Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/20113/26
УХВАЛА
про продовження розгляду
09 листопада 2026 рокуСуддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «АУТПОСТ-6» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
в с т а н о в и л а :
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: вул. Маланюка, 6, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 13817458) звернулося з позовною заявою до Приватного підприємства «АУТПОСТ-6» (місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 6, м. Львів, 79005; ЄДРПОУ: 34462470), в якій просить:
- стягнути з Приватного підприємства «АУТПОСТ-6» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 81 890,59 грн адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Ухвалою судді від 05.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача 28.10.2026 надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 04.11.2026 позовну заяву Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «АУТПОСТ-6» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
05.11.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій звертає увагу, що Законом № 4219-IX замість адміністративно-господарських санкцій запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (ст. 18-2). Закон набрав чинності наступного дня після опублікування, але введений у дію з 01.01.2026 (п. 1 розділу II). Окремо для періодів до цієї дати законодавець встановив, що нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць в періодах до дати введення Закону в дію, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення його в дію (п. 5 розділу II Закону № 4219-IX).
Отже, позивач враховує, що ч. 4 ст. 20 Закону №875-XII виключено з 01.01.2026 на підставі Закону № 4219-IX, але вважає, що для правовідносин 2025 року її дію збережено саме згідно з п. 5 розділу II Закону № 4219-IX.
Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
При цьому, предметом позову є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік.
Спеціальним строком для звернення до суду у спірних правовідносинах є визначений частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.91 № 875-XII (далі - Закон N 875-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шестимісячний строк звернення до суду для стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Норми спеціального законодавства мають пріоритет перед загальними нормами в певних сферах правовідносин, оскільки вони створені для врегулювання конкретних, специфічних ситуацій. Загальне законодавство застосовується лише тоді, коли спеціальним законом не передбачено врегулювання певних правових питань.
Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-IX, який введено в дію з 01.01.2026, статтю 20 Закону України № 875-XII виключено.
Водночас пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219-IX законодавцем спеціально врегульовано правовідносини щодо адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць у періодах, що передували введенню цього Закону в дію, встановивши, що нарахування і сплата таких санкцій здійснюються у порядку, який діяв до дати введення Закону №4219-IX в дію.
Спірні адміністративно-господарські санкції нараховані відповідачу за невиконання нормативу робочих місць протягом 2025 року, тобто за період до 01.01.2026, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню правове регулювання, яке діяло станом на 31.12.2025.
На зазначену дату частиною 4 статті 20 Закону №875-XII, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.08.2024 №3911-IX, було прямо встановлено спеціальний строк пред`явлення позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені протягом шести місяців після закінчення строку для їх самостійної сплати.
Отже, виключення з 01.01.2026 статті 20 Закону №875-XII саме по собі не свідчить про необхідність застосування до правовідносин щодо санкцій за 2025 рік загального тримісячного строку, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, оскільки пунктом 5 розділу II Закону №4219-IX законодавець передбачив спеціальне темпоральне правило щодо правовідносин, які виникли за попередні звітні періоди.
Суд вважає, що інше тлумачення призводило б до непослідовного застосування одного й того самого правового режиму: для визначення обов`язку відповідача щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік та граничного строку їх самостійної сплати суд мав би застосовувати положення статті 20 Закону №875-XII у редакції, чинній до 01.01.2026, однак установлене тією самою нормою спеціальне правило щодо строку судового стягнення таких санкцій не застосовувати. Пункт 5 розділу II Закону №4219-IX не містить положень, які б прямо передбачали таке вибіркове застосування попереднього правового регулювання.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення статті 20-1 Закону №875-XII у чинній редакції, відповідно до яких строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені взагалі не застосовується.
Наведене положення хоча й регулює правовідносини, що виникають у межах запровадженого з 01 січня 2026 року нового механізму забезпечення виконання роботодавцями обов`язку щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, та безпосередньо не поширюється на спірні правовідносини щодо адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік, однак, змінюючи з 01 січня 2026 року правове регулювання відповідних правовідносин, законодавець окремо врегулював питання строку давності щодо нарахування, застосування та стягнення передбачених новим механізмом сум, установивши, що такий строк не застосовується.
Враховуючи вищенаведене в сукупності та аргументи позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «АУТПОСТ-6» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 14. ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись вимогами ч. 14 ст. 171, 241-243, 248, 256 КАС України суддя, -
п о с т а н о в и л а :
продовжити розгляд справи №380/20113/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна
Судове рішення № 141358564, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/20113/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: