Рішення № 141369963, 30.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2026 Справа №607/13400/25 Провадження №2/607/946/2026Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ромазана В.В.,

за участі секретаря судового засідання Бойко О.В,

представника відповідача Беляєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач) у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року в розмірі 60 336,63 грн, а також судові витрати у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №36567-12/2023, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Відповідно до умов договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Аванс Кредит», як розміщені на веб-сайті товариства. 24 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24052024, відповідно до умов якого, останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року. Відповідно до Реєстру боржників від 24 травня 2024 року до договору факторингу №24052024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 60 336,63 грн, з яких: 18 565,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 41 771,63 грн заборгованість за процентами.

Позивач вказує, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 , останній не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

2.Стислий зміст відзиву та відповіді на відзив

30 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не доведено факту перерахування кредитних коштів відповідачу, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити. Крім того, відповідач заперечує щодо укладення оспорюваного кредитного договору.

02 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронній формі, та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Щодо факту перерахування коштів відповідачу, вказує, що позивачем надано до суду всі наявні документи по кредитному договору, які були передані позивачу за договором факторингу. Крім того, зазначає, що у розрахунку заборгованості за кредитним договором №36567-12/2023, міститься інформація щодо проведення Відповідачем оплат, які зараховано на погашення заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору. Сплати Відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів.

30 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано суду письмові пояснення, в яких останній вказує, що згідно наданого первісним кредитором розрахунком заборгованості, за весь період кредитування Відповідачем сплачено коштів на загальну суму 12320,60 грн, які були зараховані: 1135,00 грн в погашення тіла кредиту; 11185,60 грн в погашення відсотків. Сплата Відповідачем коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, є беззаперечним підтвердженням укладення договору, погодження з його умовами та отримання коштів. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору та погодження всіх умов договору. Адже, без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року витребувано із АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2026 року витребувано із АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1 .

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явилася, просила розгляд справи проводити без участі представника цього товариства та позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила та просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

23 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 36567-12/2023, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W8499».

Згідно п. 1.1 Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 19 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 23.12.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 20.04.2024.

Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору. (п. 1.4.1 Договору).

Згідно п. 1.6 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Додатком №1 до кредитного договору №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року є графік платежів, в якому зазначено дати платежів з 16 січня 2024 року по 20 квітня 2024 року, реальна річна процентна ставка 137564,33% річних, загальна вартість кредиту становить 78 800,00 грн.

Позивачем до матеріалів позову долучено паспорт споживчого кредиту продукту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису та в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

12 лютого 2024 року ОСОБА_1 вчинено заявку на внесення змін до договору про надання фінансового кредиту №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року, згідно якої останній просить перенести дату сплати процентів в поточному періоді за кредитом на 5 днів та в день підписання додаткової угоди зобов`язується оплатити частину нарахованих процентів в сумі 2 320,60 грн.

12 лютого 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року, згідно якої сторони домовились перенести дату сплати процентів в поточному періоді за кредитом на 5 днів, яка. вступає в силу з моменти оплати частин нарахованих процентів в сумі 2 320,60 грн

Додатком №1 вказаної додаткової угоди є графік платежів, в якому зазначено дати платежів з 16 січня 2024 року по 20 квітня 2024 року, реальна річна процентна ставка 124141,00% річних, загальна вартість кредиту становить 78 800,00 грн.

Як слідує з інформації, викладеній у листі за вих. №3466_250604145236 від 04 червня 2025 року, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомляє, що 23 грудня 2023 року успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 на суму 19 700,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року, складеного ТОВ «Аванс Кредит», заборгованість ОСОБА_1 становить 60 336,63 грн, з яких: 18 565,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41 771,63 грн сума заборгованості за відсотками. Також з розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено часткові оплати в погашення заборгованості, які зараховані Позивачем - 1 135,00 грн в погашення заборгованості за тілом кредиту та 11 185,60 грн в погашення заборгованості за відсотками.

24 травня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу №24052024.

Згідно п. 1.1 договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, прав на одержання яких належить клієнту.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №24052024 від 24 травня 2024 року, клієнт передав а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 10936, після чого, з урахування п. 1.2 Договору факторингу, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Реєстру боржників від 24 травня 2024 року до договору факторингу №24052024 від 24 травня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року в сумі 60 336,63 грн.

Згідно інформації викладеній у листі №20.1.0.0.0/7-260610/85182-БТ від 15 червня 2026 року, АТ КБ «Приватбанк» повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . З виписки за договором №б/н за період 22.12.2023 24.12.2023, наданої АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 23 грудня 2023 року зараховано грошові кошти в сумі 19 700,00 грн.

Також згідно інформації викладеній у листі №20.1.0.0.0/7-260824/39315-БТ, АТ КБ «Приватбанк» повідомляє, що фінансовий номер відповідача в банку зазначено як: НОМЕР_4 .

В матеріалах справи також міститься заява ОСОБА_1 на відкриття рахунку та приєднання до умов та правил надання послуги «Картка для виплат» АТ КБ «Приватбанк».

2. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року ОСОБА_1 підписав електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «W8499».

Крім того, відповідач здійснював платежі за кредитом, на загальну суму 12 320,60 грн, чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору та його умов.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Надані представником позивача зазначені вище документи суд вважає належними та достатніми для того, щоб суд виснував про те, що зобов`язання ОСОБА_1 перед позивачем, згідно кредитного договору №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року, є не виконаними.

Суд не бере до уваги доводи, викладені у відзиві, оскільки вони спростовуються іншими наявними в матеріалах справи доказами. З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав кредитний договір та додаткову угоду до нього в електронній формі за допомогою одноразових ідентифікаторів, які були надіслані на номер телефону відповідача, вказаний у кредитному договорі, та який є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк», погодивши всі істотні умови кредитного договору. До укладення кредитного договору відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, що надало йому можливість ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору. Крім того, відповідач отримав кредитні кошти та розпоряджався ними, що підтверджується випискою по рахунку, наданою АТ КБ «Приватбанк». Також відповідач вчиняв дії, спрямовані на виконання умов кредитного договору, зокрема здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про фактичне виконання ним умов договору та прийняття його умов.

Водночас, визначаючи суму відсотків, яка підлягає стягненню із відповідача, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування».

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України Про споживче кредитування визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року первісним кредитором за період з 23 грудня 2023 року по 20 квітня 2024 року відсотки нараховувалися за різними відсотковими ставками на загальну суму 52 957,23. Із урахуванням часткової сплати відповідачем в погашення заборгованості за відсотками в сумі 11 185,60 грн, становить 41 771,63 грн.

Однак, суд враховуючи наведені вимоги Закону України «Про споживче кредитування» нарахування Відповідачу відсотків за період кредитування з 24.12.2023 не повинні були б перевищувати 1% у день, що у гривневому виразі від різних сум тіла кредиту складає: з 23 грудня 2023 року по 16 січня 2024 року розмір відсотків за вказаний строк кредитування повинен складати 4 925,00 грн. (25х197), де 197 грн. - грошовий вираз 1% в день від суми тіла кредиту 19 700,00 грн, 25 кількість днів кредитування; з 17 січня 2024 року по 20 квітня 2024 року розмір відсотків за вказаний строк кредитування повинен складати 17 636,75 грн. (95х185,65), де 185,65 грн. - грошовий вираз 1% в день від суми тіла кредиту 18 565,00 грн, 95 кількість днів кредитування. Однак, враховуючи, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за відсотками на загальну суму 11 185,60 грн, суд вважає, що до стягнення із Відповідача підлягає заборгованість за відсотками у розмірі 11 376,15 грн.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд оцінивши та дослідивши докази, дійшов переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року в розмірі 29 941,15 грн, з яких: 18 565,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 376,15 грн - заборгованість за відсотками. У решті вимог, слід відмовити за наведених вище підстав.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 1 502,49 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 36567-12/2023 від 23 грудня 2023 року в розмірі 29 941 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок одну) грн. 15 коп.

У решті вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1502 (одну тисячу п`ятсот дві) грн. 49 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний зміст рішення складено 03.11.2026.

Дані про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан