Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/27688/25
Провадження № 2/522/13080/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
04 листопада 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № Р24.00301.004540566 від 15.11.2018 року у розмірі 72228,63 грн з яких 48453,51 грн заборгованість за основним договором, 23775,12 грн заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
06.07.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, у якій просять скасувати заочне рішення від 01.04.2026 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Також просили поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, вказує, що відповідачці не було відомо про розгляд справи, означене заочне рішення було отримано представником відповідача лише 10.06.2026 та 29.06.2026 було ознайомлено з матеріалами справи.
Матеріали справи разом із заявою передано головуючому судді 07.07.2026 року.
Ухвалою суду від 08.07.2026 року заяву прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 29.09.2026 року вирішено Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/27688/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року по цивільній справі № 522/27688/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати. Призначити справу до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні.
Позивач, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на загальну суму 108211,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2018 між Відповідачем та Первісним кредитором (АТ «Ідея банк») був укладений Кредитний договір № Р24.00301.004540566, за яким Відповідач отримав кошти і взяв на себе зобов`язання їх повернути разом із відсотками. В подальшому, 17.11.2023 року Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу № 17112023 та Реєстру боржників, відповідно до статей 512 та 514 ЦК України.
Позивач стверджує, що Відповідач, незважаючи на набуття Позивачем статусу нового кредитора та повідомлення, не виконав своїх зобов`язань, не здійснивши жодного платежу, що призвело до непогашеної заборгованості в розмірі 108211,27 грн.
04.11.2026 року від відповідача до суду надійшла заява «Заключне слово (письмове) у судових дебатах.
Сторона відповідача заперечує проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі. Позивачем не надано належних первинних бухгалтерських документів на підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, оскільки надана виписка та розрахунок заборгованості за відсутності обов`язкових реквізитів не можуть слугувати самостійним доказом існування та розміру боргу. Крім того, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором зі строком кредитування 12 місяців було здійснено 03 липня 2019 року, тоді як договір факторингу укладено лише 17 листопада 2023 року. Також нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку дії договору є безпідставним, оскільки в охоронних правовідносинах права кредитора забезпечуються наслідками прострочення грошового зобов`язання згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розглянути справу за відсутності сторін.
У судове засідання призначене на 04.11.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.
Судом встановлено, що 15.11.2018 між Відповідачем та Первісним кредитором (АТ «Ідея банк») був укладений кредитний договір № Р24.00301.004540566, за яким Відповідач отримав кошти і взяв на себе зобов`язання їх повернути разом із відсотками.
17.11.2023 року між АТ «Ідея банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, який свідчать про перехід до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р24.00301.004540566 у розмірі 108211,27 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка складається з наступного:
-48453,51 грн заборгованість за основним боргом;
-23775,12 грн заборгованість за відсотками;
-35982,64 грн заборгованість за комісіями.
Як вбачається Ордеру Розпорядження № 1 про видачу кредиту на рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_3 було перераховано суму 81700,83 грн.
Факт отримання коштів та факт користування ними відповідачем підтверджується Випискою по рахунку від 17.11.2023 року.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є належним позивачем у справі та за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України. Договір відступлення права вимоги не визнаний судовим рішенням недійсним, вказаний договір на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідач був вільним в укладанні зазначених договорів та був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронний підписом кредитні документи. Своїми діями ОСОБА_4 погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, тому позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» щодо стягнення заборгованості за відсотками та комісії підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 35982,64 грн.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № Р24.00301.004540566 від 15.11.2018 року у розмірі 72228,63 грн з яких 48453,51 грн заборгованість за основним договором, 23775,12 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
04.11.26
Судове рішення № 141360718, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/27688/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: