Постанова № 14137319, 17.01.2011, Підволочиський районний суд Тернопільської області

2а-8/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючої судді Кузьменко І.О.

при секретарі Реєнт Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Під волочиського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з даним позовом, вказавши, що 03.06.2010р. ОСОБА_1 був зареєстрований у центрі зайнятості, отримав статус безробітного та одержував допомогу по безробіттю. За період з 03.06. по 20.09.2010р. центром йому була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 2722,84гр. Крім того, протягом з 06.09.2010р. по 17.09.2010р. відповідач проходив курс навчання за направленням центру зайнятості на базі Тернопільського національного технічного університету ім..Івана Пулюя за напрямком «менеджмент малого підприємництва»і в зв»язку з цим позивач поніс витрати у розмірі 190,85гр. Разом з тим, на час отримання допомоги по безробіттю та навчання відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.03.2002р. А тому, оскільки право на отримання такої допомоги мають право лише незайняті (безробітні) особи, то допомога, отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Посилаючись на ст..2 Закону України «Про зайнятість населення», ст..ст.22,23,36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Підволочиського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 2913,69гр., з них 2722,84гр. перерахувати на рахунок Підволочиського РЦЗ, 190,85гр. -на рахунок Тернопільського обласного центру зайнятості.

В судовому засіданні представник позивача Могачевський М.П. позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позові і доповнив: відповідачка на час отримання допомоги по безробіттю була зареєстрована як підприємець. Для зняття з реєстрації їй необхідно було оформити ряд документів у різних установах, тобто дотриматися певної процедури і лише після того вона не являлася б підприємцем.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що у 2006року згідно постанови господарського суду його підприємницька діяльність була припинена. З того часу він не займався жодною діяльністю і доходів не отримував. Про процедуру припинення підприємницької діяльності йому не було відомо, вважав що згідно постанови господарського суду він вважався таким що не займається підприємницькою діяльністю.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти:

03.06.2010р. ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного центру зайнятості із заявою про пошук роботи, вказавши у бланку заяви що він не зайнятий, як суб»єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2006року постановлено про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов»язано з банкрутством внесено до Єдиного державного реєстру 01.10.2010року.

Із наведеного випливає, що станом на 03.06.2010р. при заповненні бланку заяви про надання статусу безробітного вказівка про те, що ОСОБА_1 не зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності не відповідала дійсності.

Посилання відповідача на відсутність його вини у несвоєчасному внесенні відомостей про припинення підприємницької діяльності спростовується вимогами законодавчих актів. Так, згідно ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка регулює порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця за судовим рішенням, що не пов»язано з банкрутством, цей порядок здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев»ятою-вісімнадцятою статті 47 цього Закону. Із аналізу вказаних норм закону випливає що процедурний порядок оформлення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності покладено на фізичну особу-підприємця або уповноваженою ним особою.

У п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю зазначено: якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю, з моменту виникнення цих обставин.

Як випливає із акту №64 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.10.2010року, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.03.2002р. по 01.10.2010р. перебував на обліку в центрі зайнятості з 03.06.2010р. по даний час і незаконно отримував за весь період допомогу по безробіттю.

Проаналізувавши вищенаведене суд прийшов до висновку що оскільки під час розслідування страхових випадків от обґрунтованості виплати матеріального забезпечення щодо ОСОБА_1 виявлено незаконне отримання ним державної допомоги у сумі 2722,84гр., то цю суму з нього слід стягнути згідно заявлених позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених на навчання у Тернопільському обласному центрі зайнятості, у сумі 190,85гр., то суд вважає відмовити у задоволенні їх, оскільки позивачем не доведений факт перерахунку цих коштів на рахунок навчального закладу.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.22,23,36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст..ст.17,19,94,159,160,161,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Підволочиського районного центру зайнятості 2722,84 ( дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 84 копійки), перерахувавши їх на рахунок Підволочиського центру зайнятості №37173300901408 ВДК у Підволочиському районі, код 21139601 та МФО 838012.

У задоволенні інших вимог відмовити за недоведеністю вимог.

Судовий збір у розмірі три гривні 40 копійок покласти на рахунок держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Суддя: