Рішення № 141357395, 10.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
320/37771/25
Номер документу
141357395
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року Київ справа №320/37771/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (КП «Київський метрополітен») звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби

Просили суд:

- визнати неправомірними дії Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України щодо невжиття заходів з повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково (неправомірно) стягнутого виконавчого збору;

- зобов`язати Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України сформувати та подати до відповідного Управління Державної казначейської служби України подання щодо повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково (неправомірно) стягнутого виконавчого збору в розмірі 75 143 883,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час примусового виконання наказів Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі №910/8397/16 державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавчі провадження, згідно яких з КП «Київський метрополітен» стягнуто виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у розмірі 226 630 465, 41 грн. У зв`язку із скасуванням рішень, на підставі яких проводилося стягнення, позивач звертався до відповідача із заявами про здійснення заходів з повернення на поточний рахунок позивача надміру (зайво) стягнутих коштів, однак таких дій вчинено не було. Судовим рішенням у справі № 640/17928/20 відповідача зобов`язано подати до відповідного Управління Державної казначейської служби України подання щодо повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково стягнутого виконавчого збору в сумі 151 486 582,34 грн, однак частина коштів у розмірі 75 143 883, 07 грн залишилася неповернутою. Позивач вважає бездіяльність Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби щодо невжиття заходів з повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» неправомірно надміру стягнутого виконавчого збору в сумі 75 143 883, 07 грн протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, яким є стосовно виконавчого збору Міністерство юстиції України, то у цьому випадку такий обов`язок покладено на останнього.

Ухвалою від 29.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Постановлено, що питання щодо строку звернення до суду буде вирішено судом за наслідками розгляду справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на виконанні у Відділі перебували наступні виконавчі провадження:

- ВП № 53587903 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 № 910/8397/16 про стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» (Стягувач) заборгованості з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 197,84 грн, заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827,30 грн, інфляційних втрат у розмір 229 098 329,81 грн, пені за неналежне виконання зобов`язання у розмірі 42 027 946,73 грн, коефіцієнту коригування у розмірі 1 192 237 276,82 грн, 3% річних у сумі 25 332 102,90 грн по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. У виконавчому провадженні винесена постанова від 28.08.2017 № 53587903 про стягнення виконавчого збору.

28.08.2017 виконавче провадження № 53587903 завершене з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (Закон № 1404-VIII), у зв`язку із тим, що стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно із постановою від 28.08.2017 № 53587903 про повернення виконавчого документа стягувачу, державним виконавцем в рахунок погашення виконавчого збору стягнуто 15 592 073,11 грн.

- ВР № 54589710 з виконання постанови від 28.08.2017 № 53587903 про стягнення виконавчого збору, то у його межах стягнуто виконавчий збір у сумі 151 486 582,34 грн.

15.10.2019 виконавче провадження № 54589710 завершене з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Звернуто увагу суду, що питання повернення стягнутого виконавчого збору у розмірі 151 486 582,34 грн на цей час вирішується у Верховному Суді (справа № 640/17928/20).

- BП № 55700556 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 № 910/8397/16 про стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» заборгованості з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 197,84 грн, заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827,30 грн, інфляційних втрат у розмір 229 098 329,81 грн, пені за неналежне виконання зобов`язання у розмірі 42 027 946, 73 грн, коефіцієнту коригування у розмірі 1 192 237 276,82 грн, 3% річних у сумі 25 332 102,90 грн. Згідно заяви представника стягувача за довіреністю про примусове виконання рішення від 01.02.2018 залишок суми боргу становить 1 783 883 349,17 грн.

Виконавче провадження № 55700556 від 02.04.2019 закінчене з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, з огляду на затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. Згідно постанови від 02.04.2019 про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем стягнуто в рахунок погашення виконавчого збору 14 858 008, 13 грн.

- ВП № 66898556 з виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 28.11.2018 у справі № 910/8397/16 затверджено мирову угоду по справі №910/8397/16, укладену 20.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен».

Згідно заяви про примусове виконання рішення ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія» заборгованість КП «Київський метрополітен» перед ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» становить 446 572 612,00 грн.

Керуючись нормами статей 3, 27, 40 Закону № 1404-VIII, державним виконавцем 22.09.2021 № 66898556 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 44 657 261,20 грн. Зазначена постанова на цей час є чинною та не скасованою.

Виконавче провадження № 66898556 від 28.07.2022 завершене з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, через фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно із постановою про закінчення виконавчого провадження від 28.07.2022 № 66898556 державним виконавцем в рахунок погашення виконавчого збору було стягнуто 44 657 261,20 грн.

Наголошено, що постанови про стягнення виконавчого збору в межах виконавчих проваджень, зазначених вище не скасовані та є чинними.

Щодо обов`язку повернення виконавчого збору у зв`язку з визнанням недійсною постанови головного державного виконавця Відділу про арешт коштів боржника від 16.03.2017, винесеної в межах виконавчого провадження ВП № 53587903 та подальшого визнання незаконних дій державного виконавця стосовно списання коштів з рахунків КП «Київський метрополітен», повторно наголошено, що питання повернення стягнутого виконавчого збору у зв`язку з визнанням незаконних дій щодо його списання з рахунків КП «Київський метрополітен» є предметом розгляду у справі 640/17928/20.

Стосовно посилань скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 910/8397/16 та рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 як на підставу повернення виконавчого збору в порядку повороту виконання рішення, то вказано, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальність «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен», скасовано. Заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі №910/8397/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 192 212 006,77 грн.

На думку відповідача, виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками апеляційного перегляду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Наголошено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 скасовано саме ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, а не рішення суду на підставі якого виданий наказ Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 № 910/8397/16. Водночас в порядку повороту виконання рішення стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 1 924 212 006,77 грн. Питання повернення стягнутого виконавчого збору у названій справі не вирішувалось.

Відповідач, окрім іншого, вважає, що позивачем було обрано неправильний спосіб захисту, оскільки повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету у порядку повороту виконання рішення шляхом формування подання на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (Порядок № 787), не передбачено чинним законодавством.

Позивачем подано заяву, в якій останній не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки, на думку останнього, згідно норм Закону № 1404-VIII закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі скасуванням рішення, що підлягало виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий підлягає поверненню.

Відповідач також подав клопотання про розгляд за правилами загального провадження, визначаючись щодо обґрунтованості якого, суд вказує на наступне.

За нормами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

За приписами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є правомірність дій відповідача щодо невжиття заходів з повернення КП «Київський метрополітен» помилково (неправомірно) стягнутого виконавчого збору. Таке рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме у судовому засіданні лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи щодо необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та не відповідало б меті ефективності інституту спрощеного провадження. Тим більш, в умовах надмірного навантаження Київського окружного адміністративного суду це б не сприяло процесуальній економії.

Суд вважає, що обставини цієї справи не потребують обов`язкового проведення судового засідання, так як повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості подати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Визначаючись щодо строків звернення позивачем до суду з цим позовом, суд виходить із наступного.

За нормами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Аналогічні норми містить частина п`ята статті 74 Закон № 1404-VIII, відповідно до якої, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Як вказує позивач, підставою для повернення коштів, що є предметом спору у цій справі, слугувало винесення 31.01.2023 Північним апеляційним господарським судом постанови у справі №910/8397/17, якою заяву КП «Київський метрополітен» про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 задоволено і стягнуто з ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 1 924 212 006,77 грн. У зв`язку із цим, 01.04.2024 №12/04-151 направлено лист до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення коштів.

Не отримавши відповіді, КП «Київський метрополітен» 08.05.2024 звернулося зі скаргою на бездіяльність державного виконавця до Господарського суду міста Києва у межах судової справи №910/8397/16.

22.05.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, закрито провадження у справі з розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця у зв`язку з підсудністю такого виду правовідносин судам адміністративної юрисдикції.

У подальшому, КП «Київський метрополітен» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з заявою про зміну позовних вимог від 26.09.2024 №12/04-438 у справі №640/17928/20, збільшуючи предмет позову на суму 75143883, 07 грн, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 повернуто КП «Київський метрополітен» заяву про зміну позовних вимог без прийняття до розгляду, оскільки, на думку суду, заявою змінено і предмет і підставу позову, що, в свою чергу, має розглядатися в окремому позовному провадженні.

Отже, позивач вважає, що днем, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів є 05.03.2025, після надання загального доступу до рішення на Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, а також з метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку, що строки звернення до суду пропущено з поважних підстав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення заборгованості зі сплати прострочених лізингових платежів у сумі 1 959 466 447,88 грн, розірвання договору №16-Упр-09 на фінансові лізингові послуги (вагону метрополітену) від 16.07.2009 та витребування предмету лізингу 100 вагонів згідно з переліком.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» заборгованість з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396 828 349 грн 71 коп., заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 116 766 204 грн 27 коп., інфляційні втрати у розмірі 235 028 314 грн 75 коп., 3% річних у розмірі 25 332 102 грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 55 489 грн 35 коп. У іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 змінено, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35; ідентифікаційний код 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, прим. 13; ідентифікаційний код 36258787) заборгованість з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 194 (триста шістдесят п`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят дві тисячі сто дев`яносто чотири) грн 84 коп., заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827 (сто дванадцять мільйонів триста три тисячі вісімсот двадцять сім) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 229 098 329 (двісті двадцять дев`ять мільйонів дев`яносто вісім тисяч триста двадцять дев`ять) грн 81 коп., пеню за неналежне виконання зобов`язання в розмірі 42 027 946 (сорок два мільйони двадцять сім тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 73 коп., коефіцієнт коригування у розмірі 1 191 237 276 (один мільярд сто дев`яносто один мільйон двісті тридцять сім тисяч двісті сімдесят шість) грн 82 коп., 3% річних у сумі 25 332 102 (двадцять п`ять мільйонів триста тридцять дві тисячі сто дві) грн 90 коп., 123 813,30 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині первісного позову відмовити. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовити повністю.».

06.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 42 027 946,73 грн скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі №910/8397/16 залишено без змін.

01.08.2023 на виконання вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 видано наказ.

20.11.2018 між ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та КП «Київський метрополітен» у виконавчому провадженні ВП №55700556 укладено мирову угоду, яку 23.11.2018 Державним виконавцем передано до Господарського суду міста Києва на затвердження у порядку статті 330 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 затверджено мирову угоду, укладену 20.11.2018 між ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» і КП «Київський метрополітен».

11.07.2023 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 в частині задоволення первісного позову скасовано; в первісному позові відмовлено повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 залишено без змін; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, укладеної між ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та КП «Київський метрополітен», скасовано; в поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 стягнуто з ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на користь КП «Київський метрополітен» 1 924 212 006,77 грн.

Під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були відкриті виконавчі провадження №53587903, №54589710, №55700556, №64302863 та №66898556, згідно яких з КП «Київський метрополітен» стягнуто виконавчий збір та кошти на проведення виконавчих дій на загальну суму 226 630 465,41 грн.

Як зазначає позивач, судовим рішенням у справі № 640/17928/20, відповідача зобов`язано подати до відповідного Управління Державної казначейської служби України подання щодо повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково стягнутого виконавчого збору в сумі 151 486 582,34 грн, однак частина коштів у розмірі 75 143 883,07 грн, залишилася неповернутою.

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби із заявою вих.№12/04/497, в якій просило сформувати подання до Державної казначейської служби України щодо повернення помилково (зайво) стягнуті кошти у розмірі 75 143 883,07 грн, однак отримало відмову, яка й стала підставою для звернення останнім до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, виконавче провадження підлягає закінченню.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як передбачено частинами першою, другою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно із частиною сьомою статті 27 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір визначається частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII як збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частинами першою, четвертою статті 47 Закону № 1404-VIII встановлено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432 (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин), витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Отже, підставами для повернення стягнутого виконавчого збору є:

1) закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню;

2) визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, процедура, яка б передбачала повернення коштів у відповідності до Закону № 1404-VIII, вказаними вище нормами прямо не передбачена.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок № 787.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

При цьому повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У вказаному пункті 5 Порядку № 787 також зазначено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку № 787 подається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку № 787 подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

За нормами пункту 10 Розділу І Порядку № 787 подання подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

Аналіз положень зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 року у справі № 910/8397/16 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» та стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» заборгованість з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396 828 349,71 грн, заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 116 766 204,27 грн, інфляційні у розмірі 235 028 314,75 грн, 3% річних у розмірі 25 332 102,9 грн та судовий збір у розмірі 55 489,25 грн. В іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 року у справі № 910/8397/16 змінено. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» заборгованість з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 194,84 грн, заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827,3 грн, інфляційні втрати у розмірі 229 098 329,81 грн, пеню за неналежне виконання зобов`язання в розмірі 42 027 946,73 грн, коефіцієнт коригування у розмірі 1 191 237 276,82 грн, 3 % річних у сумі 25 332 102,9 грн, 123 813,30 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 144 461,80 грн по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» відмовлено повністю.

06.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду від 25.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 42 027 946,73 грн скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/17 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 наказ Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі №910/8397/16 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» пені у розмірі 42 027 946, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 за заявою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на стадії виконання рішення затверджено мирову угоду, укладену 20.11.2018 між ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» (попередня назва ТОВ «Укррослізинг») та КП «Київський метрополітен», за якою на виконання цієї мирової угоди боржник зобов`язався у повному обсязі сплатити на користь стягувача заборгованість у розмірі 1 650 174 126,40 грн частинами у наступні терміни:

1) 656 166 779,63 грн - до 31.12.2018 (Перша частина Заборгованості);

2) 994 007 346, 77 грн - до 31.12.2019 (Друга частина Заборгованості).

Така мирова угода, як вказано у пункті 5 мирової угоди, підписується на виконання рішення Київської міської ради № 1266/5330 від 10 липня 2018 року «Про заходи, спрямовані на забезпечення КП «Київський метрополітен» безперебійного транспортного обслуговування киян та гостей столиці».

При цьому, під час примусового виконання судових рішень у справі № 910/8397/17 державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були відкриті виконавчі провадження №53587903, №54589710, №55700556, №64302863 та №66898556, згідно яких з КП «Київський метрополітен» стягнуто виконавчий збір та кошти на проведення виконавчих дій на загальну суму 226 630 465,41 грн.

Постановою від 02.02.2018 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №55700556 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 № 910/8397/16, де повторно зазначалось про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % від суми стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 заяву Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення у справі № 910/8397/16 задоволено та затверджено мирову угоду, укладену 20.11.2018 між ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія» і КП «Київський метрополітен».

Відповідно до постанови ВП № 55700556 від 12.12.2018 державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу за заявою ТОВ «Австро-Угорська Лізингова Компанія».

21.12.2018 КП «Київський метрополітен» подано до Господарського суду міста Києва скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.12.2018 ВП № 55700556.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 скаргу КП «Київський метрополітен» задоволено, визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.12.2018 ВП № 55700556, а саму постанову визнано недійсною; державного виконавця Рубель І.В. зобов`язано винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 55700556 та повернути виконавчий документ до Господарського суду міста Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №640/18483/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01.07.2020, визнано протиправними дії державного виконавця щодо списання коштів у розмірі 151 486 582,34 грн з рахунків КП «Київський метрополітен» за постановою про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54589710 при примусовому виконанні постанови про стягнення виконавчого збору від 28.08.2017 року ВП № 53587903; визнано протиправною постанову про арешт коштів боржника від 18.09.2019 року ВП № 54589710.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 640/17928/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025, визнано протиправними дії Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби щодо невжиття заходів з повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» неправомірно стягнутого виконавчого збору в сумі 151 486 582,34 грн та зобов`язано Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби сформувати та подати до відповідного Управління Державної казначейської служби України подання щодо повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково стягнутого виконавчого збору в сумі 151 486 582,34 грн. Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в судовому порядку визнано протиправними дії щодо списання коштів у розмірі 151 486 582,34 грн з рахунків КП «Київський метрополітен» за постановою про арешт коштів боржника від 18.09.2019 ВП № 54589710 при примусовому виконанні постанови про стягнення виконавчого збору від 28.08.2017 ВП № 53587903. Стягнуті відповідачем кошти, в межах виконавчого провадження, на підставі чинного на момент вчинення цих дій рішення уповноваженого державного органу, однак визнання протиправними таких дій в подальшому рішенням суду у справі №640/18483/19, слід вважати стягнутими помилково, що, в свою чергу, має наслідком повернення цих коштів.

12.07.2023 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі № 910/8397/17, якою постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 в частині задоволення первісного позову скасовано; ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія» та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» скасовано; а заяву Комунального підприємства «Київський метрополітен» про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Австро-Угорська Лізингова Компанія» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 1 924 212 006,77 грн.

Таким чином, у позивача виникли правові підстави для повернення суми стягнутого виконавчого збору у розмірі 75143883,07 грн у зв`язку з набранням постановою від 12.07.2023 у справі № 910/8397/16 законної сили.

Отже, решта коштів в розмірі 75 143 883,07 грн, стягнутих відповідачем в межах виконавчого провадження на підставі чинного на момент вчинення цих дій рішення уповноваженого державного органу, однак скасованого в подальшому названою постановою суду у справі № 910/8397/16, слід вважати стягнутими помилково, що, у свою чергу, має наслідком їх повернення.

Стосовно посилання відповідача на те, що постанови ВП №55700556, №64302863 та №66898556 є чинними, то суд оцінює їх критично, оскільки обов`язок винесення постанови про закінчення провадження, зняття арешту з майна боржника, скасування інших заходів примусового виконання та виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також повернення коштів, якщо до цього з боржника був стягнутий виконавчий збір, у разі скасування рішення, на виконання якого вчинені виконавчі дії, передбачений законодавцем. При цьому, закон для відновлення прав позивача на отримання коштів, спрямованих на повернення неправомірно стягнутого виконавчого збору, не потребує додаткового заходу у вигляді звернення до суду з позовом про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

За правилами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції №8187 від 23.07.2025 і платіжної інструкції №9942 від 12.09.2025, позивачем сплачено судовий збір у сумі 30280 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30280 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби щодо невжиття заходів з повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» виконавчого збору в сумі 75 143 883,07 грн.

Зобов`язати Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби сформувати та подати до відповідного Управління Державної казначейської служби України подання щодо повернення Комунальному підприємству «Київський метрополітен» помилково стягнутого виконавчого збору в сумі 75 143 883,07 (сімдесят п`ять мільйонів сто сорок три тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 07 копійок) грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ: 03328913; місцезнаходження: 03056, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 35) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби (код ЄДРПОУ: 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141357395 ?

Документ № 141357395 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141357395 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141357395 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141357395 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141357395, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141357395, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141357395 відноситься до справи № 320/37771/25

Це рішення відноситься до справи № 320/37771/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141357341
Наступний документ : 141357404