Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 456/5667/26
Провадження № 1-кп/456/580/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальне провадження щодо обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, учасника бойових дій, інженера Західного управління філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України,
в с т а н о в и в :
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді старшого майстра лабораторії вимірювальної техніки взводу технічного обслуговування ремонтно технічної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для свого звільнення від несення обов`язків військової служби під час дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, що полягали в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів та іншого обману, 23.12.2024 точний час органом досудового розслідування не встановлений, перебуваючи у військовій частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , подав на розгляд рапорт про клопотання перед командиром військової частини НОМЕР_1 про його звільнення із військової служби на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби на ім`я командира ремонтно технічної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 , який був зареєстрований під номером НОМЕР_2 від 23.12.2024 до якого долучив свідоцтво про хворобу № 7756 від 19.12.2024 на ім`я ОСОБА_5 , в якому містяться завідомо неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду, обстеження, діагнозу та встановлення непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 54а графи ІІ Розкладу хвороб (затверджених наказом МОУ №402 від 14.08.2008) ОСОБА_5 , підроблений відбиток круглої мастичної печатки ««Міністерство оборони України Військово-медичний клінічний центр Західного регіону «ІV «*код 08160677*», підроблені відбиток круглої мастичної печатки та відбиток прямокутного штампу з рамкою «16 Регіональна військово-лікарська комісія», підроблені підписи між написами «Голова ВЛК» - « ОСОБА_9 » та між написами «Голова комісії» - « ОСОБА_10 » та виконані ОСОБА_7 рукописні записи «п-к м/с Михайло Пітей 20 грудня 24» на підробленому відбитку прямокутного штампу «16 Регіональна військово-лікарська комісія ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ».
Після чого, за результатами розгляду рапорту ОСОБА_5 командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_11 не будучи обізнаним з неправомірними діями ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, винесено наказ №95-РС від 23.12.2024 про звільнення ОСОБА_5 із військової служби у відставку на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби та на підставі наказу №421 від 25.12.2024 виключено ОСОБА_5 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ОСОБА_5 , ухилився від несення обов`язків військової служби шляхом обману, вчиненого в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.
Окрім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, що полягали у використанні завідомо підробленого документу з метою ухилення від несення обов`язків військової служби, 23.12.2024 точний час органом досудового розслідування не встановлений, перебуваючи у військовій частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , використав завідомо підроблений документ, зокрема подав на розгляд рапорт про клопотання перед командиром військової частини НОМЕР_1 про його звільнення із військової служби на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби на ім`я командира ремонтно технічної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 , який був зареєстрований під номером НОМЕР_2 від 23.12.2024 до якого долучив свідоцтво про хворобу № 7756 від 19.12.2024 на ім`я ОСОБА_5 , в якому містяться завідомо неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду, обстеження, діагнозу та встановлення непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 54а графи ІІ Розкладу хвороб (затверджених наказом МОУ №402 від 14.08.2008) ОСОБА_5 , підроблений відбиток круглої мастичної печатки ««Міністерство оборони України Військово-медичний клінічний центр Західного регіону «ІV «*код 08160677*», підроблені відбиток круглої мастичної печатки та відбиток прямокутного штампу з рамкою «16 Регіональна військово-лікарська комісія», підроблені підписи між написами «Голова ВЛК» - « ОСОБА_9 » та між написами «Голова комісії» - « ОСОБА_10 » та виконані ОСОБА_7 рукописні записи «п-к м/с Михайло Пітей 20 грудня 24» на підробленому відбитку прямокутного штампу «16 Регіональна військово-лікарська комісія ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ», тобто ОСОБА_5 використав завідомо підроблений документ, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Окрім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 9, абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, що полягали у заволодінні чужим майном грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 (одноразова грошова допомога та грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток), діючи з корисливим мотивом, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для свого звільнення з військової служби та знаючи, що при звільненні з військової служби виплачуються бюджетні кошти, 25.12.2024, перебуваючи у невстановленому місці за невстановлених обставин, заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 отримавши виплати в розмірі 55 031, 48 гривень, зокрема одноразову грошову допомогу в розмірі 28 588, 53 гривень, грошову компенсацією за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток в розмірі 18 048, 32 гривень та компенсоване ПДФО в розмірі 8 394, 63 гривень, які виплачуються при звільненні із військової служби, за рахунок коштів державного бюджету, шляхом обману (шахрайством), зокрема використавши підроблений документ - висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби (свідоцтва про хворобу), що надало йому підстави для звільнення із військової служби за станом здоров`я на підставі пп. «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання. У кримінальному провадженні №62026140120000701 від 08.09.2026, між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62026140120000701 від 08.09.2026 з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий, Львівської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2894 від 09.07.2019) з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України.
Згідно з умовами вказаної угоди, сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації та, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, сталі соціальні зв`язки, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та відшкодування майнової шкоди потерпілому, беззастережне визнання своєї винуватості, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання: - за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; - за ч. 4 ст. 358 КК України, у виді обмеження волі строком на 1,6 роки; - за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; На підставі ст. ст. 70, 72, ст. 73 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, тривалість якого буде визначено судом, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно погоджується на призначення йому обумовленого сторонами угоди вищевказаного покарання. Листом військової частини НОМЕР_1 №823/489/1840пс від 25.10.2026, який надійшов до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону поінформовано, що військова частина НОМЕР_1 надає згоду на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 469 КПК України.
У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , в угоді зазначено дату її укладення та вона скріплена підписами сторін.
Процесуальна позиція обвинуваченого. Думка учасників судового провадження щодо затвердження угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України, в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Захисник ОСОБА_4 не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечив щодо затвердження даної угоди.
Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та КК України і положення закону, якими керується.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ст. 469 КПК України).
Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг під час кримінального провадження не подавалося.
Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України є правильною. Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.
Висновок щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.
З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.
Мотиви призначення покарання.
Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 50,65 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди покарання.
У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, спосіб їх вчинення, мету та мотиви вказаних діянь, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між сторонами та призначити узгоджене сторонами остаточне покарання, з застосуванням ч.1 ст.70 КК України у виді 5 років позбавлення волі, при цьому звільнивши обвинуваченого від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 369-371,373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд
у х в а л и в :
Угоду про визнання винуватості від 06 листопада 2026 року у кримінальному провадженні №62026140120000701 від 08.09.2026, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190, ч.4 ст.358, ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України, й призначити йому покарання:
за ч.1 ст.190 КК України у виді 2 /двох/ років обмеження волі;
за ч.4 ст.358 КК України у виді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців обмеження волі;
за ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.
Згідно із ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання.
Речові докази: оригінал свідоцтва про хворобу №7756 від 19.12.2024 на ім`я ОСОБА_5 з рапортом про звільнення, оригінал рапорту ОСОБА_5 від 23.12.2024 залишити при матеріалах кримінального провадження.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1
Судове рішення № 141361807, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 456/5667/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: