Ухвала суду № 141367600, 06.11.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21548/26

Провадження № 1-кс/344/7989/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12026091010001403 від 16.08.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що 15.08.2026 року о 18 год 58 хв до чергової частини Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок в районі парку невідомий чоловік відкрито заволодів її сумкою, в якій знаходився гаманець із грошовими коштами у сумі 1420 гривень.

15.08.2026 року, близько 18 год 56 хв, ОСОБА_8 перебуваючи на території парку «Воїнів-інтернаціоналістів», зі сторони вул. Василіянок у м. Івано-Франківську побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка гуляла вищезазначеним парком та в руці тримала свою жіночу сумку чорного кольору.

В цей час, у ОСОБА_8 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення.

Реалізуючи свій протиправний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, востаннє внесеними Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026, затвердженим Законом України № 4928-ІХ від 14.07.2026), підійшов зі спини до потерпілої ОСОБА_7 , після чого, застосував відносно неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме, шляхом ривка, відкрито викрав із її руки жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходився гаманець із грошовими коштами в сумі 1420 грн., внаслідок чого потерпіла ОСОБА_7 впала на землю та відчула фізичний біль.

Після вчинення злочину, ОСОБА_8 , утримуючи викрадене майно, місце вчинення злочину покинув, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

27 серпня 2026 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, українцю, уродженцю с. Діброва, Тлумацького району, Івано-Франківської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, пенсіонеру, розлученому, депутатом та особою з інвалідністю не являється, раніше не судимому, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними в ході кримінального провадження доказами, а саме даними, які містяться у протоколі допиту потерпілого, у протоколі пред`явлення для впізнання за фотознімками за участі потерпілого, у протоколі огляду місця події, протоколі огляду відеозапису, у протоколі огляду предметів, у протоколах допиту свідків, у протоколах пред`явлення для впізнання за фотознімками за участі свідків, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Так, після повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбачуваного ч. 4 ст. 186 КК України, працівниками поліції були спроби додзвонитись та знайти ОСОБА_8 , однак в останнього телефон вимкнений та місцезнаходження невідомо, окрім цього ОСОБА_8 було вручено три повістки про виклик, а саме на 31.08.2026, 02.09.2026, 03.09.2026, на жодну з яких він не з`явився.

В ході проведення оперативно-пошукових заходів, спрямованих на встановлення місця перебування ОСОБА_8 , позитивних результатів не було здобуто. Місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 було невідоме, що підтверджується рапортами оперуповноважених ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.

Так як місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 було невідоме, 14.10.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026091010001403 від 16.08.2026 зупинено, у зв`язку із оголошенням підозрюваного ОСОБА_8 в розшук, про що винесено вмотивовану постанову.

Можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може намагатись уникнути покарання. Вказаний ризик наявний у вказаному кримінальному провадженні та підтверджується тим, що 14.10.2026 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в розшук, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та його місцезнаходження невідоме.

Можливість підозрюваного ОСОБА_8 незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний, шляхом вмовляння, залякування, може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

Вищезазначене дає наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 схильний до вчинення умисних злочинів та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищенаведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виключатиме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення або продовження протиправної діяльності.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органу досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність у підозрюваного, міцних соціальних зв`язків, ризиків продовження протиправної поведінки, та те, що ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам в судовому засіданні слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Діброва, Тлумацького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування терміном до 60 діб та визначити йому заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з викладених в ньому обставин, просив задоволити клопотання із застосуванням щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування терміном до 60 діб та з визначенням застави у розмірі у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні підозрюваний заперечив щодо клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення. Зазначив, що одяг, за яком його впізнали, йому не належить, оскільки знайшов та підібрав його на смітнику. Також просив врахувати його похилий вік.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечила щодо клопотання прокурора, просила відмовити у його задоволенні та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Просить слідчого суддю врахувати, що підозрюваний вину не визнає, позитивно характеризується, має постійне місце проживання.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

27 серпня 2026 року ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення: рапорт, заяву про вчинення злочину, протокол огляду, довідку по перегляду камер відео спостереження по факту вчинення грабежу у «піонерському» парку, протокол допиту потерпілого, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол допиту свідка, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол огляду місця події.

Слідча суддя також враховує ту обставину, що підозрюваного ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_8 передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання. Вказаний ризик наявний у вказаному кримінальному провадженні та підтверджується тим, що 14.10.2026 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в розшук, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та його місцезнаходження було невідоме.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи той факт, що однією із підстав притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності будуть показання свідків та інших учасників кримінального провадження, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх.

Крім цього, ОСОБА_8 з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та іншими учасниками кримінального провадження і схиляти їх до зміни наданої слідству інформації, а також впливати на осіб, шляхом вмовляння, залякування може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_8 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2027 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 на строк до 03 січня 2027 року включно обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду територію Івано-Франківського району Івано-Франківської області;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_8 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1