Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 346/5272/26
Провадження № 3/346/1108/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , голови Гвіздецької селищної ради Коломийського району,-
за ст. 188-40 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, не виконав законні вимоги представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, викладені у листі № 102845.4/Г-52553.3/26/53 від 26.08.2026, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-40 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Пояснив, що після надходження звернення від 06.05.2026 року воно було зареєстроване та розглянуте. Після отримання листа Представника Уповноваженого було здійснено повторний розгляд звернення із додатковою перевіркою викладених у ньому обставин. За результатами такого розгляду заявниці надано письмову відповідь по суті поставлених нею питань.
Листом Гвіздецької селищної ради від 04.08.2026 № 1038/02.2-21 Представника Уповноваженого було повідомлено про результати повторного розгляду звернення та надано відповідні документи, зокрема копію звернення, відомості про його реєстрацію, копію відповіді заявниці та підтвердження її направлення.
Під час повторного розгляду звернення Гвіздецькою селищною радою наявної документації щодо розміщення рекламної конструкції на фасаді будинку № 79 по вул. Івана Франка в селищі Гвіздець.
За результатами перевірки встановлено, що у Гвіздецькій селищній раді відсутні рішення виконавчого комітету, дозволи чи інші документи щодо надання дозволу на розміщення зазначеної рекламної конструкції. Також відсутні відповідні документи в архівних матеріалах ради. Про зазначені результати перевірки було повідомлено заявницю.
Крім того, встановлено, що споруда, на якій була розміщена конструкція, перебуває у приватній власності, а сама конструкція була встановлена багато років тому, задовго до проведення вказаної перевірки.
За відсутності дозвільної документації та будь-яких відомостей про особу, яка здійснила встановлення рекламної конструкції, рада об?єктивно не мала можливості встановити розповсюджувача реклами чи особу, відповідальну за монтаж конструкції, лише на підставі наявних у її розпорядженні документів.
Водночас встановлення винної особи у заподіянні майнової шкоди, збирання доказів, встановлення причинно-наслідкового зв?язку між діями конкретних осіб та наслідками у вигляді пошкодження майна належить до компетенції правоохоронних органів та суду, а не органу самоврядування.
Саме тому у відповіді заявниці Гвіздецька селищна рада обґрунтовано зазначила, що питання встановлення винної особи та вирішення спору щодо відшкодування майнової шкоди мають вирішуватися у порядку, визначеному цивільним законодавством України.
Таким чином, під час розгляду звернення рада діяла саме у межах наданих їй законом повноважень та не могла перебирати на себе функції правоохоронних органів або суду щодо встановлення винуватості конкретних осіб.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме він особисто відмовився виконувати законні вимоги Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, умисно приховував інформацію або вчиняв дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню парламентського контролю.
Заслухавши пояснення особи, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.
При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Згідно зі статтею 188-40 КУпАП невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 8-1 статті 255 КУпАП уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 188-40 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.09.2026 року; заявою ОСОБА_2 щодо порушення права на звернення та бездіяльності Гвіздецької селищної ради від 08.07.2026 року; заявою ОСОБА_2 від 06.05.2026 року адресованої Гвіздецькій селищній раді; листом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 102845.4/Г-52553.3/26/53 від 26.08.2026 року; листом голови селищної ради ОСОБА_1 від 08.09.2026 № 1186/02.2-21; пояснювальною запискою голови селищної ради ОСОБА_1 від 08.09.2026.
Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (стаття 188-40 КУпАП) є триваючим правопорушенням. Такий висновок можна зробити на основі правової позиції, висловленої у постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №489/4756/16-а, згідно з якою триваюче правопорушення - це проступок, пов?язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов?язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов?язків.
Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об?єктивно існує цей відповідної обов?язок, виконанням обов?язку відповідним суб?єктом або припиненням дії норми закону.
Докази, наявні в матеріалах справи, та відсутність об`єктивних перешкод для виконання вимог представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини підтверджують склад адміністративного правопорушення, адже особа притягується до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог уповноваженого з прав людини. Жодних доводів щодо неможливості виконати його вимоги, не наведено.
Так, на виконання вимог листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Вербового Віталія від 26.08.2026 року посадовою особою Гвіздецької селищної ради не вжито заходів реагування, передбачених п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, не надано копії посадової інструкції посадової особи, відповідальної за розгляд звернення ОСОБА_2 , не надано копії підтверджуючих відомостей про направлення Радою листів ОСОБА_2 за результатами розгляду її від 06.05.2026 року, що свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог статті 22 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», за що передбачена відповідальність за ст. 188-40 КУпАП.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Призначаючи адміністративне стягнення суд враховує: особу правопорушниці, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь його вини, та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
На підставі ст. 188-40 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-40 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ст.188-40 КУпАПу виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 665 грн 60 коп у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя:Сольський В. В.
Судове рішення № 141367977, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 346/5272/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: