Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/5904/26
2/215/3807/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5231602 від 07 січня 2025 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначило, що 07 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено кредитний договір № 5231602, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів до 02 січня 2026 року, зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 0,95 % на день. Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки за умови виконання позичальником визначених договором умов.
Позивач стверджує, що кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «10010». На виконання умов договору первісний кредитодавець перерахував відповідачці кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжного сервісу ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (iPay), що, за твердженням позивача, підтверджується відповідними документами платіжного оператора.
30 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (клієнт, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (фактор, новий кредитор) укладено договір факторингу № 30/12/2025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив фактору право грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному переліку, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5231602 від 07 січня 2025 року. Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором у межах переданого права.
Як зазначає позивач, відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості в період із 07 січня 2025 року до 30 грудня 2025 року. Загальна сума здійснених платежів, за розрахунком позивача, становила 5 985,66 грн. При цьому 0,43 грн було зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, а 5 485,23 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість становить 16 587,16 грн., з яких: 4 999,57 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 11 445,09 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 142,50 грн. проценти, нараховані за три календарні дні.
У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16 587,16 грн., а також судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн..
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2026 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 06.11.2026 та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів
21.09.2026 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на виконання ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2026 року у справі № 215/5904/26 надало інформацію щодо руху коштів за платіжною карткою № НОМЕР_2 , відкритою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Згідно з наданою банком інформацією, за результатами аналізу операцій за вказаною платіжною карткою за період з 07.01.2025 по 16.01.2025 встановлено здійснення 07.01.2025 операції з переказу грошових коштів у сумі 5 000,00 грн. через сервіс іншого банку. Зазначена операція відображена як зарахування коштів (CREDIT) із зазначенням банку-еквайра АТ «Банк Восток». При цьому банк повідомив, що вказаний сервіс не перебуває на його обслуговуванні, у зв`язку з чим отримання детальної інформації щодо зазначеної операції рекомендовано здійснювати безпосередньо шляхом звернення до банку-еквайра відповідного сервісу.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом вручення судової повістки направленої за її зареєстрованим місцем проживанням, повернута на адресу суду з відміткою пошти: «про отримання 26.09.2026» ; відзиву на позов, заяв та клопотань не подавала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України враховуючи те, що відповідач про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі відповідач) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5231602 (далі Договір), згідно з яким відповідачу надано кредит у розмірі 5 000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладання договору.
Відповідно до п.3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) та Додаток №1 до Договору, в яких наведені інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту тощо, а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачкою виконало та надало їй кредит у сумі 5 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Із листа АТ «Перший Український Міжнародний Банк» убачається, що за результатами аналізу операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 , відкритою на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), за період з 07.01.2025 по 16.01.2025 встановлено, що 07.01.2025 на картковий рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 5 000,00 грн через сервіс іншого банку. Відповідна операція відображена як кредитова (CREDIT), при цьому зазначено банк-еквайр АТ «Банк Восток». Водночас банк повідомив, що зазначений сервіс не перебуває на його обслуговуванні, у зв`язку з чим для отримання детальної інформації щодо цієї операції рекомендовано звернутися безпосередньо до банку-еквайра.
Зазначене підтверджує належне виконання своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором позикодавцем ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
Відповідно до п. 5.1.3. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 30.12.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №30/12/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Листом від 31.12.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надіслало ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» лист щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами шляхом розміщення вказаної інформації в їх особистих кабінетах.
Із розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що за договором № 5231602 від 07.01.2025 відповідач має заборгованість у сумі 16 587,16 грн., з яких: 4 999,57 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 11 445,09 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 142,50 грн. проценти, нараховані за три календарні дні.
Крім того, рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування зазначеного товариства на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2024.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув та відсотки не сплатив.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд дійшов висновку, що відповідач взяті не себе зобов`язання за кредитним договором № 5231602 від 07.01.2025 не виконала, у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 16 587,16 грн..
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості на суму 16 587,16 грн. за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, що має відображення у розрахунку заборгованості.
Доказів протилежного суду не надано та відповідачкою не спростовано факту укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Відтак, зважаючи на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Крім того, за змістом частин 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, заявку №20442 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» і адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, та акт №20442 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 10 000,00 грн. слід зменшити до 5 000,00 грн. та зазначену суму стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5231602 від 07.01.2025 у розмірі 16 587,16 грн., з яких: 4 999,57 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 11 445,09 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом та 142,50 грн. проценти, нараховані за три календарні дні, а також сплачені при подачі позову судові витрати 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору, 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 24 249 (двадцять чотири тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 56 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 09 листопада 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ
Судове рішення № 141359743, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/5904/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: