Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №155/1763/26
Провадження №2/155/1307/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
09.11.2026 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сметани В.М.,
при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним заборгованістю
УСТАНОВИВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 12 жовтня 2026 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов обґрунтовує, що між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 18 травня 2018 року укладено кредитний договір №1001038794101. Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Зазначає, що 26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
Вказує, що згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за Кредитним договором склала 21649,12 гривень, з яких: 7238,19 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, та 4852,32 гривень -сума заборгованості за процентами, 9558,61 грн заборгованість по комісії. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу №1 від 26 червня 2026 року.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21649,12 гривень, судові витрати, по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 гривень.
Ухвалою судді від 13 жовтня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Станом на 09 листопада 2026 року відзив на позов від відповідача до Горохівського районного суду Волинської області не надійшов.
В судове засідання представник позивача не з`явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18 травня 2018 року ОСОБА_1 власноручно підписала Заяву №1001038794101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій просив підключити до системи Інтернет-банкінг та дати споживчий кредит на наступних умовах: а) цільове призначення загальні споживчі цілі, б) оплата договору страхування; в) оплата разової комісії банку. Сума 19 350,00 грн в т.ч. загальні споживчі цілі 15000,00 грн , в т. ч. для оплати договору страхування 4050,00 грн, в т.ч. для оплати разової комісії 300,00 грн, строк кредиту 36 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,80%, розмір процентної ставки 12 % річних. Спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: видача готівкою через касу банку переказ на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «ПУМБ». Найменування кредитного продукту кредит на загальні цілі GP Standart Mini V Express (36) без довідки. Дата платежу до 18 числа кожного календарного місяця платіжні періоди з 18.05.2018 по 18.05.2021.
Загальна сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості, зазначена в графіку платежів, становить 26 470,80 грн (735,30 грн щомісяця).
Крім того, відповідач просила надати пакет послуг «Кредитний Плюс» та відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та у відповідності з умовами ДКБО та тарифами банку, що є невід`ємною частиною ДКБО. Підписанням заяви підтвердила, що ним отримано у непошкодженому стані платіжну картку № НОМЕР_3 , а також з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов`язується дотримуватись.
Крім того, у підписаній відповідачем заяві також міститься заява на приєдання до договору страхування №1001038794101. Відповідно до якої страховиком зазначено ПрАТ «УАСК «АСКА - Життя», страхову суму визначено в розмірі 15 000 грн, страховий тариф 0,75 % щомісячно, страхову премію 4050 грн, вигодонабувачем визначено ПАТ «ПУМБ».
Відповідно до платіжної інструкції № TR.28673086.31500.8810 від 18 травня 2026 року АТ ПУМБ ОСОБА_1 перераховано 19 350,00 грн згідно договору № 1001038794101 від 18.05.2018 року.
Стороною позивача надано виписку за період з 18.05.2018 по 25.06.2026 року по картковому рахунку відповідача, яка підтверджує рух коштів, в тому числі щодо погашення кредиту, формування суми заборгованості, наявність якої за численними висновками Верховного Суду є належним та допустимим доказом щодо заборгованості за укладеним кредитним договором (зокрема, справа № 554/4300/16-ц).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1001038794101 від 18 травня 2018 року, станом на 25.06.2026 року, сума заборгованості складає 21 649,12 гривень, з яких: 7238,19 гривень заборгованість за сумою кредиту; 4852,32 гривень заборгованість за процентами, 9558,61 грн заборгованість за комісією.
Крім того, встановлено, що відповідачем погашено 12 111,81 грн тіла кредиту, 3 206,52 грн процентів та 16 911,90 грн комісії.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч.1 ст.207 ЦК України, визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно положень ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Правилами ст.526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України, передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України, визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» 26 червня 2026 року було укладено договір факторингу №1, згідно з яким АТ «Перший Український міжнародний банк» відступило ТОВ «ФК «Смарт Пей» право вимоги до боржників, зокрема і за договором №1001038794101 від 18.05.2018 року.
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №1 від «26» червня 2026 року, укладеного між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», Реєстр боржників № 3 до Договору факторингу №1 від 26 червня 2026 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору № 1001038794101 у розмірі 21649,12гривень.
Статтею 512 ЦК України, визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевказаний договір факторингу, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» є належним позивачем щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1001038794101 від 18.05.2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем факт отримання кредитних коштів відповідно до умов вказаного договору не заперечувався та не оспорюється факт укладення вищевказаного договору, відзив на позовну заяву, контррозрахунок суду не подала.
Суд ураховує, що підписана відповідачкою заява містить не лише погодження зазначених сум, а й окреме волевиявлення щодо укладення договору страхування та здійснення банком відповідних платежів за рахунок кредитних коштів.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1001038794101 від 18 травня 2018 року, відповідач здійснювала проплати на погашення кредитної заборгованості, а саме тіла кредиту - 12 111,81 грн, процентів - 3 206,52 грн, комісії -16 911,90 грн.
Однак, з таким розрахунком повністю не можна погодитись з огляду на таке.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача комісію за обслуговування кредиту в розмірі 9558,61 гривень.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з обслуговуванням кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29, 31.33 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) дійшла такого висновку: «З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п. 31.25 постанови).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 5 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості, відображена у Графіку платежів, однак, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позивачем та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Відповідно до заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості визначена як плата за послуги банку щодо списання та зарахування коштів із метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування, консультаційні та інформаційні послуги щодо споживчого кредиту.
Отже, до складу комісії прямо включено інформаційне обслуговування позичальниці без розмежування інформації, яку банк зобов`язаний надавати безоплатно відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», та додаткових інформаційних послуг, за які допускається встановлення плати.
При цьому банк визначив комісію в розмірі 735,30 грн щомісячно незалежно від фактичного обсягу консультаційних чи інформаційних послуг, кількості звернень позичальниці, здійснення конкретних розрахунково-касових операцій або інших передбачених договором дій.
Умови договору не визначають окремої вартості кожного виду послуг, не встановлюють самостійної плати за додаткову інформацію на вимогу споживача та не дозволяють відокремити платні послуги від тих, безоплатність яких гарантована законом. Операції зі списання та зарахування коштів із метою погашення кредиту також не доводять правомірності всієї комісії, оскільки здійснення банком звичайних операцій із прийняття платежів, ведення обліку та погашення кредитної заборгованості саме по собі не підтверджує надання позичальниці самостійних додаткових платних послуг.
Передбачена договором єдина щомісячна комісія охоплює як послуги, за які законом допускається встановлення плати, так інформаційне обслуговування, яке кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно на вимогу споживача один раз на місяць.
Водночас наявність у переліку інших банківських послуг не створює підстав для стягнення всієї комісії, оскільки її розмір визначений сукупно, без встановлення вартості окремих послуг. Позивач не надав доказів, які дозволяли б встановити самостійний розмір плати за додаткові послуги, відокремити його від оплати послуг, безоплатність яких гарантована законом, та визначити законну складову заявленої комісії.
Суд не має правових підстав самостійно визначати замість сторін вартість можливої законної складової комісії та довільно виокремлювати її із загального платежу.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Отже, умова договору про встановлення плати за обов`язкове безоплатне інформаційне обслуговування суперечить імперативним положенням Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемною.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,80% на місяць є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то позов у цій частині до задоволення не підлягає.
У постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20 Верховний Суд розглядав питання перерахунку заборгованості за кредитним договором у зв`язку з нікчемністю умов про щомісячну комісію та зарахування вже сплачених сум комісії в рахунок погашення основного боргу за відповідним договором. Зазначений правовий підхід передбачає необхідність врахування сплачених сум під час визначення належного розміру зобов`язання за тим кредитним договором, у межах якого їх було сплачено.
Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц зазначено, що при встановленні неправомірності нарахування комісії суд повинен перевірити розрахунок кредитної заборгованості та врахувати платежі, безпідставно зараховані банком на погашення такої комісії, при визначенні дійсного залишку кредитного зобов`язання.
Таким чином, сплачені відповідачем кошти в сумі 16 911,90 грн, які були зараховані позивачем на погашення неправомірно нарахованої комісії, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
При цьому розмір заявленої позивачем до стягнення заборгованості за тілом кредиту становить 7 238,19 грн, а за процентами 4 852,32 грн, що загалом складає 12 090,51 грн.
Отже, з урахуванням зазначеного перерахунку:
16 911,90 грн ? 7 238,19 грн ? 4 852,32 грн = 4 821,39 грн.
Таким чином, сума сплаченої комісії перевищує визначений банком залишок основного боргу та процентів за цим договором на 4 821,39 грн.
За таких обставин, позивачем не доведено наявності непогашеного грошового зобов`язання у відповідача, тому суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем за тілом кредиту та процентами, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України, визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За сукупності встановлених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, оскільки вимога про стягнення комісії ґрунтується на нікчемній умові договору, а заявлений залишок основного боргу та процентів не підтверджує наявності непогашеного зобов`язання з огляду на встановлену переплату за цим договором.
У зв`язку з цим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову в силу вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним заборгованістю - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі є:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954, рахунок НОМЕР_4 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 09 листопада 2026 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М.Сметана
Судове рішення № 141362850, Горохівський районний суд Волинської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 155/1763/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: