Рішення № 141364633, 10.11.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
440/8898/26
Номер документу
141364633
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8898/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноважених посадових осіб Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та його територіальних підрозділів, що полягає у нерозгляді відповідно до вимог статей 3, 60, 62, 92 Закону України «Про Національну поліцію», статей 56, 76, 77-3 Кодексу законів про працю України та статей 4, 18 Закону України «Про відпустки» рапортів від 07.08.2021, заяви від 31.12.2021 та заяви від 01.06.2026, та зобов`язати уповноважених посадових осіб Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України розглянути зазначені рапорти і заяви у встановленому законом порядку;

- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь позивача грошове забезпечення за період з 07.08.2021 по 11.02.2024 включно, яке не було виплачено у зв`язку з ненаданням відпустки для догляду за дитиною та можливості проходження служби на умовах неповного робочого часу відповідно до вимог статей 3, 60, 62, 92 Закону України «Про Національну поліцію», статей 56, 76, 77-3 Кодексу законів про працю України та статей 4, 18 Закону України «Про відпустки»;

- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.08.2021 на ім`я керівництва Полтавського управління ДВБ НП України та Департаменту внутрішньої безпеки НП України подано рапорти від 07.08.2021 (вх. реєстраційний № Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) про надання із 07.08.2021 відпустку для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, із збереженням можливості (у зв`язку із наявністю особистого бажання) у період перебування у такій відпустці, працювати на умовах неповного робочого часу згідно запропонованого графіку робочого часу. 31.12.2021 позивачем до керівництва ДВБ НП України окремо подано відповідне звернення щодо допущення порушень вимог чинного законодавства України, проте будь-якої законної реакції до теперішнього моменту не відбулося. Як зазначає позивач будь яких законних заходів реагування стосовно обставин, викладених у моїх попередніх рапортах, зверненнях та його заяві від 01.06.2026 недоотриманого і невиплаченого грошового забезпечення, що стало обумовленим безпідставним нерозглядом уповноваженими посадовими особами Департаменту внутрішньої безпеки НП України та Полтавського управління ДВБ НП України його рапортів. Стверджує, що така поведінка свідчить про ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законом контрольних функцій, що призвело до порушення його права на належний та об`єктивний розгляд звернення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.28-29).

23.07.2026 через "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що Листом від 10.07.2026 за № 28612-2026 Полтавським управлінням ДВБ НПУ поінформовано Департамент про те, що підтверджувальних документів стосовно реєстрації рапорта від 07.08.2021 (вх. реєстраційний номер Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) про надання із 07.08.2021 відпустки для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 надати не має можливості, так як відповідно до журналу обліку журналів інв. № 42/16-02 від 01.01.2016 «журнал обліку вхідних документів (Ф-50) (інв. № 70) знищено відповідно до акту про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 09.03.2022 № 622/42-16/01-2022 знищено. Згідно з довідкою відділу документального забезпечення ДВБ НПУ від 21.07.2026 № 29990-2026, відділ документального забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України позбавлений можливості надати відомості (інформацію) щодо надходження до Департаменту рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021, заяви від 31.12.2021 з відмітками про їх надходження і розгляд, усі документи, складені за результатами їх розгляду (резолюції, висновки, рішення, листи, накази), матеріали службового листування щодо зазначених звернень, оскільки, у зв`язку зі збройною агресією рф та введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022, окрему службову документацію Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у тому числі за 2021 рік, відповідно до акту Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України «Про вилучення для евакуації та знищення документів» від 24.02.2022 № 2174/42-04/01-22 знищено. Департаментом повно та всебічно розглянуто заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026 та вжито всі можливі заходи щодо їх розгляду з дотриманням вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів України, зокрема Закону України «Про звернення громадян». ДВБ НПУ надано повну, обґрунтовану та вмотивовану відповідь на всі порушені у заявах від 01.06.2026 питання, у зв`язку з чим, відповідь, яку надано Позивачу від 22.07.2026 № 60374-2026 є правомірною та надана відповідно до чинного законодавства України.

27.07.2026 через "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

29.07.2026 через "Електронний суд" відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в якій підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

07.08.2021 на ім`я керівництва Полтавського управління ДВБ НП України та Департаменту внутрішньої безпеки НП України подано рапорти від 07.08.2021 (вх. реєстраційний № Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) про надання із 07.08.2021 відпустку для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, із збереженням можливості (у зв`язку із наявністю особистого бажання) у період перебування у такій відпустці, працювати на умовах неповного робочого часу згідно запропонованого графіку робочого часу: початок робочого часу: 09 год. 30 хв., перерва у робочий час: 12 гол. 00 хв. 12 гол. 30 хв., кінець робочого часу: 15 год. 00 хв. та отримувати у зв`язку із цим грошове забезпечення у відповідності до вимог чинного законодавства України, із необхідністю письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків (їх зміни) за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання.

20.12.2021 всупереч ігнорування поданих рапортів від 07.08.2021 (вх. № Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із наданням можливості працювати, всупереч дії наказу Голови Національної поліції України № 276 від 09.03.2021, всупереч здатності і бажанню продовжувати службу в правоохоронних органах, отримав наказ Департаменту внутрішньої безпеки НП України № 456 о/с від 13.12.2021, яким позивача відповідно до пункту 2 (через хворобу) частини 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби; трудову книжку НОМЕР_1 (без вкладиша до трудової книжки); військовий квиток серії НОМЕР_2 та інші документи. Із наказом Департаменту внутрішньої безпеки НП України № 456 о/с від 13.12.2021, а саме на момент його винесення, був не згоден, про що неодноразово у передбаченому чинним законодавством України порядку повідомляв вищестояще керівництво.

31.12.2021 позивачем до керівництва ДВБ НП України окремо подано відповідне звернення щодо допущення вищевказаних порушень вимог чинного законодавства України, проте будь-якої законної реакції до теперішнього моменту не відбулося.

Як зазначає позивач будь яких законних заходів реагування стосовно обставин, викладених у моїх попередніх рапортах, зверненнях та його заяві від 01.06.2026 недоотриманого і невиплаченого грошового забезпечення, що стало обумовленим безпідставним нерозглядом уповноваженими посадовими особами Департаменту внутрішньої безпеки НП України та Полтавського управління ДВБ НП України рапортів від 07.08.2021 (вх. реєстраційний № Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) та порушенням такими особами трудового законодавства України стосовно забезпечення мого права на працю на умовах неповного робочого часу згідно запропонованого графіку робочого часу (початок робочого часу: 09 год. 30 хв., перерва у робочий час: 12 гол. 00 хв. 12 гол. 30 хв., кінець робочого часу: 15 год. 00 хв.) в період реалізації права на перебування із 07.08.2021 у відпустці для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, яке роботодавцем було грубо порушене шляхом недопуску до роботи та до виконання службових обов`язків , - не здійснено, що вказує на допущення протиправної бездіяльності з боку суб`єкта владних повноважень в особі уповноважених посадових осіб ДВБ НП України, яка набула усвідомленого, триваючого та системного характеру і призвела до матеріальної шкоди у розмірі суми недоотриманого грошового забезпечення за період із 07.08.2021 по теперішній час, а також до моральної шкоди.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність уповноважених посадових осіб Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та його територіальних підрозділів, що полягає у нерозгляді відповідно до вимог статей 3, 60, 62, 92 Закону України «Про Національну поліцію», статей 56, 76, 77-3 Кодексу законів про працю України та статей 4, 18 Закону України «Про відпустки» рапортів від 07.08.2021, заяви від 31.12.2021 та заяви від 01.06.2026 , звернувся до суду з цим позовом. уд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 Закону №393 передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст.15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Статтею 18 Закону №393 передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст.19 Закону №393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення тощо.

Згідно із ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З аналізу положень Закону №393/96 слідує, що в разі надходження до державного органу звернення суб`єкт владних повноважень повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон - 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону №580 визначено, що систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.

Відповідно до ст.15 Закону №580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, та як міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць).

Відповідно до п.1, 2 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 №877 (далі - Положення №877) Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пункту 4 Положення №877 Національна поліція України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

Пунктом 5 Положення 877 передбачено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.

Підпунктами 1, 16 пункту 11 Положення 877 передбачено, що Голова Національної поліції очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; дає в межах повноважень обов`язкові до виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками Національної поліції доручення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі Порядок № 930).

Цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян (пункт 1 розділу I Порядку № 930).

Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України Про доступ до судових рішень, Про запобігання корупції, Про виконавче провадження (пункт 3 розділу I Порядку № 930).

Відповідно до п.5 розд. І Порядку №930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.

Згідно із п.13 розд. І Порядку №930 усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими ст. 3 Закону №393/96-ВР видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги:

пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із п.1 Розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами.

Відповідно п.п.3 п.6 Розділу II Порядку №930 попередній розгляд звернень громадян здійснюється з урахуванням Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, та положень про структурні підрозділи апарату Національної поліції України, міжрегіональні територіальні органи поліції, територіальні органи поліції, а також організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України, які визначають розподіл обов`язків керівництва органів (підрозділів) поліції.

Згідно із п.1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді (пункт 5 розділу IV Порядку № 930).

Відповідно із п.6 розд.ІV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо розгляду заяви Позивача від 01.06.2026 суд зазначає наступне.

Згідно з довідкою відділу документального забезпечення ДВБ НПУ від 21.07.2026 № 29990-2026, за наявними обліками, заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026 надійшли до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 07.07.2026 поштовим зв`язком Укрпошта (трекінг відправлення № L360420002684) та зареєстровані за вх. № Н-6765.

Відповідно до трекінг-відправлення № L360420002684, роздрукованого з сайту https://track.ukrposhta.ua/, заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026 відправлені останнім 03.07.2026 та видано для доставки на адресу отримувача 05.07.2026.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

З викладеного слідує, що термін розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.06.2026 завершується 06.08.2026.

Таким чином, ОСОБА_1 у своїй заяві від 01.06.2026 оскаржує можливі неправомірні дії Департаменту щодо не розгляду його заяви від 01.06.2026, проте, згадана заява надійшла до ДВБ НПУ 07.07.2026 та зареєстрована за вх. № Н-6765, а відтак термін її розгляду на теперішній час не сплинув, що виключає бездіяльність Департаменту щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026.

Згідно з підсистемою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою у цій справі 02.07.2026, щодо бездіяльності Департаменту у розгляді його заяви від 01.06.2026, яку Позивач надіслав до ДВБ НПУ лише 03.07.2026.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до згаданої норми Закону, листом Департаменту від 10.07.2026 № 57059-2026 заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 надіслано за належністю до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для розгляду в частині надання відомостей (копій документів) виплати (невиплати) підйомних у розмірі 590 грн 00 коп.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026, останній у період з 29.03.2010 до 06.11.2015 проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на різних посадах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, а також відповідні міські та районні відділи УМВС України в Полтавській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 887 «Про утворення територіального органу Національної поліції» утворено як юридичну особу публічного права Департамент внутрішньої безпеки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції, та Департамент не є правонаступником міліції або структурним підрозділом МВС України.

Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08592276) офіційно завершила свою роботу. Згідно з даними Опендатабот та Clarity Project, юридичну особу Управління МВС України в Полтавській області було остаточно припинено з 28.04.2026.

Ураховуючи вищевикладене, а також той факт, що ДВБ НПУ не є правонаступником Управління МВС України в Полтавській області, а юридичну особу Управління МВС України в Полтавській області було остаточно припинено з 28.04.2026, надати відомості щодо забезпечення форменим одягом за весь період проходження служби в ОВС ОСОБА_1 та надсилання заяви для розгляду в цій частині до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Полтавській області, не вбачається за можливе.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026, останній у період з 07.11.2015 до 31.10.2016 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» листом Департаменту від 10.07.2026 № 57061-2026 заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 надіслано за належністю для розгляду в частині надання відомостей (копій документів) щодо забезпечення останнього одностроєм за період з 07.11.2015 до 31.10.2016 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026, останній у період з 01.11.2016 до 13.12.2021 проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України та в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» листом Департаменту від 10.07.2026 № 57060-2026 заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 надіслано за належністю для розгляду в частині надання відомостей (копій документів) щодо забезпечення останнього одностроєм за період з 01.11.2016 до 13.12.2021 до Департаменту управління майном Національної поліції України, а також листом Департаменту від 13.07.2026 № 57510-2026 заяву ОСОБА_1 від 01.06.2026 надіслано за належністю для розгляду в цій же частині до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України».

Про надсилання заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026 для розгляду за належністю до згаданих органів в частині надання відомостей (копій документів) виплати (невиплати) підйомних у розмірі 590 грн 00 коп., надання відомостей (копій документів) про забезпечення форменим одягом за весь період проходження служби в ОВС та поліції, ОСОБА_1 поінформовано листом Департаменту від 10.07.2026 № 57058-2026 на адресу зазначену Позивачем в заявах.

21.07.2026 згаданий лист ДВБ НПУ від 10.07.2026 № 57058-2026 повернуто у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ).

Під час розгляду заяв ОСОБА_1 від 01.06.2026, проведено ретельну перевірку, за результатами якої головним оперуповноваженим-інспектором ДВБ НПУ Михайлом Розумним на ім`я першого заступника начальника Департаменту Олександра Клімова 21.07.2026 підготовлено доповідну записку № 30125-2026 «Про розгляд звернень громадянина ОСОБА_1 », про те, що, за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 01.06.2026, за викладеними у них відомостями, не встановлено фактів, які свідчать про можливі порушення вимог нормативно-правових актів України деякими працівниками Департаменту. Підстави для вжиття заходів дисциплінарного впливу стосовно деяких посадових осіб Департаменту відсутні

Крім того, листом ДВБ НПУ від 22.07.2026 за вих. № 60374-2026 ОСОБА_1 на електронну та поштову адреси надіслано відповідь про розгляд його заяв від 01.06.2026 із запитуваними документами.

Під час розгляду заяв ОСОБА_1 від 01.06.2026 установлено, що на підставі рапорту ОСОБА_1 від 13.12.2021, свідоцтва про хворобу, виданого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 26.11.2021 № 325/с, відповідно до пункту 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» наказом Департаменту від 13.12.2021 № 456 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 13.12.2021.

Відповідно до статті 170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про охорону праці» працівника, який за станом здоров`я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції» (у редакції станом на 13.12.2021) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Пунктом 15 розділу ІХ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427 (у редакції станом на 13.12.2021) закріплено, що свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно.

Свідоцтвом про хворобу, виданого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області» від 26.11.2021 № 325/с ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в поліції.

Ураховуючи вищевикладене, правові підстави щодо застосування заходів, передбачених статтею 170 КЗпП України та частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про охорону праці» як під час видання наказу Департаменту від 13.12.2021 № 456 о/с про звільнення заявника зі служби в поліції, так і на теперішній час, відсутні, оскільки ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в поліції, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції» є підставою для звільнення зі служби в поліції.

20.12.2021 ОСОБА_1 під особистий підпис був ознайомлений з наказом Департаменту від 13.12.2021 № 456 о/с, що підтверджується записом ОСОБА_1 на копії згаданого наказу та написаній ним власноруч розписці.

Таким чином, ОСОБА_1 був згоден з наказом Департаменту від 13.12.2021 № 456 о/с та будь-яких заперечень не висловлював.

У вересні 2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в якій просить: визнати неправомірним наказ директора Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 13.12.2021 № 456 о/с; зобов`язати поновити на службі в Полтавському управлінні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; зобов`язання виплатити грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 13.12.2021 до дня поновлення на роботі; стягнення моральної шкоди в розмірі 500000 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 по справі № 440/12556/25 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання неправомірним наказу, поновлення на службі та зобов`язання вчинити певні дії позивачеві. Вказана ухвала до апеляційної інстанції не оскаржена та набрала законної сили.

Щодо вжиття заходів за фактом можливого вчинення мобінгу (цькування) стосовно ОСОБА_1 відповідно до змісту довідки-характеристики від 17.08.2021, суд зазначає наступне.

06.09.2021 за вх. № Н-2142 у Департаменті зареєстровано рапорт заявника від 03.09.2021, який надійшов каналами електронної пошти, щодо надання належним чином оформленої службової характеристики стосовно ОСОБА_1 для подальшого проходження військово-лікарської комісії.

08.09.2021 за вх. № Н-2165 у Департаменті зареєстровано рапорт заявника від 03.09.2021 аналогічного змісту, який надійшов поштовим зв`язком.

За результатами розгляду згаданих рапортів від 03.09.2021 ОСОБА_1 поінформовано листом Департаменту від 04.10.2021 за вих. № Н-2142/42-02/03-2021, Н-2165/42-02/03-2021, зокрема про те, що Полтавським управлінням Департаменту підготовлено службову характеристику та 22 вересня 2021 року її вручено ОСОБА_1 під підпис.

Службова характеристика надається керівником підрозділу і містить об`єктивну оцінку професійних та морально-ділових якостей працівника, його досягнень, поведінки, ставлення до роботи тощо, яка може включати як позитивні, так і нейтральні чи навіть негативні аспекти діяльності.

Крім цього, наказом Департаменту від 10.09.2021 № 291 о/с колишній начальник Полтавського управління Департаменту підполковник поліції ОСОБА_3 переведений для подальшого проходження служби до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з 13.09.2021.

Щодо мобінгу (цькування) заслуговує на увагу той факт, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 1 грудня 2022 року № 2806-ІХ (далі Закон) внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), зокрема КУпАП доповнено статтею 173-5, якою передбачено відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) працівника.

Згаданий Закон набрав чинності 23.12.2022.

При цьому, відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

З огляду на викладене, рапорти ОСОБА_1 від 03.09.2021 було розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», а також Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.11.2017 № 930, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2017 р. за № 1493/31361 та за результатами їх розгляду ОСОБА_1 поінформовано в установленому законодавством України порядку.

Щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021 та заяви від 31.12.2021, суд зазначає наступне.

Зі змісту тексту рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021 слідує, що він прохає Департамент надати йому із 07.08.2021 відпустку для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним трирічного віку, із збереженням можливості (у зв`язку із наявністю особистого бажання) у період перебування у такій відпустці, працювати на умовах неповного робочого часу згідно запропонованого графіку робочого часу: початок робочого часу: 09 год. 30 хв., перерва у робочий час: 12 год. 00 хв. 12 год. 30 хв., кінець робочого часу: 15 год. 00 хв. та отримувати у зв`язку із цим грошове забезпечення у відповідності до вимог чинного законодавства України, із необхідністю письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків (їх зміни) за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання.

З метою встановлення факту надходження та результатів розгляду згаданого рапорту ОСОБА_1 , Департаментом надіслано лист до Полтавського управління ДВБ НПУ від 09.07.2026 за № 28466-2026 про надання інформації із зазначених питань.

Листом від 10.07.2026 за № 28612-2026 Полтавським управлінням ДВБ НПУ поінформовано Департамент про те, що підтверджувальних документів стосовно реєстрації рапорта від 07.08.2021 (вх. реєстраційний номер Полтавського управління ДВБ НП України 2049р/42-16/01-21 від 11.08.2021) про надання із 07.08.2021 відпустки для догляду за дитиною сином ОСОБА_2 надати не має можливості, так як відповідно до журналу обліку журналів інв. № 42/16-02 від 01.01.2016 «журнал обліку вхідних документів (Ф-50) (інв. № 70) знищено відповідно до акту про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 09.03.2022 № 622/42-16/01-2022 знищено.

Згідно з довідкою відділу документального забезпечення ДВБ НПУ від 21.07.2026 № 29990-2026, відділ документального забезпечення Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України позбавлений можливості надати відомості (інформацію) щодо надходження до Департаменту рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021, заяви від 31.12.2021 з відмітками про їх надходження і розгляд, усі документи, складені за результатами їх розгляду (резолюції, висновки, рішення, листи, накази), матеріали службового листування щодо зазначених звернень, оскільки, у зв`язку зі збройною агресією рф та введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022, окрему службову документацію Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у тому числі за 2021 рік, відповідно до акту Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України «Про вилучення для евакуації та знищення документів» від 24.02.2022 № 2174/42-04/01-22 знищено.

Водночас, в межах розгляду даної справи, останній до позовної заяви долучив копію рапорту від 07.08.2021 (вих. № 2049р/42- 16/01-21 від 11.08.2021), додатком до якого значиться, зокрема, рапорт на відпустку для догляду за сином до досягнення ним трирічного віку.

На згаданому рапорті наявна резолюція на той час керівника Полтавського управління ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_3 від 11.08.2021 (наказом Департаменту від 10.09.2021 № 291 о/с переведений для подальшого проходження служби до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з 13.09.2021) про відмову у розгляді цього рапорту, як неналежно оформлений.

Будь-яких інших доказів щодо надсилання до Департаменту рапорту від 07.08.2021 та заяви від 31.12.2021 ОСОБА_1 не надано.

З вищевикладеного слідує, що в Департаменті відсутні будь-які відомості (докази) щодо надходження (реєстрацію, розгляд) до Департаменту рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021 та заяви від 31.12.2021, що свідчить про відсутність порушень щодо їх розгляду з боку деяких посадових осіб Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та виключає бездіяльність ДВБ НПУ щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 07.08.2021 та заяви від 31.12.2021.

З викладеного слідує, що доводи Позивача щодо неналежного розгляду його рапорту/заяв, тощо не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Відповідачем у передбаченому законом порядку були надані листи/відповіді/роз`яснення на такі звернення Позивача та вжито всі можливі заходи та дії щодо ефективного і повного розгляду звернень Позивача в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами України.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист гарантує можливість звернення до суду за захистом саме порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Крім цього, Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі № 758/113/23 зроблено висновок, що особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах. Якщо Позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Звертаючись до суду з позовом, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржувані дії суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що Позивач не довів, на підставі чого ґрунтуються його вимоги в розрізі порушених прав спірною бездіяльністю/діями.

Департаментом повно та всебічно розглянуто заяви ОСОБА_1 від 01.06.2026 та вжито всі можливі заходи щодо їх розгляду з дотриманням вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів України, зокрема Закону України «Про звернення громадян».

ДВБ НПУ надано повну, обґрунтовану та вмотивовану відповідь на всі порушені у заявах від 01.06.2026 питання, у зв`язку з чим, відповідь, яку надано Позивачу від 22.07.2026 № 60374-2026 є правомірною та надана відповідно до чинного законодавства України.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що при розгляді звернення позивача відповідач діяв відповідно до норм Закону України Про звернення громадян.

Щодо позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Статтею 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).

На думку суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження завдання позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи із зазначеного, відповідач довів правомірність своїх дій, а тому підстави для задоволенні даного позову відсутні.

З огляду на відмову у визнанні протиправними дій відповідача, відсутні й підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини та враховуючи наведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, ЄДРПОУ 40116086) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяГ.В. Костенко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141364633 ?

Документ № 141364633 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141364633 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141364633 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141364633 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141364633, Полтавський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141364633, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141364633 відноситься до справи № 440/8898/26

Це рішення відноситься до справи № 440/8898/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141364628
Наступний документ : 141364636