Рішення № 141357561, 09.11.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2141/26

2/301/1557/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Мелай В.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» через систему «Електронний суд» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №22981 від 05.03.2021 в сумі 18750,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.03.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 22981 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору.

Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000,00 гривень; дата надання кредиту: 05.03.2021; строк кредиту: 30 днів; валюта кредиту: UAH.

Стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912,5 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 01.06.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 18750,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 15750,00 грн.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. 05.03.2021 на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

17.02.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 .

Позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №22981 від 05.03.2021 в сумі 18750,00 грн, судовий збір 2662,40 грн, витрати на правову допомогу 15500 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 04.09.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.10.2026 через систему «Електронний суд» від представник відповідача адвоката Росул Олега Мирославовича надійшов до суду відзив (а. с. 98-115), у якому вказано, що у провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа №301/2141/26 за вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого зобов`язання та не виконав умов кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості. Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими і заперечує щодо їх задоволення. Так, Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, законодавцем прямо встановлено спеціальну гарантію для визначених законом категорій військовослужбовців, яка полягає, зокрема, у ненарахуванні процентів за користування кредитом. Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у т.ч. військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення, зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти, за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридним інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі відсутні.

Згідно з довідкою №1307 від 05.07.2026 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (у Збройних Силах України з 02.12.2021 року).

Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_3 від 23.05.2025, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Вищезазначені обставини підтверджуються також військовим квитком Серії НОМЕР_4 , виданим на ім`я ОСОБА_2 та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №549 від 28.02.2025 року.

Отже, ОСОБА_2 був військовослужбовцем та станом на час спірних правовідносин (дії кредитного договору і нарахування відсотків за користування кредитом), перебував на військовій службі та як учасник бойових дій брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, а відтак проценти за користування кредитом не нараховуються на підставі положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором,станом на 01.06.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 18750,00 грн, яка складається з: прострочена за сумою кредиту - 3000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 15750,00 грн. Згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 22981 від 05.03.2021, а саме пунктом 1.2. договору передбачено строк позики (строк дії договору), а саме: 30 днів. Також зазначено, що Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03-04-2021.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували продовження строку користування позикою. Зокрема, позивачем ненадано доказів звернення відповідача із заявою про пролонгацію договору через особистий кабінет, укладення сторонами додаткової угоди, підписаної із застосуванням одноразового ідентифікатора, або будь-яких інших доказів, що свідчили б про вільне та однозначне волевиявлення позичальника на продовження строку кредитування. Навпаки, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не здійснив жодного платежу за кредитним договором, а отже відсутні передбачені договором підстави для пролонгації строку користування позикою.

При цьому, відповідачем не було здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором, тобто продовження пролонгації договору не відбулось. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтерес кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12-ц.

Таким чином, сторона відповідача приходить до висновку, що строк виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором настав 03.04.2021 року (30 день), а відтак і проценти за користування кредитними коштами могли нараховуватись виключно по цю дату.

При стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме: у 3 000,00 грн тіло кредиту, 30 днів строк Договору, 2250,00 грн розмір відсотків за Договором, а не завуальованими, неясними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14- 10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Позивачем до позову додано документи, які підтверджують укладання між відповідачем договору про надання грошових коштів на умовах споживчого кредиту. Проте позивач, пред`являючи вимоги до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 3000,00 грн за тілом кредиту та 15750.00 грн заборгованості за процентами, не надав суду розрахунку зазначеної заборгованості за наданим ОСОБА_2 кредитом. Відсутнє посилання на такий розрахунок і в самій позовній заяві.

На підтвердження правильності заявленої до стягнення суми заборгованості, позивач повинен був скласти та надати розрахунок від дня укладання кредитного договору, навести інформацію про рух грошових коштів по рахунку за усіма операціями, вказати кількість днів, за які позивачем нараховано заборгованість по формулі, наведеній в позові.

Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, суду надано не було, а тому слід дійти висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитних відносин з відповідачем та заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.

Згідно п. 1.3. Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 22981 від 05.03.2021 року, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Вважають, що умова п. 1.3. Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 22981 від 05.03.2021 стосовно нарахування процентів у розмірі 2.5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом є несправедливою умовою, оскільки всупереч принципу добросовісності, породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків споживача, внаслідок чого на відповідача може бути покладено обов`язок щодо сплати великої суми коштів (15 750 грн) від суми неповернутого кредиту та (або) несплачених відсотків на рік, а порушення строку сплати кредиту та (або) процентів.

Позивач, нараховуючи відсотки за користування кредитом протягом дії Кредитного договору, тим самим приховано застосовує до Відповідача дані відсотки як міру відповідальності за невиконання Кредитного договору. Таким чином, встановлений у договорі розмір процентів перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеним, а також не відповідає вимогам п. 5 частини третьої ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності.

07.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Пархомчук С.В. до суду надійшло заперечення на відзив (а. с. 132-139), де вказано, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», детально ознайомившись з Відзивом на позовну заяву, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як зазначалося раніше в позовній заяві, 05.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 22981. Оскільки, Позичальник погодився на умови, визначені Договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, твердження Відповідача щодо списання нарахованих процентів є необґрунтованим. Так, заборгованість була нарахована не Позивачем, а Первісним кредитором за укладеним договором та з моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач посилається на те, що він є військовослужбовцем та відповідні відсотки за кредитом не підлягають нарахуванню, однак вказані доводи є безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Підставами для отримання пільг військовослужбовцями під час дії особливого періоду є: 1. Для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період довідка за формами 5 або 6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 (далі Інструкція) та витяг із наказу або довідка про призов військовозобов`язаного або резервіста на військову службу за призовом від час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (раніше військовим комісаріатом), військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією Збройних сил України. 2. Для військовослужбовців, які проходять військову службу всіх видів, передбачених частиною шостою статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (крім осіб, зазначених в пункті 1 цього листа), які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів довідки за формами 5 або 6 Інструкції та довідка за формою, яка встановлена додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій 4 та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413. Отже, військовослужбовці, які надали вищезазначені документи мають право на пільги, визначені пунктом 15 статті 14 Закону про захист військовослужбовців. Саме у разі надання вищезазначених документів, Відповідач має право на пільги, тобто в даному випадку Відповідач мав повідомити первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги.

Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Отже, в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки Відповідач не надав первісному кредитору вищезазначені документи.

Відповідач, укладаючи кредитний договір з ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», погодився на наступні умови, передбачені кредитним договором. Відповідно п.1.1. за цим Договором, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 03-04-2021. Строк дії договору 30 днів. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Відповідно до п.1.3. за цим Договором, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Відповідно п.2.3. за цим Договором, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки. Таким чином, порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами є наступним. Згідно з умовами Кредитного договору стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 2,5 % від суми основного боргу. Враховуючи, що розмір наданого кредиту становить 3 000,00 грн, розмір щоденних процентів за користування кредитом складає: 3000,00 грн*2,5% = 75,00 грн на день. У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором заборгованість була нарахована за 210 календарних днів (30 днів згідно п. 1.2 Договору та 180 днів згідно п. 2.3. Договору). Таким чином, загальна сума нарахованих процентів становить: 75,00 грн * 210 днів = 15 750,00 грн; Загальна заборгованість за Кредитним договором становить: 3 000,00 грн сума основного боргу; 15 750,00 грн нараховані проценти; Усього: 18 750,00 грн. Таким чином, Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У контексті спорів щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023 надала чітке роз`яснення щодо порядку застосування ст. 625 ЦК України. Зокрема, зазначено, що право на нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, а також розмір таких процентів, залежать від підстави їх нарахування, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили лише проценти за правомірне користування кредитом. Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими.

Представник позивача Пархомчук С.В. у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.11).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача адвокат Росул Олег Мирославович у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що 05.03.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 22981 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту (а. с. 25-30), в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору AV5122 (а. с. 24).

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 1.6. Кредитного договору, Товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 3000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору, клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (проценти) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Надання відповідачу 05 березня 2021 року кредиту в сумі 3000 грн шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «Платежі онлайн» №1052/06 від 29.06.2026 (а.с.34).

Згідно п. 1.5 Договору, за використання Системи для дистанційного отримання кредиту клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору,сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

17.02.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 (а. с. 39-46), відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022 (а. с. 31), ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 , зокрема, сума заборгованості відповідача за Кредитним договором становила 18750,00 грн.

ОСОБА_2 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором (а. с. 32), станом на 01.06.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 18750,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 15750,00 грн.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено кредитний договір № 22981 від 05.03.2021 у електронній формі, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено в ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 22981 від 05.03.2021 (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП») в установлений кредитним договором строк, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» отримало право грошової вимоги до відповідача за договором факторингу.

Разом з тим, як вбачається із відзиву на позовну заяву та доданих до нього доказів відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та призивався на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлявся для проходження військової служби в Збройні Сили України, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 29.11.2021 (а. с. 119-122); довідкою № 1307 від 05.07.2026 (а. с. 123); довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 549 від 28.08.2025 (а. с. 124), згідно якої солдат ОСОБА_2 при виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , під час бойових дій внаслідок ворожого обстрілу отримав поранення; посвідченням серії НОМЕР_3 від 23.05.2025 (а. с. 125), згідно якого ОСОБА_2 отримав безтермінове посвідчення і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Отже, відповідач є військовослужбовцем, тому на нього поширюються пільги, передбачені ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення, а отже він звільнений від нарахування і сплати процентів за кредитним договором, кредитна установа під час дії особливого періоду не мала права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язана була їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 року в справі № 502/1438/18.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором №22981 від 05.03.2021 в сумі 15750 грн задоволенню не підлягає, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.

Згідно ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3000 грн, в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками слід відмовити.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).

На підтвердження надання послуг суду надано Договір про надання правничої допомоги від 01.06.2026 (а. с. 17-18), акт про отримання правової допомоги від 07.09.2026 (а. с. 78), платіжну інструкцію № 3 12367 (а. с. 81), рахунок № 07.09.2026-149 від 07.09.2026 (а. с. 83).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 506 (п`ятсот шість) гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 22981 від 05.03.2021 в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) витрати по сплаті судового збору в розмірі 506 (п`ятсот шість) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7);

- відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 );

-представник відповідача: адвокат Росул Олег Мирославович (адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка