Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/9763/26
Провадження № 2/466/5534/26
У Х В А Л А
про залишення без руху
30 жовтня 2026 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Невойт П.С., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медичної лабораторія «Ескулаб», третьої особи Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про стягнення компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку та стягнення середнього заробітку за весь час затримки,
ВСТАНОВИВ:
26.10.2026 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) через підсистему "Електронний суд" звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Приватного підприємства «Перша соціальна медичної лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ: 36544827, адреса: м. Львів, вул. Шевченка, 313), третьої особи Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ: 44778105, адреса: м. Львів, пл. Міцкевича, 8), у якій просить:
- стягнути із Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ: 36544827 на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористану додаткову соціальну відпустку за період січня 2022 - серпня 2025 в розмірі 58395,17 грн.
- стягнути із Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ: 36544827 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки в розмірі 300563,55 грн. за період з 14.08.2025 року по 14.02.2026 року, із розрахунку 2392,95 грн. за один день.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Так, статтями 15, 16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Наведена позивачем ціна позову 300 563,55 грн. складається із заявленої заборгованості щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки. Водночас, вимога про стягнення компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку до ціни позову не включено.
Усі вимоги про стягнення грошових коштів, у тому числі вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпустки, мають майновий характер і підлягають урахуванню при визначенні загальної ціни позову незалежно від того, чи поширюється на відповідну вимогу пільга щодо сплати судового збору.
Також, відповідно до частини четвертої статті 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави такого звільнення. Оскільки позов об`єднує вимоги, частина з яких охоплюється пільгою, а частина підлягає оплаті на загальних підставах, позивачу належить чітко зазначити правові підстави звільнення від сплати судового збору щодо кожної вимоги, за якою вона посилається на таку пільгу.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» установлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зазначена пільга поширюється лише на вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати.
Верховний Суд також виходить із того, що компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати фактично входить до структури заробітної плати та не є предметом справляння судового збору (справа №910/24323/16). Грошова компенсація за невикористану відпустку також належить до виплат фонду оплати праці. У постанові від 13.03.2024 у справі №127/2697/23 Верховний Суд дійшов висновку про поширення на таку вимогу пільги, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Отже, за вказані вимоги позивач звільнений від сплати судового збору.
Натомість середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, передбачений статтею 117 КЗпП України, за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, не входить до структури заробітної плати, а тому пільга, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на цю вимогу не поширюється. Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 та від 08.02.2022 у справі №755/12623/19.
Відповідно до частини першої та підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328,00 грн. Відповідно 0,4 цього розміру становить 1 331,20 грн.
За частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Якщо у позовній заяві об`єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу. Аналогічний підхід викладено Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.09.2023 у справі №758/5118/21.
За майнову вимогу, на яку не поширюється пільга, а саме вимоги про стягнення середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України, судовий збір сплачується за ставкою, встановленою для позовної заяви майнового характеру, виходячи із загальної суми цієї вимоги. Один відсоток від визначеної позивачем суми матеріальної шкоди становить 3 005,63 грн.
Оскільки позов подано в електронній формі через систему «Електронний суд», до ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, належний до сплати судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку складає: (300 563,55 грн. Х 1%) Х 0,8 = 2 404,51 грн.
До позовної заяви позивачем не додано документів, які б підтверджували сплату судового збору у розмірі 2 404,51 грн, або документів, що засвідчують наявність особистих пільг для повного звільнення від його сплати.
Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір, надавши суду оригінали квитанцій про його сплату.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, яка б відповідала вимогам статей 175, 177 ЦПК України, надавши докази направлення відповідачу та третій особі.
Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медичної лабораторія «Ескулаб», третьої особи Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про стягнення компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку та стягнення середнього заробітку за весь час затримки залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:П. С. Невойт
Судове рішення № 141369650, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/9763/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: