Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 179/121/26
провадження № 1-кп/179/239/26
У Х В А Л А
10 листопада 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000001247 від 08.12.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Антрацит Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Ухвалою судді від 26.10.2026 призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений та захисник проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.
Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт, пред`явлений за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, що надійшов до суду, затверджений прокурором та відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Кримінальне провадження підсудне Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.
Судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає.
Заперечень від учасників судового провадження щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, згідно ст. 12 КК України, належать до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
11.12.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України.
Шевченківським районним судом м. Києва щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2026 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено до 27.11.2026.
З урахуванням того, що судовий розгляд не завершений, однак окремі ризики продовжують мати місце і жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти заявленим ризикам.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначає, що у разі незастосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 існують ризики, що він:
- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує;
- може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні;
- може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2026 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжено до 27.11.2026.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі від дванадцяти до п`ятнадцяти років, а також у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує відомості про його особу, відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, те, що обвинувачений має місце реєстрації у м. Антрацит Луганської області, територія якого входить до переліку тимчасово окупованих рф територій України, не має визначеного місця проживання та місця роботи на території України, а також з огляду на введений воєнний стан в Україні, ризик можливого переховування від суду об`єктивно продовжує існувати.
Крім цього ОСОБА_4 у 2018 році отримав паспорт громадянина рф, яким він може скористатися для безперешкодного виїзду за межі території України.
Також, ОСОБА_4 одружений із громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_6 , яка наразі проживає у Республіки Білорусь.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існував не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що свідки у справі не допитані, а тому обвинувачений ОСОБА_4 може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.
Для запобігання вказаним ризикам суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів
Разом з цим, суд вважає, що прокурором не доведено, що існують ризики, передбачені п. 2, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дані ризики не доведені прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.
Суд враховує, що необхідні документальні докази та матеріальні об`єкти вилучені, оглянуті та зафіксовані у процесуальних документах, а тому посилання прокурора на фактично абстрактні можливості обвинуваченого, без врахування вже проведеної органом досудового розслідування роботи, в жодному випадку не свідчать про наявність та доведеність заявлених ризиків. Крім того, обставини інкримінованого злочину істотним чином встановлені саме з документальних доказів, на які ОСОБА_4 не здатен здійснити жодного впливу.
Таким чином, продовження існування зазначених вище ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Таким чином, з врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на шістдесят днів.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 - 1Кримінального кодексу України.
Таким чином, із врахуванням вимог ст. 183 КПК України та враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, врахувавши особу обвинуваченого та враховуючи, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260 КК України, тяжкість інкримінованих злочинів, суд в межах своїх дискреційних повноважень, не вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, що в повній мірі узгоджується із вимогами ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 178, 177 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на 20 листопада 2026 року о 13 год. 00 хв.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», на 60 днів, тобто до 08.01.2027 включно, без визначення розміру застави.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141383483, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 179/121/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: