва ОСОБА_11 , у заволодінні чужим майном, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місця, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будь-яких обов`язків як працівник КП «Комуненерго» виконувати не буде, надав ОСОБА_11 заяву від імені ОСОБА_14 від 05.08.2025 на ім`я директора КП «Комуненерго» про прийняття на роботу з доданими до неї копією паспорта, копією ідентифікаційного коду, копією військово-облікового документу, номером банківської картки, на яку у подальшому ОСОБА_14 отримував заробітну плату та згоду на обробку персональних даних, при цьому усвідомлюючи, що вказана особа виконувати свої трудові обов`язки не буде.
Після чого, ОСОБА_11 , будучи службовою особою, наділено. Організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, забезпечила формальне оформлення трудової діяльності ОСОБА_14 з КП «Комуненерго», шляхом підготовки проєкту наказу про прийом на роботу та подальше подання його на підпис директору КП «Комуненерго».
На підставі вищевказаних неправомірних дій, директором КП «Комуненерго» підписано наказ №113-о/с від 05.08.2025, яким ОСОБА_14 призначено на посаду машиніста насосних установок на дільницю водопостачання (с. Васищеве станція 2-го підйому) КП «Комуненерго», а у подальшому наказом №19-о/с від 31.03.2026 ОСОБА_14 переведено на посаду слюсаря АВР 3 розряду на бурову дільницю КП «Комуненерго».
У подальшому, ОСОБА_11 , у період з 05.08.2025 по 01.08.2026, кожного звітного дня місяця, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись на робочому місця за адресою: м. Харків, вул. Вузлова, 25, де знаходиться адміністративна будівля КП «Комуненерго», перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів КП «Комуненерго», достовірно знаючи про те, що ОСОБА_14 жодного дня не був присутній на своєму робочому місця та фактично свої завдання і обов`язки, передбачені його посадовою інструкцією не виконував, з метою привласнення на користь третіх осіб, складала та затверджувала власним підписом табелі обліку використання робочого часу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , які виразилися у пособництві, тобто в наданні засобів, які сприяли службовій особі КП «Комуненерго» ОСОБА_11 , у заволодінні бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівника КП «Комуненерго» ОСОБА_14 , внаслідок чого Безлюдівській селищній територіальній громаді завдано матеріальну шкоду на загальну суму 65 714,51 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме: пособництві у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Після чого, у невстановлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 09.08.2024, діючи умисно, сприяючи у реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , з метою пособництва ОСОБА_11 , у заволодінні чужим майном, перебуваючи у невстановленому у ході досудового розслідування місця, достовірно знаючи, що він будь-яких обов`язків як працівник КП «Комуненерго» виконувати не буде, надав ОСОБА_11 заяву від свого імені від 09.08.2024 на ім`я директора КП «Комуненерго» про прийняття на роботу та згоду на обробку персональних даних, при цьому усвідомлюючи, що він виконувати свої трудові обов`язки не буде.
Після чого, ОСОБА_11 , будучи службовою особою, наділено. Організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, забезпечила формальне оформлення трудової діяльності ОСОБА_4 з КП «Комуненерго», шляхом підготовки проєкту наказу про прийом на роботу та подальше подання його на підпис директору КП «Комуненерго».
На підставі вищевказаних неправомірних дій, директором КП «Комуненерго» підписано наказ №22-о/с від 09.08.2024, яким ОСОБА_4 призначено на посаду начальника теплового району №2 КП «Комуненерго», а у подальшому наказом №2-о/с від 01.01.2025 ОСОБА_4 переведено на посаду начальника теплового району №1 КП «Комуненерго», а також наказом №11-о/с від 31.03.2026 ОСОБА_4 переведено на посаду начальника бурової дільниці КП «Комуненерго».
У подальшому, ОСОБА_11 , у період з 12.08.2024 по 01.08.2026, кожного звітного дня місяця, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, знаходячись на робочому місця за адресою: м. Харків, вул. Вузлова, 25, де знаходиться адміністративна будівля КП «Комуненерго», перебуваючи на посаді начальника відділу кадрів КП «Комуненерго», достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 жодного дня не був присутній на своєму робочому місця та фактично свої завдання і обов`язки, передбачені його посадовою інструкцією не виконував, з метою привласнення на користь третіх осіб, складала та затверджувала власним підписом табелі обліку використання робочого часу.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , які виразилися у пособництві, тобто в наданні засобів, які сприяли службовій особі КП «Комуненерго» ОСОБА_11 , у заволодінні бюджетними коштами, які виділені на оплату праці працівника КП «Комуненерго» ОСОБА_4 , внаслідок чого Безлюдівській селищній територіальній громаді завдано матеріальну шкоду на загальну суму 282 448,31 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, а саме: пособництві у заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
09.11.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
Слідчий вказує, що аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення дійшла до наступних висновків.
Так, ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, до ОСОБА_4 як основне покарання, судом може бути застосоване покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, сам по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у майбутньому, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Усвідомлюючи невідворотність покарання та значний обсяг завданої матеріальної шкоди спільно з іншими фігурантами, підозрюваний може намагатися залишити своє постійне місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території України або поза її межами.
Таким чином, наявний ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 може тиснути та спливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані.
Перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 матиме можливість зв`язатися з іншими свідками, працівниками КП «Комуненерго» або іншими фігурантами, здійснювати на них психологічний тиск, схиляти до зміни показів на свою користь або узгодження єдиної версії захисту, що суттєво перешкоджатиме встановленню істини у справі.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених пунктом 1,3 частини 1 статті 177 КПК України.
Відтак, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені пунктом 1,3 статті 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, орган досудового розслідування просить визначити розмір застави не менше 605 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 013 440,00 грн., із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України та вказав, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які визначені статтею 177 КПК України.
Захисники підозрюваного ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати відмовити у задоволенні клопотання. У разі встановлення передбачених законом підставі для застосування запобіжного заходу, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 66 560,00 грн. Посилають на те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не доведені, органом досудового розслідування не наведено конкретних підстав того, що підозрюваний намагався ухилитися від проведення процесуальних дій, залишив постійне місце проживання з метою уникнення слідства, перераховувався від правоохоронних органів, вчиняв дій на втечу, відмовлявся виконувати законні процесуальні вимоги, погрожував свідкам, примушував будь-яку особу до зміни показань, пропонував неправомірну вигоду за надання неправдивих показань, вимагав приховування або знищення доказів, вчиняв інші доведені дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню. Також вказали, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання та соціальні зв`язки, має багаторічну діяльність, спрямовану на підтримку Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони, військових формувань та потреб оборони держави, має численні нагороди, відзнаки, грамоти та подяки. Щодо застави вказують. Що слідчий не навів конкретного економічного розрахунку, який підтверджував би необхідність визначення застави саме в розмірі 605 прожиткових мінімумів. Сам факт підприємницької діяльності підозрюваного, наявності зв`язків із юридичними особами або зазначенням в інформаційних базах певного майна не означає наявності у підозрюваного вільних грошових коштів у відповідному розмірі, у тому просить застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисників, а також подані письмові заперечення та надав відповідні докази, які характеризують його особу.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026222060000039 від 08.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
09.11.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України.
Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В обґрунтування застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування посилається на забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб запобіжний захід по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». В тому числі і оцінка свідчень, які отриманні адвокатом при опитуванні відповідних осіб.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог частини 1 статті 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України.
Щодо існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктом 1, 3, частини 1 статті 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину. Санкція частини 4 статті 191 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів, інших підозрюваних та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, експертів, інших підозрюваних, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених пунктом 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного.
Так, вивченнням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має численні нагороди, відзнаки, грамоти та подяки, займається діяльністю, спрямованою на підтримку Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони, військових формувань та потреб оборони держави.
Між тим, доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено слідчим та прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені.
Слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного під вартою в якості запобіжного заходу не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 .
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені статтею 178 КПК України.
Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною 6 та 8 статті 176 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК України, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 та 6 статті 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На думку слідчого судді, прокурором не було доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, враховуючи відомості про особу підозрюваного, обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 є застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможуть запобігти встановленим ризикам, враховуючи тяжкість злочину у вчинені якого він підозрюється. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави, є невиправданим, стороною захисту надано не було і слідчим суддею обставин для такого висновку не встановлено.
Відповідно до вимог частини 5 статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу органом досудового розслідування ставиться питання про необхідність при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити заставу у сумі 2 013 440 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя вважає, що розмір застави, яку просить визначити орган досудового розслідування підозрюваному у розмірі 2 013 440,00 грн. є непомірною для підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено наявність виключних випадків для визначення застави особі, підозрюваній у вчиненні тяжкого злочину, у розмірі, який перевищує максимальний розмір, установлений пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» Європейський суду з прав людини, аналізуючи обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави, зазначив що гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні.
Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваного, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.
Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий та сімейний стан, вік та стан здоров`я, інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, водночас беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину та його наслідки, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі, передбаченому частиною 5 статті 182 КПК України, а саме у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.
На переконання суду, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222060000039 від 08.04.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частинною 5 статті 27, частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі №638/12869/26, провадження №1-кс/638/3339/26 від 10.11.2026 року, за (ПІБ) _ (Шевченківський районний суд м. Харкова).
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42026222060000039 від 08.04.2026 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом.
Відповідно до частини 8 статті 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2026 року.
Слідчий суддя:
Копію ухвали отримав:
«____»_____2026 р.___ год.____ хв._____ ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Судове рішення № 141385480, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 638/12869/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: