Рішення № 141376629, 25.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
25.06.2026
Номер справи
757/64617/25-ц
Номер документу
141376629
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/64617/25-ц

пр. 2-7041/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

за участю секретаря судового засідання - Ємець Д. О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зобов`язати Фурсівську сільську раду як орган опіки та піклування надати висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що після припинення шлюбних відносин відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її життям, станом здоров`я, навчанням та потребами, не підтримує з нею спілкування, не надає матеріальної допомоги та не виявляє бажання брати участь у її житті.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2016 року з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

За твердженням позивачки, відповідач аліменти не сплачував, а наприкінці 2016 року вона відмовилася від їх отримання.

Позивачка також посилається на те, що протягом тривалого часу самостійно забезпечує потреби доньки, займається її вихованням та навчанням, а відповідач не підтримує з дитиною жодного зв`язку.

На підтвердження своїх доводів позивачка надала, зокрема, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, рішення суду про розірвання шлюбу, рішення суду про стягнення аліментів, довідку органу державної виконавчої служби, характеристики, письмові пояснення осіб, які були знайомі із сім`єю, а також інші письмові матеріали.

Крім того, позивачка зазначила, що у серпні 2025 року зверталася до Фурсівської сільської ради з питання отримання висновку щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, однак, за її твердженням, питання не було розглянуто відповідною комісією без ухвали суду.

У зв`язку з викладеним позивачка вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні передбачені законом підстави для позбавлення його батьківських прав.

23 грудня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду.

10.03.2026 надійшов висновок органу опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адімінстрації про позбвленян батьківських прав, у якому повідомила, що провести обстеження умов проживання дитини не вдалося, оскільки позивачка разом із донькою фактично перебувають на території Королівства Нідерландів.

Із висновку вбачається, що 13 лютого 2026 року від позивачки отримано пояснення щодо обставин невиконання відповідачем батьківських обов`язків, а 01 березня 2026 року від відповідача отримано заяву про розгляд справи без його участі та копію нотаріально посвідченої заяви про відсутність заперечень проти позбавлення його батьківських прав.

03 березня 2026 року питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. З огляду на перебування дитини та матері за межами України Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації просила суд вирішити спір на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням найкращих інтересів дитини.

12.05.2026 ухвалою суду яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, відмовлено.

12.05.2026 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.

Позивач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з цим, в матеріалах справи міститься заява позивача в якій вона підтримує вимоги, просить розглядати без її участі.

В судове засідання відповідач не з`явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення про судове засідання на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Разом із позовною заявою позивачкою до матеріалів справи долучено копію заяви ОСОБА_2 від 07 листопада 2025 року про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначено, що він просить розглядати справу без його участі, а також вказано, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі.

Крім того, позивачкою долучено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 від 07 листопада 2025 року, у якій останній зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас відповідач самостійно до суду відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань чи письмових пояснень не подавав.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі статтею 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

За змістом зазначеної норми ухилення від виконання батьківських обов`язків може бути підставою для позбавлення батьківських прав за умови встановлення винної поведінки батька або матері, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, проте не звільняється від обов`язку утримувати дитину.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне істотні правові наслідки як для батька чи матері, так і для дитини, а тому застосовується лише за наявності достатніх та переконливих доказів свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків.

У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 Верховний Суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а ухилення від їх виконання може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому суд повинен з`ясувати ставлення батьків до дитини, причини невиконання ними батьківських обов`язків, а також оцінити, чи є можливість змінити поведінку батьків у кращу сторону.

Отже, сам по собі факт окремого проживання одного з батьків із дитиною, відсутність регулярного спілкування або несплата аліментів не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав. Такі обставини мають оцінюватися у сукупності з іншими доказами, з урахуванням причин та характеру поведінки відповідного з батьків.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Факт батьківства відповідача підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2016 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Довідкою органу державної виконавчої служби № 3962/11 від 16 вересня 2016 року підтверджується відсутність отримання позивачкою аліментів за період з 16 березня 2016 року до 16 вересня 2016 року, а також відсутність у матеріалах виконавчого провадження відомостей про їх сплату за зазначений період.

Водночас ця довідка відображає стан виконання рішення лише за конкретний період 2016 року та не містить актуального розрахунку заборгованості за весь час, протягом якого аліменти підлягали стягненню.

Крім того, позивачка у позовній заяві зазначила, що наприкінці 2016 року відмовилася від отримання аліментів.

За таких обставин зазначена довідка підтверджує факт неотримання аліментів у визначений у ній період, однак сама по собі не дає можливості встановити повний розмір заборгованості відповідача та причини її виникнення за весь період.

Судом також досліджено довідку-характеристику Фурсівської сільської ради від 15 серпня 2025 року № 1040/02-14 щодо позивачки, а також довідку-характеристику від 15 серпня 2025 року № 1041/02-14 щодо відповідача.

Із характеристики відповідача вбачається, що він проживав у селі Фурси у 2012-2013 роках, за місцем проживання характеризувався позитивно, скарг на його поведінку не надходило, повідомлень про вчинення домашнього насильства не було. Разом із тим у характеристиці зазначено, що, зі слів сусідів, сімейні відносини між сторонами були напруженими, а після переїзду відповідач дитиною не цікавився.

Суд враховує, що зазначена характеристика містить як відомості, отримані органом місцевого самоврядування, так і інформацію зі слів сусідів. Тому вона підлягає оцінці з урахуванням джерела походження таких відомостей та інших доказів у справі.

З характеристики Фурсівського ліцею-гімназії вбачається, що дитина навчалася добре, мати приділяла належну увагу її навчанню та вихованню, тоді як педагогічні працівники батька дитини не бачили та не спілкувалися з ним.

Письмові пояснення колишніх сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 містять відомості про те, що відповідач не брав участі у вихованні дитини та не виявляв до неї належної уваги.

У письмовому повідомленні ОСОБА_6 зазначено, що вона як волонтерка надавала житло позивачці та її доньці після виїзду за кордон, а відповідач не телефонував, не писав та не відвідував дитину.

Суд бере до уваги наведені письмові матеріали, оскільки вони містять відомості щодо фактичної участі кожного з батьків у житті дитини та характеру їхніх сімейних відносин.

Разом із тим такі документи не можуть оцінюватися ізольовано від інших обставин справи та не усувають необхідності встановити причини поведінки відповідача, її винний характер і те, чи свідчить вона про свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

Судом досліджено копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 07 листопада 2025 року, яку позивачка долучила до позовної заяви.

У зазначеній заяві відповідач висловив відсутність заперечень проти позбавлення його батьківських прав щодо доньки. Із її змісту вбачається, що заява оформлена нотаріусом зі слів заявника за допомогою технічних засобів у зв`язку з порушенням мовлення та слуху, за участю перекладача жестової мови ОСОБА_7 , яка підтвердила відповідність змісту заяви волевиявленню заявника. Також у заяві зазначено про роз`яснення відповідачу змісту статті 166 Сімейного кодексу України.

Суд враховує зазначений документ як письмовий доказ, що містить відомості про позицію відповідача щодо позбавлення його батьківських прав. Разом із тим сам факт нотаріального посвідчення заяви та висловлена в ній згода не звільняють суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Положення статті 164 Сімейного кодексу України передбачають судовий порядок позбавлення батьківських прав за наявності встановлених законом підстав. Тому суд зобов`язаний перевірити не лише позицію відповідача, а й наявність передбачених законом обставин, оцінити всі докази та визначити, чи відповідає застосування такого крайнього заходу найкращим інтересам дитини.

Нотаріальна заява відповідача є вагомим доказом його особистої позиції щодо батьківських прав, однак не замінює встановлення судом усіх юридично значущих обставин справи.

Крім того, суд бере до уваги, що з матеріалів справи вбачається тривала відсутність фактичного спілкування відповідача з донькою та його участі у її повсякденному житті. Водночас надані докази не містять достатніх відомостей про причини такої поведінки, обставини, які перешкоджали відповідачу брати участь у вихованні дитини, а також про те, чи вживалися заходи для відновлення сімейного зв`язку між батьком та донькою.

Сам факт тривалого окремого проживання, відсутності спілкування та неотримання аліментів не звільняє суд від необхідності встановити винну поведінку відповідача та свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками.

Суд також враховує, що позивачка разом із дитиною перебуває за межами України, у зв`язку з чим органом опіки та піклування не проведено обстеження умов проживання дитини.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 Сімейного кодексу України під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав участь органу опіки та піклування є обов`язковою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також інших документів, які стосуються справи.

Згідно з частиною шостою статті 19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

У цій справі Службою у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації подано документ, у якому викладено обставини звернення матері та батька, повідомлено про неможливість обстеження умов проживання дитини у зв`язку з її перебуванням за кордоном, а також зазначено про розгляд питання комісією з питань захисту прав дитини.

Разом із тим зазначений документ не містить конкретного висновку щодо доцільності або недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Таким чином, суд не має підстав вважати, що органом опіки та піклування надано висновок із конкретною рекомендацією щодо вирішення спору по суті. Водночас відсутність такої рекомендації не звільняє суд від обов`язку самостійно оцінити наявні докази та вирішити спір відповідно до закону.

Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.

На час розгляду справи ОСОБА_3 виповнилося 13 років, отже, з огляду на її вік та предмет спору, з`ясування її думки має істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом враховано, що з`ясувати думку малолітньої ОСОБА_3 з приводу позбавлення її батька батьківських прав не вдалося, оскільки, як зазначено у висновку Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, дитина разом із матір`ю фактично перебуває за межами України, на території Королівства Нідерландів. У зв`язку з цим орган опіки та піклування не мав можливості безпосередньо поспілкуватися з дитиною та з`ясувати її думку щодо предмета спору.

Отже, відсутність у матеріалах справи пояснень або думки дитини зумовлена її перебуванням за кордоном, а не відмовою дитини висловити свою позицію. Водночас суд враховує, що відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України право дитини бути вислуханою під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав є важливою гарантією захисту її прав та найкращих інтересів.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 759/23963/23 наголосив на необхідності надання дитині можливості висловити свою думку під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав. При цьому бесіда з дитиною може проводитися органом опіки та піклування у комфортних для неї умовах, за необхідності із залученням психолога, з метою уникнення психологічного тиску та травмування дитини.

Відповідно до статей 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76, 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що матеріали справи підтверджують припинення шлюбних відносин між сторонами, проживання дитини з матір`ю, фактичну відсутність участі відповідача у повсякденному вихованні доньки протягом тривалого часу.

Разом із тим позбавлення батьківських прав є найбільш суворим заходом сімейно-правової відповідальності, який має застосовуватися лише за умови встановлення всіх передбачених законом підстав.

Суд повинен враховувати не лише поведінку батька, а й причини такої поведінки, її винний характер, ставлення до дитини, можливість зміни поведінки та наслідки позбавлення батьківських прав для дитини.

У цій справі позивачкою не надано достатніх доказів, які б у повному обсязі дозволяли встановити причини тривалої відсутності спілкування відповідача з донькою, обставини, що перешкоджали йому виконувати батьківські обов`язки, а також усвідомлене та винне нехтування ним такими обов`язками саме в розумінні пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України.

Надані письмові пояснення та характеристики підтверджують відсутність активної участі відповідача у житті дитини, однак не містять повної інформації про всі обставини сімейних відносин сторін та причини такої поведінки відповідача.

Довідка органу державної виконавчої служби стосується лише конкретного періоду 2016 року та не підтверджує розмір заборгованості за весь період стягнення аліментів.

Нотаріально посвідчена заява відповідача та його процесуальна заява про підтримання позову свідчать про його згоду з вимогами позивачки, однак така згода не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України підстав для позбавлення батьківських прав.

Суд виходить із того, що батьківські права та обов`язки мають особистий характер, а їх припинення внаслідок позбавлення батьківських прав не може ґрунтуватися виключно на формальній згоді одного з батьків. Вирішальним є встановлення того, чи відповідає такий захід найкращим інтересам дитини та чи доведено винне ухилення від виконання батьківських обов`язків.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що надані позивачкою докази, хоча й свідчать про тривалу відсутність належної участі відповідача у житті доньки, у своїй сукупності не є достатніми для беззаперечного встановлення всіх юридично значущих обставин, необхідних для застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

При цьому суд наголошує, що відмова у задоволенні позову не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також не позбавляє дитину права на належне батьківське виховання.

Відповідач зобов`язаний виконувати передбачені законом батьківські обов`язки незалежно від факту проживання дитини окремо від нього та незалежно від результату розгляду цього спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зобов`язання надати висновок органу опіки та піклування задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 19, 150, 155, 164, 165, 166, 171 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та зобов`язання надати висновок органу опіки та піклування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Вовк С. В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141376629 ?

Документ № 141376629 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141376629 ?

Дата ухвалення - 25.06.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141376629 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141376629 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141376629, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141376629, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 25.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141376629 відноситься до справи № 757/64617/25-ц

Це рішення відноситься до справи № 757/64617/25-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141376627
Наступний документ : 141376630