Єдиний державний реєстр судових рішень
СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 306/577/26
Провадження № 2/306/720/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Представник ТОВ "ФК "ЕЙС" звернувся до суду із вищеназваним позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором №169160028 від 14.03.2021 року у розмірі 81013 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою суду від 04.05.2026 року суд витребував від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку (платіжні картки): маска Карти: НОМЕР_2 про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_2 за період від 14.03.2021 року по 19.03.2021 року в сумі 5000 грн., емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_2 за період від 24.03.2021 року по 29.03.2021 року в сумі 2000 грн., емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_2 за період від 24.03.2021 року по 29.03.2021 року в сумі 15000 грн., емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; чи є/був номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .
В судове засідання сторони не з`явилися.
Представник позивача у поданій ним позовній заяві просив у разі неявки позивача в судове засідання, розгляд справи проводити у відсутності ТОВ "ФК "ЕЙС". Проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.14).
Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.58). Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження" від 04.05.2026 року надіслано відповідачу на електронну адресу: lekristina93@gmail.com (довідка про доставку електронного листа, а.с. 56). Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.66, а.с.38, а.с.70). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подала. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EasyCon» не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивачем надано алгоритм дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо укладення кредитних договорів, алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, а також довідку щодо дій позичальника в зазначеній системі, які підтверджують порядок оформлення кредиту відповідачкою та укладення кредитного договору в електронній формі (а.с.24-43).
До матеріалів справи також долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», які визначають загальний порядок та умови кредитування.
Згідно заявки на отримання грошових коштів у кредит від 14.03.2021, оформленої на ім`я ОСОБА_1 , в такій зазначено відомості про укладення кредитного договору №169160028 від 14.03.2021 на суму 5000 грн. строком на 30 днів. У заявці вказано персональні та контактні дані позичальниці, адресу її реєстрації та проживання, а також номер платіжної картки № НОМЕР_2 , на яку передбачалося перерахування кредитних коштів (а.с.17).
Як убачається з кредитного договору №№169160028 від 14.03.2021, такий укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці кредит у розмірі 5000 грн, а позичальниця - повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах договору. Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надавався строком на 30 днів із дати його отримання позичальницею. Відповідно до пункту 1.4 договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду встановлено дисконтну процентну ставку в розмірі 397,85 процентів річних, що становить 1,09 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 541,17 процентів річних, що становить 1,48 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.. Пунктом 1.7 договору передбачено можливість продовження строку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати його закінчення. При цьому пунктом 1.7.2 договору встановлено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до графіка розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору, початковий термін повернення кредиту визначено 13.04.2021, сума кредиту становила 5000 грн, нараховані проценти - 11635,00 грн, а загальна сума до сплати - 6635,00 грн.
Кредитний договір оформлено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV58G6V, який, відповідно до відомостей, зазначених у договорі, надіслано позичальнику 14.03.2021 року. Крім того, матеріали справи містять відомості, що відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22000 грн.
Також до кредитного договору долучено паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», у якому викладено основні умови кредитування, інформацію про процентні ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту та порядок його повернення.
Крім того, матеріали справи містять письмові пояснення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо порядку перерахування кредитних коштів, відповідно до яких товариство як небанківська фінансова установа ініціює платіжні операції шляхом подання відповідних платіжних інструкцій надавачам платіжних послуг. При цьому зазначено, що документальне підтвердження фактичного зарахування коштів на рахунок позичальника може бути надане банком - емітентом платіжної картки.
Згідно з випискою з особового рахунку за вищевказаним кредитним договором, складеної ТОВ «ФК «ЕЙС» за період з 14.07.2025 року по 26.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 року становить 81013,00 грн, з яких: 22000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 59013,00 грн - пртрочена заборгованість за процентами. Заборгованість за штрафними санкціями відсутня (а.с.18).
Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №169160028 від 14.03.2021 року, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», станом на 15.06.2021, тобто на дату набуття товариством права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 становила 30677,00 грн. Зі змісту зазначеного розрахунку вбачається, що в період 15.06.2021 року по 30.05.2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснювало щоденне нарахування процентів за користування кредитом (а.с.22-23). Відомостей про здійснення відповідачкою платежів на погашення заборгованості у зазначеному розрахунку не наведено.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги за зазначеним кредитним договором ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». 11.07.2025між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС».
Таким чином, на підставі зазначених договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги відбулася послідовна заміна кредиторів у зобов`язанні, внаслідок чого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором кредитним договором №169160028 від 14.03.2021 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи факт надання кредитних коштів та відсутність доказів їх повернення у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 22000 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 59013 грн, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023року у справі № 910/4518/16 зазначила, що проценти за правомірне користування кредитом та проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, мають різну правову природу. Право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Після настання прострочення права та інтереси кредитодавця забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.
Суд встановив, що відповідно до пункту 1.2 кредитного договору № №169160028 від 14.03.2021 року кредит надавався строком на 30 днів, а згідно з графіком розрахунків термін платежу визначено 13.04.2021. Пунктом 1.3 договору передбачено можливість продовження дисконтного періоду шляхом сплати нарахованих процентів за умови активації позичальником відповідної функції продовження строку кредитування в особистому кабінеті або терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця. Як убачається з розрахунку заборгованості, 22.04.2021 відповідачкою здійснено платіж у розмірі 5341,00 грн. Водночас матеріали справи не містять доказів активації відповідачкою функції продовження дисконтного періоду в порядку, визначеному пунктом 1.3 кредитного договору. Сам по собі факт сплати процентів не підтверджує виконання всіх передбачених договором умов продовження строку кредитування.
З наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 14.03.2021 року по 29.03.2021 року. Судом перевірено, що на ім`я ОСОБА_2 також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 14.03.2021 року по 29.03.2021 року: НОМЕР_1 який був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_1 находиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_2 По рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) відбулося зарахування коштів на суму 5000 UAH за період 14.03.2021-29.03.2021 року від 14.03.2021 року; по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) зарахування коштів на суму 2000 UAH за період 14.03.2021-29.03.2021 року від 24.03.2021 року; по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) зарахування коштів на суму 15000 UAH за період 14.03.2021-29.03.2021 року від 24.03.2021 року (а.с.59-60).
З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо понесених позивачем судових витрат, суд констатує наступне.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції № 40700 від 24.03.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2662,40 грн.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 7000,00 грн. - гонорар адвоката.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: довіреність видану ТОВ "ФК "ЕЙС" якою адвоката Соломко О.В. уповноважено бути представником ТОВ "ФК "ЕЙС" в суді, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10, договір №20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, додаткова угода №25770902562 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, акт прийому передачі послуг за даним Договором від 20.08.2025 року на суму 7000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі №910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ "Фінансова команія "ЕЙС" щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 7000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, у зв`язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов представника ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №169160028 від 14.03.2021 року в розмірі 81013,00 грн., (вісімдесят одна тисяча тринадцять гривень 00 коп.), з яких: 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 59013,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч тринадцять гривень 00 коп.) - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія "ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) - 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець
09.11.2026 року.
Судове рішення № 141380492, Свалявський районний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 306/577/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: