Вирок № 14135662, 11.03.2011, Краснопільський районний суд Сумської області

справа № 1-6/2011 року

В И Р О К

І МЯМ У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року с. м. т. Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого - судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Литвин А.В.

прокурора Лисаченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснопілля кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Сахутівка Корюківського району Чернігівської області, зареєстрованого

в АДРЕСА_1, фактично мешкаючого в АДРЕСА_2, українця,

громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні

дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, військовозобовязаного, працездатного, не

працюючого, не судимого, обрано запобіжний захід підписка про невиїзд -

за п.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, ч.2 ст. 185 КК України -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 23 липня 2010 року близько 14 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та знаходячись на території колишнього цегляного заводу в с. Славгород Краснопільського району Сумської областії , діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, вирішив скоїти крадіжку водонапірної башти «Рожновського», а в подальшому здати на металобрухт, а гроші витратити на власні потреби.

Так, реалізуючи свій злочинний намір, залучив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яких ввів в оману, що водонапірна башта «Рожновського»є його власністю, цим самим розрахував, що його дії не будуть сприйматися останніми як протиправні. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_1, вважаючи, що майно належить йому на праві власності та він має право розпоряджатися ним, допомогли ОСОБА_1 зрізати водонапірну башту «Рожновського»та стали різати її на шматки.

Відрізавши два шматки металу ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця та зник з місця скоєння злочину, так як був наляканий появою сторонніх осіб.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 завдав ТОВ «Славгород»матеріальної шкоди на загальну суму 813, 63 гривні.

Крім того, 13 серпня 2008 року близько 21.00 години, ОСОБА_1 знаходячись разом з ОСОБА_5 на літній площадці продовольчого магазину «Троїцький»ПП «Макєєвка»по вулиці Базарській,4 в с. Славгород Краснопільського району Сумської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та діючи повторно, підійшов до сусідського столику і непомітно для оточуючих взяв зі столу мобільний телефон ОСОБА_6 та сховав в кишені своєї куртки, та пішов з території літньої площадки, залишивши місце злочину. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 777, 19 гривні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину щодо крадіжки мобільного телефону визнав повністю та пояснив, що 13 серпня 2008 року близько 20.30 годин він разом з ОСОБА_5 знаходилися на літній площадці продовольчого магазину «Троїцький»ПП «Макєєвка»по вулиці Базарській,4 в с. Славгород Краснопільського району Сумської області, де розпивали спиртні напої. В цей час за сусіднім столом на вказаній літній площадці знаходився ОСОБА_6 в компанії своїх друзів, які спілкувалися між собою і слухали музику по мобільному телефону ОСОБА_6 Близько 21.00 години ОСОБА_6 зі своїми друзями залишили літню площадку і поїхали на велосипедах у своїх справах. В цей час ОСОБА_1 помітив, що ОСОБА_6 залишив мобільний телефон і вирішив скористатися відсутністю господаря та викрасти мобільний телефон. Перебуваючи в стані алкогольного спяніння, підійшов до сусідського столику і непомітно для оточуючих взяв зі столу мобільний телефон ОСОБА_6 та сховав в кишені своєї куртки. Після цього він вийшов з літньої площадки разом з ОСОБА_5 і пішли по вулиці Базарській с. Славгород в сторону ОСОБА_5, по дорозі показав йому мобільний телефон і розповів, що телефон він викрав зі столу, за яким сидів ОСОБА_6, коли виходив з літньої площадки. ОСОБА_5 сказав йому, що він повинен повернути телефон, але він не збирався його повертати. Того вечора ОСОБА_6 бачив його на вулиці і питав про телефон, але він не зізнався йому у вчиненні крадіжки. Наступного дня, 14 серпня 2010 р. близько 07.00 годин приїхав до смт. Краснопілля і біля магазину «Каприз»зустрів незнайомого раніше чоловіка і продав останньому викрадений телефон за 280 гривень, гроші витратив на власні потреби.

Щодо замаху на крадіжку водонапірної башти «Рожновського»вину визнав, але при цьому неодноразово повторив, що не казав хлопцям про належність йому башти та пояснив, що 23 липня 2010 року зранку зателефонував ОСОБА_2 на мобільний телефон і повідомив що у нього є метал, під лісом знайшов смітник і попросив приїхати за ним на автомобілі. Того дня ОСОБА_2 приїхав на автомобілі ОСОБА_7 разом з хлопцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по дорозі машина застряла в багнюці і до смітника з металобрухтом вони не доїхали, довелось іти до знайомого ОСОБА_8, щоб той витягнув їхню машину трактором, він погодився і за послугу ОСОБА_2 заплатив йому 100 гривень. Потім, приблизно о 14 годині він, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходились в с. Славгород Краснопільського району на території колишнього цегляного заводу та розпивали спиртні напої. В ході розпиття спиртного ОСОБА_1 звернувся до присутніх за допомогою та ввів в оману, що водонапірна башта «Рожновського»є його власністю, що він про неї домовився, і її можна порізати на металобрухт,що їм за це нічого не буде. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважаючи, що водонапірна башта дійсно належить ОСОБА_1 на праві власності, оскільки він є мешканцем даного населеного пункту, і він має розпорядитися своїм майном, допомогли йому зрізати водонапірну башту «Рожновського», а потім стали далі різати її на шматки. Відрізавши два шматки металу ОСОБА_1 побачив проїжджаючий поблизу трактор, і сказав всім, що потрібно швидко збиратись, так як їх помітили. В цю мить присутні хлопці зрозуміли, що водонапірна башта не належить йому, що вони фактично скоюють крадіжку. Зібравши різак та балони, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поїхали в смт. Краснопілля, а він залишився в с. Славгород.

У послідуючому, підсудний ОСОБА_1 змінив свої покази, та пояснив, що він хлопцям не говорив, що башта його, а лише те, що вона безхоза і їм за це нічого не буде. Перед очними ставками між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з ним розмовляв слідчий Подопригор С.Б. і говорив, що краще дати покази, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 він ввів в оману, що башта належить йому, щоб хлопцям не відповідати за крадіжку. Можливо він би і не погодився на пропозицію ОСОБА_9, але йому ОСОБА_4 погрожував. Точно не зміг пригадати, коли між ним та ОСОБА_9 відбувалася розмова.

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів підтверджується наступними доказами:

Так, свідок ОСОБА_5 у суді пояснив, що він 13 серпня 2010 року близько 20.00 годин з чоловіком своєї доньки ОСОБА_1 прийшли до магазину «Троїцький», що знаходиться на вулиці Базарській с. Славгород, розпивали спиртні напої. Пізніше до літньої площадки на велосипедах приїхали мешканець с. Славгород ОСОБА_6 з приятелями, на них не звертали уваги, про щось спілкувались між собою та слухали музику по мобільному телефону. Приблизно через пів години ОСОБА_6 зі своїми приятелями встали із-за столу, вийшли з літньої площадки і на велосипедах кудись поїхали, вони теж стали збиратись йти додому. Він пішов на вихід, а ОСОБА_1 перед тим як вийти з літньої площадки підійшов на мить до столу, за яким перед цим сидів ОСОБА_6 зі своїми приятелями. Цьому значення він не придав і що робив ОСОБА_1 в цю мить не бачив. Коли вже йшли додому у напрямку його будинку, ОСОБА_1 показав йому мобільний телефон і сказав, що він належить ОСОБА_6, що він викрав його зі столу літньої площадки, після того як той залишив його на столі. По поведінці ОСОБА_1 він зрозумів, що той не збирався повернути телефон власнику. ОСОБА_1 Він не міг заявити в міліцію, оскільки той є чоловіком його доньки, але він йому радив повернути телефон власнику, сподівався, що умовить його це зробити. Того вечора їх зустрічав на вулиці ОСОБА_6, розпитував у ОСОБА_1 чи не бачив той мобільного телефону, який лежав на столі, але той не зізнався йому у крадіжці. ОСОБА_5 говорив йому щоб той знайшов можливість повернути телефон власнику. Потім вони розійшлися по домах. Пізніше йому стало відомо, що відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу.

Свідок ОСОБА_3 у суді пояснив, що 23 липня 2010 р. приблизно о 14 годині він, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знаходились в с. Славгород Краснопільського району на території колишнього цегляного заводу та розпивали спиртні напої. В ході розпиття спиртного ОСОБА_1 звернувся до присутніх за допомогою та ввів в оману, що водонапірна башта «Рожновського»є його власністю, що він про неї домовився, і її можна порізати на металобрухт,що їм за це нічого не буде. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вважаючи, що водонапірна башта дійсно належить ОСОБА_1 на праві власності, оскільки він є мешканцем даного населеного пункту, і він має розпорядитися своїм майном, допомогли ОСОБА_1 зрізати водонапірну башту «Рожновського», а потім стали далі різати її на шматки. Відрізавши два шматки металу ОСОБА_1 побачив проїжджаючий поблизу трактор, і сказав всім, що потрібно швидко збиратись, так як їх помітили. В цю мить ОСОБА_3 та інші зрозуміли, що водонапірна башта не належить ОСОБА_1, що вони фактично скоюють крадіжку. Зібравши різак та балони, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поїхали в смт. Краснопілля, а ОСОБА_1 залишився в с. Славгород.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у суді, кожен окремо, підтвердили покази свідка ОСОБА_3 При цьому свідок ОСОБА_4 доповнив, що автомобіль брали для поїздки в с. Славгород з дозволу ОСОБА_7 23 липня 2010 р. уранці ОСОБА_1 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 і сказав щоб є метал і його необхідно порізати. Він особисто питав ОСОБА_1 у присутності інших хлопців кому належить башта, але він запевняв усіх, що все домовлено, що «криміналу»не має. ОСОБА_4 зрізав башту, а ОСОБА_2 і ОСОБА_1 міняли колесо на транспортному засобі. ОСОБА_1 він ніколи не погрожував, з дня знайомства між ними завжди були нормальні відносини, не міг пояснити що такого поганого йому зробив, що він його обмовляє.

Свідок ОСОБА_7 у суді пояснив, що йому належить транспортний засіб марки ГАЗ 33021 номерний знак НОМЕР_1, його син ОСОБА_11 та ОСОБА_2 мали доручення на керування ним. У липні 2010 року, можливо 23 числа, зранку він дозволив ОСОБА_2 взяти автомобіль щоб той зїздив в с. Славгород за металобрухтом до свого знайомого. Йому було відомо, що з ним поїхали також ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на той час допомагали йому як підсобні робітники. Того дня він машину не бачив, вранці наступного дня йому стало відомо, що автомобіль хлопці повернули в несправному вигляді, був вирватий бампер, розбитий радіатор, не було тормозів тощо. За свої кошти здійснив ремонт транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_12 у суді пояснив, що 23 липня 2010 року близько 16.00 години йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13 і повідомив, що невідомі особи на тентованому білому автомобілі ріжуть водонапірну башту «Рожновського»на території колишнього цегляного заводу в с. Славгород Краснопільського району. Коли він приїхав до цегляного заводу, то виявив, що водонапірна башта лежить на землі і рядом два шматка металу, які було перевезено на зберігання до машдвору ТОВ «Славгород».

Свідок ОСОБА_8 у суді пояснив, що 23 липня 2010 року близько 13.00 години до нього додому прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які попросили витягнути їхній автомобіль ГАЗель, який застряг в болоті поблизу ставу, на що він погодився та на своєму тракторі поїхав до ставу. Там побачив автомобіль ГАЗель, який застряг в болоті, біля автомобіля було ще двоє невідомих йому чоловіків, витягнувши його, повернувся трактором додому, за роботу отримав 100 гривнів.

Свідок ОСОБА_13 у суді пояснив, що 23 липня 2010 року приблизно в післяобідній час поїхав на тракторі набрати піску, і коли проїздив біля колишнього цегляного заводу, то побачив, що водонапірна башта, яка знаходилась на території цегляного заводу, лежить на землі, і біля неї ходять 3 4 невідомих чоловіків, і ріжуть башту. Про даний факт сповістив по телефону ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_14, працівник міліції Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області, у суді пояснив, що у липні 2010 року відбирав письмове пояснення у громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо крадіжки водонапірної башти «Рожновського»в с. Славгород, про кримінальну відповідальність дані особи не попереджались, пояснення записував з їх слів.

Свідок ОСОБА_15, працівник міліції Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області, у суді пояснив, що у липні 2010 року відбирав письмове пояснення у громадянин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо крадіжки водонапірної башти «Рожновського»в с. Славгород, про кримінальну відповідальність дані особи не попереджались, пояснення записував з їх слів.

Свідок ОСОБА_9, ст. слідчий Краснопільського РВ УМВС України в Сумській області, у суді пояснив, що проводив досудове слідство в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за п.3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, допитував в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, чому їх покази вирізняються від раніше даних показів, не знає, можливо відмовились тому, що домовились між собою, оскільки раніше судимі, коли давали пояснення працівникам міліції ОСОБА_15 та ОСОБА_14 їх не було попереджено при кримінальну відповідальність. Про погрози ОСОБА_1 з боку ОСОБА_4 йому нічого не відомо, ніяких заяв про погрози від ОСОБА_1 не надходило. Також ствердив, що ніякої розмови між ОСОБА_1 та ним з приводу порядку та суті дачі пояснень не було.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 також підтверджується письмовими доказами, а саме:

- рапортом про злочин, що вчинений або готується / т. 1 ас. 10/;

- довідкою ТОВ «Славгород»що башта «Рожновського»стоїть на балансі господарства і має балансову вартість станом на 23.07.2010 р. 813, 63 гривні / т. 1 ас. 12/;

- протоколами добровільної видачі та огляду речей від 30.07.2010 р. з фототаблицями, згідно до якого вилучено та оглянуто різак з шлангами, пропановий та кисельний балони, за допомогою яких 23.07. 2010 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 різали водонапірну башту; транспортний засіб марки ГАЗ 33021 номерний знак НОМЕР_1, на якому приїхали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до місця скоєння злочину / т.1. ас. 31-36/;

- протоколами виїмки та огляду предметів від 03.09.2010 р., відповідно до якого в ТОВ «Славгород»вилучено водонапірну башту та два шматки металу від неї, яка 23.07.2010 р. була предметом крадіжки / т. 1 ас. 39-40/;

- протоколами очних ставок від 14.08.2010 р., 23.09.2010 р., які відбулися між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /т.1 ас. 71-80/;

- заявою ОСОБА_6 про викрадення мобільного телефону /т.2 ас. 6/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.10.2010 р. з фото таблицями /т.2 ас. 48-53/;

- протоколом очної ставки від 14.10.2010 р., яка відбулися між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_6 /т.2 ас. 46/;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 2226 від 15.10.2010 р., згідно якого залишкова вартість викраденого біля магазину «Троїцький» в с. Славгород мобільного телефону марки “ Noria 5130”, що належав ОСОБА_6 станом на момент скоєння злочину могла становити 722, 19 гривень /т.2 ас. 18-19/.

Таким чином, злочинні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує:

За п.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

ч. 2 ст. 185 КК України, так як він таємно викрав чуже майно( крадіжку), вчинене повторно, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення крадіжки повторно.

Підсудний ОСОБА_1 в ході судового слідства спочатку визнав свою вину у скоєнні замаху на крадіжку водонапірної башти повністю, потом визнав її частково, вважаючи, що замах на вчинення крадіжки вчинив разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що працівник міліції ОСОБА_9 знав про дійсні обставини їх протиправних дій, але сприяв уникненню названим особам кримінальної відповідальності.

Викладене не знайшло свого підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, суперечать фактичним обставинам справи і спростовуються вище наведеними доказами.

Суд до цих показів відноситься критично і вважає їх як такими, що не повністю відповідають дійсності, були змінені ним як обраний ним спосіб захисту, спроба завести суд в оману з метою зменшення активності своїх злочинних дій.

Покази ОСОБА_1 в якості обвинуваченого на начальній стадії досудового слідства є більш правдивими і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд вважає необхідним покласти в основу обвинувального вироку у сукупності з іншими доказами по справі.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання за цими законами, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 / т. 1, ас. 118, 135/.

Обставинами, що помякшують покарання, суд вважає вперше притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що обтяжують покарання, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи обставини справи і дані про особу винного, наявність обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення покарання у виді позбавлення волі із звільненням від призначеного покарання з випробуванням в порядку ст.ст. 75, 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів та судових витрат по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323 - 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених п. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому за цими законами покарання :

за п. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі.;

за ч. 2 ст.185 КК України два роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції; повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: транспортний засіб марки ГАЗ 33021 номерний знак НОМЕР_1, пропановий балон, різак з шлангами та кислородний балон, передані на зберігання власнику ОСОБА_7 під охоронну розписку / т.1, ас. 36-37/ - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_7; водонапірну башту «Рожновського»та два шматки металу від неї передані на зберігання ТОВ «Славгород»під охоронну розписку / т.1, ас. 41-42/ - залишити у розпорядженні власника ТОВ «Славгород».

Стягнути з ОСОБА_1 154,80 гривень судових витрат в прибуток держави за проведення судово товарознавчої експертизи № 2226 від 15.10.2010 р., перерахувавши кошти НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок на рахунок 31256272210011, банк ГУ ДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, Свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191. В платіжному дорученні в призначенні платежу вказувати код класифікації доходів бюджету 25010100 / т.2, ас. 17/.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя А.І. Косар