Рішення № 141384680, 04.11.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2554/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участі секретаря судового засідання Чайки Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №567290-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 21 листопада 2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №567290-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №567290-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5872 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 21 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №567290-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000,00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яка позичальником вказана при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим станом на 05 червня 2026 року виникла заборгованість в розмірі 37290,00 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 11000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 18590,00 грн; суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5500,00 грн; суми прострочених платежів по комісії - 2200,00 грн. Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 37290,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Сторони в судове засіданні не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у позові зазначила, що проти винесення заочного рішення не заперечує, просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не подала, копія ухвали та позов з додатками направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, проте поштове відправлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань від неї не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 21 листопада 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №567290-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з пропозицією укласти договір (офертою) та прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладення договору шляхом обміну електронним повідомленням через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Вищезазначений договір №567290-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21 листопада 2025 року укладений у електронній формі та підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора UA-5872.

Відповідно до п. 2 договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 11 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк, на який надано кредит, 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1%, фіксована. Комісія за надання кредиту становить 2200,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 11 000,00 грн. Термін дії договору: до 08 травня 2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 27 141,58 грн. Загальні витрати за Кредитом: 16 141,58 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6942,76%. Денна процентна ставка: 0,87 процентів. Сторони в п. 3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (матеріали електр. справи).

З листа АТ КБ «Приват банк» від 02 липня 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку 21 листопада 2025 року перераховано кошти в розмірі 11000,00 грн (а.с. 21-22).

Згідно з випискою за договором про рух коштів по картці за кредитним договором №567290-КС-001 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 21 листопада 2025 року по 08 травня 2026 року користувалася кредитними коштами з картки № НОМЕР_2 (а.с. 21-22, 24-26).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості станом на 05 червня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 не здійснювала платежі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 37290 грн 00 коп., що складається з: заборгованості за кредитом 11000 грн 00 коп.; заборгованості по відсоткам 18590 грн 00 коп., заборгованості по комісії - 2200 грн 00 коп. та заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5500 грн 00 коп. (матеріали електр. справи).

За встановлених обставин позивач ТОВ «Бізнес Позика» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту у встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак остання в односторонньому порядку відмовилась від виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим допустила спірну заборгованість.

При цьому, розмір спірної заборгованості за вищевказаним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не подано.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом п. 15 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З врахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло після 24 лютого 2022 року, а тому позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 31790,00 грн заборгованості за договором, з яких 11000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 18590,00 грн - заборгованість за відсотками, 2200,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. У задоволенні вимог про стягнення 5500,00 грн заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 31790,00 грн, тобто на 85,25%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2269,70 грн (2662,40 грн.* 85,25 %) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 567290-КС-001 від 21 листопада 2025 року в розмірі 31790 (тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто) гривень 00 копійок, та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей