Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 177/1608/26
Провадження № 2/177/1390/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 листопада 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/1608/26 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ліфшиць Зоя Олександрівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до з позовом до ОСОБА_2 , уточнивши його в редакції від 08.06.2026, в якому просив суд усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; установити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити наступний порядок зустрічей та спілкування: вихідні дні позивача, з попереднім узгодженням з матір`ю дитини графіку дитини з 10:00 першого вихідного дня позивача до 20:00 другого вихідного дня; або з 10:00 другого вихідного дня позивача до 20:00 третього вихідного дня; або з 10:00 до 20:00 кожного вихідного дня позивача без ночівлі дитини. Під час відпустки позивача сумісний відпочинок дитини з позивачем, або щоденне перебування дитини у позивача з 10:00 до 20:00; або ночівля дитини у позивача перші дві доби відпустки з послідуючим узгодженням подальших ночівель з відповідачем. Телефонний аудіо та відеозв`язок з 7:00 до 8:00 ранку та з 17:00 до 22:30 вечора. Всі перелічені графіки наведені із врахування служби позивача у ЗСУ, з послідуючими змінами після демобілізації позивача або скасування воєнного стану в Україні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони по справі з 22.01.2022 перебувають у шлюбі. На даний час шлюбні відносини між ними припинені. Від даного шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем. Згодом відповідач фактично позбавила позивача можливості бачитись з дитиною, проводити з нею час та спілкуватись. Він є військовослужбовцем ЗСУ, проте в ті часи, коли він має відпустку або знаходиться у місті- відповідачка не дає можливості спілкуватись з дитиною, та досить тривалий час чинить перепони у спілкуванні з донькою, позбавляючи таким чином участі батька у житті їхньої дитини, що змушує його звернутись до суду за захистом своїх прав. Навіть в телефонних розмовах відповідачка не дозволяє спілкуватись із донькою. Зазначена поведінка відповідача має системний характер. У результаті таких дій позивач позбавляється можливості реалізувати свої батьківські права, підтримувати емоційний зв`язок із донькою та брати повноцінну участь у її вихованні. Оскільки у позивача немає іншого способу поновити свої права щодо спілкування та виховання доньки та захистити її права щодо спілкування з батьком, просить суд задовольнити уточнений позов.
Ухвалою суду 18.05.2026 провадження по справі відкрито, ухвалено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
09.06.2026 позивач подав уточнену позовну заяву.
06.07.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнає частково. Зазначила, що відразу після реєстрації шлюбу, позивач став військовослужбовцем. Фактично від народження дитини і до цього часу лише вона перебуває постійно поруч з донькою. Батько відвідує дитину коли у нього відпустка. В зв`язку з чим просить врахувати: відсутність тісного контакту між позивачем на їхньою малолітньою дитиною; надзвичайно тісний психоемоційний контакт дитини зі відповідачем, оскільки вона самостійно займається вихованням дитини із народження, відсутність у позивача досвіду у догляді за дитиною; віддаленість їхнього із дитиною місця проживання від місця проживання позивача; вік дитини та її режим дня; зайнятість кожного із батьків, бажання дитини та її стан здоров`я. Вважає, що в такій ситуації, найприйнятнішим буде обрання судом наступного способу участі батька у вихованні дитини: щоденне перебування дитини у позивача, у випадку його перебування на вихідних, із 11.00 год. до 19.00 год., без ночівлі дитини за місцем проживання батька, із поверненням дитини за місцем проживання матері. У випадку перебування позивача у відпустці, кожного другого дня із 10.00 год. до 19.00 год., без ночівлі дитини за місцем проживання батька, із поверненням дитини за місцем проживання матері, з умовою обов`язкового завчасного попередження відповідача про такі побачення, за умови добровільного бажання дитини на такі побачення, та відсутності у дитини проблем зі здоров`ям. Телефонний аудіо або відеозв`язок із дитиною із 9.00 год. до 10.00 год. (у випадку не перебування дитини у дитячому садочку), та із 18.00 до 19.00 год.
15.07.2026 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому він просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Вважає доводи відповідача необґрунтованими. Зазначає, що ОСОБА_2 не надано жодного доказу того, що між ним та донькою відсутній тісний контакт. Раніше відповідач та їхня донька уже ночували у нього вдома. Всі його родичі дуже люблять ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 07.07.2026 заяву представника позивача задоволено. Виключено Криворізьку районну раду Дніпропетровської області зі складу учасників справи, а саме третьої особи. Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області; орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Ухвалою суду 11.08.2026 виключено орган опіки та піклування Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області зі складу учасників справи, а саме третьої особи.
Ухвалою суду від 12.10.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Ліфшиць З.О. позовні вимоги підтримала, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог у запропонованому позивачем способі та порядку з урахуванням особливостей віку дитини.
Представник третьої особи орган опіки та піклування Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, рішення прийняти на розсуд суду з врахуванням інтересів дитини.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 22.01.2022 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 01.
Від даного шлюбу у подружжя народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 фактично проживає разом з донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 01.06.2026.
З довідки Лозуватського комбінованого закладу дошкільної освіти «Берізка» № 22 від 10.06.2026 вбачається, що ОСОБА_3 відвідує дитячий садочок з 11.05.2026.
Дитина проживає разом з матір`ю. Сторони добровільно не дійшли згоди щодо способів й порядку участі батька у вихованні доньки.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Тобто у дитини є право, а не обов`язок на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з тим з батьків, який проживає окремо.
За змістом ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За правилами ст. 157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до вимог ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Положеннями ст. 159 СК України унормовано, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України», заява № 31111/04, ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у п. 8 ст. 7 СК України та у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Положеннями ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Правилами ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Суд вважає необхідним зазначити, що сторонам слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості спілкування позивача з донькою, а позивачу слід дослухатись до побажань матері дитини щодо необхідності урахування віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів дитини, спільно приймати рішення щодо всіх питань, що в першу чергу матиме позитивний приклад для дитини, її розвитку, впевненості та спокою.
Більш того, суд бере до уваги посилання відповідача у справі на те, що вона не заперечує проти спілкування позивача з їх малолітньою донькою з урахуванням віку дитини, фізіологічних особливостей, потреб та інтересів.
Суд враховує право та бажання батька проводити час з дитиною особисто, без присутності матері, водночас, наголошує на тому, що у статті 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їхньої дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.
При цьому, варто відзначити, що на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, та в родині в цілому, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини. Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини, зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.
Справжнє бажання і волевиявлення дитини спілкуватись з батьками, які не проживають спільно однією сім`єю, в значній мірі визначається саме характером відносин батьків один до одного і особливо в присутності дитини. Дитина повинна відчувати взаємне поважливе відношення батьків один до одного, як єдине їх бажання створення для дитини найкращих умов в атмосфері піклування і участі в її вихованні.
У судовому спорі кожна сторона, користуючись своїми правами і обов`язками, бажає максимального задоволення своїх вимог чи заперечень. Однак, в даній категорії спорів, а саме щодо визначення в судовому порядку способу і форми участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, головне є максимальне забезпечення інтересів дитини.
В цій справі позивач стверджує про наявність перешкод з боку матері дитини для спілкування з нею батьком. За поясненнями відповідача в справі, мами дитини, вбачається, що остання не створює перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, однак, в даний період віку і життя дитини доньки ОСОБА_3 , вважає, що такі зустрічі можуть відбуватись і відбувались з урахуванням думки і бажаннями дитини, з врахуванням її графіка, стану здоров`я. З часом ця ситуація може змінитись.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що визначений спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.
Об`єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності.
Ніяке рішення суду не зможе зобов`язати дитину сприймати визначені судом спосіб і порядок участі батьків у її вихованні і спілкуванні з нею як обов`язковий для неї.
У той же час суд у межах своїх повноважень спрямовує учасників сімейного конфлікту до його вирішення.
З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Враховуючи викладене, на підставі зібраних доказів, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що сторони на даний час в добровільному порядку не можуть дійти спільної згоди, щодо визначення порядку спілкування позивача з дитиною, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.
Отже, у зв`язку з наявністю спору між сторонами у спілкуванні з малолітньою донькою, на підставі ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.
При цьому для визначення способів спілкування батька із дитиною суд бере до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.
При визначенні порядку спілкування позивача з дитиною, суд враховує вимоги ст. 141 СК України, положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини; взаємовідносини позивача з відповідачем, вік дитини, стан здоров`я, а також зазначені вище обставини.
Враховуючи наведене та позиції позивача й відповідача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дитини, її режим дня, стан здоров`я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дитини, звичайного ритму життя дитини та такий, що буде сприяти її стабільному та нормальному розвитку, суд доходить висновку, що порядок участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , необхідно визначити такий, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.
Так, суд дійшов висновку про необхідність встановити графік спілкування з дитиною наступним чином:
1) Вихідні дні позивача, з попереднім узгодженням з матір`ю дитини графіку дитини з 10:00 першого вихідного дня позивача до 20:00 другого вихідного дня; або з 10:00 другого вихідного дня позивача до 20:00 третього вихідного дня; або з 10:00 до 20:00 кожного вихідного дня позивача без ночівлі дитини.
2) Під час відпустки позивача щоденне перебування дитини у позивача з 10:00 до 20:00 за виключенням перебування дитини у дошкільному чи шкільному закладі; або ночівля дитини у позивача перші дві доби відпустки з послідуючим узгодженням подальших ночівель з відповідачем.
3) Телефонний аудіо та відео зв`язок з 8:00 до 10:00 ранку та з 17:00 до 20:30 вечора.
Рекомендувати батькам повідомляти один одного про обставини, за яких сторони не можуть виконувати встановлений графік, не менш, ніж за два дні до визначення зустрічей. Дні та години побачень батька з донькою можуть бути збільшені за спільною домовленістю між батьками.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни обставини, пов`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, позивач/відповідач не позбавлені можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України знову звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 141, 143, 150, 151, 153, 155, 159, 164, 166, 180, 181, 182, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 порядок участі його у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час наступним чином:
1) Вихідні дні позивача, з попереднім узгодженням з матір`ю дитини графіку дитини з 10:00 першого вихідного дня позивача до 20:00 другого вихідного дня; або з 10:00 другого вихідного дня позивача до 20:00 третього вихідного дня; або з 10:00 до 20:00 кожного вихідного дня позивача без ночівлі дитини.
2) Під час відпустки позивача щоденне перебування дитини у позивача з 10:00 до 20:00 за виключенням перебування дитини у дошкільному чи шкільному закладі; або ночівля дитини у позивача перші дві доби відпустки з послідуючим узгодженням подальших ночівель з відповідачем.
3) Телефонний аудіо та відео зв`язок з 8:00 до 10:00 ранку та з 17:00 до 20:30 вечора.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В.Лященко
Судове рішення № 141358861, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 177/1608/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: