Ухвала суду № 141375145, 10.11.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6239/26

Провадження № 2/159/3430/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та призначення справи

до судового розгляду по суті

10 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

представника відповідача - ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),

представників третіх осіб:

органу опіки та піклування - Вельми Ж.В.,

прокурора - Дикун І.В.,

Міністерства юстиції України - Омелянчук Д.О. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ковельської міської ради, прокурор Волинської обласної прокуратури, Міністерство юстиції України, ОСОБА_4 , про повернення дитини,

в с т а н о в и в:

28.09.2026 до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач), з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ковельської міської ради, Волинська обласна прокуратура, Міністерство юстиції України, ОСОБА_4 про:

- відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в матері ОСОБА_3 за обов`язковою участю діда ОСОБА_4 ;

- повернення малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- надання дозволу дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виїзду за кордон без згоди та супроводу матері ОСОБА_3 , в супроводі діда ОСОБА_4 .

01.10.2026 суд ухвалою відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 04.11.2026, визначив графік судових засідань 10.11.2026 на 14.00 год, 16.11.2026 на 14.00 год, 24.11.2026 на 14.00 год, 03.12.2026 на 14.00 год, зобов`язав Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради надати письмовий висновок щодо розв`язання спору у цій справі.

05.10.2026 від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення.

16.10.2026 від третьої особи Міністерство юстиції України надійшли письмові пояснення.

19.10.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування в ІНФОРМАЦІЯ_2 наявну інформацію та належним чином засвідчені копії щодо перебування позивача на військовому обліку, його військово-обліковий статус, дату останньої взаємодії з територіальним центром з питань військового обліку, інформацію про надання відповідачу відстрочки від призову під час мобілізації, інформацію про направлення звернень до Національної поліції у зв`язку з можливим порушенням позивачем законодавства про мобілізацію, а також 20.10.2026 - клопотання про долучення доказів - відповідь з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та клопотання від 22.10.2026 про витребування з Державної прикордонної служби України інформації щодо перетину позивачем державного кордону України з 24.02.2022, які суд протокольною ухвалою від 10.11.2026 відхилив.

19.10.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому серед іншого просив суд залишити позов без розгляду, у задоволенні якого суд відмовив протокольною ухвалою в судовому засіданні від 04.11.2026.

19.10.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив.

19.10.2026 від позивача до суду надійшли заяви про неприйняття до розгляду висновків практичного психолога ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у яких просив також задовольнити відвід цих експертів. Суд протокольною ухвалою у судовому засіданні 04.11.2026 відмовив у відводі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , питання належності, допустимості та достовірності поданих висновків, а також їх доказового значення суд вирішив здійснити під час прийняття рішення по суті справи.

Ухвалою від 13.10.2026 суд задовольнив клопотання позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 19.10.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.10.2026 суд задовольнив клопотання представника Міністерства юстиції України про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

19.10.2026 до суду надійшло клопотання позивача про перевірку процесуальних повноважень представника Органу опіки та піклування, які суд перевірив у судовому засіданні 04.11.2026 та дійшов висновку про повноважність представника Органу опіки та піклування.

20.10.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відзив.

21.10.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на пояснення Міністерства юстиції України з клопотанням поновити строк на подання доказів у справі та долучити докази, які суд протокольною ухвалою від 04.11.2026 задовольнив.

29.10.2026 та 05.11.2026 від позивача надійшло клопотання про подання доказів по справі в порядку ст. 83 ЦПК України, заслухавши думку учасників справи суд задовольнив клопотання позивача, долучивши відповідні докази протокольною ухвалою від 10.11.2026, оцінку яким суд надасть під час вирішення справи по суті.

29.10.2026 через канцелярію суду надійшла заява відповідача у якій вона інформує суд що не буде приймати участь у судових засіданнях за винятком коли суду необхідно буде заслухати її особисті пояснення, про що вона просить повідомити її завчасно, також відповідач просить забезпечити участь її представника в режимі відеоконференції.

02.11.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо клопотання позивача про долучення доказів від 29.10.2026 та письмових пояснень Міністерства Юстиції України від 15.10.2026.

У судовому засіданні 04.11.2026 суд протокольною ухвалою зобов`язав Орган опіки та піклування виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі до 15.11.2026, про подання письмового висновку щодо розв`язання спору у цій справі.

09.11.2026 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів з клопотанням про поновлення строку на їх подання, які суд у судовому засіданні 10.11.2026 задовольнив протокольною ухвалою.

19.10.2026 представник відповідача подав заяву про виклик свідка ОСОБА_8 яка є бабусею малолітнього ОСОБА_5 для підтвердження обставин виїзду родини у Королівство Норвегія та наміру там проживати, обставини проживання дитини в м. Ковелі після повернення в Україну забезпечення потреб дитини та її емоційний стан.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання просила його задовольнити, відповідач просив у задоволенні клопотання відмовити. Інші учасники судового провадження поклалися на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справ.

Подаючи клопотання про виклик свідка, представник відповідача дотримався зазначених вище вимог.

Суд вважає клопотання обґрунтованим, оскільки відомі свідку обставини мають значення для встановлення фактичного місця проживання дитини до її переміщення, наміру родини проживати в Королівстві Норвегія, а також умов проживання дитини після повернення в Україну наявності загроз її життю та здоров`ю під час проживання в м. Ковелі після повернення. Показання свідка можуть сприяти з`ясуванню обставин, на які посилається сторона, та їх оцінці в сукупності з іншими доказами.

Враховуючи викладене, клопотання необхідно задовольнити.

19.10.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення у справі судової психологічної експертизи малолітньої дитини. У клопотанні просить поставити перед експертом питання щодо індивідуально-психологічних особливостей дитини, її прив`язаності до батьків, наявності стресу чи тривожності, а також психологічних наслідків можливого розлучення з матір`ю та повернення до Норвегії. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач заперечує проти негайного повернення дитини. Вказує, що дитина з березня 2026 року проживає в Україні, адаптувалася до нових умов. Наявні висновки приватних психологів, на думку відповідача, не можуть замінити незалежну судову експертизу. Посилаючись на ст. 13(b) Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, відповідач стверджує про наявність серйозного ризику психологічної шкоди для дитини у разі її повернення, для доведення чого необхідні спеціальні знання.

Позивач подав заперечення проти призначення експертизи, вказуючи, що достатнім може бути висновок Органу опіки та піклування, який здійснював відвідування дитини. Також позивач наголосив на тому, що стаття 11 Гаазької конвенції 1980 року вимагає оперативного (шеститижневого) розгляду справи, а призначення експертизи є свідомим затягуванням процесу. Крім того, позивач вважає, що питання, запропоновані відповідачем, стосуються суті піклування, що виходить за межі предмета розгляду справи відповідно до ст. 19 Конвенції. Запитань для експерта та експертної установи позивач не пропонував.

У судовому засіданні 04.11.2026 представник відповідача клопотання підтримала; позивач заперечив проти задоволення клопотання; представник органу опіки та піклування і Міністерства юстиції України у вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду; прокурор у судовому засіданні 10.11.2026 вважав, що клопотання підставне і його необхідно задовольнити.

Сторони не визначилися з установою, у якій слід провести експертизу; як пояснив представник відповідача запитання, які він просив поставити експерту є орієнтовними і базуються на інформації, що міститься у судовій практиці.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що наявні висновки приватних психологів та майбутній висновок Органу опіки та піклування виключають необхідність проведення судової експертизи.

На переконання суду з`ясування психоемоційного стану дитини, ступеня її прив`язаності, а також наявності чи відсутності серйозного ризику психологічної шкоди в розумінні ст. 13(b) Гаазької конвенції 1980 року об`єктивно потребує спеціальних знань у галузі дитячої психології.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо надмірності строків розгляду справи, передбачених ст. 11 Гаазької конвенції 1980 року, суд зазначає таке.

Дійсно, Гаазька конвенція 1980 року встановлює пріоритет оперативності у справах про міжнародне викрадення дітей.

Однак, базовим і визначальним принципом, закріпленим у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, є забезпечення якнайкращих інтересів дитини у будь-яких діях, що її стосуються. Швидкість розгляду справи не може превалювати над обов`язком суду достовірно та всебічно встановити обставини, які можуть становити серйозний ризик заподіяння дитині фізичної або психологічної шкоди чи створення для неї нетерпимої обстановки. Без проведення комплексного психологічного дослідження суд позбавлений можливості належним чином оцінити аргументи відповідача щодо наявності підстав для відмови у поверненні дитини. Відтак, пріоритет забезпечення найкращих інтересів дитини виправдовує об`єктивно необхідний час для проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо експертної установи, суд вважає за необхідне самостійно визначити експерта із Реєстру атестованих експертів, що міститься на сайті Міністерства юстиції України в мережі Інтернет (https://rase.minjust.gov.ua/) - Черняк Юлію Миколаївну , яка володіє належною кваліфікацією для проведення таких досліджень (14.1 Психологічні дослідження) та має діюче свідоцтво експерта терміном до 07.05.2029.

Обираючи цього експерта суд виходить з наявності у нього відповідної спеціалізації та його близькість до місця проживання дитини (селище Турійськ Ковельського району), що враховуючи особливості розгляду цієї справи прискорить та спростить можливість проведення призначеної експертизи.

Щодо переліку питань, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України, у разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Суд вважає за необхідне змінити та розширити питання, запропоновані відповідачем, з метою їх більшої коректності, уникнення оціночних суджень правового характеру з боку експерта, а також для більш глибокого дослідження здатності дитини самостійно формувати свої погляди (враховуючи ризики зовнішнього впливу) та з`ясування можливих наслідків як спільного, так і роздільного проживання з матір`ю у разі повернення до Королівства Норвегія.

Враховуючи те, що малолітня дитина проживає разом із відповідачем, об`єктивне проведення експертизи неможливе без належного сприяння з її боку.

Згідно зі ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача забезпечити явку дитини на обстеження та роз`яснити їй наслідки ухилення. Крім того, критично важливим є недопущення будь-якого психологічного тиску на дитину напередодні або під час експертизи.

З огляду на те, що поставлені на вирішення експерта запитання стосуються емоційного стану дитини, особливостей її взаємин із кожним із батьків та чинників формування її ставлення до можливого повернення до Королівства Норвегія, суд вважає доцільним роз`яснити сторонам необхідність сприяти проведенню експертизи, зокрема шляхом участі в психологічному інтерв`ю, якщо експерт визнає його необхідним.

Таке інтерв`ю може сприяти отриманню відомостей, необхідних для повного та об`єктивного дослідження психологічного стану дитини.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 72 ЦПК України експерт має право заявляти клопотання про опитування учасників справи, а ч. 2 ст. 107 ЦПК України допускає спілкування призначеного судом експерта з учасниками справи поза судовим засіданням у випадках вчинення дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передбачити можливість проведення такого інтерв`ю за ініціативою експерта, з попереднім повідомленням батьків про його мету, дату, час і місце проведення, а в разі необхідності процесуального опитування учасників справи - за відповідним клопотанням експерта, яке суд вирішить у встановленому законом порядку.

Враховуючи категорію цієї справи, не встановлення судом обставини, які б унеможливлювали подальший розгляд справи до завершення проведення експертизи та дескреційні повноваження суду закріплені у ст. 252 ЦПК України, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі на час проведення такої експертизи.

Інших заяв та клопотань від від учасників провадження не надходило.

У судовому засіданні учасники справи, окрім представника відповідача, висловилися за можливість завершити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача вважав за неможливе завершувати підготовче засідання посилаючись на те, що станом на зараз орган опіки та піклування не надав висновку щодо вирішення спору. Відсутність такого висновку перешкоджає завершенню підготовчого засідання, оскільки після його подання у відповідача можливо виникне необхідність подати клопотання про витребування доказів, також вважав, що відсутність такого висновку перешкоджає вирішенню по суті клопотання про призначення судової психологічної експертизи.

Відповідно до ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог і складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні суд вжив необхідні процесуальні дії, передбачені ст. 197 ЦПК України: з`ясував предмет спору, характер спірних правовідносин, склад учасників справи, досліджено та вирішено заявлені клопотання.

Виходячи з положень Гаазької конвенції 1980 року суд визначив обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, а саме, що:

- звичайне (постійне) місце проживання дитини безпосередньо перед переміщенням було в місці куди позивач просить її повернути;

- переміщення дитини відбулося з порушенням прав піклування, які належать позивачу відповідно до законодавства держави звичайного проживання дитини;

- позивач фактично здійснював права піклування про дитину до моменту її переміщення/утримування або здійснював би їх, якби не відбулося переміщення;

- з моменту незаконного переміщення до дати початку процедури в суді минуло менше одного року;

- повернення не поставить під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом не створить для дитини нетерпиму обстановку;

- дитина не заперечує проти повернення та досягла такого віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку.

Клопотання відповідача про виклик свідка та призначення судової психологічної експертизи суд розглядає в межах цього підготовчого засідання.

Пункт 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України прямо відносить вирішення питань про призначення експертизи та виклик свідків до повноважень суду на стадії підготовчого провадження.

Водночас ч. 1 ст. 200 ЦПК України передбачає, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, а у п. 3 ч. 2 цієї статті передбачає право суду постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює обов`язку оформлювати вирішення кожного клопотання окремою ухвалою, а тому суд не вбачає процесуальної необхідності постановляти ухвали про вирішення клопотань про виклик свідка та призначення судової психологічної експертизи окремо від ухвали про закриття підготовчого провадження.

Посилання представника відповідача на можливість виникнення в майбутньому необхідності заявити додаткові клопотання після отримання висновку органу опіки та піклування не є достатньою підставою для відкладення підготовчого засідання. Суд вирішує процесуальні питання з огляду на обставини та заяви учасників на час вчинення відповідної процесуальної дії, а не виходячи з припущень щодо можливого виникнення таких питань у майбутньому.

Крім того, встановлений судом строк для подання висновку органом опіки та піклування на час проведення засідання не сплив. Закриття підготовчого провадження не припиняє обов`язку органу виконати ухвалу суду та не перешкоджає долученню такого висновку до матеріалів справи й дослідженню його під час розгляду справи по суті.

Також ЦПК України не містить залежності вирішення питання про призначення судової психологічної експертизи від попереднього надходження висновку органу опіки та піклування. Підстави призначення такої експертизи визначені ст. 103 ЦПК України, а тому необхідність її проведення суд оцінює самостійно, з огляду на предмет доказування, обставини справи та наявність чи відсутність висновків експертів у матеріалах справи.

Крім того, суд звертає увагу, що закриття підготовчого провадження не свідчить про позбавлення учасника справи можливості подати додаткові докази або заявити клопотання про їх витребування, якщо після завершення підготовчого провадження виникнуть нові обставини, які не були і об`єктивно не могли бути відомі раніше. Такі процесуальні дії можуть бути вчинені з дотриманням вимог ч. 8 ст. 83, ч.1 ст. 84, ст. 222 та п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, за умови належного обґрунтування поважності причин, з яких відповідні докази або клопотання не могли бути подані у встановлений законом строк.

Окремо суд враховує специфіку цієї категорії справ, у яких суд має забезпечити належну процесуальну підготовку справи, уникаючи невиправданого затягування її розгляду.

За таких обставин суд не вбачає передбачених законом підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та вважає за необхідне закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 49, 72, 76, 103-105, 109, 197, 198, 200, 252, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про виклик свідка - задовольнити.

Викликати у судове засідання свідка ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ).

Попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України відповідно.

Клопотання представника відповідача Михайлик Світлани Ігорівни про призначення судової психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі № 159/6239/26 судову психологічну експертизу малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити судовому експерту Черняк Юлії Миколаївні (Ковельський р-н, селище Турійськ, вулиця Луцька 36, ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 ).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експертизи поставити такі запитання:

1.Які індивідуально-психологічні особливості малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рівень його психологічного та емоційного розвитку і які з цих особливостей мають значення для сприйняття ним зміни місця проживання, соціального середовища та можливого розлучення з одним із батьків?

2.Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_3 ), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

3.Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного із батьків (батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_3 ) на психологічний стан та розвиток ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

4.Чи наявні у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент проведення дослідження ознаки психологічного стресу, тривожності, емоційного напруження або страху розлучення з одним із батьків? Якщо так, то в чому вони проявляються, якою є їх вираженість та які психологічні чинники можуть бути з ними пов`язані?

5.З урахуванням віку та індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наскільки сформованою є його здатність самостійно формувати й висловлювати власні погляди щодо подальшого проживання та можливого повернення до Королівства Норвегії? Чи виявляються під час дослідження психологічні ознаки зовнішнього впливу, навіювання, психологічного тиску, які можуть позначатися на формуванні та вираженні цих поглядів?

6.Які побажання щодо подальшого проживання висловлює ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема щодо проживання з матір`ю ОСОБА_3 чи батьком ОСОБА_1 , та які психологічні чинники можуть впливати на формування таких побажань?

7.Яке ставлення висловлює ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо можливого повернення до Королівства Норвегія та які психологічні чинники можуть зумовлювати таке ставлення? Чи пов`язане воно переважно з небажанням змінювати місце проживання, розлучатися з одним із батьків або з іншими обставинами?

8.Яких психологічних наслідків може зазнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі повернення до Королівства Норвегія:

а) разом із матір`ю ОСОБА_3 ;

б) без матері ОСОБА_3 , з припиненням спільного проживання з нею, з урахуванням віку, індивідуально-психологічних особливостей, психоемоційного стану дитини та її емоційних зв`язків з кожним із батьків?

У розпорядження експерта надати копії матеріалів цивільної справи № 159/6239/26 на електронному носії.

Рекомендувати експерту провести судову психологічну експертизу до 10.12.2026.

Витрати на проведення судової психологічної експертизи покласти на відповідача ОСОБА_3 , представником якої було заявлено відповідне клопотання.

Зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити можливість проведення судовим експертом психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема її явку з дитиною до експерта у визначені ним дату та час.

Роз`яснити ОСОБА_3 необхідність сприяння проведенню експертизи та недопущення психологічного тиску на дитину, навіювання їй відповідей або спонукання до висловлення певного ставлення до будь-кого з батьків чи до можливого повернення до Королівства Норвегія.

Попередити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення від участі в експертизі або створення перешкод для її проведення (неявка на обстеження тощо), суд може визнати факти, для з`ясування яких експертиза була призначена, або відмовити у їх визнанні.

Роз`яснити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про доцільність сприяння проведенню призначеної судом експертизи, зокрема шляхом участі в психологічному інтерв`ю з експертом у разі, якщо експерт визнає таке інтерв`ю необхідним для дослідження емоційного стану дитини, особливостей її взаємин із кожним із батьків та інших обставин, що мають значення для надання висновку.

У разі необхідності проведення такого інтерв`ю експерту належить повідомити батьків про його мету, дату, час і місце проведення, а за потреби опитування учасників справи - звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому п. 5 ч. 6 ст. 72 ЦПК України.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14.00 год 16.11.2026 у приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 15.

Визнати обов`язковою явку у судове засідання третьої особи ОСОБА_4 , для надання суду особистих пояснень.

У судове засідання викликати учасників справи та свідка.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) і може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в частині призначення судової експертизи, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Я. Смалюх