Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/29151/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 17.09.2024 року) до Адміністрації Державної прикордонної служби України, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в лютому 2017 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889;
зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої в лютому 2017 року, включивши до її складу суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в грудні 2016 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889;
зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої в грудні 2016 року, включивши до її складу суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 28.10.2016 року по 22.06.2018 року проходив військову службу на посаді заступника начальника регіонального управління (з оперативно-розшукової роботи) начальник оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проходження позивачем військового служби в порушення вимог законодавства йому нараховано та виплачено у 2016, 2017 році підйомну допомогу та допомогу на оздоровлення без урахування у складі вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року.
Позивач вважає, що при обчисленні у 2016 та 2017 році допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також постанова КМУ № 889, які за своїм змістом вказують на обґрунтованість позовних вимог у даній справі.
Окремо позивач звертав увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було ліквідовано у 2020 році, а її правонаступником є Адміністрація Державної прикордонної служби України.
За викладених обставин та тверджень позивач переконаний, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому наявні правові підстави для його задоволення у повному обсязі.
Відповідач з позовом не погодився, подав відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволені позову, оскільки допомога на оздоровлення відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то відповідно відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати на користь позивача недоплаченої допомоги на оздоровлення у грудні 2016 року та лютому 2017 році з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889.
Також відповідач вказував, що повний розрахунок з позивачем на день його виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, здійснювався Регіональним управлінням морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Отже, відповідач вважає, що наразі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки такі є необґрунтованими та безпідставними.
07 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зверталася увага, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо не включення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 889, до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислювалися та виплачувалися грошова допомога на оздоровлення у 2017 році та підйомної допомоги у 2016 році.
Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є ветераном військової служби, проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.10.2016 року по 22.06.2018 року.
Згідно витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України № 1123-ОС від 07 листопада 2019 року припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» капітана 1 рангу ОСОБА_1 , заступника начальника регіонального управління (з оперативно-розшукової роботи) начальника відділу оперативно-розшукової роботи, з правом носіння військової форми одягу.
Згідно архівної відомості з січня 2016 року по грудень 2016 року ОСОБА_1 виплачено підйомну допомогу у розмірі 12 285,38 грн.
В архівній відомості з січня 2017 року по грудень 2017 року зазначено, що ОСОБА_1 у лютому 2017 року нараховано та виплачено допомогу на оздоровлення у розмірі 12 646,18 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до підйомної допомоги та допомоги на оздоровлення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з п. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
В період отримання позивачем допомоги на оздоровлення у лютому 2017 року діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція № 425), що втратила чинність із прийняттям Інструкції № 558, яка набрала чинності 10.08.2018.
Пункт 1.1 розділу I Інструкція № 425 визначав, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення;
Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до п.п. 3.7.1, 3.7.4 розділу III Інструкція № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» було визначено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 899 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої вказаної Постанови № 899, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби), зокрема, з 01.07.2014 - у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Відповідач не заперечує факт виплати позивачу у спірний період щомісячної додаткової грошової винагороди, що також підтверджується наявними в матеріалах справи архівними відомостями ОСОБА_1 , як і період його служби в регіональному управлінні.
Разом із тим, відповідач зазначив про невключення винагороди відповідно до Постанови № 889 під час обчислення спірних складових грошового забезпечення через те, що Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 встановлено, що одноразові винагороди не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Відповідно до пункту 2 постанови № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
На підставі пункту 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:
1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;
2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).
Згідно з пунктами 5, 8 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами (але не раніше дня видання наказу про призначення), і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних начальників (командирів)). винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Водночас, зміст постанови № 889 свідчить, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Вищезазначений висновок про відповідність щомісячної додаткової грошової винагороди, що виплачувалась відповідно до постанови № 889, ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підтвердила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 під час розгляду справи з подібними правовідносинами.
Так, обмеження складових грошового забезпечення, що включаються до обрахунку грошового забезпечення (зокрема, невключення винагороди відповідно до Постанови № 889 до його обчислення), свідчило б про невраховування пріоритетності законів над підзаконними актами.
Згідно з положеннями частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Отже, відповідач протиправно не включив щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою № 889, до складу місячного грошового забезпечення позивача для нарахування допомоги на оздоровлення, отриманої у лютому 2017 року.
Стосовно позовних вимог щодо перерахунку та виплати підйомної допомоги у грудні 2016 року, суд зазначає наступне.
Порядок виплати підйомної допомоги передбачений Інструкцією про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 №848, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.09.2016 за №1249/29379 (далі - Інструкція №848).
Відповідно до пункту 1 Інструкції №848 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Держприкордонслужби, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Залежно від посади, на яку призначено військовослужбовця або яку він займав до дня прибуття органу (підрозділу) Держприкордонслужби до нового пункту постійної дислокації, розмір підйомної допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) (пункт 2 Інструкції № 848).
Отже, виплата підйомної допомоги безпосередньо залежить від розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Як вже встановлено судом ОСОБА_1 у грудні 2016 року виплачено підйомну допомогу у розмірі 12 285,38 грн.
З архівної відомості з січня 2016 року по грудень 2016 року (з урахуванням дати початку проходження військової служби) слідує, що позивачу нараховано та виплачено щомісячну додаткову грошову винагороду у грудні 2016 року в розмірі 6744,99 грн.
При цьому, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення даної складової грошового забезпечення позивача не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
За таких обставин, суд приходить висновку, що виплата позивачу підйомної допомоги у грудні 2016 року без урахування в її складі щомісячної додаткової винагороди, є протиправною.
Що ж стосується доводів відповідача про неналежність відповідача у справі, суд враховує наступне.
Так, позивач у позовній заяві вказав та не заперечується відповідачем, що на даний час Азово-Чорноморське регіональне управління як територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби є ліквідованим.
Разом з тим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» на Адміністрацію Державної прикордонної служби покладений обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаних ліквідованих органів.
Як слідує з пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43, Адміністрацію Державної прикордонної служби зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 чітко визначено передачу функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються, у тому числі, й Азово-Чорноморське регіональне управління, Адміністрації Державної прикордонної служби.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.
Адміністрація Державної прикордонної служби України є правонаступником ліквідованого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому є належним відповідачем у даній справі.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачем правомірність оскаржуваної бездіяльності його регіонального управління не доведена, суд убачає достатні правові підстави для задоволення позову, відхиляючи аргументи відповідача з вищевикладених мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат судом не встановлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в лютому 2017 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889.
Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої в лютому 2017 року, включивши до її складу суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в грудні 2016 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889.
Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої в грудні 2016 року, включивши до її складу суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП; НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ: 00034039; місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 26, м.Київ, 01001).
Суддя М.М. Аракелян
Судове рішення № 141362806, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/29151/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: