Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/606/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070170000942 від 22.07.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Рижковка, Черкаської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватний підприємець, з середньою спеціальною освітою, депутат Чопської міської ради VI скликання, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 126 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 15 липня 2014 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в адміністративній будівлі Чопської міської ради за адресою: місто Чоп, вулиця Берег, будинок 2, діючи умисно, протиправно, створюючи перепони та обмеження щодо збирання, одержання, створення інформації журналісту засобів масової інформації, маючи на меті порушити встановлений порядок законної професійної діяльності позаштатного кореспондента незалежної громадсько-політичної газети «Трибуна» ОСОБА_7 , який здійснював на той час як учасник інформаційних відносин редакційне завдання головного редактора незалежної громадсько-політичної газети «Трибуна» ОСОБА_8 щодо здійснення моніторингу та журналістського розслідування діяльності посадових осіб Чопської міської ради за дотриманням законодавства України у сфері доступу до публічної інформації, земельних та майнових відносин, почав створювати кореспонденту ОСОБА_7 умисні механічні перепони щодо одержання ним інформації, шляхом нанесення ударів рукою по відео камері, яку ОСОБА_7 тримав у руках.
Внаслідок протизаконних дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_7 останнього було позбавлено можливості скористатися своїм професійним правом журналіста щодо одержання інформації та проведення відеорепортажу за допомогою даної відеокамери.
Далі, близько 16.30 години 15 липня 2014 року ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі адміністративної будівлі Чопської міської ради за адресою: місто Чоп, вулиця Берег, будинок 2, почав словесно висловлювати своє невдоволення щодо продовження відеозйомки ОСОБА_7 , не дивлячись на те, що останній повідомив, що він є позаштатним кореспондентом громадсько-політичної газети «Трибуна» та здійснює свою професійну діяльність згідно Законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», на грунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, з метою завдання побоїв, умисно, протиправно, наніс один удар рукою в область голови ОСОБА_7 .
Внаслідок чого, ОСОБА_4 своїми умисним діями завдав фізичного болю потерпілому ОСОБА_7 , не спричинивши йому тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 КК України (в редакції статті КК України до внесення змін 04 лютого 2016 року), умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Також встановлено, що близько 16.30 години 15 липня 2014 року ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі адміністративної будівлі Чопської міської ради за адресою: місто Чоп, вулиця Берег, будинок 2, почав словесно висловлювати своє невдоволення щодо продовження відеозйомки ОСОБА_7 , не дивлячись на те, що останній повідомив, що він є позаштатним кореспондентом громадсько-політичної газети «Трибуна» та здійснює свою професійну діяльність згідно Законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», на грунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, з метою завдання побоїв, умисно, протиправно, наніс один удар рукою в область голови ОСОБА_7 . Внаслідок чого, ОСОБА_4 своїми умисним діями завдав фізичного болю потерпілому ОСОБА_7 , не спричинивши йому тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 126 КК України, не визнав. Пояснив, що по події, яка відбулася у 2014 року, вони приходили у міську раду по земельним питанням до когось. Поводили себе як завжди, а саме: залякували працівників, ходили по кабінетах, вирішували свої питання та зверталися неофіційно. Перебував у міській раді на той час тому, що були земельні питання. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 тривалий час приходили у міську раду та бували на сесіях міської ради. На питання прокурора: «В чому полягали чіпляння?», ОСОБА_4 відповів, що вони приходили до секретаря та задавали питання, який не має права надавати такі послуги та повідомляв про це їх. Вони поводили себе неправильно. Панібратство, а не офіційно, вони прийшли не як журналісти, вони ходили знімали та фотографували. Вони постійно підіймали градус та говорили, що якщо не зробиш, то тебе посадять. Із тими питаннями, з якими вони зверталися на той час, не входили в їх обов`язки. На питання прокурора: «В чому полягав тиск?», ОСОБА_4 відповів, що вчинив просто як людина. Був вчинений тиск на секретаря, тому був захист від нападу. Подію, яка відбулася в коридорі, не пам`ятає, камеру не закривав руками та не вибивав з рук. Факту вибиття камери з рук не видно та не було такого. Компанія, яка ходила є мешканцями міста, які постійно вела відеотрансляції сесій Чопської міської ради. На питання прокурора: «Чому він продовжив тиск на ОСОБА_7 з коридору в напрямку вихода?» - ОСОБА_4 відповів, що він не є жуналістом, він прикривався цим. Знав, що ОСОБА_7 не журналіст і ніколи ним не був. ОСОБА_9 також не є журналістом, не може бути людина з вулиці журналістом. На питання: «Чи представлялися вам ті особи?», ОСОБА_4 пояснив, що ніхто не представлявся, вони там спілкувалися у коридорі. На питання: «Чи пам`ятає хто спілкувався в коридорі?», ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вони говорили із секретарем щодо подачі заяви, яка стосувалася земельного питання. На питання: «Чи були якій розпізнавальні знаки чи бейджики на них?», ОСОБА_4 відповів, що ні, не було. ОСОБА_7 не штовхав нічого, такого не робив. Не вважає ОСОБА_7 журналістом, він прикривався журналістською діяльністю, залежить від людей. ОСОБА_10 йому не знайомий, ОСОБА_9 не відома йому як журналіст. Не є засновником громадських організацій, колись був засновником «Чопська громада», але зараз вийшов з неї. З ОСОБА_7 знайомий з 60-х років, фізичну силу до ОСОБА_7 в коридорі не застосовував. ОСОБА_7 знає давно та відомо, що він ніколи не був журналістом. Відеозйомці не перешкоджав та не застосовував силу до такого. Ніяких запитів для встановлення його статусу, як журналіста не подавав. Вони приходили та заважали виконувати роботу та чіплялися до секретаря. Займав посаду депутата один термін, тобто 5 років.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає у АДРЕСА_2 у судовому засіданні 27.02.2025 повідомив наступне. Щодо ОСОБА_11 особисто ніколи з ним не мав неприязних стосунків. Будь-яка його діяльність у м.Чоп, у тому числі як депутата Чопської міськради, ніколи не була предметом журналістських розслідувань та публікацій у газеті "Трибуна" або у соцмережах, його прізвище там ніколи не фігурувало. ОСОБА_4 знає ще із дитинства, виросли у одному і тому ж дворі, створеному двома будинками - АДРЕСА_3 . Тобто, добре знав і його самого, і його сім`ю. Не сказати, що були друзями, але при зустрічі завжди віталися один з одним. Де, коли та якими своїми діями перейшов йому дорогу, не розуміє. Наміру владнати все ОСОБА_12 не проявляв, кроки задля примирення не вживав.
Коротко про те, що передувало подіям у Чопській міськраді 15.07.2014 р., та з якими обставинами стикався, як журналіст, як мешканець міста, у якому народився, відвідуючи Чопську міськраду та її заходи.
Так, наприклад, 27.11.2013 р. заступник міськголови ОСОБА_13 у своєму кабінеті напав, відібрав відеокамеру, що висіла на шиї, та почав кликати на допомогу, нібито він напав на нього. Приїхала поліція, голова міськради ОСОБА_14 виділила службове авто із водієм, аби поліція мала змогу відвезти в Ужгород на експертизу на вживання алкоголю. Закінчилося тим, що у Обласному наркодиспансері черговий лікар відмовився та просто виштовхав їх з дільничним ОСОБА_15 на вулицю, а ОСОБА_13 злякавшись свого зухвальства, не подав заяву до поліції. На початку 2014 р. (січень-лютий) зненацька поліція, викликавши повісткою у Оноківці, вручає підозру, у якій інкримінувалося, нібито, здійснення нападу на керуючу справами (заступник) ОСОБА_16 під час прийому громадян у Чопській міськраді. Виявилось, що поліція відкрила кримінальну справу №12014070170000113 за сфальсифікованими показами семи працівників міськради. Але відразу після публікації у "Трибуні" з відео подій у кабінеті ОСОБА_17 та справа була швидко закрита. Обласна прокуратура навіть просила як ОСОБА_18 прибрати публікацію з інтернету, та видалення відео з ОСОБА_19 . За фальсифікацію ніхто не був притягнутий до відповідальності, хоча подавав відповідну заяву у поліцію.
28 березня 2014 р. під час прямування на сесію Чопської міськради ОСОБА_20 (висловлював погрози ще до того, що закінчить як ОСОБА_21 ), ОСОБА_22 та ОСОБА_23 силою скрутили, закинули у авто, та відвезли у с.Салівка, де насильно утримували 5 годин - до закінчення сесії Чопської міськради, на якій присутність чопській владі була вкрай небажана. Згодом теж була відкрита кримінальна справа прокурором ОСОБА_24 , навіть був проведений перехресний допит зі ним та нападниками, але на тому все і закінчилось.
Має публікації на Ютуб-каналі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", у газеті " ОСОБА_25 ", на інтернет-сайті газета " ІНФОРМАЦІЯ_4 " trubyna.org.ua, та, згодом у газеті СНК ГО Сила народного Контролю, де містилися перепечатки матеріалів з " ОСОБА_25 ".
Зранку 15 липня 2014 року приблизно о 10 годині відвідав чергову сесію Чопської міськради з метою відзняти відеоматеріал для подальшого його розміщення на Ютубі та у черговій своїй публікації у газеті « ОСОБА_25 », тому що проведення сесій завжди утаємничувалось від мешканців ОСОБА_26 . Тому просто обдзвонювали депутатів і повідомляли дату і час засідання. Тобто мешканці ОСОБА_26 були позбавлені як можливості вчасно прибути на засідання, так і знати про порядок денний або перебіг обговорення питань та можливості виступити. Це робилось навмисно, аби у майбутньому внести правки у протоколах з рішенням сесій, що неодноразово виявлялось ним та членами ГО СНК-Чоп. Прибувши на сесію, зареєструвався належним чином, пред`явивши своє посвідчення позаштатного кореспондента газети " ОСОБА_25 ", записали з нього дані, і приступив до відеозйомки засідання. Також відеозйомку там проводив ОСОБА_27 , теж мешканець ОСОБА_28 . До оголошення початку засідання, у одного з депутатів (на прізвище ОСОБА_29 , як пам`ятає) виникло питання щодо відеозйомки на цьому засіданні. Але з президіума відповіли, що представники ЗМІ зареєстровані у засіданні. В цей час ОСОБА_30 і ОСОБА_31 були присутні в залі засідання у сусідньому ряду. Сесія пройшла в штатному режимі, на цей раз ніхто не виганяв, як це неодноразово бувало раніше, коли сам та посвідчення кореспондента " ОСОБА_25 " не раз бувало предметом прискіпливої уваги секретаря Чопської міськради ОСОБА_32 . Строк дії посвідчення був безстроковим, тому приходилось терпіти присутність, хоча керівництво міськради та деякі депутати не поділяли такої думки. Наприклад, два депутати на засіданні намагалися насильно витягнути із залу присутню ОСОБА_33 . Тодішнього члена виконкому, і нинішнього голову міськради ОСОБА_34 - теж разом зі ним вигнали якось з засідання виконкому.
Після завершення сесії 15.07.2014 р. мав декілька годин аби обмірковувати втілення почутого і побаченого на сесії у своїй статі в "Трибуні". А вже близько 16:30 по домовленості з ОСОБА_35 та членами ГО "Сила Народного Контролю" (СНК) ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , мали на меті того ж дня відвідати Чопську міськраду, аби подати заяви про виділення земельних ділянок та колективне звернення 280 громадян ОСОБА_26 щодо тарифів на питне водопостачання, та вручити копії звернення всім депутатам міськради. У ці тарифи на водопостачання, згідно висновку АМКУ були включені витрати на зарплату неіснуючих працівників неіснуючої НФС. Тема тарифів на питне водопостачання у Чопі теж була одним з моїх журналістських розслідувань, після якого 09.04.2014 року було відкрито кримінальне провадження.
Отже, зустрівся з ОСОБА_35 , ОСОБА_36 та ОСОБА_38 , та всі разом приблизно о 17 годині прийшли до приймальні Чопської міськради. Там спочатку ОСОБА_35 деякий час з`ясовувала питання із своєю заявою на земельну ділянку. Секретарка приймальні ОСОБА_39 визвала землевпорядника ОСОБА_40 і вони вдвох пояснювали Німців порядок процедури. Невдовзі з`явилася Фелді (секретар міськради), позаду неї стояв ОСОБА_41 (начальник секретного відділу міськради), та ОСОБА_42 почала обурено чіплятися до ОСОБА_43 про причини приходу, потім до Тукілуша, потім Фелді виходить у коридор. ОСОБА_44 та ОСОБА_35 секретарка відмовила у реєстрації їх заяв та рекомендує звернутися у ЦНАП, куди, зокрема, ОСОБА_45 вже безрезультатно зверталась. Йому, як і членам ГО СНК було відомо, що питання з ділянками негласно вимагалося вирішувати з головою міськради ОСОБА_14 , що звісно, суперечило законодавству. Потім у приймальню зайшов депутат ОСОБА_30 , якому ОСОБА_43 , скориставшись нагодою, вручила копію звернення громадян ОСОБА_26 щодо тарифів на питне водопостачання, також ОСОБА_46 , який у той час теж підійшов та стояв у дверях приймальні разом із ОСОБА_47 , ОСОБА_43 вручила копію такого звернення. ОСОБА_31 з подивом взяв та, швидко гортаючи звернення, доволі беззмістовно починав говорити ОСОБА_36 якісь незрозумілі речі. Дохняк і ОСОБА_31 перебували, ймовірно, у стані алкогольного сп`яніння, бо відчував запах алкоголю при їх розмові у доволі невеликому приміщенні приймальні. Завершивши цю розмову, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 пройшли у кабінет до голови міськради ОСОБА_48 , а він зі ОСОБА_43 перейшли через коридор у кабінет навпроти до заступника ОСОБА_13 , а потім до землевпорядника ОСОБА_49 . Останній поспішав нібито на нараду до голови міськради, адже ОСОБА_14 не хотіла з деяких причин, щоб працівники міськради наговорили щось зайвого на камеру журналісту. Потім зі ОСОБА_36 вийшли з кабінету землевпорядника у коридор, де ОСОБА_12 , мабуть, як член депутатської земельної комісії, давав якісь поради ОСОБА_44 , ознайомлюючись з його заявою на земельну ділянку.
Отже, у коридорі після розмови ОСОБА_11 з ОСОБА_50 розмовляв зі ОСОБА_43 , у цей час ОСОБА_30 , який перебував поруч (за крок від мене), раптово підійшов та двічі намагався вдарити по камері зі словами "не пиши". Один раз відвернувся, а один раз він все ж таки вдарив по камері. На що його застеріг, аби не бив більше по камері, бо напише заяву у міліцію на його неправомірні дії. Тобто ОСОБА_12 вдарив по відеокамері свідомо, таким чином перешкоджаючи законній діяльності як представника ЗМІ. Це його власна камера, придбана за власні гроші. Такі його дії були неадекватними, адже він усвідомлював, що потерпілий є представником ЗМІ газети "Трибуна", він був присутній зранку о 10.00 на сесії міськради, де на запитання одного депутата щодо відеозйомки, було оголошено, що представники ЗМІ зареєстровані у засіданні. Побачивши такі дії ОСОБА_11 , якими він перешкоджав, ОСОБА_43 стала дзвонити у поліцію та намагалася сповістити про перешкоджання діяльності. Але її спілкування із поліцією перебивав ОСОБА_31 , голосним сміхом та запереченнями. Тут у коридорі з`явився ОСОБА_41 , щось тихо на вухо сказав ОСОБА_46 та Дохняку, після чого ОСОБА_30 , ніби отримавши команду від ОСОБА_51 , став крутити руки ОСОБА_36 та з силою виштовхнув її з коридору до сходів.
При своєму пересуванні коридором ОСОБА_31 випадково зачепив ліктем камеру, але, вдаючи, що потрепілий його навмисно задів, став чіплятися до і вдарив паперовою скруткою. Такий попередив, що журналіст і на роботі.
Повз пройшла ОСОБА_52 і зашла із ОСОБА_47 у оргвідділ, біля дверей якого з однієї сторони, у куті стояв він, у іншому куті - ОСОБА_36 , раптово ОСОБА_30 схопив за шию та під підбадьорювання ОСОБА_53 потягнув до виходу з коридору. Відчув біль в області шиї, почав вивертатися, рука Дохняка зіскочила, вхопивши позаду волосся. Але вирвався, та відійшовши у кут, та роблячи вигляд, що не боляче. Фомичов прицільно вдарив по телефону ОСОБА_36 , вибивши таким чином телефон з рук жорсткою скруткою із документів, що весь час були у нього в руках.
Телефон впав на бетонну підлогу, ОСОБА_43 його підняла. ОСОБА_31 погрозливо наблизився до ОСОБА_43 , почав тикати її паперовою скруткою та замахнувся на нього. Через пару секунд ОСОБА_30 наніс оглушливий удар у праву частину голову. Потерпілий вдарився головою о стіну, впритул до якої стояв. Стало зле: зашуміло в голові, потемніло в очах. Окуляри злетіли на підлогу. Намагався якось не подати вигляду, що боляче, нахилився, спираючись одною рукою о стіну, та напівпомацьки підняв окуляри. Те що відбулося, було дуже болісно. Та принизливо для нього, як для чоловіка.
Ступак відразу ж вдруге зателефонувала у поліцію. Тим часом ОСОБА_31 з ОСОБА_54 пішли у сторону кабінету до ОСОБА_55 . Згодом приїхала поліція та дільничний інспектор ОСОБА_15 . Ступак вимагала від них, аби ОСОБА_46 та ОСОБА_56 провели експертизу на алкоголь. Дільничний інспектор ОСОБА_15 пішов у сторону приймальні, аби поговорити з ОСОБА_54 та ОСОБА_57 . Але тут вже робочий час працівників мерії у 18:00 закінчився, працівники міськради почали виходити і він став спускатися сходами разом із ними до виходу з будівлі міськради. Після нанесеного ОСОБА_54 удару почала боліти голова, відчував ніби порушення координації. Вийшов на вулицю і коли з міськради вийшла ОСОБА_43 , разом рушили додому, бо жили у одному напрямку - на пр. Залізничників. Вона питала про самопочуття. Відповідав, що погано, нудить, головокружіння. Біля проспекту знудило, на що ОСОБА_36 , порадила, якщо не стане краще, звернутися до лікаря. Прийшовши додому, приліг відпочити, переживав страшенно, потім заснув. Уночі погано спав через головний біль, знов знудило. Тому зранку 16 липня приблизно о 8:00 звернувся до пункту швидкої допомоги м.Чоп. Лікар розпитав, подивився його, та сказав, що це схоже на струс мозку. Дали укол, зробили запис у журналі, та скерували до травмпункту Обллікарні. У обласному травмпункті того ж дня оглянув черговий лікар, записав у Журнал реєстрації, дав довідку із висновком та скерував до невропатолога у Залізничну лікарню (працював на той час на залізниці). Прибув до невропатолога, вона оглянула та дала направлення на госпіталізацію у неврологічне відділення Залізничної лікарні. Поклали в лікарню, призначили курс лікування уколи, ліки. Наступного дня 17.07.2014 р. в лікарню прийшов дільничний інспектор ОСОБА_15 та відібрав пояснення щодо подій у Чопській міськраді 15.07.2014 р. Через два дні лікування став почуватись трохи краще, але у відділенні була нестерпна задуха, важко було дихати, а є астматиком (з 11 років). На дворі була літня спека. До того ж не мав при собі ніяких змінних речей, засобів гігієни та грошей, адже зовсім не очікував на госпіталізацію. Відтак, попросив перевести у Чопську залізничну лікарню, там у всіх палатах є кондиціонери. Лікарі не заперечували, 18.07.2014 р. перевели у Чопську лікарню, там пройшов курс лікування і згодом, 25.07. 2014 р. був виписаний.
Події відбувалися на очах у жінки, на очах ОСОБА_36 - це було дуже принизливо як для чоловіка. Крім того, працював на залізниці, а там суворі вимоги щодо стану здоров`я і якщо не проходиш медкомісію, то не допустять до роботи та списують. За 2 роки до цих подій вже був струс мозку. Синці деколи заживають легче, ніж травми психологічного характеру - моральні травми.
Так і не зміг вчасно підготувати заплановану статтю до газети "Трибуна" з висвітленням сесії міськради 15.07.2014 р. через перешкоду журналістській діяльності через побиття. З того моменту майже нічого не зміг написати, та й часу вже не було: то поїздки у Оноківці на допити, то робота, то виклики на експертизи, робота, проходження експертизи, робота, оскарження постанови про закриття у суді, знов робота. Для журналістики не було вже ні місця, ні натхнення. Під час слідства слідчий ОСОБА_58 якось висловив дивну думку, що вдарили один раз та й все. Але коли перепитав що, якби на моєму місці була його мама, то він різко змінив тональність розмови: "Залиште мою маму у спокої!".
На запитання прокурора коли став журналістом повідомив, що писав статті, з 30.12.2013 року став позаштатним кореспондентом газети « ОСОБА_25 », займався розслідуваннями щодо Чопської міської ради, на Фейсбуці розміщував статті, які передруковувались, зокрема, ОСОБА_59 , ще до цих подій. Як позаштатний кореспондент займався розслідуванням діяльності Чопської міської ради. Часто заходив до Чопської міської ради у зв`язку із запитами, по тарифах було кримінальне провадження. На запитання чи багато людей знали про журналістську діяльність повідомив, що газета не дуже відома, а сайт відомий. Такий повідомляв, реєструвався, коли питали, то пред`являв посвідчення. На той час було завдання від газети «Трибуна» щодо водопостачання, моніторингу у Чопській міській раді. До даної події бачився з обвинуваченим, при зустрічі віталися. На сесії того дня був ОСОБА_30 , до того з ним не було неприязних відносин. При допиті повідомив, що останній повідомляв його: «Не пиши», такий двічі намагався вибити камеру, за другим разом попав по ній. У раді намагався вести відеофіксацію, оскільки було небезпечно перебувати там без відеокамери через дії, які там відбувались. На запитання про те, чи повідомляв, що журналіст, повідомив, що коли ОСОБА_30 виштовхав ОСОБА_60 , Фомічев зачепив камеру, однак, навпаки словесно на нього нападав, чітко повідомив, що є журналіст і є на роботі. При цьому ОСОБА_30 схопив за шию, потім за волосся, а потім вдарив, при цьому відчув неприємні відчуття, спочатку не надавав значення таким, а при ударі було боляче. Посвідчення журналіста є безстроковим, а ОСОБА_61 одного разу зазначила, що оскільки нема дати на ньому, то дійсне 25 років. З тих пір на бажав нічого писати. Після цих подій була одна велика публікація стосовно його викрадення близько через рік після подій, але вона була готова після редакційних правок. Нічого нового з тих пір не публікував. На запитання захисника адвоката ОСОБА_5 про можливість повідомити обставини без використання нотаток повідомив, що може, однак, це займе значного часу. Підстави перебування того дня у Чопській міській раді: Тикулін та Німець подавали заяви про надання земельних ділянок. Тикулін був членом «Сили народного контролю Чоп», здійснювали вручення звернення 280 громадян депутатам щодо тарифів на водопостачання на основі висновків АМКУ за його інформаційними запитами. Німців по заяві відмовила секретар, оскільки це є прерогативою ЦНАП, а заяву ОСОБА_62 роз`яснював ОСОБА_30 . Звернення мали зареєструвати і роздати, такі так і не були зареєстровані. Чи були всі журналістами, не тільки він, ОСОБА_60 лише у грудні 2014 року стала головним редактором газети. Стосовно договірних відносин нарахування заробітної плати, повідомив, що не пам`ятає, йому було видано посвідчення, фінансових відносин не було, оскільки був позаштатним працівником. До ОСОБА_63 журналістів не входив, не подавав заяву. Стосовно питань, порядку денного користувався сайтом, при цьому якраз і було виявлено підміни, що стало підставою розслідування діяльності ради. Стосовно цього була кримінальна справа, про притягнення винних осіб до відповідальності нічого не відомо. Публікації здійснював за власним прізвищем, а під псевдонімом. ОСОБА_64 після публікації статті про викрадення почав погрожувати йому. Про викрадення була кримінальна справа, проводився його перехресний допит, про результати розгляду нічого не відомо. На сесії того дня перебував, реєструвався, для цього подав посвідчення, про підпис у журналі не пам`ятає. Коли була перша публікація у газеті «Трибуна» не пам`ятає, ще до того здійснював публікації. До цієї події був цикл статей: «Демони Чопської мерії: 1, 2, 3», ще були публікації стосовно нетверезих атомників. Заяву про злочин не подавав, підставою став дзвінок ОСОБА_60 того дня до поліції, коли вона повідомила про напад, до нього приходив у лікарню для допиту інспектор для відібрання пояснень. ОСОБА_60 подавала заяви, було дві справи, які потім об`єднали. У лікарні встановили струс головного мозку, йому давали ліки, уколи, лікар перевіряв реакції. До того був струс головного мозку у 2012 році, тоді не був у лікарні, перебував на лікарняному. У 2014 році надавали виписку. На залізниці працював радіомеханіком до виходу на пенсію при досягненні 60 років. При цьому у раді не мав лейба, однак у карман ставив коробок сірників, щоб було видно з такого наявність посвідчення. Має середню спеціальну освіту. При виході з міської ради рухався з усіма людьми, йшов з натовпом, оскільки закінчився робочий час і установу закривали, не знімав, коли спускався, вийшов з усіма через двері, камера висіла на шиї, і таким чином знімала.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомила, що проживає: АДРЕСА_4 , з потерпілим спілкується по роботі з приводу журналістської діяльності, з обвинуваченим знайома, у судовому засіданні 02.05.2025 повідомила наступне. Розповіла, що в той день прийшла у приміщення міської ради з метою вручення зауважень стосовно підвищення тарифів на комунальні послуги, де вони разом з організацією «Сила громадського контролю» проробили зауваження щодо тарифів, і побачили величезну кількість невідповідностей чинному законодавству і написали великий текст з аналізом та звернення до кожного депутата, кожного керівника Чопської міської ради, чому ці тарифи не можуть бути прийняті. Зібравши ці всі документи, вони прийшли, щоб вручити особисто їх депутатам, разом з ними прийшли також інші дві особи, які прийшли здати заяви на оформлення землі (Німець та Тукілуш), після чого покинули міську раду. Знаючи, що після кожної сесії міської ради відбуваються застілля, вони прийшли туди, знаючи, що там практично завжди є всі депутати, щоб вручити зауваження щодо тарифів. Також було відомо, що у міській раді систематично здійснюються напади на ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , оскільки вони були єдиними журналістами, які постійно щось від них хотіли то правду, то щось антикорупційне, і це нікому не подобалося, тому до них постійно агресивно ставилися. Міський голова одного разу навіть зламала великий палець, тому там могло бути все завгодно, знаючи це, вони підготувалися, щоб фіксувати кожен їхній крок, щоб не сталося від когось підступної дії. Згодом з кабінета, де відбувалося застілля вийшов ОСОБА_4 та ОСОБА_31 , почали нападати та брутально себе вести в коридорі міської ради, вони фактично не запускали їх у мерію. Фомічов та ОСОБА_4 були під хорошим «шафе», вели себе неадекватно та говорили незрозумілі речі. Вони далі продовжували робити свою роботу, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_46 були вручені зауваження, які підписало близько 300 людей, ОСОБА_4 говорив з неповагою до цих людей та казав, що йому це не указ. В коридорі міського голови до виходу, можливо метрів 15 довжиною, вони поступово з приймальної міської голови їх витискали, і притисніли їх в самий кінець цього коридора на вихід. Самі вони не виходили, тому їх витискали. ОСОБА_9 стояла біля дверей оргвідділу з правої сторони, ОСОБА_7 з лівої сторони мовчки все знімав, далі ОСОБА_31 почав виштовхувати ОСОБА_9 , а ОСОБА_4 , ОСОБА_7 зупинилися на площадці перед входом у міську раду, знову повернулися та стали біля дверей, перед тим ОСОБА_4 двічі ударив по камері ОСОБА_7 , при цьому ОСОБА_7 попереджав, що він зараз на роботі, а ОСОБА_31 вибив фотоапарат і він упав на підлогу, а в цей час ОСОБА_4 двічі ударив по камері та випхав за шию ОСОБА_7 та за волосся також хапав, а потім поки ОСОБА_31 розбирався зі ОСОБА_9 , ОСОБА_4 згорнув у трубочку бумаги, які ми йому дали та ходив до ОСОБА_7 та бив його по камері та по животу ОСОБА_9 та говорив «що ви можете», «та нічого ви не можете», після чого ОСОБА_4 знову вдарив ОСОБА_7 по обличчю, і той ударився об косяк дверей, після чого з ОСОБА_7 злетіли окуляри. ОСОБА_7 почав звертатися до нього «що ви робите?», «навіщо ви це робите?», після чого ОСОБА_9 зателефонувала в поліцію, телефонувала 2 рази та повідомляла про напад. Вони нехотя приїхали, вони наполягали на експертизі, бо вони п`яні вони нікуди їх не повезли та сказали, що вони відмовилися. Вони постійно заходили та виходили із кабінету міського голови, ОСОБА_41 іноді виходив, секретар ОСОБА_52 , ОСОБА_41 показував знаками тим двом, щоб вони уходили або щось інше робили. Поліція, приїхавши, відразу пішли до кабінету міського голови вирішити, що там робити, та як себе поводити, після чого повідомили, що вони відмовилися від експертизи, вони навіть не взяли покази. ОСОБА_9 наполягала, щоб вона саме там зробила повідомлення про злочин, однак вони сказали, що прийдете до нас та зробите там повідомлення. Кінець робочого дня більшість почали виходити, і вони почали виходити з кабінету з ними, ОСОБА_7 пішов першим, оскільки він це все знімав, ОСОБА_9 затрималася зі слідчим, та вийшла майже останньою, ОСОБА_7 стояв у пройомі дверей та бачила як він їх знімав, він їх просто знімав. Залишивши будівлю вони пішли додому, по дорозі він повідомив, що його нудить. Пізніше ввечері написав ОСОБА_7 та сказав, що його страшно нудить, порадила, щоб він пішов до лікарів. ОСОБА_7 пішов зранку до лікарів, де виявилося, що він отримав струс мозку. На поставлені запитання ОСОБА_9 відповіла, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є членами громадської організації «Сила громадського контролю», зокрема ОСОБА_9 є його редактором, вона попросила ОСОБА_7 на той час здійснювати фіксацію. Розповіла, що вона не була на сесії міської ради. На початку події у приймальній вони агресивно себе не вели, насміхалися на жарти все переводили і неадекватно себе вели, однак рук до них не прикладали. В коридорі вони вже почали до них чіплятися, почали вибивати із рук камеру, тикали в живіт і витискали їх до дверей. ОСОБА_4 було відомо, що вони були журналістами, а в саме той день ОСОБА_7 реєструвався в журналі. ОСОБА_7 під час інциденту двічі сказав, що він журналіст і він на роботі, коли ОСОБА_30 ударив по камері, на що ОСОБА_4 відповів, що «він теж на роботі». Самий удар ОСОБА_9 побачила боковим зором. Після події вони перестали роздавати зауваження та викликали поліцію. Це випадок був висвітлений у газеті ОСОБА_9 особисто писала цю статтю про депутатів, які напали. Було всього троє людей, які мали камеру ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та Тукілуш. При ударі можливо був ОСОБА_41 , присутніми були ОСОБА_4 , ОСОБА_31 , та ОСОБА_9 . В міську раду ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прийшли в якості журналістів. ОСОБА_7 не заплутувався і не ударявся головою.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає: АДРЕСА_5 , працює вчителем у Чопському ліцеї, повідомив наступне. Тоді працював у Чопській міській раді, зокрема, відповідав за секретну частину, і коли виходив зі свого службового кабінету до іншого, бо не було принтера, то бачив, як стояв ОСОБА_30 , ОСОБА_31 і ОСОБА_43 , які голосно говорили, було схоже на сварку на словах, то сказав, щоб розмовляли унизу. ОСОБА_66 там не пам`ятає. Ступак і ОСОБА_67 тоді часто заходили до міської ради, до голови ради, відривали усіх від роботи своїми візитами. Люди після цього згадували події. Щодо ОСОБА_66 , то такого серед них не пам`ятає, сварку спостерігав до 5 хв. Зайшов до кабінету в оргвідділ, двері ще залишались привідкритими, то знов сказав, щоб ішли вниз. Коли повертався до кабінету, то, здається, всі пішли. Ступак і ОСОБА_67 не працювали тоді у міськраді, ОСОБА_43 казала, що вона журналіст. Чого ходив ОСОБА_67 , не зрозуміло. Вони все ходили з фотоапаратом, можливо і відео на телефон знімали, але не точно. ОСОБА_66 серед присутніх не бачив. Всі три особи вийшли з прийомної і були на коридорі. При виході ним з роботи вже нікого не було. Хто що казав, уже не пам`ятає.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , м. Краслава, Латвійська Республіка. В ніяких стосунках з обвинуваченим ОСОБА_4 не перебуває. Повідомила, що дана подія відбулася в 2014 році, на той час ОСОБА_4 був депутатом. У цей період займала посаду начальника фінансового управління, і коли ця подія відбувалася, то бачила, що там відбувалося. З даних пояснень та заданих питань стало відомо, що з періоду даної події пройшов великий проміжок часу, тому у конкретних деталях дану подію не пам`ятає, оскільки пройшло більше десяти років. Перед приймальнею відбувалися незначні події, якісь розмови. Спускаючись по сходах їх обігнав ОСОБА_7 , спотикнувся і ударився у двері. В коридорі перебували кілька людей, а саме ОСОБА_69 , ОСОБА_67 , ОСОБА_30 . ОСОБА_70 перебувала в коридорі більше п`яти хвили, в коридорі перебували також інші працівники перед входом в приймальню. Подія відбувалася перед приймальнею, там ОСОБА_4 з ОСОБА_7 розмовляли на відстані між собою, розмови між ними не пам`ятає. Активних дій даної події не бачила. О 18 год. 00 хв. вони всім фінансовим управління поверталися з роботи, відбувалося це все під кінець робочого дня. Працює у міській раді з 2004 року по 26 січня 2016 року потім не працювала, і зараз знову працює. ОСОБА_7 з кимось розмовляв- ОСОБА_4 , ОСОБА_71 , точно не впевнена, чи пам`ятає всіх осіб, хто був в коридорі. ОСОБА_67 був одягнутий в штанах, ОСОБА_31 та ОСОБА_4 в штанах та білій сорочці. На той час в коридорі були камери внутрішнього спостереження. Свідком побиття вона не була, про обставини події дізналася із розмов, однак не пам`ятає, від кого вона це чула. Оскільки дана подія її не стосувалася та зважаючи на тривалий час, а саме десять років, в конкретних деталях нічого не пам`ятає. Активних дій не бачила. Спускаючись по сходах із колегами їх обігнав ОСОБА_67 , спотикнувся і упав перед входом. Камера в ОСОБА_7 була спереду. Відстань від кабінету до ОСОБА_4 з ОСОБА_7 була приблизно 30-40 метрів, тому вона не чула розмови між ними. По сходах спускалися практично всі працівники фінансового управління, а саме: ОСОБА_52 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 . Моменту удару не бачила, а тільки чула звук удару в двері. Знає, що ОСОБА_7 проживає у м. Чоп та бачила декілька разів його у міський раді з камерою. Почула звук удару, але що там саме відбулося, не може відповісти.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_74 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована в м. Старий Самбір, Львівська область, проживає в АДРЕСА_6 . В ніяких стосунках між обвинуваченим та потерпілим не перебуває. З даних пояснень та заданих питань стало зрозуміло, що нічого не пам`ятає про дану подію. Спускаючись по сходах їх обігнав ОСОБА_7 , потім піднявся великий шум, не зрозуміло від чого, чи перехопився, чи упав точно не знає, бо біля нього не перебувала. Працюючи в мерії міста, їх часто знімали на камери. Про дану подію особисто нічого не знає, бо не була учасником даної події. Пам`ятає про рух в коридорі, коли йшла додому. З ОСОБА_7 давно знайома. Працювала в міській раді у фінансовому управлінні, з 2014 стала заступником. Бачила ОСОБА_7 на сесіях міської ради в коридорах мерії. Не було відомо чи він виконує редакційне завдання. Пам`ятає випадок, коли їх обігнали. Відстань від фінансового управління до кабінету оргвідду більше десяти метрів. З нею спускалися працівники з фінансового управління, хто саме не пам`ятає. ОСОБА_7 обганяв на сходовий клітці за межами, при виході з міської ради є предбанник і десь там можливо зачепився, конкретно не бачила як хтось упав, чула тільки шум.
Допитана у судовому засіданні 07.08.2025 свідок ОСОБА_75 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживає: АДРЕСА_7 , перебуває з обвинуваченим та потерпілим у звичайних стосунках, повідомила наступне. Працювала у 2014 році міським головою м. Чоп. Дана подія була резонансною. ОСОБА_67 часто приходив у міську раду, заважали роботі такої. Подію, що ОСОБА_76 не бачила. Була у своєму кабінеті, у приймальній голосно розмовляли, коли поцікавилась, що сталося, то з`ясувалося, що це ОСОБА_67 з кимось хотіли подати заяву, однак, це питання входило до повноважень ЦНАП. При цьому були погрози працівниці ОСОБА_77 . Під час події не виходила у приймальню, потім спитала, що сталося. Про подію розповідали працівники як погрожували працівниці, вона плакала. ОСОБА_67 був активістом, який ходив по установах, він не був журналістом. Тоді подавалося багато запитів, що заважало роботі установи. Про статус активіста знала зі слів ОСОБА_66 : «Я громадський активіст». На засіданні 15.07.2014 головувала, стосовно реєстрації для участі у засіданні сесії реєстрація не потрібна, сесія відкрита. Бейдж «преса» на ОСОБА_78 ніколи не бачила, знає, що такий працював на залізниці.
Допитана у судовому засіданні 07.08.2025 свідок ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає: АДРЕСА_8 , знає обвинуваченого як колишнього колегу, повідомила наступне. Дохняк був депутатом, сама працювала у приймальній. Подію пам`ятає, оскільки стосувалася її особисто. У той день у приймальній була мешканка м. Чоп, хто не пам`ятає, а за нею зайшли троє людей з камерами. Мешканка попросила зареєструвати заяву, що стосувалась землі, однак, дана послуга надається ЦНАП, про що пояснила. Присутні почали не погоджуватись. Тоді вона подзвонила у ЦНАП, на що отримала підтвердження своєї позиції. Хтось почав їй погрожувати, що подадуть заяву до прокуратури. На це з`явились двоє депутатів: ОСОБА_30 і ОСОБА_31 . Присутні почали розмовляти з ОСОБА_54 і вишли до коридору, далі нічого не бачила і не чула. Всього при події були присутні ОСОБА_67 , ОСОБА_43 , ще одна особа і мешканка. В якості кого прийшли, не казали. Більше нічого не пробували реєструвати. Розпізнавальних знаків бейджика не було. Не бачила, що ОСОБА_76 . Про те, що ОСОБА_67 журналіст їй не було відомо, але відео такі робили, і не вперше. Займалась по посаді реєстрацією заяв, скарг. Чи була законною відмова у прийнятті скарги їй невідомо. Камера чорного кольору була у ОСОБА_66 в руках. Від колег дізналася про подію між ОСОБА_80 та ОСОБА_54 , що ОСОБА_67 на сходах упав, а не про побиття.
Допитана у судовому засіданні 07.08.2025 свідок ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що проживає: АДРЕСА_9 , повідомила, що з ОСОБА_54 були колеги по роботі. Працювала у міській рід у 2014 році секретарем керівника, була на роботі, але тоді виходила, свідком подання заяви у приймальній не була. Про спілкування ОСОБА_53 , ОСОБА_82 , ОСОБА_66 на коридорі не була. Про те, що ОСОБА_67 до 2015 року займався журналістською діяльністю не знала, розпізнавальних знаків не мав, знала як активіста, у 2015 році вже не працювала там.
Допитана у судовому засіданні 17.09.2025 свідок ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що проживає: АДРЕСА_10 , знає обвинуваченого як колишнього колегу, повідомила наступне. Це було давно. Була сесія, мабуть, людно було у міській раді. З працівниками в кінці робочого дня направлялась до виходу. На сходах (ми при цьому спускались із 2 поверху) їх обганяв ОСОБА_67 , такий поспішав, при цьому повернувся подивитись, зашпортався і вдарився об металічні двері. Це було трохи смішно. Потім пішли додому. Працювала тоді головним спеціалістом у фінансовому управлінні. Йшла разом з ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , могли бути працівники з інших відділів, Фейлді йшла також (секретар міськради). Хто за ким ішов не пам`ятає. ОСОБА_87 містять дві площадки, ОСОБА_67 при цьому усіх обганяв. ОСОБА_66 особисто не знає, але впізнає такого, візуально його знає. Не бачила у нього посвідчення журналіста. Що відбувалося до того було шумно, іншого не пам`ятає. Чи був ОСОБА_30 унизу не пам`ятає, у коридорі не бачила. ОСОБА_66 на 2 поверсі не бачила. Особисто з ОСОБА_80 не вітається , епізод з падінням пам`ятає. Про конфлікти того дня особисто не чула. Стосовно посмішки на падіння, то це вираз з народу. Де знаходилась під час удару на сходах не пам`ятає. Сам момент бачила виразно. Де зашпортався, важко сказати. При цьому ще хтось попереду йшов. На питання як зашпортався вважає, що є поріг біля дверей, ймовірно через нього. На ноги при цьому не дивилась. Подія відбувалась таким чином, що ОСОБА_7 розвернувся для чогось, не розрахував на швидкості, вдарився і вийшов на вулицю. Вдарився задньою частиною: спиною, головою, зразу вийшов. У що одягнений - не пам`ятає. Двері були, ніби, відчинені. Вдарився об раму і вийшов на вулицю. Далі про нього не пам`ятає. При події відстань була 8-3 м між нею і ОСОБА_80 , при цьому він не падав, мабуть призупинився. На вулиці його не пам`ятає. Від удару не кричав. ОСОБА_67 був відомий у м. Чоп, активний, з`являвся у міській раді, з ОСОБА_88 з`являвся, мав справи, мабуть, громадські. Про випуск газети не знає. Про міську раду не фотографували вони, лише стосовно громадської діяльності. Питанням тарифів на водопостачання не займалась. Про подію не знала навіть з інтернету. Двері складались з двох половинок, було двоє дверей, мабуть, відчинені, поріг був до обох дверей, двері металеві. На 1 поверсі є ще 2-3 сходинки, перил немає. ОСОБА_67 на ходу оглянувся, був на швидкості, мабуть не розрахував пройму дверей, при ударі було чути шум від стукоту дверей, це не був удар руки, а тілом вдарився.
Допитана у судовому засіданні 17.09.2025 свідок ОСОБА_89 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , проживає: АДРЕСА_11 , з обвинуваченим не перебуває у стосунках, повідомила наступне. Була секретарем міськради, а ОСОБА_30 депутатом. У той час громадські діячі постійно знімали, перевіряли кожні 5 хвилин робочого часу. Обвинуваченню не вірить. Того дня був кінець робочого часу, почула шум, вийшла з кабінету, громадські діячі знімали. О 18.00 йшли додому, а ОСОБА_67 обганяв, зі сходів почав знімати їх фотокамеру і вдарився об двері, ніби плечем. Подивились і пішли додому. Того дня була сесія, після сесії активісти з`явились ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , всі троє з фотоапаратами. Не спілкувалася з ними. Всі жінки спускалися тоді, хто був перший не пам`ятає, якось усі разом. Щодо сходів, то на таких є два прольоти, а також 4 сходинки в кінці. На виході є двоє дверей з порогами, за такий зашпортався, бо поспішав, щоб зняти на фотоапарат і вдарився. Дохняка біля нього не бачила, за ким ішла, не пам`ятає. Чи були якісь розмови до того. Пам`ятає активістів, саму подію на 2 поверсі не бачила. ОСОБА_67 повернувся, був з фотоапаратом, біг задом, не розрахував двері і поріг і якось сильно плечем ударився. Далі за нього не пам`ятає пішов на вулицю, не падав при цьому, звук удару дверей був гучний. Активісти всі троє були у коридорі, на сесії була чи був ОСОБА_67 , не знає. ОСОБА_67 не має ніяких документів, міг бути на сесії як громадянин. Для чого прийшов, не з`ясовувала. ОСОБА_67 її сусід, про перешкоди журналістській діяльності нічого не відомо, посвідчення журналіста не має. На собі посвідчення журналіста не мав. За посадовими обов`язками, того часу було багато скарг від активістів, по таких їх допитували. Бачила інформаційні запити по цьому питанню, такі підписувала ОСОБА_43 не на бланку громадської організації, на аркуші А4. Допитували її, голову, заступників міськради, ОСОБА_43 давала запити. Чи приходив ОСОБА_67 по запитах не знає.
Допитаний у судовому засіданні 09.10.2025 свідок ОСОБА_92 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , проживає: АДРЕСА_6 , знає потерпілого обвинуваченого як жителів м. Чоп, повідомив наступне. ОСОБА_67 тоді провокував, тикали тоді фотоапаратом, нерозумні питання задавали. Того дня після сесії пішли до міського голови, ОСОБА_67 , що йшов позаду Дохняка, хватав його за рубашку, за ремінь, кричав образливі слова. Коли вийшли від мера, всі спускались вниз, то ОСОБА_67 намагався фотографувати, оступився і вдарився спиною о двері, всі чули як сильно загриміло. Дохняк якби ударив ОСОБА_66 , то той би точно у лікарні був. ОСОБА_67 любить випити. Його подруга за кордоном. У 2014 році знімали за подіями на майдані, кому від того була користь. Таким чином заробляв копійки. Дохняк не бив ОСОБА_66 на другому поверсі. Там був ОСОБА_67 , ОСОБА_43 і ще хтось молодий. На ОСОБА_93 не було бейджиків, де такий вчився? ОСОБА_67 не повідомляв, що журналіст, бігав з фотоапаратом. Причину перебування у міськраді не повідомляв, вони тикали фотоапаратом у лице. Коли спускався вниз, то був угорі, все бачив. На 2 поверсі також оступався, тому подумав, що той під дією спиртного. ОСОБА_67 йшов перед людьми, фотографуючи, перетнувся, вдарився спиною, головою, присів, не впав. Там круті сходи, є додаткові між виходом, зліва точно і вниз, точно не пам`ятає. Всі троє ОСОБА_67 , ОСОБА_43 і ще 1 молода людина після сесії були десь через 15 хвилин, почали підніматись, мер пішла, був головою комісії по регламенту. Під час сесії цих трьох не бачив, зокрема, ОСОБА_66 . Сесія тривала близько 1-2 годин, по часу не пам`ятає. На другому поверсі ці троє були, ОСОБА_67 пропустив усіх, ОСОБА_43 була попереду (перед входом до мера), вона провокувала, обзивала, ОСОБА_67 позаду вхопив Дохняка безпричинно, провокував. Зайшли до мера. Секретаря довели до сліз. У мера обговорювали питання сесії, у кабінеті точно був ОСОБА_30 , ще були інші, не пам`ятає їх. Ці троє були у коридорі, до них не виходили. Сесія була після обіду. Коли виходили від мера, ОСОБА_30 був попереду, йшли на вихід, бо хотіли з ОСОБА_54 каву випити. Конфлікту з ОСОБА_80 і ОСОБА_54 не бачив. ОСОБА_67 задом оступився на сходах, відстань між сходами і дверима 1,5-2 м. Від мера не виходив і не бачив конфлікт. Подія була понад 10 років назад, був депутат 3 різних скликань. Для реєстрації є особа, яка дивиться, відмічає, є процедура. Не бачив на сесії ОСОБА_66 . Після сесії не було до нього звернень по тарифах на водопостачання, не його питання. Від ОСОБА_66 би прийняв таке звернення як депутат, а від ОСОБА_43 ні, бо вона грубила. Ступак і ОСОБА_67 тоді не звертались до нього. Словесної перепалки з цими трьома не було наверху. У руках або висів у ОСОБА_66 був фотоапарат, у ОСОБА_43 було щось мале чи телефон чи малий фотоапарат. Тоді вона теж тикала, опустила і міг на нього наступити. Протокол про адміністративне правопорушення не складали. Камеру не вибивав. Відео у мережі якесь бачив. Дохняк не бив ОСОБА_66 , не знає чи був ОСОБА_67 після цього у лікарні. ОСОБА_67 тоді тероризував, зокрема, секретарку, з її слів. ОСОБА_94 хапав іззаду. Попередження, що є журналістом не було (слова «ну і що, я теж на роботі», не підтверджує).
Допитана судовому засіданні 04.11.2025 свідок ОСОБА_95 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , що проживає: АДРЕСА_12 , не перебуває у ніяких стосунках з обвинуваченим, повідомила наступне. Це було 11 років тому, не все пам`ятає. Того дня виходили з роботи, їх постійно знімали, чоловік ішов задом, знімав і перечепився і впав. Це було або в обідній, або у вечірній час. Знає цю особу візуально, бо такий приходив з іншими і знімав, чи не запізнюються на роботу. Це був чоловік, прізвище якого не пам`ятає. На запитання, де він був, коли вдарився, повідомила, що вони спускались з другого поверху і він також спускався вниз. Працювала на той час у фінансовому управлінні, спускалася разом з іншими працівниками: ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , вона, і можливо, ОСОБА_98 , інших не пам`ятає. Це чоловік оббігав, щоб сфотографувати. Розміщення сходів звичайне. Не пам`ятає, чи щось він говорив. Він перечепився і упав, далі встав і пішов. Про наявність бейджику журналіста не пам`ятає. Свідком сутички на другому поверсі не була. Пам`ятає за цю подію, бо тоді давали покази, після першої повістки спитала про причини у іншого свідка. Можливо бачила того чоловіка, тоді приходили різні люди і фотографували час перебування на роботі. Причину фотографування не знає, такий приходив разом із ОСОБА_43 , такі не були задоволені роботою ради і приходили, яка їх робота була не знає. Стосовно ОСОБА_43 знає, що раніша така працювала у міськраді, звільнилася з конфліктом і почала таке. Чим вони займалися не знає, тільки прийшла на роботу, такі заходили також до голови ради. У засіданнях сесії не приймала участь, до того працювала у міській раді 2 роки у фінансовому управлінні головним спеціалістом з питань бюджету. Чи відомо про незадоволення громади тарифами на водопостачання, не пам`ятає, такими питаннями не займалась, можливо начальник про це знає. У потерпілого був чи телефон, чи камера у руках, такий вибігав попереду і фотографував.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_4 у його вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :
- витяг з кримінального провадження №12014070170000942 від 22.07.2014 року, згідно фабули якого: 21 липня 2014 року до чергової частини Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області надійшов рапорт ДІМ Ужгородського РВ ОСОБА_99 про те, що ним в ході розгляду матеріалів ЄО №3100 від 15 липня 2014 року за заявою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 за фактом отримання останнім тілесних ушкоджень в приміщенні адміністративної будівлі Чопської міської ради. Вказані тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_13 ;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.07.2014 року;
- постанова слідчого СВ Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_100 про призначення судово-медичної експертизи від 06.08.2014 року;
- лист вих. №4307/СВ від 05.08.2014 року;
- лист №93 від 11.08.2014 року;
- заява ОСОБА_7 від 14.08.2014 року;
- редакційне завдання ОСОБА_101 від 01.03.2014 року;
- висновок експерта №724, на підставі якого, згідно даних медичної документації та консультації спеціалістів, в нього виявлено: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій дисторзія шийного відділу хребта. Виникли вищевказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час події, яка мала місце 15.07.2014 року. Дані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я;
- протокол огляду місця події від 14.08.2014 року, на підставі якого було встановлено, що при відкритті вмісту диску виявлено наявність двох папок з документами з назвами «1» та «2». Папка «1» містить три відеофайли 01 Про регистрацию журналистов и присутствие Дохняка и Фомичева», 02. В приемной и в кабинетах», «03 В коридоре». При відкритті відео «01 Про регистрацию журналистов и присутствие Дохняка и Фомичова» за допомогою програвача встановлено, що зйомка проходить в приміщенні Чопської міської ради, під час сесії Чопської міської ради. Під час сесії були присутні представники ЗМІ, які зареєструвались та були присутніми під час всього засідання. При відкритті відео «02_В приемной и в кабинетах» видно, що до приймальної заходить 4 особи та подають представникам Чопської міської заяви для реєстрації. В цей час відбувається розмову між працівниками Чопської міської ради та відвідувачами після чого до приймальні заходять дві особи. З розмови встановлено, що мова йде при прийняття на реєстрацію заяв на видачу землі в м. Чоп. При появі в приймальні депутатів Чопської міської ради ОСОБА_9 та ОСОБА_7 звертаються до них та просять прийняти та розглянути дані заяви. Далі відвідувачі виходять в коридор та продовжують розмову з одним із депутатів міської ради, який ознайомлюється зі змістом заяви. Під час перегляду відео «03_ В приемной» встановлено, що ОСОБА_67 разом із ОСОБА_9 . ОСОБА_35 зайшли до приймальної та повідомляють працівників міської ради про те, що вони мають заяви, які треба зареєструвати. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_9 проводять відео зйомку на власні камери. Весь час триває розмова між представниками міської ради та відвідувачами. За весь час порушень громадського порядку не виявлено. До того як у приймальню заходять депутати ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , передають одному із них заяви та виходять в коридор. Депутат в коридорі знайомиться зі змістом заяви, на чому відео зупиняється. Під час перегляду відео «04_Нападение» встановлено, що ОСОБА_7 проводить зйомку на камеру, ОСОБА_9 тримає в руках мобільний телефон та знімає на відео розмову з депутатами. Далі ОСОБА_9 намагається зателефонувати та чути її голос «приежайте, в міській раді ізбівають. Срочно». В цей час ОСОБА_31 бере з рук ОСОБА_9 скручені папери. ОСОБА_4 один раз б`є долонею лівої руки ОСОБА_7 в область обличчя, а саме по правій щоці. Після цього ОСОБА_7 падає на підлогу падають окуляри, він нахляється за ними та піднімає;
- лист №5865/СВ від 09.12.2014 року;
- протокол огляду від 11.04.2016 року;
- постанова слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_102 про визнання предмету речовим доказом від 11.04.2016 року;
- вимогу у ДІТ ГУНП в Закарпатській області;
- лист Комунального закладу «Ужгородська районна лікарня» №257/2019 від 10.05.2019 року;
- характеристику на гр. ОСОБА_4 №01-14/65 від 14.05.2019 року.
Додатково було також досліджено:
- повторний висновок експерта №229;
- протокол проведення слідчого експерименту від 17.06.2016 року, безпосереднім об`єктом огляду якого був вхід в будівлю, що за адресою: АДРЕСА_14 . Огляд проводився за участю свідка ОСОБА_103 , остання показала місце, де згідно з її показів вона бачила гр. ОСОБА_7 ;
- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 08.01.2020 року;
- протокол огляду місця події від 06.01.2016 року об`єктом огляду якого є CD-диск. При відкритті даного диску встановлено, що на ньому створено дві папки під назвою «1» та назвою «2» загальною пам`яттю 3,84 ГБ;
Також стороною захисту було надано та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази:
- протокол огляду відео від 13.11.2025 року в процесі якого встановлено, що відкривши відеофайл «сходи» встановлено, що зйомка розпочинається на другому поверсі будівлі, де розміщена Чопська міська рада за адресою м. Чоп, вул. Берег, 2, вхід до якої проходить через дерев`яні двері, після чого починається продовгуватий коридор із якого можна потрапити в різні кабінети Чопської міської ради. На відео видно відчинені двері до приймальні Чопського міського голови. Після чого, виходимо на сходові марши та камера направляється на вивіску Чопська міська рада та згодом починається рух по сходам вниз на перший поверх. При цьому, долається три сходові марши із розворотом, і відеозапис продовжується на першому поверсі, після чого долається ще додаткова сходова марша, яка складається із чотирьох сходинок, що ведуть до подвійних металевих дверей на вихід із будівлі на двір. При ударі в двері, які розміщені ближче до додаткових сходових маршів з`являється специфічний шум удару метал об метал з вібрацією. Знову демонструються додаткові сходинки, які ведуть від вхідних дверей в будівлю на перший поверх будівлі та сходові марши із розворотом, які ведуть з першого поверху на другий;
- протокол огляду місця події від 05.11.2025 року, в процесі якого встановлено, що при вході в будівлю за адресою АДРЕСА_14 біля вхідних подвійних металевих дверей знаходяться додаткові сходові марши, які складаються із чотирьох кам`яних сходинок із наступними розмірами: перша сходинка має висоту 20 см.; друга сходинка має висоту 14 см.; третя сходинка має висоту 14 см.; четверта сходинка має висоту 14 см.;
Представником потерпілого було надано та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази:
-постанова судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/4208/19 від 19.04.2019 року;
-постанова судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/5040/19 від 10.06.2019 року;
-постанова судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/4217/19 від 10.06.2019 року;
-копія протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності;
-супровідний лист №190-12 (306) вих 15 від 04.02.2015 року;
-витяг з кримінального провадження №12014070170000942;
-опис матеріалів кримінального провадження №12014070170000942;
-опис матеріалів по к/п №12015070170000453 від 28.03.2015 року;
В судовому засідання було досліджено флеш носій з відеозаписом, зокрема на якому зафіксовано, як ОСОБА_7 проводить зйомку на камеру, ОСОБА_9 тримає в руках мобільний телефон та знімає на відео розмову з депутатами. Далі ОСОБА_9 намагається зателефонувати та чути її голос «прижайте, в міській раді ізбівають. Срочно». В цей час ОСОБА_31 бере з рук ОСОБА_9 скручені папери. ОСОБА_4 один раз б`є долонею лівої руки ОСОБА_7 в область обличчя, а саме по правій щоці. Після цього з ОСОБА_7 падають окуляри, він нахиляється за ними та піднімає їх.
Заперечення захисника та обвинуваченого в ході дослідження доказів, спростовуються наданими суду доказами. Зокрема, заперечення сторони захисту, що ОСОБА_7 під час події не був у статусі журналіста спростовується відеозаписом із сесії Чопської міської ради, показами свідка ОСОБА_36 , потерпілого, під час якої було повідомлено, що зареєструвалися та були присутніми на початку засідання представники преси. Також під час оголошення повідомлення, що в залі присутні журналісти був присутній на той час депутат ОСОБА_4 . Подальші події у приміщенні міської ради не змінюють статусу особи, такий прибув у приміщення ради не по особистих справах, всім присутнім було відомом про причину перебування потерпілого та інших осіб у приміщенні міськради. В такого було наявне редакційне завдання та посвідчення.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням, що підтверджується редакційним посвідченням чи іншим документом, виданим йому редакцією цього друкованого засобу масової інформації. Професійна належність журналіста може підтверджуватися документом, виданим професійним об`єднанням журналістів. Потерпілий пред`явив своє посвідчення позаштатного кореспондента газети "Трибуна", факт здійснення журналістської діяльності під час вказаних подій підтверджено поданими стороною обвинувачення доказами.
Разом з цим стороною захисту на етапі підготовчого судового засідання було подано скаргу про скасування постанови про зміну кваліфікації та про скасування постанови про визначення групи слідчих.
Щодо скарги захисника про скасування постанови слідчого слідчого відділення Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_104 від 21.09.2019 року про зміну кваліфікації кримінального правопорушення із ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 126 КК України.
Захисник просить скасувати зазначену постанову з наступних підстав. 20 вересня 2019 року ніби начальник СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_105 виніс постанову про визначення групи слідчих, якою ніби визначив групу слідчих у кримінальному провадженні №12014070170000942, а саме ОСОБА_104 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ще раз ОСОБА_109 , самого себе ОСОБА_110 та ОСОБА_111 . При цьому, дану постанову ніхто не підписав в т.ч. ОСОБА_112 21 вересня 2019 року слідчий слідчого відділення Ужгородського РВП Ужгородського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, лейтенант поліції ОСОБА_104 розглянувши матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12014070170000942 від 21.07.2014 р. виніс постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення. Даною Постановою змінено кваліфікацію кримінального правопорушення внесеного до ЄРДР за №12014070170000942 від 21.07.2014 р. із ч.2 ст.125 КК України (легкі тілесні ушкодження) на ч.1 ст.126 КК України (умисне завдання удару, що не спричинило тілесних ушкоджень).Відповідні відомості внесені до ЄРДР. Постанова слідчого щодо перекваліфікації кримінального правопорушення з ч.2 ст. 125 КК України на ч.1 ст.126 КК України є незаконною виходячи з наступного. Оскільки, на момент винесення оскаржуваної постанови вона не була підписана уповноваженою на це особою, то відповідно слідчий ОСОБА_104 не мав права взагалі брати участь у розслідуванні даного кримінального провадження та відповідно приймати будь-які процесуальні рішення, в тому числі і спірну постанову.
Оцінивши вищевказані доводи захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Застосування поняття «попередня правова кваліфікація» свідчить про те, що кваліфікація кримінального правопорушення не є статичною. Це динамічний процес, що розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Відповідно до частин 1-3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Законодавець не може врахувати всі потреби практики, які виникають під час досудового розслідування, а тому цілком обґрунтовано дозволив виносити постанови, які прямо не передбачені законом, однак які слідчий чи прокурор визнали необхідними.
Зважаючи на вказане, постанова слідчого про зміну кваліфікації кримінального правопорушення не суперечить приписам кримінального процесуального закону. Питання перекваліфікації кримінального правопорушення відноситься до дискреції слідчого, що узгоджується з правовою позицією ВС від 21 березня 2024 року у справі № 165/621/20.
Отже, постанова слідчого слідчого відділення Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_104 від 21.09.2019 року про зміну кваліфікації кримінального правопорушення із ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 126 КК України є законною.
Щодо скарги захисника про скасування постанови начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_112 від 20.09.2019 року про визначення групи слідчих.
Захисник просить скасувати зазначену постанову з наступних підстав, 20 вересня 2019 року ніби Начальник СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_112 виніс постанову про визначення групи слідчих, якою ніби визначив групу слідчих у кримінальному провадженні №12014070170000942, а саме ОСОБА_104 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ще раз ОСОБА_109 , самого себе ОСОБА_110 та ОСОБА_111 . При цьому, дану постанову ніхто не підписав в т.ч. ОСОБА_113 .
Надаючи оцінку доводам сторони захисту, суд враховує наступне.
Під час складення тексту постанови про визначення групи слідчих, то такі доводи не підтверджуються поданими доказами, походження такої та дата, джерело отримання такої суду не відомі, а отже, не можуть бути взяті судом до уваги.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. The Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).
Зважаючи на наведене, відсутність експертизи з даного питання, постанова начальника СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_112 від 20.09.2019 року про визначення групи слідчих є законною та обґрунтованою.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази, надані стороною обвинувачення та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен, зокрема, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен досліджений вище судом доказ є належним, допустимим та достовірним і у своїй сукупності, усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 .
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Заслухавши покази обвинуваченого ОСОБА_4 , який своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 171, ч. 1 ст. 126 КК України, не визнав, показання свідків ОСОБА_36 , не приймаючи покази свідка ОСОБА_53 , оскільки такі не підтверджуються поданим відеозаписом, притягався до адміністративної відповідальності з приводу даної події, інші покази свідків не доводять неспроможність події кримінального провадження, потерпілого, перевіривши надані сторонами докази, оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 171 та ч. 1 ст. 126 КК України, у відповідності до критерію доведеності вини "поза розумним сумнівом".
Окрім того, у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за ч.1 ст. 171, ч. 1 ст. 126 КК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, як умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) та умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення).
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов`язок обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив кримінальні правопорушення які передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 171 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.
Відповідно до ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Згідно з положеннями ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
При призначенні обвинуваченим виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, які діяли на момент події, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення (проступку) й обставин його вчинення.
Обставин, визначених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят (50) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят (50) неоподаткованих мінімумів доходів громадян
Згідно зі ст. 49 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1)два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) відноситься до злочину невеликої тяжкості.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону України №1533-VII від 11.07.2014, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення) відноситься до злочину невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 вчинено 15 липня 2014 року, тобто, з цього часу по теперішній час пройшло більше трьох років.
Будь-яких доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 ухилявся від слідства або суду, судом у ході судового розгляду не встановлено.
Оскільки судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, строк притягнення до кримінальної відповідальності за які сплив, переривання перебігу давності не було та на день розгляду справи закінчився, від слідства або суду обвинувачений не ухилялявся, обчислення строків давності є правильним.
При цьому, у відповідності до ч. 5 статті 74 КК України особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до статті 49 КК України. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та частини 5 статті 74 вказаного Кодексу.
Враховуючи вчинення нетяжких злочинів, з часу їх вчинення минуло більше трьох років, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від призначеного судом покарання на підставі п.1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Разом з цим у процесі розгляду справи потерпілим ОСОБА_7 був поданий цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов в частині стягнення заявленої моральної шкоди не визнав.
Відповідно до ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
Як вбачається з положень ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Враховуючи дотримання позивачем вимог ст. 128 КПК України, не визнання позову обвинуваченим, враховуючи обставини приниження честі і гідності потерпілого у громадському місці, заподіяння шкоди здоров`ю такого, відсутність за весь час вибачень від обвинуваченого, суд приходить до висновку, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково на суму 10000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити як необгрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати на правову допомогу.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу між сторонами за результатом розгляду справи, визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та встановлення на підставі наступних доказів: детального опису робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках надання правничої допомоги по певній справі; доказів вартості робіт (послуг) адвоката, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; детального опису витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги витрат адвоката; доказів здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів, вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Відповідно до Постанови від 17.09.2020 року у справі № 735/845/17 (провадження №51-8746км18), Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).
Представником потерпілого було надано договір про надання правової допомоги № НВВ-2 від 13.01.2020 року, рахунок-фактуру №СФ-00008467 від 27.05.2026 року із загальною сумою наданих послуг у розмірі 28275,69 гривень.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не надав заперечень щодо стягнення з нього на користь потерпілого витрат на правову допомогу, також не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката; докази, які були подані в обґрунтування витрат на правову допомогу не оспорював, а тому, враховуючи надання правової допомоги у кримінальній справі, подання цивільного позову, кількість судових засідань, в яких приймав участь представник потерпілого, та час розгляду кримінального провадження, витрати на правову допомогу в розмірі 28275,69 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 284-288, 314, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, ст. 49, 74 КК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 171 КК України, та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 126 КК України, у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, звільнивши від призначеного покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності;
за ч. 1 ст. 171 КК України, у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесят (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, звільнивши від призначеного покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 10 000 (десять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 28275,69 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 69 коп. витрат, понесених за надання правничої допомоги.
Речові докази: DVD-диск на якому містяться запис події, яка відбулася 15.07.2014 року в Чопській міській раді залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Судове рішення № 141383756, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/606/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: