Рішення № 141357287, 10.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
320/33486/26
Номер документу
141357287
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Київ справа №320/33486/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ»доДержавної служби геології та надр Українипровизнання протиправним та скасування припису, визнання протиправним та скасування пункту переліку додатку до наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» (позивач/ ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач/ Держгеонадра), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у, виданий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ»;

- визнати протиправним та скасувати пункт № 8 з/п Переліку, що є Додатком до Наказу Державної служби геології та надр України від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не допустив жодних з порушень, зазначених в оскаржуваному приписі, вважає оскаржуваний припис та наказ протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

1) Видаючи Припис, Держгеонадра грубо проігнорувала автоматичне продовження строків виконання робіт на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування згідно із ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра. Це призвело до неправильних висновків у Приписі про те, що позивач порушив строки виконання робіт та не виконує мету користування надрами згідно зі Спеціальним дозволом.

2) Пержанське родовище розташоване за 12,6 км від державного кордону із Республікою Білорусь. В умовах воєнного стану це робить його використання вкрай небезпечним та фактично неможливим. Це підтверджується такими обставинами та доказами: рішеннями Ради оборони Житомирської області від 30.06.2022 та від 04.07.2023 заборонено відвідування лісів населенням у прикордонній зоні на глибині від 20 до 30 кілометрів; високий рівень мінно-вибухової небезпеки повністю унеможливлюють проведення будь-яких польових, бурових, геодезичних або гірничокапітальних робіт на родовищі; листом від 28.02.2024 № 1374/2-24/24 Житомирська ОВА підтвердила неможливість здійснення діяльності на родовищі через безпекові обмеження, зокрема, заборону відвідування лісів у прикордонній смузі; при цьому, Угодою, яка є додатком до Спеціального дозволу, передбачено, що при виконанні робіт Надрокористувач зобов`язаний забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; створити безпечні для працівників і населення умови проведення робіт, пов`язаних із ділянкою надр (п. 5.3.1, 5.3.21 Угоди); в свою чергу, використання ділянок надр за умови їхньої територіальної наближеності до кордону є вкрай небезпечним для працівників позивача та навколишнього середовища. За таких об`єктивних обставин непереборної сили під час воєнного стану позивач не має змоги використовувати Пержанське родовище відповідно до Спеціального дозволу. Існування таких обставин також підтверджується Сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, згідно із яким встановлено, що принаймні з 28 лютого 2022 року по 29 травня 2024 року (дата видачі сертифікату) позивач не може користуватися ділянками надр за Спеціальним дозволом.

3) Окрім форс-мажорних обставин, затримка у виконанні підготовчих етапів (зокрема, розробки проєкту розробки родовища) була значною мірою спричинена діями державних органів, що не залежали від волі позивача.

Так, позивач зазначає, тривалий час первинна геологічна інформація щодо якості та кількості запасів Пержанського родовища, яка фізично зберігалася в технічних архівах державного підприємства «СхідГЗК», мала найвищий ступінь обмеження доступу та гриф секретності «таємно». Незважаючи на зміну законодавства та нормативних підходів (зокрема, зняття грифів з даних про балансові запаси берилію у березні 2020 року), Держгеонадра та ДП «Українська геологічна компанія» роками зволікали з фактичним розсекреченням і передачею необхідних матеріалів Надрокористувачу для опрацювання.

Проблема доступу до даних була зумовлена відсутністю затвердженої Кабінетом Міністрів України оновленої Методики визначення вартості первинної геологічної інформації, отриманої за рахунок державного бюджету. На цю нормативну прогалину прямо вказували самі Держгеонадра у своїй відповіді, зазначаючи, що надання інформації буде здійснюватися лише після прийняття відповідних змін до законодавства.

Неможливість отримання цих матеріалів робило неможливим початок користування родовищем згідно зі Спеціальним дозволом.

Поряд з цим, позивач посилається на те, що значна частина площі спеціального дозволу географічно накладалася на територію Поліського природного заповідника. Для дотримання вимог природоохоронного законодавства Надрокористувач був змушений протягом кількох років (з 2021 по 2024 рік) здійснювати необхідні процедури: узгодження меж, виключення площ з контуру дозволу, переоцінку запасів у Державній комісії по запасах корисних копалин (протокол від 29.03.2023 № 5565), проходження комплексної процедури Оцінки впливу на довкілля (позитивний висновок отримано лише 25.07.2023) та ініціювання наказу про офіційну зміну меж дозволу (наказ Держгеонадра від 12.04.2024 № 174). Без фіналізації просторових меж ділянок родовища розробка технічного проєкту розробки родовища була неможливою за визначенням.

Окрім того, пункти 2, 3 та 4 Припису містять вимоги до Надрокористувача отримати гірничий відвід, здійснити підготовку родовища до розробки (зокрема, розпочати проходку вертикальних та похилих стволів, шурфів для підземного видобутку) та безпосередньо розпочати комерційне видобування руд берилієвих. Ці вимоги є нереалістичними з точки зору технології гірничого виробництва та прямо порушують нормативні приписи Кодексу України про надра та законодавства про охорону праці. Гірниче законодавство базується на етапності освоєння надр. Відповідно до статті 17 Кодексу України про надра та Положення про порядок надання гірничих відводів, оформлення акта гірничого відводу для розробки родовища підземним способом можливе виключно за умови подання суб`єктом господарювання заяви разом з узгодженим та затвердженим проєктом розробки родовища.

Аналогічно, початок будь-яких гірничо-капітальних робіт (проходка стволів) або безпосереднє видобування корисних копалин категорично заборонені законодавством за відсутності затвердженого проєкту розробки та офіційного акта про надання гірничого відводу, що видається органами Держпраці (Держгірпромнагляду).

4) За твердженнями позивача, хибними є висновки про не проведення Надрокористувачем маркшейдерських робіт.

Так, для забезпечення актуальних топографічних даних Надрокористувач залучив спеціалізовану підрядну організацію. Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір № ПРК20/ПР/2 від 31.01.2020. На виконання цього договору та з дотриманням законодавства (ГКНТА-2.04-02-98, ДКНТА-2.07.01-93 та ін) було виконано повноцінну топографо-геодезичну зйомку ліцензійної площі масштабу 1:2000 із точною прив`язкою до Державної геодезичної референтної системи (УСК-2000) та Балтійської системи висот із застосуванням сертифікованого супутникового обладнання (GNSS-приймачі Leica). Наявність цих звітів та цифрових графічних матеріалів у технічному архіві Надрокористувача спростовує твердження контролюючого органу про відсутність маркшейдерського/геодезичного супроводу. Відповідні документи були надані відповідачеві під час проведення перевірки із запереченнями до акта перевірки від 18.03.2026.

5) Окрім Припису, згідно із яким Держгеонадра стверджують про допущення порушень, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Наказ, яким Держгеонадра продовжила строк на усунення порушень, зазначених у Приписі.

Як вказує позивач, позовна вимога про скасування Припису є основною, а вимога про скасування Наказу похідною від неї.

Одночасно з пред`явленням позову в адміністративній справі позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справ, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

16 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Державної служби геології та надр України подано відзив на позов (зареєстровано 17.09.2026).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх нормативної необґрунтованості, оскільки під час здійснення своїх владних повноважень, Держгеонадра діяла з метою виконання покладених на неї законом завдань та дотрималась усіх нормативно визначених вимог, які необхідні для належної реалізації однієї зі своїх основних функцій, а саме: здійснення державного геологічного контролю за дотриманням надрокористувачами вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За посиланнями відповідача, дії органу державного геологічного контролю Держгеонадра під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а також виданий за їх результатами акт індивідуальної дії (припис) є повністю правомірними та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Так, приписом від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» зобов`язано усунути зафіксовані порушення у строк до 20 квітня 2026 року. Враховуючи обсяг та характер виявлених порушень і об`єктивну неможливість їх усунення у стандартний строк, Держгеонадра наказом від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» (наказ № 203) продовжила йому строк усунення порушень, фактично на необмежений період, до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Крім того, відповідач зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування наказу № 203 в оскаржуваній частині є похідною від першої позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 18.03.2026. Оскільки, як зазначено вище, підстав для визнання припису протиправним немає, відповідно немає підстав і для задоволення похідної від неї вимоги щодо наказу № 203.

21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» подано відповідь на відзив (зареєстровано 22.09.2026).

Позивач у відповіді на відзив звертає увагу, Держгеонадра жодним чином не спростовує та не заперечує існування обставин об`єктивної непереборної сили, безпосередньо пов`язаних із територіальною наближеністю ділянки надр до державного кордону з Республікою Білорусь, надзвичайно високим рівнем мінно-вибухової небезпеки в регіоні та відповідними імперативними заборонами Ради оборони Житомирської області.

Як зазначає позивач, Держгеонадра у відзиві прямо зазначає, що не заперечує факту існування передбаченого законодавцем спеціального механізму автоматичного продовження строків у зв`язку з воєнним станом. Відповідач також підтверджує, що граничні строки виконання етапів Програми робіт припадали на період дії правового режиму воєнного стану.

На думку позивача, відповідач, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, не надав жодних належних і допустимих доказів на спростування факту розташування ділянки надр поблизу державного кордону, не спростував чинності та обов`язковості рішень Ради оборони Житомирської області щодо заборони відвідування лісів у прикордонній смузі, не навів аргументів щодо офіційних висновків Житомирської обласної військової адміністрації та залишив без належної оцінки наявний у матеріалах справи Сертифікат Торгово-промислової палати України, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин.

Позивач акцентує, невиконання припису потенційно може мати істотні негативні правові наслідки для позивача.

Оскаржуваний припис було складено у березні 2026 року та встановлено строк для усунення виявлених відповідачем порушень до 20 квітня 2026 року, тобто під час дії воєнного стану. При цьому відповідач не врахував імперативні приписи статті 15 Кодексу України про надра.

Прийняття відповідачем іншого акта (оскаржуваного наказу) через півтора місяця після складання припису не може ретроспективно усунути недоліки первинного рішення чи змінити правову оцінку його законності станом на момент прийняття. Крім того, оскаржуваний наказ за своєю правовою суттю не скасовує та не змінює висновків припису щодо наявності відповідних порушень.

Позивач зазначає, що строк, встановлений у наказі відповідача, прямо суперечить положенням чинного законодавства. Згідно з частиною шостою статті 15 Кодексу України про надра спеціальні дозволи та строки виконання робіт вважаються продовженими на весь період дії воєнного стану та додатково протягом трьох місяців після його припинення або скасування, а для дозволів, строк дії яких закінчився під час воєнного стану, відповідно до частини п`ятої цієї ж статті - протягом шести місяців.

Натомість наказ відповідача вимагає усунути порушення безпосередньо з моменту припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, індивідуальним адміністративним актом фактично скорочується строк, гарантований Надрокористувачу законом для виконання відповідних робіт.

Продовження строків виконання робіт у силу прямої дії статті 15 Кодексу України про надра є юридичним фактом, який має враховуватися при оцінці наявності чи відсутності порушення. Натомість встановлення Держгеонадрами строку для усунення порушень ґрунтується на протилежному припущенні - що таке порушення вже мало місце.

Внаслідок цього для позивача виникає правова невизначеність: одразу після офіційного припинення або скасування воєнного стану він формально може вважатися таким, що прострочив виконання вимог Припису та Наказу, незважаючи на те, що продовжені законом строки виконання робіт ще триватимуть щонайменше від трьох до шести місяців.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» отримано 01.11.2019 Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6383 з метою видобування руд берилієвих Пержанського родовища (ділянки Північна та Крушинка) (Спеціальний дозвіл).

Термін дії дозволу 20 років.

Наказом від 12.04.2024 № 174 Держгеонадра внесла зміни до Спеціального дозволу в частині розширення меж ділянок.

Додатком до Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами № 6383 від 04.12.2020 (далі Угода).

Угода визначає основні положення щодо реалізації Спеціального дозволу, зокрема, Програму робіт з видобування корисних копалин (Програма робіт), а також права та обов`язки Держгеонадра та Надрокористувача.

Програма робіт встановлює: види та обсяги робіт, граничні терміни їхнього виконання Надрокористувачем.

09.05.2024 сторони виклали Угоду в новій редакції, оновивши Програму робіт.

Державна служба геології та надр України, керуючись абзацом восьмим частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дорученням Прем`єр-міністра України від 05.02.2026 року №4604/0/1/1-26, затвердила наказ від 03.03.2026 року № 90 «Про проведення позапланової перевірки», яким доручила Департаменту державного геологічного контролю провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) діяльності ТОВ "ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ" у строк з 09 березня 2026 року по 13 березня 2026 року, відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 6383 від 01.11.2019 року, на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчання та раціонального використання надр (з метою видобування руд берилієвих (комбінований спосіб розробки: відкрита та підземна розробка), придатних для отримання берилієвого та цинкового концентратів,) а саме: Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, визначеного згідно з додатком до уніфікованої форми Акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 26.06.2019 р. № 229, зареєстрованого в Мін`юсті 25.07.2019 р. за № 818/33789, (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 08.05.2023 р. № 303)

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр складено акт перевірки від 13.03.2026 р. № 07-03/23/2026-05/у (акт перевірки).

Після проведеної позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ», спеціальний дозвіл на користування надрами № 6383 від 01.11.2019 р., було виявлено наступні порушення:

1. Не виконується підпункт 5.3.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 09 травня 2024 року № 6383, в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт та підпункт 2.1 пункту 2 «Програми робіт з видобування корисних копалин (металічні) руд берилієвих Першанського родовища, ділянки Північна та Крушинка», а саме відсутній проєкт розробки і рекультивації родовища, затверджений в порядку встановленому законодавством (граничні терміни робіт: ІІ кв. 2022 р. ІІ кв. 2023 р.) (1.3, 5.1, 6.1) (порушення: частини сьома, восьма статті 16-3, пункт 1 частини першої статті 24 КУ № 132/94).

2. Не виконується підпункт 5.3.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 09 травня 2024 року № 6383, в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт та підпункт 2.2 пункту 2 «Програми робіт з видобування корисних копалин (металічні) руд берилієвих Першанського родовища, ділянки Північна та Крушинка», а саме не отримано акту про надання гірничого відводу (підземна розробка) (граничні терміни робіт: ІІІ кв. 2023 р. IV кв. 2023 р.) (5.1, 6.1) (порушення: частини сьома, восьма статті 16-3, пункт 1 частини першої статті 24 КУ № 132/94).

3. Не виконується підпункт 5.3.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 09 травня 2024 року № 6383, в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт та підпункт 2.4 пункту 2 «Програми робіт з видобування корисних копалин (металічні) руд берилієвих Першанського родовища, ділянки Північна та Крушинка», а саме не проведено підготовку родовища до розробки: проходка вертикальних, похилих стволів, шурфів тощо (розробка підземним способом) (граничні терміни робіт IV кв. 2023 р. IV кв. 2025 р.) (5.1, 6.1) (порушено: частини сьома, восьма статті 163, пункт 1 частини першої статті 24, КУ № 132/94).

4. Не виконується мета користування надрами передбачена спеціальним дозволом на користування надрами № 6383 від 01 листопада 2019 року, а саме не проводиться видобування руд берилієвих (комбінований спосіб розробки: відкрита та підземна розробка), придатних для отримання берилієвого та цинкового концентратів (3.8, 5.1) (порушено: частина сьома статті 16-3, пункт 1 частини першої, пункт 2 частини третьої статті 24 КУ № 132/94).

5. Не утворено маркшейдерської служби та не залучено на підставі відповідної угоди сторонніх суб`єктів господарювання для проведення маркшейдерського обслуговування, чим порушено п.п. 5.3.4 пункту 5.3 Угоди від 09 травня 2024 року № 6383 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, в частині дотримання вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами (5.1, 7.4) (порушено: пункти 2, 3 частини першої статті 53 КУ № 132/94, пункт 1 глави 1 розділу ІІ Правил № 669).

6. Не представлена маркшейдерська документація, а саме: журнали прив`язки пошукових та розвідувальних свердловин до державної геодезичної сітки, звіт про проведення топографо-геодезичних робіт, тощо (7.5) (порушено: пункти 6- 9, 11 глави 1 розділу ІІ, глави 1-4, 6 розділу Х Правил № 669).

7. Надрокористувач прострочив на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт затверджену програму робіт, а саме надрокористувач не виконав підпункти №№ 2.1, 2.2, пункту 2 затвердженої програми робіт («Програми робіт з видобування корисних копалин (металічні) руд берилієвих Першанського родовища, ділянки Північна та Крушинка») з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (8.6) (порушено: пункт 5 частини другої статті 26 КУ № 132/94).

8. Не виконуються вимоги пункту № 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6383 від 01 листопада 2019 року щодо виконання умов Міністерства екології та природних ресурсів України протокол від 31.01.2017 № 13, в частині дотримання строків визначених програмою робіт та вимоги пункту № 4 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6383 від 01 листопада 2019 року, щодо обов`язкового виконання обсягів та термінів, викладених у Програмі робіт, а саме надрокористувач не виконав підпункти №№ 2.1, 2.2, 2.4 пункту 2 затвердженої програми робіт («Програми робіт з видобування корисних копалин (металічні) руд берилієвих Першанського родовища, ділянки Північна та Крушинка») (4.1) (порушено: частини перша, третя статті 24 КУ № 132/94).

18 березня 2026 року Держгеонадр видала Припис № 07-03/23/2026-05/у із вимогою до Надрокористувача усунути порушення у строк до 20.04.2026.

Строк для усунення порушень для позивача був продовжений до закінчення або скасування воєнного стану згідно із Наказом Держгеонадра від 05.05.2026 № 203.

Позивач, вважаючи припис Державної служби геології та надр України від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у та пункт № 8 з/п Переліку, що є Додатком до наказу Державної служби геології та надр України від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ», протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР.

Згідно зі статтею 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 11 Кодексу України про надра передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, зобов`язані надавати та публікувати інформацію про стан геологічного вивчення, використання і охорони надр в обсязі, необхідному для забезпечення прозорості у видобувних галузях, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції (стаття 13 Кодексу України про надра).

Згідно зі статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить:

від 3 до 20 років - на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), на видобування корисних копалин, на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатацію підземних споруд, пов`язану із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 15 Кодексу України про надра в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами № 2805-IX від 01.12.2022, який набув чинності 28.03.2023 вбачається, що спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Інші спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

За частин 7-8 статті 16-3 Кодексу України про надра невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами є угода про умови користування надрами, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідним дозвільним органом рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами.

Угода про умови користування надрами має містити характеристику ділянки надр та програму робіт, що оформлюються як додатки до угоди, які є її невід`ємною частиною, а також умови надрокористування, що передбачають:

1) вимоги щодо ефективності робіт;

2) сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;

3) порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

4) основні види, обсяги робіт і економічно обґрунтовані строки виконання робіт на ділянці надр (з урахуванням геологічних особливостей);

5) підстави для припинення діяльності, пов`язаної з користуванням ділянкою надр.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та раціонального використання надр.

За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Пунктом 2 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктами 9-12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань:

- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

- зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами);

- здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами); своєчасністю та відповідністю встановленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; дотриманням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність; своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов; відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам проведення таких робіт; виконанням державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень; виконанням вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення.

Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (частина 3 статті 24 Кодексу України про надра).

Згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу України про надра при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров`я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров`я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі закінчення встановленого строку користування надрами, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з відчуженням прав на користування надрами шляхом укладення договору купівлі-продажу чи внесення таких прав як вклад до статутного капіталу суб`єктів господарювання, припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт (пункт 5 частини другої статті 26 Кодексу України про надра).

Відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу України про надра орган державного геологічного контролю безпосередньо або через свої територіальні органи здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок у встановленому законом порядку.

За частини 2 статті 62 Кодексу України про надра орган державного геологічного контролю перевіряє:

1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення;

2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр;

5) дотримання нормативів, правил та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами та угод про умови користування надрами;

6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин;

7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт;

8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин або погіршення їх якості;

9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність;

11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр;

12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр;

13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов;

14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також звітні баланси запасів корисних копалин, наданні підприємствами та організаціями;

15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів;

16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод.

Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення питань щодо геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр (частина 3 статті 62 Кодексу України про надра).

Орган державного геологічного контролю має право, зокрема подавати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення та використання надр із зазначенням суті порушення та конкретних дій, які надрокористувач має вчинити для його усунення (пункт 2 частини 4 статті 62 Кодексу України про надра).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання;

гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання;

об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання;

презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Державний нагляд (контроль) здійснюється з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

Згідно з абз. 8 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право серед іншого: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону (пункт 5).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості, серед інших визначених як термін усунення порушень.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Враховуючи вищезазначене слідує, що надра надаються у строкове платне користування відповідно до Спеціального дозволу. Невід`ємною частиною до Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами, яка визначає Програму робіт суб`єкта господарювання що містить вимоги щодо ефективності робіт, сучасні технології видобування та переробки корисних копалин, порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій, основні види, обсяги робіт і економічно обґрунтовані строки виконання робіт на ділянці надр (з урахуванням геологічних особливостей), підстави для припинення діяльності, пов`язаної з користуванням ділянкою надр.

У період дії воєнного стану спеціальні дозволи на користування надрами, строк дії яких закінчився, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, а також, інші спеціальні дозволи на користування надрами чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення повноважним органом.

Держгеонадра наділені повноваженнями щодо здійснення заходів державного нагляд (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо діяльності користувачів надр шляхом проведення перевірок у встановленому законодавством порядку. Видається відповідний наказ, формується направлення та за наслідками здійсненого заходу складається акт, в якому фіксуються зокрема встановленні порушення з детальним їх описом та зазначенням норми закону який порушено надракористувачем. Надрокористувач зобов`язаний під час здійснення заходу надавати на вимогу матеріали, зразки та документи необхідні під час перевірки та має право бути присутнім під час заходу, подавати свої пояснення, зауваження та заперечення до акту перевірки. Держгеонадра встановивши порушення видає припис, який містить вимогу до суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства у визначений строк. Такий припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. В свою чергу, видане розпорядження (рішення) органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки є обов`язковим о виконання та може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядження (рішення) повинно містити термін усунення порушень та підлягає оскарженню відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Відповідно у разі невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої Програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу Програми робіт, право користування надрами припиняється шляхом припинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Судом встановлено, ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» є надрокористувачем Пержанського родовища, право на користування яким надане позивачеві згідно зі Спеціальним дозволом від 01.11.2019 № 6383.

Відповідне родовище, Пержанське родовище (ділянки Північна та Крушинка), знаходяться в Коростенському районі (колишній Олевський р-н) Житомирської області між селами Перга та Рудня-Перганська.

Невід`ємним додатком до наведеного вище Дозволу є угода №6383 від 04.12.2020 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі - Угода).

Пунктом 1.1. Угоди передбачено, що Держгеонадра надає ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» право тимчасового користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

Відповідно до п. 3.1. Угоди умови користування надрами, види, обсяги, джерело фінансування та строки виконання ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» робіт з видобування корисних копалин берилієвих руд протягом строку дії Дозволу визначаються в Програмі робіт з видобування корисних копалин, яка підписується Сторонами, є Додатком 2 та невід`ємною частиною цієї угоди (далі - Програма робіт).

Так, відповідно до Програми робіт з видобування корисних копалин берилієвих руд Пержанського родовища встановлені наступні види робіт та строки їх проведення:

1. Внесення змiн до Угоди про умови користування надрами (програма робiт) ІІІ кв. 2020 р. ІV кв. 2020р.

2. Складання проєкту на дорозвiдку родовища та проведення робіт з дорозвiдки родовища, в т.ч. топографiчнi роботи, екологічні дослідження, бурiння свердловин, геофiзичнi та гiдрогеологiчнi дослідження, відбір кернових i технологічних проб, лабораторні та технологічні дослідження, камеральні роботи ІV кв. 2020 р. - ІV кв. 2021 р.

3. Підготовка матеріалів та проведення повторної геолого-економічної оцінки ІІ кв. 2021 р. ІІ кв. 2021 р.

4. Складання та затвердження проєкту на розробку i рекультивацію родовища в порядку встановленому законодавством ІІ кв. 2022 р. ІІ кв. 2023 р.

5. Підготовка матеріалів для отримання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку ІІІ кв. 2023 р. - ІV кв. 2023 р.

6. Оформлення в встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами ІІІ кв. 2023 р. - ІV кв. 2023 р.

7. Підготовка родовища до розробки: проходка вертикальних, похилих стволів, шурфів тощо (розробка підземним способом) ІV кв. 2023 р. - ІV кв. 2025 р.

8. Початок видобування ІV кв. 2025 р.

9. Вихід на проєктну потужність з І кв. 2026 р.

У подальшому, 09.05.2024 сторони виклали Угоду в новій редакції, оновивши Програму робіт, а саме:

1. Внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з розширенням меж початково наданої у користування площі ІІ кв. 2024р.

2. Підготовка родовища до промислової розробки в межах початково наданої площі та глибини, в т.ч.:

2.1. Складання та затвердження проекту на розробку і рекультивацію родовища в порядку встановленому законодавством ІІ кв. 2022 р.- ІІ кв. 2023 р.

2.2. Підготовка матеріалів для отримання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку ІІІ кв. 2023 р.- IV кв. 2023 р.

2.3. Оформлення та отримання у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб пов`язаних з користуванням надрами IІІ кв. 2023 р.- ІV кв. 2023 р.

2.4. Підготовка родовища до розробки: -проходка вертикальних, похилих стволів, шурфів тощо (розробка підземним способом) ІV кв. 2023 р. - ІV кв. 2025 р.

3. Початок промислової розробки родовища (видобування) в межах початково наданої площі та глибини з ІV кв. 2025 р. (за умови виконання п. 2).

4. Підготовка родовища до промислової розробки (на ділянці надр, на яку розширено межі спеціального дозволу на користування надрами), в т.ч.:

4.1. Проведення детальної геологоекономічної оцінки запасів руд берилієвих ділянки розширення меж, затвердження запасів ДКЗ України (включаючи детальну геологоекономічну оцінку запасів супутньої корисної копалини вміщуючої породи (граніту) ІІ кв. 2024 р.- І кв. 2027 р.

4.2. Складання (коригування), затвердження та погодження проекту на розробку і рекультивації родовища в порядку встановленому законодавством I-ІІІ кв. 2027 р.

4.3. Підготовка матеріалів для отримання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку I-ІІІ кв. 2027 р.

4.4. Оформлення та отримання у встановленому порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку для потреб пов`язаних з користуванням надрами I-ІІІ кв. 2027 р.

4.5. Проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» ІV кв. 2027 р.- ІІІ кв. 2028 р.

5. Промислова розробка родовища (видобування) на ділянці надр, на яку розширено межі спеціального дозволу на користування надрами з ІV кв. 2028 р.

6. У разі потреби, проведення комплексу геологорозвідувальних робіт з метою визначення (уточнення) параметрів недостатньо вивчених ділянок, блоків, горизонтів (дорозвідка родовища або його покладів), затвердження запасів корисної копалини відповідно до закону - до закінчення строку дії спеціального дозволу.

7. Передача в установленому законодавством порядку звіту про результати геологічного вивчення до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» - не більше 3-х місяців після затвердження запасів корисної копалини.

8. Своєчасне подання щорічних форм звітності, у терміни передбачені нормативно-правовими актами у сфері надрокористування та угодою про умови користування надрами - щорічно, протягом строку дії спеціального дозволу.

Сторонами не заперечується, Пержанське родовище, право на користування яким надане ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» згідно зі Спеціальним дозволом, розташоване у Житомирській області на відстані 12,6 км від кордону з Республікою Білорусь.

Як зазначає позивач, що підтверджується матеріалами справи, ще до отримання Спеціального дозволу геологічним матеріалам Пержанського родовища було присвоєно гриф секретності.

Так, 25.10.1977 Державною комісією по запасах корисних копалин СРСР затверджено Протокол № 7936, яким визначено запаси Пержанського родовища та встановлено гриф секретності «таємно» на всю відповідну геологічну документацію.

04.06.2020 позивач направив лист № ПРК 20/34 до Держгеонадра із проханням надати розпорядження ДП «Українська геологічна компанія» щодо передачі матеріалів первинної геологічної інформації, що знаходяться у ДП «СхідГЗК» (вхідний номер Держгеонадра від 05.06.2020 № 8210/02/10-20).

10.07.2020 Державним підприємством «СхідГЗК» надано офіційну відповідь (лист № 14-01/5092) про неможливість передачі геологічних матеріалів Надрокористувачу через наявність на них діючого грифа секретності «таємно».

27.07.2020 позивач направив лист № ПРК2707/1 до ДП «УКРАЇНСЬКА ГЕОЛОГІЧНА КОМПАНІЯ» з вимогою забезпечити передачу розвіданих запасів та відповідної документації згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 114.

05.10.2020 Держгеонадра направила лист № 14924/10/10-20, у якому констатовано неможливість передачі геологічної інформації через відсутність затвердженої Кабінетом Міністрів України Методики визначення її вартості.

Лише 29.03.2023 після вирішення процедурних питань розсекречення Державною комісією України по запасах корисних копалин затверджено Протокол № 5565 щодо актуалізації запасів Пержанського родовища.

Водночас позивач почав підготовку до використання родовища, 31.01.2020 уклав Договір № ПРК20/ПР/2 на проведення комплексу топографогеодезичних робіт для забезпечення діяльності на Пержанському родовищі з ФОП ОСОБА_1 . Також позивач 18.06.2020 уклав з ФОП ОСОБА_1 договір № ПРК20/ ПР/9 на перенесення координат свердловин в натуру (на місцевість), нанесення на планово-картографічні матеріали та матеріали лісовпорядкування.

25.07.2023 позивач отримав висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) № 21/01-2022121410209/1 для родовища, затверджений Міністерством довкілля та природних ресурсів України.

24.02.2022 введено воєнний стан на усій території України у зв`язку з військовою агресією російської федерації згідно із Указом Президента України № 64/2022.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв як на час виникнення спірних правовідносин так не припинено і не скасовано на час вирішення даної справи судом.

Відповідачем не заперечується, що Програми робіт, певні її роботи мали строк виконання як до початку введення в країні воєнного стану, на початку дії воєнного стану, а також під час дії воєнного стану.

У зв`язку із початком бойових дій та загрозою життю персоналу 28.02.2022 директор ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» видав Наказ № 1-О про негайне зупинення виконання робіт.

Поряд з цим, Радою оборони Житомирської області обмежено доступ до місцевості, де розташовані ділянки надр, а саме:

30.06.2022 прийнято рішення про сувору заборону відвідування лісів населенням та ведення робіт у смузі 20 км від лінії державного кордону з Республікою Білорусь;

04.07.2023 прийнято рішення № 22 про розширення зони заборони відвідування лісів у прикордонній смузі на глибині до 30 км від лінії кордону.

Окрім того, Житомирська обласна військова адміністрація листом № 1374/2-24/27 від 28.02.2024 повідомила Надрокористувача про неможливість ведення господарської діяльності на родовищі через безпекові ризики у прикордонній зоні.

Неможливість користування родовищем підтверджено Сертифікатом торговопромислової палати України № 3100-24-1075 від 29.05.2024 (Сертифікат ТПП), у якому констатовано, що з 28.02.2022 у зв`язку із введенням воєнного стану Надрокористувач не може користуватися Пержанським родовищем.

Про дію обставин непереборної сили Надрокористувач повідомляв Держгеонадра двічі: листом від 23.04.2024 № 23-04.1, у якому позивач описав, що введення воєнного стану та збройна агресія проти України у взаємозв`язку із наближеністю Пержанського родовища до кордону із Республікою Білорусь є обставинами непереборної сили, що унеможливлюють користування родовищем та листом від 05.11.2024 № 11/05-01-24, до якого позивач долучив Сертифікат ТПП.

Судом встановлено, що враховуючи положення розділу 9 Угоди, повідомлення позивачем Держгеонадра про обставини непереборної сили, які унеможливлювали виконати зобов`язання у визначені Програмою робіт строки, відповідного спільного рішення не було прийнято.

Згідно з Постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 на період воєнного стану діяв мораторій на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема, у сфері геологічного вивчення та раціонального користування надр.

У подальшому, Постановою Уряду № 121 від 28.01.2026 було внесено зміни до пункту 4-4 Постанови № 303, установлено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за дорученням Прем`єр-Міністра України, які набули чинності з 04.02.2026.

Відповідачем відповідно було проведено позапланову перевірку, за наслідками проведеного державного нагляду складено Акт перевірки від 13.03.2026 №07-03/23/2026-05/у та видано припис від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у, згідно з яким позивача у строк до 20.04.2026 зобов`язано усунути порушення.

Так, з огляду на висновки акта перевірки та виданого припису, встановлені відповідачем порушення стосуються порушення позивачем строків виконання робіт, що припадають на період воєнного стану, невиконання позивачем мети користування надрами, а саме: не проведення видобування руд берилієвих та не утворення позивачем маркшейдерської служби та не представлення маркшейдерської документації.

Надаючи правову оцінку таким висновкам відповідача, суд враховує таке.

Так, згідно з ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами, чинні на день введення воєнного стану в Україні, та строки виконання робіт на ділянці надр, встановлені відповідними угодами про умови користування надрами, на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення Держгеонадра.

Відтак, усі строки дії спеціальних дозволів та виконання робіт є продовженими на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення / скасування.

Отже, формально за змістом Угоди та Програми робіт основний масив робіт, необхідний для виконання Позивачем мети користування надрами (видобування руд берилієвих) мав бути виконаний під час дії воєнного стану. Однак, враховуючи автоматичне продовження цих строків нормою ч. 6 ст. 15 Кодексу України про надра, позивач не порушив жодного зі строків виконання робіт, які припадають на дію воєнного стану.

Спеціальний дозвіл № 6383 є чинним до 2039 року, отже, до нього повною мірою застосовується зазначена норма про автоматичне продовження строків виконання робіт.

Оскільки воєнний стан був офіційно введений в Україні 24.02.2022 року, тобто до настання граничних строків виконання першого з контрольних етапів Програми робіт (ІІ квартал 2022 року), перебіг усіх без винятку строків, визначених Угодою, продовжений на весь час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення.

Враховуючи, що строки виконання робіт автоматично продовжені під час воєнного стану, у позивача відсутній обов`язок проводити усі роботи, що за своєю етапністю припадають на дію воєнного стану і пов`язані із безпосереднім використанням ділянок надр.

При цьому, існування таких обставин також підтверджується Сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, згідно із яким встановлено, що принаймні з 28 лютого 2022 року по 29 травня 2024 року (дата видачі сертифікату) позивач не може користуватися ділянками надр за Спеціальним дозволом.

При засвідченні форс-мажорних обставин ТПП України було враховано подані позивачем докази, що підтверджують дію воєнного стану, умови Спеціального дозволу, Угоди та Програми робіт до нього, внутрішні документи (накази) позивача та рішення / листи Житомирської ОВА і ради оборони Житомирської області, які підтверджують неможливість ведення будь-яких робіт на родовищі.

При цьому, згідно з пунктами 9.1, 9.2, 9.6 Угоди невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цією Угодою є виправданим і не спричиняє відповідальності у тому разі, якщо таке невиконання чи неналежне виконання є наслідком обставин непереборної сили, під якими розуміється, зокрема, війна та воєнні дії. Факт настання форс-мажору має бути підтверджений сертифікатом торгово-промислової палати.

Щодо посилань відповідача на те, що угода про умови користування надрами від 09.05.2024 № 6383, якою визначено чинні строки Програми робіт, укладена ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» та Держгеонадра вже під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у період, коли наявність та вплив воєнного стану на відповідній території вже підтверджувались рішеннями Житомирської обласної ради оборони у 2022 2023 роках, суд зазначає, що вказане жодним чином не нівелює приписи ст. 15 Кодексу України про надра та не спростовує наявність обставин непереборної сили.

Суд зауважує, що якщо закон автоматично продовжує строк виконання відповідного обов`язку на весь період воєнного стану, такий обов`язок не може вважатися простроченим до закінчення продовженого законом строку.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис є обов`язковою для виконання письмовою вимогою посадової особи органу контролю щодо усунення допущених порушень вимог законодавства. Відповідно до частини сьомої цієї ж статті припис складається щодо порушень, виявлених під час здійснення заходу контролю.

Отже, якщо відповідач визнає, що відповідний обов`язок має бути виконаний пізніше, тобто після завершення продовженого законом строку, його невиконання на момент проведення перевірки не може саме по собі свідчити про наявність порушення. За відсутності встановленого порушення відсутні й правові підстави для винесення припису про його усунення.

Також, суд відхиляє посилання Держгеонадра на передчасність позовних вимог, оскільки, чинним законодавством встановлено, припис органу державного нагляду є обов`язковим для виконання.

Ба більше, Закон пов`язує невиконання припису із можливістю застосування до суб`єкта господарювання заходів державного примусу. Те, що припис за своєю правовою природою не є адміністративним стягненням, не позбавляє його юридичних наслідків, навпаки, саме невиконання припису може передувати застосуванню передбачених законом більш суворих заходів впливу.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 Кодексу України про надра право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) у разі невиконання надрокористувачем у встановлений строк приписів органу державного геологічного контролю щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до абзацу другого частини другої цієї ж статті зупинення дії спеціального дозволу з цієї підстави здійснюється виключно судом за відповідним позовом Держгеонадр. Таким чином, саме факт невиконання Припису, правомірність якого є предметом розгляду у цій справі, може стати правовою передумовою для звернення державного органу до суду з позовом про зупинення дії Спеціального дозволу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 26 Кодексу України про надра припинення права користування надрами, тобто анулювання дозволу, здійснюється, серед іншого, у разі невиконання затвердженої програми робіт із порушенням строків більш як на один рік. Частина п`ята статті 26 Кодексу передбачає, що така підстава встановлюється за результатами здійснення заходів державного контролю.

Отже, невиконання Припису потенційно може мати істотні негативні правові наслідки для позивача.

Враховуючи обставини введеного в країні воєнного стану, рішення Ради оборони Житомирської області, заходи військової адміністрації Житомирської області, Сертифікат ТПП, висновується, що позивач обґрунтовано, підставно, фактично та юридично не мав можливості виконувати Програму робіт у строки, які у свою чергу, відповідно до частини 6 статті 15 Кодексу України про надра на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування вважаються продовженими автоматично без прийняття відповідного рішення уповноваженого органу, що саме по собі не може свідчити про наявність порушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що припис Державної служби геології та надр України від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у, виданий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ», не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання такого припису протиправним і його скасування.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пункту № 8 з/п Переліку, що є Додатком до наказу Державної служби геології та надр України від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ», суд враховує, що виданий наказ про продовження терміну усунення порушень до закінчення або скасування воєнного стану не унормовується із діючою нормою частини 6 статті 15 Кодексу України про надра, ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки не виконання чи не належне виконання Програми робіт у визначені строки які автоматично продовжені на період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування не можуть розглядатись як порушення позивача на час їх фіксування відповідачем та відповідно не мають нести юридичних наслідків для нього.

Суд вважає необхідним зазначити, що принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 102 рішення у справі Зеленчук і Цицюра проти України (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам`ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є практичними та ефективними». Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі Броньовський проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява №31443/96, пункт 115).

При цьому, ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

При цьому, прийняття відповідачем наказу через півтора місяця після складання припису не може ретроспективно усунути недоліки первинного рішення чи змінити правову оцінку його законності станом на момент прийняття.

Крім того, оскаржуваний наказ за своєю правовою суттю не скасовує та не змінює висновків припису щодо наявності відповідних порушень.

Отже, оскаржуваним наказом продовжено строк усунення порушень, зазначених у приписі, який визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, пункт № 8 з/п Переліку, що є Додатком до наказу Державної служби геології та надр України від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» відповідно також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 6 656,00 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 18.03.2026 № 07-03/23/2026-05/у, виданий щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ».

3. Визнати протиправним та скасувати пункт № 8 з/п Переліку, що є Додатком до наказу Державної служби геології та надр України від 05.05.2026 № 203 «Про продовження термінів для усунення порушень» в частині продовження терміну усунення порушень для Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ».

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141357287 ?

Документ № 141357287 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141357287 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141357287 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141357287 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141357287, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141357287, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141357287 відноситься до справи № 320/33486/26

Це рішення відноситься до справи № 320/33486/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141357284
Наступний документ : 141357291