Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-484/2011
Провадження № 2-в/314/7/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
10.11.2026 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н. Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, матеріали цивільної справи за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-484/2011,
за участю представника позивача
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
представника відповідача (в режимі відеоконференції) Ліпаткіної Е. В.,
ПОСТАНОВИВ:
Відновити втрачене судове провадження Приморського районного суду Запорізької області в цивільній справі за номером 2-484/2011 в такому обсязі:
- позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки від 26.10.2011 № 231;
- уточнююча позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором № 523 від 16.12.2011;
- кредитний договір №331 від 17.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 ;
- таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 22.10.2008;
- іпотечний договір від 18.05.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 1036, посвідчений 18.05.2007 приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області;
- додаткова угода № 1 до кредитного договору № 331 від 17.05.2007, укладена між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 ;
- додатковий договір від 23.10.2007 до іпотечного договору, укладений між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»;
- заява на видачу готівки № _849796 від 24.10.2007;
- рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19.12.2011 такого змісту «Державний герб України
Справа № 2-484/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011р. м.Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Булашева Р.Л.,
при секретарі Ніколіної О.О.,
з участю представника позивача Мордико Ю.В., представника відповідача Ліпаткіної Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до Ліпаткіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту,
встановив:
Банк звернувся до суду з позовом, який уточнено в судовому засіданні і просить стягнути в погашення кредитної заборгованості з відповідача за кредитною угодою від 17.05.2007р., розмір якої становить 32003 доларів США 77 центів, що в еквіваленті на гривню складає 255463,70 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні на позові, який було остаточно уточнено в судовому засіданні 19.12.2011р., наполягав по викладених в ньому підставах. Пояснив, що відповідач прострочив кредит, має велику заборгованість тому є підстави стягнути всю суму кредиту достроково.
Представник відповідача заперечувала тим, що хоча вона і погоджується з наявністю як кредитних зобов`язань, так і прострочки сплати поточних платежів за договором, проте вважає, що позов не може бути задоволено з наступних підстав. Так, кредит надано в іноземній валюті, під час дії договору значно погіршився фінансовий стан в країні, курс валюти значно зріс, що призвело до вкрай невигідних умов виконання договору. ОСОБА_2 звернувся до банку с заявою про розстрочку кредиту 04.03.09р. Проте, на цю заяву не надійшло ніяких відповідей, банк не встановив нового графіка погашення кредиту. Крім того Банк не просить суд розірвати дію договору, яка визначена до травня 2017р. Тому не має права вимагати достроково повернути кредит за ст. 1050 ЦК.
Суд, заслухавши сторони та вивчивши докази по справі приходить до наступного.
Так, 17.05.2007р. між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 331 на суму 21400 доларів США строком на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.05.2017р., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних (а.с. 19-21). Виконання зобов`язань за кредитним договором було забезпечено іпотечним договором, що було посвідчено 18.05.2007р. приватним нотаріусом Кузьменко В.П., предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 16-18). 22.10.2007р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 331 від 17.05.2007р., відповідно до якої розмір кредиту збільшено на 6000 доларів США, встановлено дату повернення кредиту 16.05.17р. та визначено порядок погашення суми кредиту рівними частками щомісячно по 231,51 доларів США (а.с. 13).
Вирішуючи питання про норми закону, що підлягають застосуванню в цих правовідносинах, суд спирається на наступне.
Так, за ст.1050 ЦК встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ст..11 ч.12 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;
2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім`ї;
4) поділу існуючого кредитного зобов`язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на: зобов`язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту; зобов`язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.
Хоча ця норма набула чинності з 16.10.11р., а в Прикінцевих положеннях п.2 визначено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Проте суд керується ст. 58 Конституції України і вважає, що норми, які впливають на відповідальність боржників, до якої зокрема включається і дострокове повернення кредиту, мають розповсюджуватись на правовідносини які почали діяти до цього закону і діють під час його введення в дію.
За ст. 1 ЗУ «По звернення громадян`громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За ст.. 15 цього Закону Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
На підставі викладених норм, суд вважає, що Банк безпідставно не розглядав звернення ОСОБА_2 про розстрочку кредиту від 04.03.09р. ( а.с. 54), у встановленому порядку воно не розглянуто до цього часу. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що Банк за договором не зобов`язаний надавати письмові відповіді боржнику. Проте такий обов`язок передбачений зазначеними вище законодавчими актами, та випливає п.4.4.2 кредитного договору між сторонами, за яким позичальник має право порушити перед Банком питання про перенесення строків сплати кредиту через певні ускладнення ( а.с. 19-21). Що такі ускладнення виникли, представник банку в суді не заперечував. За наданими довідками вбачається що відповідач сплачував суми за кредитом відповідно до умов договору і лише з квітня 2010р. перестав робити внески, пояснюючи, що - через різке збільшення курсу валюти кредиту ( а.с. 73-77). Банк не взяв це до уваги, не розглянув належним чином звернення ОСОБА_2 . З цього, суд вбачає суттєві порушення прав відповідача в цьому питанні з боку Банку, гарантовані гл.4. кредитного договору № 331 від 17.05.07р. між сторонами. Тому суд не вважає за належно обґрунтовану вимогу позивача про дострокове стягнення суми кредиту, остаточний час сплати якої настає лише 15.05.2017р. за додатком до кредитного договору ( а.с. 71-72). Сума дострокового стягнення визначена за позовом в 122365,07 грн. станом на 11.11.11р. і не оспорена відповідачем ( а.с. 69). Тому в цій частині позов, суд визнає не підлягаючим задоволенню.
Що стосується боргу який виник до 11.11.11р., то суд вважає його доведеним належно і таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки Банку сума заборгованості за кредитним договором станом на 11.11.2011р. складає 22 905 доларів США 77 центів, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7576,22 доларів США, що в еквіваленті до гривні 60475 грн. 66 коп.; сума несплачених процентів по кредиту 6209 доларів США 73 центи, що в еквіваленті до гривні 49567 грн. 93 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 1930 доларів США 70 центів, що в еквіваленті до гривні 15411 грн. 43 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 957 доларів США 57 центів, що в еквіваленті до гривні 7643 грн. 61 коп. (а.с. 73-77). На підставі кредитного договору було складено графік сплати кредиту та відсотків, який не дотримувався з квітня 2010р. (а.с. 71-72).
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Представник відповідача не оспорює ці розрахунки та погоджується що на час розгляду справи обов`язок сплатити ці кошти настав, тому суд вважає в цій частині позов належно обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню.
В зв`язку з частковим задоволенням вимог позову, частковому задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат з відповідача, які сплачено Банком при подачі позову та складаються з витрат по сплаті судового збору 1330 грн. 90 коп. та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.2). Інші суми за судовим збором зі сплачених 1700 грн. ( а.с. 2,3) відшкодуванню відповідно до ст.. 88 ч.2 ЦПК не підлягають.
Керуючись ст.ст. 526, 1050, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 8, 10, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», заборгованість по кредиту в сумі 60 475 грн. 66 коп., процентів по кредиту 49 567,93 грн., пені за несплату кредиту 15 411 грн., 43 коп., пені за несплату процентів 7 643 грн. 61 коп., а всього в сумі 133 098 грн., 63 коп., та судові витрати 1330 грн. 98 коп. судового збору, та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, а всього в сумі 134 549 грн. 61 коп., які зарахувати на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 02760363.
В задоволенні інших вимог за позовом відмовити.
Апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення через Приморський районний суд Запорізької області, до апеляційного суду Запорізької області.
Повний текст рішення складено 20.12.2011р.
Суддя Р.Л. Булашев»;
- рішення апеляційного суду Запорізької області від 15.02.2012 такого змісту: «Державний герб України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1066/12 Головуючий у 1 інстанції: Булашев Р.Л.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Маловічко С.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк`до Ліпаткіна Ігоря Миколайовича про стягнення заборгованості по кредиту, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2011 року Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України`в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк»(далі ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, який в ході розгляду справи уточнювався (а.с.68-70).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17.05.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №331 (далі Кредитний договір). Відповідно умов договору Позичальник отримав кредит на споживчі потреби в сумі 21400 доларів США строком на 120 місяців, з кінцевим терміном погашення кредиту не пізніше 16.05.2017 року, зі сплатою 14% річних.
В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 18.05.2007 року. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , вартість якої визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності і згідно звіту про експертну оцінку від 10.05.2007 року становить 154742 грн.
22.10.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та Ліпаткіним І.М. було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої розмір кредиту збільшився на 6000 дол. США. Відповідно до п. 1.5. Додаткової угоди №1 погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 230,51 дол. США до 15 числа кожного місяця шляхом внесення готівки до каси Банку, останнє погашення Кредиту в сумі 218 дол. США здійснюється Позичальником не пізніше 16.05.2017 року
23.10.2007 року було укладено Додатковий договір до іпотечного договору зареєстровано в реєстрі №2796.
18.07.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України`та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, відповідно до якої було внесено зміни до п. 1.1. Кредитного договору про зобов`язання Позичальника сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних.
Оскільки, ОСОБА_2 не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у нього виникла заборгованість, яка станом на 11.11.2011 року склала 32003,77 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.11.2011 року становить 255463,70 грн., яка складається з поточної заборгованості за кредитом у сумі 15329,55 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 122365 грн.; простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7576,22 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 60475,66 грн.; суми несплачених відсотків по кредиту в розмірі 6209,73 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 49567,93 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 1930,70 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 15411,43 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 957,57 дол. США, що в гривневому еквіваленті склало 7643,61 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 32003,77 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.11.2011 року становить 255463,70 грн. та судові витрати в сумі 1470,17 грн.
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України`заборгованість за кредитом в сумі 60475,66 грн., проценти по кредиту 49567,93 грн., пені за несплату кредиту 15411,43 грн., пені за несплату процентів - 7643,61 грн., а всього в сумі 133098,63 грн. та судові витрати в 1330,98 грн. судового збору і 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення, а всього в сумі 134549,61 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ «Державний ощадний банк України`подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення в частині відмови у стягненні 122365,07 грн. є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки судом неповне з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновок суду першої інстанції щодо порушення банком прав відповідача та ненадання розстрочки погашення кредиту не відповідає закону, оскільки суд не мав права застосувати ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів`так як дія цього закону не поширюється на кредитні договори, що укладені до набрання чинності внесених у цю статтю змін, а дія даної норми набрала чинності з 16.10.2011 року та не має зворотної дії. Просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитом, яка станом на 11.11.2011р. складає 122365,07 грн. та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши заборгованість за кредитом у сумі 255463,70 грн., в тому числі заборгованість за кредитом у сумі 122365,07 грн., прострочена заборгованість у сумі 60475,66 грн. сума несплачених відсотків 49567,93 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 15411,43 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту 7643,61 грн. та судовий збір у сумі 1350,17 грн. і витрати на ІТЗ у сумі 120,00грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, а оскільки апелянт оскаржує рішення суду в частині відмови у стягненні 122365,07 грн. - суми боргу за кредитним договором, у відповідності до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», рішення переглядається лише в цій частині, про відмову у задоволенні цих позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України».
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України`про стягнення 122365,07 грн., що становить суму дострокових платежів за кредитним договором , суд першої інстанції виходив з того, що банк, в порушення ст. 1 Закону України «Про звернення громадян`не розглянув заяву відповідача ОСОБА_2 від 04.03.2009 року щодо реструктуризації заборгованості за кредитним договором, чим порушив вимоги ч.12 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено право надання позичальнику відстрочки спати суми основного боргу за кредитним договором.
З таким висновком суду судова колегія погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
Застосовуючи положення ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суд першої інстанції правильно визначившись, що положення даної статті набрали чинності лише 16.10.2011 року та відповідно до перехідних положень не поширюються на кредитні договори, що укладені до набрання чинності цих положень, неправильно витлумачив та застосував положення ст. 58 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Оскільки, застосування реструктуризації заборгованості за кредитним договором не пом`якшує і не скасовує цивільну відповідальність особи, тому не має зворотної дії в часі. За цих обставин, висновок суду першої інстанції про застосування в даному випадку ст. 58 Конституції України є неправильним .
Крім того, як вбачається із заяви, що надана відповідачем банку (а.с. 54), 04.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся до банку із заявою про надання можливості сплачувати валютний кредит у гривнях по курсу, який складався на момент отримання кредиту, виходячи із курсу долара 5,05 грн. за 1 долар США, тобто про зміну умов договору, а не із заявою про реструктуризацію боргу за кредитним договором.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні суми боргу 122365,07 грн. з тих підстав, що банк не розглянув заяву ОСОБА_2 та не надав йому відповідь з цього питання є передчасним.
Крім того, згідно вимог ч.12 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», що в дії з 16.10.2011 року передбачено правом, а не обов`язком кредитодавця проводити реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 122365,07 грн. суми боргу за кредитним договором від 17.05.2007 року, що укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення зазначеної суми боргу з ОСОБА_2 .
Відповідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 669,49 грн.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2011 року у цій справі в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитом у сумі 122365,07 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у сумі 122365, 07 грн.(сто двадцять дві тисячі триста шістдесят п`ять).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 669,49 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:»
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Н. Ю. Мануйлова
10.11.2026
Судове рішення № 141358395, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-484/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: