Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 594/1245/26
Провадження №2/594/961/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10784835, посилаючись на те, що між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою 09.12.2025 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у сумі 7000 грн, однак всупереч умов кредитного договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує. Оскільки позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за зазначеним кредитним договором, просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 11 624,20 грн
Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та запропоновано відповідачці подати відзив на позовну заяву. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ «ОТПбанк».
Належно повідомлена про час та місце розгляду справи відповідачка в судове засідання не з`явилася повторно, не повідомивши суд про причини неявки, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подавала.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачки, проти чого позивач не заперечував, про що зазначив у позовній заяві, а також просив розглянути справу за відсутності його представника.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 09.12.2025 укладений договір кредитної лінії №00-10784835, який підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов даного договору відповідачка отримала кредит (кредитна лінія) в розмірі 7000 грн., строком на 360 календарних дні, зі сплатою процентів за користування кредитом: фіксована стандартна процентна ставка в день 0, 94%, знижена процентна ставка - 0,33% в день. Комісія за надання кредиту 20,00% від суми кредиту, що становить 1400,00 грн. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки з урахуванням Комісії (у разі її наявності) дорівнює 1.00%. Позичальник зобов`язалась повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 04.12.2026 згідно умов пункту 3.6 цього Договору.
Згідно п.1.1 договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором.
Згідно п.2.10 договору, кредитодавець забов`язаний надати кредит 09.12.2025. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 7000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника (платіжної картки) НОМЕР_1 .
У додатку № 1 до Договору Графіку платежів зазначені всі процентні ставки та загальна вартість кредиту в сумі 31447.50 грн.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» підтверджує, що клієнт з яким укладено Договір ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором «88339», який відправлено позичальнику 09.12.2025 на номер телефону НОМЕР_2 .
Позивачем долучено правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит».
Крім того, позивачем додано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Факт перерахунку коштів за кредитним договором в розмірі 7000 грн підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», додатковою інформацією за підписом та печаткою ТОВ «Макс Кредит» про позичальників, яким були перераховані кошти через ТОВ «ПрофітГід», а також наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів інформацією АТ «ОТПбанк» з долученою випискою по рахунку ОСОБА_1 .
До позовної заяви додано розрахунок заборгованості ТОВ «Макс Кредит» за кредитним договором №00-10784835 від 09.12.2025, згідно якого загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 13.05.2026 становить 11624,20 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3224,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; сума заборгованості за нарахованими 1400,00 грн, а також 1 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
13.05.2026 між первісним кредитором ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 13052026-МК/Ейс (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Пунктом 2.1. Договору Факторингу 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Пунктом 2.2. Договору Факторингу 1 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників- підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 13.05.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників, до позивача перейшло право вимоги до відповідачки.
Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора зі сторони позивача згідно Договору Факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н до Договору Факторингу 1 до позовної заяви додано також платіжну інструкцію.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-10784835 від 09.12.2025 на суму заборгованості, яка складається з: 8 400,00 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту та комісії ; 3 224,20 грн - залишок заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями згідно умов договору; 11624,20 грн - загальна сума заборгованості ( по тілу та відсотках) без врахування штрафних санкцій. Кількість днів прострочення - 140.
Згідно виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 00-10784835 від 09.12.2025 за період 13.05.2026 по 01.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) становить 13 374,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 400,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 3 224,20 гривень; заборгованість за штрафними санкціями - 1 750,00 гривень.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, первісний кредитор ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за кредитними договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачці ОСОБА_1 .
Відповідачка доказів щодо належного виконання договірних зобов`язань не надала та матеріали справи таких доказів не містять.
В силу вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі вказаного вище кредитного договору, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити і стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10784835 від 09.12.2025.
Позивач у позовній заяві зазначає, що загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 13 374,20 грн, яка складається з: 8 400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 224,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом; 1 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11 624,20 грн.
Проте позивачем не відображено правильно дійсні складові кредитної заборгованості за кредитним договором.
Так, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Макс Кредит» за кредитним договором №00-10784835 від 09.12.2025, загальна заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 13.05.2026 становить 11624,20 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3224,20 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; сума заборгованості за комісією - 1400,00 грн, а також 1 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-10784835 від 09.12.2025 на суму заборгованості, яка складається з: 8 400,00 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту та комісії; 3 224,20 грн - залишок заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 750,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями згідно умов договору; 11624,20 грн - загальна сума заборгованості ( по тілу та відсотках) без врахування штрафних санкцій. Кількість днів прострочення - 140.
Згідно виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 00-10784835 від 09.12.2025 за період 13.05.2026 по 01.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) становить 13 374,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 400,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами - 3 224,20 гривень; заборгованість за штрафними санкціями - 1 750,00 гривень.
Судом під час розгляду справи встановлено, що сума наданого відповідачці кредиту становить 7000 грн, сума заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом становить 3 224,20 грн, а всього 10 224,20 грн.
Отже, заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 7000 грн, а не 8400 грн, як зазначає позивач, оскільки позивачем в суму заборгованості за тілом кредиту включено також заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 1400 грн.
Відтак заборгованість відповідачки за тілом кредиту становитиме 7000 грн, сума заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом - 3 224,20 грн, а всього 10 224,20 грн, і такий розмір заборгованості є підставним та підлягає стягненню з відповідачки.
Позивач з вимогою щодо стягнення з відповідачки штрафних санкцій в розмірі 1750 грн не звертався.
Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 1400 грн, яка була включена позивачем у суму заборгованості за тілом кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно умов п.1.6 кредитного договору №00-10784835 від 09.12.2025, комісія за надання кредиту становить 1400 грн.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1400 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1400 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 7000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 2500,00 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280,354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» ((02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956, рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість за кредитним договором №00-10784835 від 09.12.2025 у розмірі 10 224,20 грн, з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 224,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Узадоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. та на сплату судового збору в сумі 2341,74 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10 листопада 2026 року.
Головуючий: Г.І.Зушман
Судове рішення № 141369884, Борщівський районний суд Тернопільської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 594/1245/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: