Рішення № 141362692, 10.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
420/33182/26
Номер документу
141362692
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/33182/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченка Ярослава Олександровича про закінчення виконавчого провадження № 80892609 від 08.10.2026 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 р. у справі № 420/1606/26 ІНФОРМАЦІЯ_2 було зобов`язано розглянути подані ним документи та питання щодо виключення його з військового обліку як особи з довічною інвалідністю ІІ групи з прийняттям вмотивованого рішення. На виконання зазначеного рішення суду відкрито виконавче провадження № 80892609. Однак постановою державного виконавця від 08.10.2026 р. виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з нібито повним фактичним виконанням судового рішення. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та передчасною, оскільки державний виконавець не перевірив фактичного виконання боржником судового рішення, а обмежився отриманням листа від ТЦК та СП, яким фактично відмовлено у вирішенні питання щодо виключення позивача з військового обліку без проходження очного медичного огляду та запропоновано особисто прибути до ТЦК для проходження ВЛК. При цьому, на переконання позивача, відповідачем не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України № 932 від 16.08.2024 р., яка передбачає можливість прийняття постанови ВЛК без особистої присутності особи та проведення медичного огляду на підставі поданих документів, а також положення Порядку № 1487 щодо необов`язковості особистої присутності для виключення з військового обліку. Вважає, що сам факт надання боржником відповіді не свідчить про повне виконання судового рішення, оскільки належного розгляду поданих документів та прийняття відповідного рішення не підтверджено. З огляду на викладене просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 08.10.2026 р. про закінчення виконавчого провадження № 80892609.

Ухвалою від 23.10.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 10.11.2026 р. на 10:00 грн.

Ухвалою від 03.11.2026 р. виправлено описку в ухвалі від 23.10.2026 р.

10.11.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 р. у справі № 420/1606/26 ІНФОРМАЦІЯ_2 було зобов`язано розглянути заяву позивача щодо долучення медичних документів, вирішити питання про виключення його з військового обліку та за результатами розгляду надати вмотивоване рішення. При цьому судове рішення не містило безумовного обов`язку виключити позивача з військового обліку або прийняти позитивне рішення за його заявою. Зазначає, що після поновлення виконавчого провадження державним виконавцем було направлено боржнику запит щодо стану виконання судового рішення, а у зв`язку з ненаданням належного підтвердження його виконання 28.09.2026 р. накладено штраф у розмірі 5100 грн. Надалі від ТЦК та СП надійшло повідомлення про виконання судового рішення з копією відповіді позивачу від 01.10.2026 р. № 19572, у якій викладено результати розгляду його заяви, правову позицію боржника та зазначено про необхідність проходження медичного огляду ВЛК для вирішення питання щодо виключення з військового обліку. На переконання відповідача, наявність мотивованої відмови у задоволенні заяви не свідчить про відсутність її розгляду, а незгода позивача з результатами такого розгляду не є доказом невиконання судового рішення. Водночас державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначати ступінь придатності особи до військової служби, проводити військово-лікарську експертизу чи підміняти собою компетентні органи. Вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови державний виконавець діяв у межах наданих повноважень, перевірив надані боржником документи та мав достатні підстави для висновку про фактичне виконання судового рішення в частині обов`язку розглянути заяву та надати вмотивовану відповідь.

10.11.2026 р. позивач подав до суду заперечення на відзив відповідача та зазначив, що державний виконавець передчасно визнав судове рішення у справі № 420/1606/26 фактично виконаним. Суд зобов`язав ТЦК не просто формально відповісти, а розглянути його заяву про долучення медичних документів і питання виключення з військового обліку та ухвалити вмотивоване рішення. Тому лист-відповідь ТЦК № НОМЕР_1 від 01.10.2026 р. сам по собі не підтверджує, що заяву належно розглянули. Наголошує, що відповідач залишив поза увагою спеціальний порядок, встановлений пунктом 8 Порядку № 932 (постанова КМУ від 16.08.2024 р.). За цим порядком документи осіб з інвалідністю та осіб із цукровим діабетом I типу подаються на розгляд ВЛК районного ТЦК та СП, а ВЛК ухвалює постанову без присутності особи й без медичного огляду, на підставі поданих документів та/або даних електронної системи охорони здоров`я. Натомість ТЦК вимагав особистої явки на медогляд. Ні у відповіді ТЦК, ні в матеріалах виконавчого провадження немає підтверджень, що документи передали до ВЛК, що ВЛК їх розглянула і що за результатами розгляду ухвалено постанову. Посилаючись на ст.ст.18, 63 Закону України "Про виконавче провадження", позивач стверджує, що державний виконавець мав перевірити, чи боржник фактично виконав покладені на нього обов`язки. Виконавець же обмежився отриманням листа ТЦК і не витребував доказів того, що встановлену процедуру дотримано. Отже, на момент винесення постанови від 08.10.2026 р. не було підстав вважати, що рішення виконано фактично й у повному обсязі, як того вимагає п.9 ч.1 ст.39 даного Закону. Позивач також підкреслює, що не вимагає від виконавця проводити військово-лікарську експертизу і не оскаржує лише результат розгляду своєї заяви. Його основний довід полягає в тому, що немає належного підтвердження виконання судового рішення за встановленою законом процедурою. З огляду на це позивач просить задовольнити позов і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 80892609.

У судове засідання учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду згідно з правилами, установленими ст.268 КАС України.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 420/1606/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягала у неврахуванні відомостей про інвалідність ІІ групи, надісланих ОСОБА_1 цінним листом з описом вкладення 22.07.2024 р.; визнано протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо скорочення терміну відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 з 10.11.2025 до 07.08.2025 р.; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення (ініціювання направлення) ОСОБА_1 , особи з довічною інвалідністю ІІ групи, на проходження військово-лікарської комісії; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") відомостей про "непроходження (відмову від проходження) ВЛК" ОСОБА_1 та ініціювання його адміністративного розшуку 24.08.2025 р.; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") відомості про порушення ОСОБА_1 військового обліку; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

27.04.2026 р. видано виконавчий лист по справі №420/1606/26 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"(у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення.

Листом від 01.05.2026 р. за вих.№65908 Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом повідомив позивача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Листом від 01.06.2026 р. за вих.№80315 Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом повідомив позивача про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

В матеріалах справи міститься лист Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Пересипського відділення державної виконавчої служби від 03.06.2026 р. за вих.№ 82030, в якому зазначено, що 30.04.2026 р. позивачем було в перший раз скеровано (подано) на примусове виконання виконавчий лист № 420/1606/26 виданий 27.04.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом про: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення. 01.05.2026 р. головним державним виконавцем відділу Кравченко Я.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 частини четвертої статті 4 Закону у зв`язку з тим, що Подана в електронній формі заява про примусове виконання рішення не містить кваліфікованого електронного підпису заявника, що унеможливлює ідентифікацію особи подавача та перевірку автентичності документа. Відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", документи, подані в електронній формі, повинні бути підписані кваліфікованим електронним підписом. У зв`язку з відсутністю кваліфікованого електронного підпису заява не може вважатися належно поданим електронним документом. 25.05.2026 р. позивачем було вдруге скеровано (подано) на примусове виконання виконавчий лист № 420/1606/26 виданий 27.04.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом про: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції № 4720-IX від 16.12.2025 р.) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025 р.), з наданням вмотивованого рішення. 26.05.2026 р. старшим державним виконавцем відділу Іскра С.І. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 частини четвертої статті 4 Закону у зв`язку з тим, що Подана в електронній формі заява про примусове виконання рішення не містить кваліфікованого електронного підпису заявника, що унеможливлює ідентифікацію особи подавача та перевірку автентичності документа. Відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", документи, подані в електронній формі, повинні бути підписані кваліфікованим електронним підписом. У зв`язку з відсутністю кваліфікованого електронного підпису заява не може вважатися належно поданим електронним документом. Враховуючи вищевикладене, електронний документ не має накладеного кваліфікованого електронного підпису, який в додатках необхідно долучити, та те, що а заява про примусове виконання рішення не містить кваліфікованого електронного підпису заявника.

15.06.2026 р. Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/1606/26 від 27.04.2026 р.

23.06.2026 р. головним державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 80892609 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

23.06.2026 р. головним державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 80892609 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №420/1606/26, який виданий 27.04.2026 р. до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 р. у справі № 420/20638/26 визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченка Ярослава Олександровича від 23.06.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 80892609.

31.08.2026 р. позивач звернувся із зверненням до Міністерства юстиції України, на яке отримав лист-відповідь від 03.09.2026 р. за вих.№131602/П-24604/20.3.2, в якому зазначено, що звернення направлено на розгляд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та повідомив, що відповідно до частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Надалі, 08.09.2026 р. Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області повідомило, що: "Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження та інформації з Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, далі відділ, у відділі перебуває виконавче провадження № 80892609 з примусового виконання виконавчого листа № 420/1606/26, виданого 27.04.2026 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути Вашу заяву (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення Вас з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції № 4720-IX від 16.12.2025 р.) та статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2026 відкрито виконавче провадження Згідно інформації відділу та даних Системи, 23.06.2026 державним виконавцем відділу винесено постанову про зупинення вищевказаного виконавчого провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду № 420/20638/26 від 05.08.2026 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Я.О. від 23.06.2026 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80892609. На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/20638/26 від 05.08.2026, державним виконавцем відділу 04.09.2026 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80892609. Одночасно інформуємо, що 04.09.2026 державним виконавцем відділу до ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено запит щодо надання інформації про виконання вимог виконавчого листа № 420/1606/26, виданого 27.04.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом.".

04.09.2026 р. в.о. начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із запитом, в якому просив повідомити про хід виконання виконавчого листа № 420/1606/26, виданого 27.04.2026 р.

14.09.2026 р. позивач звернувся до начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою щодо повідомлення отримання ІНФОРМАЦІЯ_6 запиту від 04.09.2026 р. та чи надходила відповідь.

16.09.2026 р. позивач звернувся до Міністерства юстиції України Департаменту державної виконавчої служби Управління контролю за діяльністю органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо незастосування заходів примусового виконання (невинесення постанови про штраф) після поновлення виконавчого провадження, в якій просив здійснити контроль та вжити заходів реагування щодо бездіяльності посадових осіб Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі у виконавчому провадженні № 80892609.

18.09.2026 р. отримано лист за вих.№ 139926/П-26334/20.3.2, в якому зазначено, що звернення направлено на розгляд до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та повідомив, що відповідно до частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

28.09.2026 р. головним державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 80892609 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 5100 грн.

29.09.2026 р. Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області повідомило, що: " Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження та інформації з Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, далі - відділ, у відділі перебуває виконавче провадження № 80892609 з примусового виконання виконавчого листа № 420/1606/26, виданого 27.04.2026 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути Вашу заяву (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення Вас з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2026 відкрито виконавче провадження. Згідно інформації відділу, 04.09.2026 державним виконавцем відділу до ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено запит щодо надання інформації про виконання вимог виконавчого листа № 420/1606/26, виданого 27.04.2026 Одеським окружним адміністративним судом. Однак, станом на 28.09.2026 інформація від стягувача щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду № 420/1606/26, до відділу не надходила. Згідно інформації відділу та даних Системи, 28.09.2026 р. державним виконавцем відділу, керуючись статтями 63, 75 Закону, у зв`язку з невиконанням рішення суду боржником, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100,00 грн."

01.10.2026 р. за вих.№19572 ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено повідомлення до виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про повне та добровільне виконання виконавчого листа № 420/1606/26 від 27.04.2026 р.

В листі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.10.2026 р. за вих.№19571 повідомлено, що для вирішення питання щодо виключення позивача з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", необхідно, в зручний час, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 з медичною документацією, для проходження медичного огляду лікарями військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 . ІНФОРМАЦІЯ_6 у вирішенні питання про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога та розглянути питання щодо виключення позивача з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи без проходження медичного огляду лікарями військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 - відмовлено.

08.10.2026 р. головним державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 80892609 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1, ч.1 ст.3, ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, згаданим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до згаданого Закону, а також рішеннями, які відповідно до згаданого Закону підлягають примусовому виконанню.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі ст.39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9).

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

За приписами ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 згаданого Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналіз викладених норм закону дозволяє зробити висновок, що державний виконавець зобов`язаний вживати усіх заходів, необхідних для своєчасного виконання судового рішення в повному обсязі. Для досягнення цієї мети наділений широким обсягом повноважень, в тому числі витребовувати у боржника належні та достатні докази на підтвердження факту виконання вимог виконавчого документа, а також застосовувати штрафні санкції у випадку, якщо боржник не виконує рішення без поважних причин.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої визначених у п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII, приймається лише у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з цієї підстави приймається вмотивована постанова, яка має містити виклад встановлених виконавцем обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення, а також засоби їхнього встановлення.

В контексті спірних правовідносин, перевіривши оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження на відповідність критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Державний виконавець перед прийняттям оскарженої постанови зобов`язаний пересвідчитися, що боржник виконав відповідне зобов`язання відповідно до резолютивної частини рішення суду, наведеної у виконавчому листі.

Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом є будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання, а обов`язок надання таких доказів виконавцю законом покладено на боржника у виконавчому провадженні.

У випадку наявності сумнівів щодо змісту рішення державний виконавець може звернутися до суду з поданням про роз`яснення судового рішення та/або встановлення порядку та способу його виконання.

Як встановлено судом оскаржувана постанова була винесена на підстав п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.02.2020 р. у справі №806/2153/17.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 р. у справі № 420/1606/26 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 (про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога) та розглянути питання щодо виключення його з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"(у редакції № 4720-IX від 16.12.2025) та Статті 13-а Розкладу хвороб Наказу МОУ № 402 (у редакції № 518 від 01.08.2025), з наданням вмотивованого рішення.

Отже, за змістом вказаного рішенням, судом визначено конкретний зобов`язальний припис.

Водночас, при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач взяв до уваги лист від 01.10.2026 р. за вих.№19571 про виконання рішення суду, яким повідомлено, що для вирішення питання щодо виключення позивача з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, відповідно до вимог п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", необхідно, в зручний час, прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 з медичною документацією, для проходження медичного огляду лікарями військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 . ІНФОРМАЦІЯ_6 у вирішенні питання про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога та розглянути питання щодо виключення позивача з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи без проходження медичного огляду лікарями військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 - відмовлено.

Здійснюючи перевірку стану виконання рішення суду у справі № 420/1606/26 державний виконавець зазначив, що вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі.

Водночас, здійснюючи перевірку стану виконання рішення суду у справі №420/1606/26, державний виконавець мав встановити, чи вчинив боржник усі дії, прямо передбачені резолютивною частиною судового рішення, а саме: чи розглянув заяву позивача про долучення до матеріалів справи документів МСЕК, відомостей з ЕСОЗ за період з 2021 по 2025 роки із зазначенням добової дози інсуліну більше 60 одиниць на день, а також висновку лікаря-ендокринолога; чи розглянув питання щодо виключення позивача з військового обліку як особи, що має довічну інвалідність ІІ групи, з урахуванням положень п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та статті 13-а Розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України №402; та чи прийняв за результатами такого розгляду вмотивоване рішення.

Водночас матеріали виконавчого провадження не містять належних доказів вчинення боржником зазначених дій у повному обсязі.

Так, зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 01.10.2026 р. № 19571 вбачається, що боржник фактично відмовив у вирішенні питання щодо виключення позивача з військового обліку без проходження ним медичного огляду лікарями ВЛК та запропонував особисто прибути до ТЦК та СП із медичною документацією для проходження такого огляду.

Проте зазначений лист сам по собі не підтверджує належного виконання судового рішення, оскільки з його змісту не вбачається, що боржником було здійснено повноцінний розгляд поданих позивачем документів та надано оцінку їх змісту в контексті заявленого питання про виключення з військового обліку.

Зокрема, боржником не наведено, які саме документи позивача були досліджені, які обставини встановлені за результатами їх розгляду, чи враховано відомості про довічну інвалідність ІІ групи, а також відомості з ЕСОЗ щодо захворювання позивача та добової дози інсуліну. Також у відповіді не наведено належного правового обґрунтування неможливості вирішення порушеного позивачем питання на підставі вже поданих документів та необхідності проходження ним саме очного медичного огляду.

При цьому суд звертає увагу, що рішенням суду у справі № 420/1606/26 на боржника покладено обов`язок не просто надати позивачу інформацію про порядок подальших дій або запросити його для проходження ВЛК, а саме розглянути подану заяву, вирішити порушене в ній питання з урахуванням визначених судом правових підстав та надати за результатами такого розгляду вмотивоване рішення.

Отже, направлення позивачу листа із пропозицією особисто прибути до ТЦК та СП для проходження медичного огляду без підтвердження фактичного розгляду поданих ним документів та вирішення порушеного питання не може ототожнюватися з виконанням судового рішення у розумінні його резолютивної частини.

Однак із наявних матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що державний виконавець перевірив наведені обставини, витребував у боржника документи, які підтверджують фактичний розгляд заяви позивача

Натомість державний виконавець обмежився отриманням від боржника повідомлення про виконання судового рішення та копії листа від 01.10.2026 р. № 19571, не перевіривши фактичного змісту і повноти виконання покладених на боржника зобов`язань.

Відповідно, сам факт направлення боржником листа позивачу та повідомлення державного виконавця про виконання судового рішення не є безумовним підтвердженням його фактичного виконання. Вирішальним у цьому випадку є відповідність реально вчинених боржником дій змісту зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець не пересвідчитися, що боржником виконано рішення суду у чіткій відповідності до резолютивної частини рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення, а тому висновок про фактичне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/1606/26 є безпідставним та помилковим, у зв`язку з чим позовна вимога підлягає задоволенню, а постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262, 287 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65025, м. Одеса, вул.Академіка Заболотного, буд.38-А, ЄДРПОУ 41405348), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 80892609 від 08.10.2026 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141362692 ?

Документ № 141362692 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141362692 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141362692 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141362692 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141362692, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141362692, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141362692 відноситься до справи № 420/33182/26

Це рішення відноситься до справи № 420/33182/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141362689
Наступний документ : 141362693