Рішення № 141384233, 11.11.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 161/17385/26

2/609/866/2026

11 листопада 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Катерняк О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мацишиної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до відповідача: ОСОБА_1 вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 15 вересня 2026 року до Шумського районного суду Тернопільської області за підсудністю з Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла цивільна справа №161/17385/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтовано тим, що 12 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір №56696113, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно з п.1.1 кредитного договору № 56696113 від 12.04.2024 Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. З огляду на викладене, зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС». Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 11823 грн, яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3000 грн. 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 8823 грн. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 3179/23587844 від 06.07.2026. На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 11823 грн, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. 15 жовтня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Степанюком О.В. через систему «Електронний суд» було направлено відзив на позов. Зазначає, що Відповідач не подавав заявки-анкети на кредит відповідно до вказаного договору в особистому кабінеті та не створював його. Заявка є первинним волевиявленням особи на отримання кредиту та основою для подальшого формування оферти. Водночас у матеріалах справи така заявка відсутня, що унеможливлює встановлення факту звернення відповідача до кредитодавця, обсягу запитуваних умов та навіть факту ініціювання правовідносин. За таких обставин відсутній належний доказ волевиявлення особи на укладення договору, що суперечить вимогам ст. 638 ЦК України щодо досягнення згоди сторін. Вказує, що відповідач заперечує факт укладення спірного кредитного договору та зазначає про відсутність власного волевиявлення на отримання кредиту. Відповідач не визнає, що особисто створював обліковий запис в інформаційній системі кредитодавця, подавав заявку, отримував та використовував одноразовий ідентифікатор або вчиняв інші дії, спрямовані на укладення договору. За таких обставин саме по собі відображення в інформаційній системі кредитодавця відомостей про нібито укладений договір не є достатнім без перевірки того, ким фактично були вчинені відповідні дії. За відсутності належних і достатніх доказів особистого акцепту відповідачем пропозиції укласти договір, погодження істотних умов та фактичного надання кредитних коштів немає підстав покладати на нього обов`язок виконувати зобов`язання, існування яких ним заперечується. Крім того, умови кредитного договору не містять визначення конкретного банківського рахунку, на який мали бути перераховані кредитні кошти, що унеможливлює встановлення належного отримувача коштів та перевірку факту виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту. Також позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування кредитних коштів саме кредитодавцем на рахунок відповідача, зокрема банківської виписки, платіжної інструкції чи іншого первинного платіжного документа із зазначенням платника, отримувача, номера рахунку, суми та дати проведення операції. Крім того зазначає, що Позивачем не надані жодні документи, які подавалися при укладені договору і підтверджували особу Відповідача, як особу яка отримала кредит (паспорт, РНОКПП, інші цифрові документи). Позивач не надав суду жодних доказів ідентифікації особи відповідача через ІТС кредитора під час укладення кредитного договору. Кредитний договір не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 , оскільки тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідача не підтверджує проходження ним верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Також вказує, що Позивач не довів, що саме відповідач ініціював отримання кредиту та укладав договір, а тому ризики неналежної ідентифікації та верифікації клієнта та шахрайських дій третіх осіб покладаються на Позивача, а не на Відповідача. Факт внесення відомостей до ЄРДР та відкриття кримінального провадження №12024035600000082 за ч.1 ст.182 КК України свідчить про наявність даних щодо незаконного використання персональних даних відповідача третіми особами. У межах цього провадження простежується причетність ОСОБА_2 до можливого кримінального правопорушення. З урахуванням наведеного, відкриття кримінального провадження спростовує презумпцію добровільності укладення договору, на яку посилається позивач, підтверджує версію відповідача про відсутність його волевиявлення, зумовлює підвищені вимоги до доказів ідентифікації особи та електронного підпису. З цих підстав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано п`ятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви.

5. Ухвалою суду від 23 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19 жовтня 2026 року. Крім того, в АТ «Універсал Банк» витребувано докази, що містять банківську таємницю.

6. Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 11 листопада 2026 року.

7. Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача окремим пунктом в позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, проте скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

8. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що 12 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №56696113, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo.

Відповідно до п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строку, що визначені Договором.

Згідно із п.п. 1.2., 1.3. Договору, сума кредиту становить 3000 грн, кредит надається загальним строком на 180 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 12.04.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.4. Договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватись позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) 09.10.2024.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, без врахування тіла кредиту складає 13248 гривень та 90800 відсотків річних. Тип процентної ставки - фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 16248 грн.

Відповідно до п. п. 1.5.1., 1.6. Договору, пільгова процентна ставка 2,1% в день. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 912,5 % річних.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну карту/особистий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

-Пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка.

-Стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Відповідно до таблиці: пільговий період - 21 календарних днів з 12.04.2024 по 03.05.2024 за пільговою процентною ставкою 2,1% в день; стандартний період - 159 календарних днів з 04.05.2024 по 09.10.2024 за стандартною процентною ставкою 2.5% в день.

Пунктами 2.3., 2.3.1, 2.3.2., 2.3.3. Договору обумовлена пролонгацію договору.

Згідно із п. 2.4.1. Договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розміри та у терміни, що встановлені Графіком платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.4.4. Договору визначено, що позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитись від Договору, розірвати чи припинити Договір, без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку Позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до кількості днів користування.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 56696113 від 12.04.2024 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 11.1. кредитного договору № 56696113 від 12.04.2024 року, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними.

11. Додатком до Кредитного договору є Графік платежів за договором про споживчий кредит №56696113 від 12.04.2024 з розрахунку застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo. У Графіку визначено дату видачі кредиту та дату платежу, види платежів, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту. Так, загальна вартість кредиту складає 16248 грн та включає в себе витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом в розмірі 13248 грн та суми кредиту в розмірі 3000 грн.

12. Такі ж умови щодо кредитування, основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача містяться у Паспорті споживчого кредиту продукту «56696113», який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo.

13. Довідкою ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» №23587844/І від 17.07.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про споживчий кредит №56696113 від 12.04.2024 ідентифікований Товариством. Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo 12.04.2024, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .

14. На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало суду Лист №БТ/Е-42155 від 25.09.2026, яким підтверджується, що станом на 12.04.2024 на ім`я ОСОБА_1 Банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . 12.04.2024 дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 3000 грн.

15. ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» складено розрахунок заборгованості за кредитним договором №56696113 від 12.04.2024 клієнта ОСОБА_1 . Згідно із розрахунком: 12.04.2024 - дата видачі кредиту в сумі 3000 грн, 10.10.2024 - залишок на дату: 3000 грн тіло кредиту, 8823 грн проценти. Крім того, згідно із розрахунком слідує, що з 12.04.2024 по 03.05.2024 включно (пільговий період 21 день) Товариство нараховувало проценти в розмірі 2,1% в день, по 63 грн. Починаючи з 04.05.2024 по 13.05.2024 проценти нараховувались в розмірі 2.5% в день (стандартна процентна ставка) по 75 грн в день. Починаючи з 14.05.2024 по 10.10.2024 включно проценти нараховувались в розмірі 1.5% в день, по 45 грн.

16. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 3179/23587844 від 06.07.2026, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

17. Жодних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором в повному обсязі, які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

ІV. Оцінка Суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

18. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

19. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

21. Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

22. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

23. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

24. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

25. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

26. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

27. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19.

28. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29. Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

30. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

31. Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

32. Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи

33. З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 , уклавши договір №56696113 від 12.04.2024 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому, на думку суду цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд критично ставиться до зауваження відповідача стосовно того, що умови кредитного договору не містять визначення конкретного банківського рахунку, на який мали бути перераховані кредитні кошти, що унеможливлює встановлення належного отримувача коштів та перевірку факту виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту.

Так, у Розділі 12 Договору «Реквізити сторін» зазначено реквізити платіжної карти Позичальника, а саме НОМЕР_3 .

Крім того, Листом №БТ/Е-42155 від 25.09.2026, наданим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підтверджується, що станом на 12.04.2024 на ім`я ОСОБА_1 Банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . 12.04.2024 дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 3000 грн.

Отже, підтверджено, що на виконання умов Договору про споживчий кредит, кредитором ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» було перераховано на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 обумовлену договором суму кредиту в розмірі 3000 грн.

34. Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав. Коштів для повного повернення кредиту та процентів не вніс.

Крім того, пунктом 3.4.4. Договору визначено, що позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитись від Договору, розірвати чи припинити Договір, без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку Позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до кількості днів користування.

Відповідач не скористався своїм правом відмовитись від Договору, а отже прийняв його умови повністю.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 12 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 56696113 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані.

Надаючи правову оцінку кредитному договору суд приходить до висновку про його укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсними.

Так, матеріалами справи підтверджується волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, оскільки останній пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, ознайомився з умовами кредитування, підписав кредитний договір, паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором mo9hsfjo, після чого на зазначений ним платіжний інструмент були перераховані кредитні кошти. Сукупність наявних у справі доказів підтверджує досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та його належне укладення.

Крім того слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Сам лише факт заперечення позовних вимог стороною відповідача, без надання відповідних доказів, не свідчить про неукладення вказаного договору.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Враховуючи наведене вище, у суду відсутні підстави вважати неукладеним між сторонами кредитний договір № 56696113, тому доводи представника відповідача з цього приводу є безпідставними.

35. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №56696113 від 12.04.2024, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, загальна заборгованість відповідача становить: 11823 гривень та складається з: основного боргу 3000 гривень, залишку відсотків 8823 гривень.

Крім того, з розрахунку слідує, що відповідачем не було здійснено жодної оплати на погашення боргу.

Також, згідно із розрахунком слідує, що з 12.04.2024 по 03.05.2024 включно (пільговий період 21 день) Товариство нараховувало проценти в розмірі 2,1% в день, по 63 грн. Починаючи з 04.05.2024 по 13.05.2024 проценти нараховувались в розмірі 2.5% в день (стандартна процентна ставка) по 75 грн в день. Починаючи з 14.05.2024 по 10.10.2024 включно проценти нараховувались в розмірі 1.5% в день, по 45 грн.

36. Натомість, з таким розрахунком боргу суд не погоджується з огляду на таке.

Договір про відкриття кредитної лінії, який є різновидом споживчого кредиту, було укладено 12 квітня 2024 року, а тому при його укладенні мають бути застосовані норми законодавства, чинні на дату його укладення.

Згідно з позовними вимогами заборгованість за процентами нарахована ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» за наступними процентними ставками: з 12.04.2024 по 03.05.2024 включно (пільговий період 21 день) Товариство нараховувало проценти в розмірі 2,1% в день, по 63 грн. Починаючи з 04.05.2024 по 13.05.2024 проценти нараховувались в розмірі 2,5% в день (стандартна процентна ставка) по 75 грн в день. Починаючи з 14.05.2024 по 10.10.2024 включно проценти нараховувались в розмірі 1.5% в день, по 45 грн.

37. Проте, умови договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.

38. Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

39. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

40. Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1 % в день.

41. Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

42. Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

43. Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Укладений 12 квітня 2024 року договір №56696113 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, а тому, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі більшому ніж 1% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.

44. Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Договір з відповідачем укладено 12 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому, умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,1%, 2,5% та 1.5% в день є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд приходить до висновку, що по зазначених договорах розмір заборгованості по процентах необхідно розраховувати за процентною ставкою 1 % в день за заявлений у позові період, а саме з 12.04.2024 року до 09.10.2024 року, тобто за 180 днів.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3000 грн, відповідно 1 % в день становить 30 грн, у зв`язку із чим розмір заборгованості по процентах за 180 днів становить 5400 грн (30 х 180), який і мав би підлягати до стягнення з відповідача на користь позивача.

45. Отже, до стягнення підлягає загальний розмір заборгованості за Договором №56696113 від 12.04.2024 на загальну суму 8400 грн (3000 грн + 5400 = 8400 грн), з яких: 3000 грн - основний борг (тіло кредиту); 5400 грн - проценти.

46. Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

47. Що стосується доводів відповідача про те, що кредитний договір було укладено шляхом вчинення кримінального правопорушення відносно відповідача, то такі не заслуговують на увагу суду, оскільки сам по собі факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення щодо відповідача кримінального правопорушення, окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, зазначених відповідачем, стосовно того, що саме цей кредитний договір укладений шахрайським способом від імені ОСОБА_1 .

48. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

49. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

50. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

51. Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

52. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позов задоволено частково у сумі 8400 грн, що становить 71,05% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 1891,64 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

54. Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

55. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

На підтвердження витрат з надання правничої допомоги стороною позивача надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та АО «АПОЛОГЕТ»; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 виданий Усенко М.І.; Ордер на надання правничої допомоги від 04.11.2025; Акт №3181 від 17.07.2026 наданих послуг, відповідно до якого сума наданих послуг складає 8000 грн; Детальний опис наданих послуг до акту №3181 від 17.07.2026 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025.

56. Суд враховує, що відповідач не погодився із заявленим розміром витрат на правову допомогу, вважаючи таку суму неспівмірною із складністю справи, обсягом фактично виконаної роботи та її значенням для сторін.

Суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, та відсутність представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи, а також бере до уваги незгоду сторони відповідача з визначеним розміром правової допомоги.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

57. Ураховуючи часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 3552,50 грн (71,05% від загальної суми).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №56696113 від 12.04.2024 у сумі 8400 (вісім тисяч чотириста гривень) грн, яка складається з: 3000 грн заборгованості за тілом кредиту; 5400 грн заборгованості за відсотками, які перерахувати за реквізитами: IBAN НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» - 1891,64 (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня 64 копійки) грн сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 3552,50 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок) грн, які перерахувати за реквізитами: IBAN НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 11 листопада 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, IBAN НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК