Ухвала суду № 141363930, 10.11.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
175/11759/26
Номер документу
141363930
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 175/11759/26

Провадження № 1-кс/175/2495/26

У Х В А Л А

іменем України

10 листопада 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Слідчий суддя Дніпровського районного Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

в присутності підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження за № 42026042150000023 від 10.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який народився в м. Дніпропетровську, громадянин України, одружений, працюючий директором ТОВ «ШКОЛА ГРАНД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), прокурор просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.

09.11.2026 о 17:30 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

10.11.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України.

Копію клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручено 10.11.2026 о 00:58 год.

Позиція учасників у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, покликаючись на викладені у ньому обставини. Окрім того додав, що на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні.

Сторона захисту заперечувала щодо задоволення клопотання, з огляду на його безпідставність.

Підозрюваний ОСОБА_4 , оспорюючи обґрунтованість підозри, просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Розмір застави, про який зазначила сторона обвинувачення вважав надмірним для себе. Пояснив також, що перетинав державний кордон України під час воєнного стану, має ІІІ групу інвалідності з 2019 року та супроводжував дитину.

Захисник вважав, що клопотання є необґрунтованим, оскільки воно не відповідає вимогам статей 177, 182 КПК; мета застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставною; відсутні заявлені прокурором ризики. Звернув увагу, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а міцність соціальних зв`язків ОСОБА_4 дає підстави для застосування щодо нього неізоляційного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Також зазначила, що застава у виключному розмірі, про який просить прокурр не є обгрунтованою та є непомірною для її підзахисного. Вважала достатнім визначення застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме: організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332, ч.2 ст. 369-2 КК України.

За обставинами підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 , останній у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці розробив злочину схему щодо переправлення чоловіків - громадян України через державний кордон України за грошову винагороду шляхом виготовлення підроблених медичних та інших документів які у подальшому дають змогу визнати особу непридатною чи обмежено придатною до військової служби і таким чином виїхати за межі України.

У березні 2026 року ОСОБА_4 запропонував своєму знайомому ОСОБА_7 організувати оформлення медичних документів, на підставі яких останньому мала бути встановлена III група інвалідності. За задумом ОСОБА_4 , ці документи мали містити неправдиві відомості про проходження ОСОБА_7 стаціонарного лікування та наявність у нього захворювань серцево-судинної системи. Документи про встановлення інвалідності ОСОБА_7 надалі мав використати як підставу для виїзду з України.

17.03.2026 приблизно о 12 год 50 хв ОСОБА_4 прибув до майстерні ОСОБА_7 на території станції технічного обслуговування. Під час розмови ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_7 оформлять на стаціонарне лікування без фактичного перебування в лікарні, після чого на його ім`я підготують виписки та результати обстежень із показниками, необхідними для направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи. ОСОБА_4 визначив загальну вартість запропонованих дій у сумі 8 000 доларів США та повідомив, що для початку оформлення ОСОБА_7 має передати йому копії паспорта, документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків і половину зазначеної суми. Надалі, 07.04.2026, під час обговорення можливості оформлення медичних документів без особистої присутності ОСОБА_7 . ОСОБА_4 назвав нову загальну вартість - 10 000 доларів США.

19.03.2026 у приміщенні тієї ж майстерні ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 копії своїх документів та 4 000 доларів США. ОСОБА_4 перевірив наявність документів і повідомив, що оформлення відбуватиметься у Слобожанській центральній лікарні та стосуватиметься захворювання серця. Під час цієї зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 його, що після встановлення інвалідності він зможе перетинати державний кордон України в обох напрямках.

У подальшому на ім`я ОСОБА_7 було оформлено електронні направлення на стаціонарне лікування, у яких лікарем, що створив направлення, зазначено ОСОБА_8 . У медичних записах, доступних ОСОБА_7 у застосунку «Helsi», також було відображено три прийоми у лікаря-кардіолога ОСОБА_9 - 05.06.2026 з 14 год 19 хв до 14 год 39 хв, 06.07.2026 з 14 год 54 хв до 15 год 14 хв та 25.09.2026 з 14 год 18 хв до 14 год 38 хв. Фактично ОСОБА_7 на жодному із зазначених прийомів у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не був.

На виконання спільного плану ОСОБА_4 особисто передав ОСОБА_7 три виписки з медичної карти стаціонарного хворого, оформлені на його ім`я.

23.06.2026 ОСОБА_4 передав виписку № 2448 за період з 22.04.2026 по 11.05.2026, вказав ОСОБА_7 запам`ятати зазначені в ній скарги та відомості про лікування й порадив придбати вказані у виписці лікарські засоби, щоб у разі перевірки пред`явити їх разом із документом.

18.08.2026 ОСОБА_4 передав йому виписку № 3733 за період з 23.06.2026 по 03.07.2026 та пояснив, на які симптоми слід скаржитися під час подальших медичних оглядів.

24.09.2026 ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 виписку № 5127 за період з 04.09.2026 по 11.09.2026 та повідомив, що для подальшого оформлення необхідні копії всіх трьох виписок і його особистих документів. Зазначені виписки мали бути використані для безпідставного встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.

До того ж, у невстановлений час, але не пізніше 17.03.2026, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за обіцяний вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності за загальним захворюванням.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 17.03.2026 приблизно о 12 год 50 хв зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що під`їжджає до станції технічного обслуговування, де працював останній.

Цього ж дня, перебуваючи у приміщенні майстерні зазначеної станції технічного обслуговування, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 про можливість забезпечити встановлення йому III групи інвалідності за загальним захворюванням за умови передачі грошових коштів у сумі 8 000 доларів США. Під час зустрічі у приміщенні майстерні ОСОБА_7 запитав ОСОБА_4 , що необхідно для оформлення інвалідності, про яке вони розмовляли раніше. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_7 оформлять на стаціонарне лікування у КП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради без фактичного перебування у стаціонарі. Після цього на його ім`я підготують виписки та результати обстежень із показниками, необхідними для направлення на оцінювання. На запитання ОСОБА_7 , про яку саме комісію йдеться, ОСОБА_4 відповів, що вона розглядає питання інвалідності, та повідомив, що в результаті ОСОБА_7 буде встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням.

Для початку оформлення ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 передати копії паспорта громадянина України та документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також 4 000 доларів США як першу частину раніше обумовленої суми.

Надалі, 19.03.2026 у вечірній час, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, прибув до вказаної станції технічного обслуговування, де ОСОБА_7 передав йому копії особистих документів та грошові кошти в сумі 4 000 доларів США.

Таким чином, 19.03.2026 у вечірній час ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, особисто одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 4 000 доларів США за обіцяний вплив на прийняття рішення членами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності за загальним захворюванням.

Після одержання грошових коштів ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що процедура оформлення інвалідності триватиме орієнтовно три-чотири місяці, а медична документація стосуватиметься захворювання серцево-судинної системи.

07.04.2026 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про можливість продовжити оформлення без його особистої присутності та назвав нову загальну вартість - 10 000 доларів США.

19.06.2026 під час розмови з ОСОБА_7 ОСОБА_4 пояснив, як відбуватиметься розгляд питання про встановлення йому інвалідності. Зі слів ОСОБА_4 , раніше такі питання вирішувала медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), а за чинною процедурою експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комісія оцінюють, як саме захворювання впливає на повсякденне життя людини та якою мірою обмежує її життєдіяльність.

10.09.2026 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 підготувати від 3 000 до 4 000 доларів США для наступного етапу оформлення. 23.09.2026 він повідомив, що для подальшого направлення документів до лікарні ім. Мечникова планується використати кардіограми та результати ультразвукових досліджень, які ОСОБА_7 не належать і мають містити показники, характерні для захворювання серця.

Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які підтверджуються:

- показаннями свідка ОСОБА_7 ;

- протоколами оглядів грошових коштів;

- протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- речовими доказами вилученими в ході обшуків 09.11.2026 року;

- іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , за ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо кримінального правопорушення, що інкримінується останньому

Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 р., відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходив із такого.

Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

ОСОБА_4 , враховуючи отримання ним повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Поряд з цим, тяжкість скоєного злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Слід враховувати, що Дніпропетровська область значно наближена до кордонів територія яких, визначена статусом тимчасово окупованою територію, останній може покинути території Дніпропетровської області та України. З огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску, а іноземні держави можуть в подальшому відмовити в екстрадиції останнього, посилаючись на небезпеку для його життя чи здоров`я, тощо, що унеможливить притягнення його до кримінальної відповідальності.

До того ж, розглядом клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має право виїзду за межі України під час дії воєнного стану, щонайменше один раз перетинав державний кордон України (26.05.2026-12.06.2026).

Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.

Викладене підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, вказує таке.

У цьому кримінальному провадженні існує імовірність залученості або обізнаності великої кількості осіб, які на цій стадії досудового розслідування

не допитані, однак їм можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину.

Наведене дає підстави обґрунтовано припускати про те, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які були вилучені в ході проведення слідчих дій та мають значення речових доказів, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_4 , викрито не в повній мірі, здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, здійснити доступ до засобів комунікації, видалити фото, аудіо-записи, номери телефонів осіб, які мають відношення до вчинення злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної із наданням публічних послуг.

Про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні у матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками підозрюваний ОСОБА_4 , може допомогти особам, причетність до вчинення кримінальних правопорушень яких наразі перевіряється, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_4 , більш м`якого покарання.

Крім того, ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних, свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками, експертами, спеціалістами, матиме можливість впливати на учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, схиляти їх до зміни даних слідству показань іншим чином, здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які

є свідками у кримінальному провадженні, та ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України та наявність декількох ризиків, то з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_4 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи високий рівень обґрунтованості підозри, значний суспільний інтерес (оскільки інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення віднесено до корупційних кримінальних правопорушень), тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, встановлені обставини та ризики, в тому числі високий ступінь ризику переховування та збільшення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - на даному етапі більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою із визначенням п розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим розглядом цього клопотання, та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано та розглядом клопотання не доведено обставин, які б вказували на можливість на цьому етапі кримінального провадження про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких, в тому числі неізоляційних запобіжних заходів.

Тому, враховуючи вищевикладене та зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості внесення застави.

Таким чином, при визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

Визначаючи підозрюваному розмір застави, суд враховує його матеріальний стан, його роль у вчиненні інкримінованого йому діяння, також розмір грошових коштів, які становлять предмет неправомірної вигоди.

Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо розміру застави

На виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК межі, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують слідчого суддю на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, та його корупційний характер; обставини кримінального правопорушення; правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного; розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди; спосіб імовірного вчинення злочину; майновий стан підозрюваного.

Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (частина 1 статті 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для виключного випадку (частина 5 статті 182 КПК).

Поряд з цим, слідчий суддя зобов`язаний врахувати й підхід, який висловлений у рішенні Конституційного Суду України від 21 липня 2026 № 9-р(ІІ)/2026 щодо унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

З огляду на початковий етап досудового розслідування та встановлені на цьому етапі обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 гривень, з огляду на здобуті стороною обвинувачення дані щодо майнового стану підозрюваної особи, не буде непомірною для підозрюваного, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, та відповідатиме критерію пропорційності застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу та обставин вчиненого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 332, ч.2 ст. 369-2 КК України в якому він обґрунтовано підозрюється.

На виконання вимог ч.3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

Підстав для застосування положень ст. 206, ч.9 ст.194 КПК України слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження за № 42026042150000023 від 10.02.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.2 ст.369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання, а саме з 09.11.2026 о «17» год «30» хв до 07.01.2027 «17» год «30» хв включно.

Строк дії ухвали встановити до «17» год «30» хв. 07.01.2027.

Визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 гривень ( один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот ) гривень, 00 коп., які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2026 року у справі № 175/11759/26 (провадження №1-кс/175/2495/26) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Одночасно із внесенням застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту м. Дніпро, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд

з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками чи іншими підозрюваними

у цьому кримінальному провадженні.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 10 листопада 2026 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141363930 ?

Документ № 141363930 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141363930 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141363930 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141363930, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Судове рішення № 141363930, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141363930 відноситься до справи № 175/11759/26

Це рішення відноситься до справи № 175/11759/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141363925
Наступний документ : 141363937