Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/6622/26
Номер провадження:1-кс/521/5523/26
УХВАЛА
29 жовтня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2026 за № 12026162470000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання слідчого, що 16.04.2026 до чергової частини ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській область надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що невстановлені особи в період часу з 31.07.2025 по 12.08.2025 під приводом гри на аукціоні, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами, які належали останньому. Сума матеріальних збитків встановлюється.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 знайшов на просторах інтернету аукціон, який полягав у тому, що на криптогаманець дві особи переказують грошові кошти і хто перерахує більше грошових коштів той забирає виграш. Потерпілого зацікавила вказана інформація, і він вирішив прийняти участь у вказаному аукціоні. 02.07.2025 розпочався аукціон, і цього ж дня було перераховано на банківські карти, які надіслав організатор аукціону у приватні повідомлення, грошові кошти на загальну суму 90900 гривень.
В рамках вказаного кримінального правопорушення отримано тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, та яка зберігається в банківських установах. При проведенні огляду, встановлено, що власниками банківських карток є ОСОБА_6 та ОСОБА_7
22.10.2026 в період часу з 06 години 46 хвилин до 08 години 08 хвилини на підставі ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 справа №521/6622/26 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено і вилучено:
- банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_1 ;
- сім карта « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 ;
- сім карта « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 ;
- сім карта « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_4 ;
- флешнкаопичувач марки Wibrand 64g;
- мобілний телефон марки Iphone 14 Pro Max imei невідомий;
- жосткий диск s/n:WCAV 99832587 uна 500 GB;
- системний блок DC1723800360 чорного кольору.
22.10.2026 відповідно до постанови слідчого вказане майно було визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частина 2 ст. 167 КПК України закріплює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Кримінальне правопорушення, яке розслідується, вчинено з використанням мережі Інтернет, а спілкування з потерпілим і передача йому реквізитів банківських карток здійснювались шляхом електронного листування. За таких обставин є достатні підстави вважати, що на вилучених флеш-накопичувачі, жорсткому диску та системному блоці може міститися інформація, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та причетних до нього осіб, тобто це майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Арешт цього майна є необхідним для забезпечення його збереження як речових доказів, а обмеження права власності є співрозмірним завданням кримінального провадження. У цій частині клопотання підлягає задоволенню.
Слідчим не доведено, що банківська картка « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_1 використовувалась для отримання коштів потерпілого або має інший зв`язок з обставинами кримінального правопорушення: з клопотання вбачається, що кошти перераховувались на картки, власниками яких є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , однак належність вилученої картки цим особам та її використання для отримання коштів потерпілого матеріалами клопотання не підтверджено. Так само не надано даних про використання вилучених сім-карт та мобільного телефону iPhone 14 Pro Max для вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин слідчий не довів, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та що його арешт є необхідним, тому в цій частині у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно, у задоволенні клопотання про арешт якого відмовлено, підлягає поверненню особі, у якої його було вилучено.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2026 за № 12026162470000525 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 22.10.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: флеш-накопичувач марки Wibrand 64 GB; жорсткий диск s/n: WCAV 99832587 об`ємом 500 GB; системний блок DC1723800360 чорного кольору.
У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_1 , сім-карту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 , сім-карту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 , сім-карту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_4 та мобільний телефон марки iPhone 14 Pro Max відмовити.
Зобов`язати слідчого повернути зазначене майно особі, у якої його було вилучено.
Заборонити користуватись, розпоряджатись та відчужувати майно, на яке накладено арешт, до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору, в порядку передбаченому Постановою КМ України №1104 від 19.11.2012 року.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_8
Судове рішення № 141383232, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/6622/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: