Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 рокуСправа № 160/1387/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
21.01.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" - адвокат Ромащенко Костянтин Віталійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 13.11.2025 року № 828/32-00-07-13.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що зразки марок акцизного податку до 01.05.2020 року не містили в собі для зчитування ані штрих-коду, ані QR-коду, власне як і вимогами п. 5 Положеннями про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (в редакції станом на 01.02.2020) не передбачалось наявність такого штрих-коду та QR-коду. Відтак, на думку позивача, відповідачем безпідставно нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 054 185,32 грн., тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 25.02.2026 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
05.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу обґрунтовує наступним. З метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 Деякі питання маркування алкогольних напоїв та № 97 Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів з 01.05.2020 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв. Одним із обов`язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки. Перевіркою РРО, розрахункових документів, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі СОД РРО), що використовувалися ТОВ ОМЕГА для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: вул. Робоча, буд. 67, м. Дніпро, у 2022-2023 році встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах серії та номеру марки акцизного податку шляхом введення вручну або сканування таких даних. Вчинено вперше на суму вперше на суму 519,60 грн. (чек РРО фіскальний номер 30982361 за № 190285 від 01-02-2022 14:03:40), в подальшому на загальну суму 702 443,81 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
09.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача на адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив відповідача. Відзив на позовну заяву ґрунтується на твердженні відповідача про те, що позивач в спірних розрахункових операціях був зобов`язаний у будь-якому випадку відображати у фіскальних чеках цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку, незалежно від того чи були марковані алкогольні напої, що реалізувались, марками акцизного податку нового (після 01.05.2020 року) чи старого (до 01.05.2020 року) зразка, які не мають штрих-код. Одночасно з цим, з наданого відповідачем відзиву на позовну заяву слідує, що відповідач не оспорює факт перебування в обігу позивача в 2022 та 2023 роках (період, що охоплений спірною перевіркою) алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року, а також те, що в спірних розрахункових операція відбувалась реалізація саме такого алкогольного напою. Посилається на постанову КАС ВС від 30.04.2025 у справі № 160/7727/24 якою сформований правовий висновок про те, що чинне законодавство не зобов`язує суб`єкта господарювання зазначати в розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка (до 01.05.2020 року), оскільки така марка фізично не містила штрих-коду.
06.03.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких представник звертає увагу суду на те, що з матеріалів справи слідує, що відповідач зайняв позицію про те, що в контексті спірних правовідносин не має різниці якою маркою акцизного податку було марковано алкогольні напої, про що прямо було зазначено в Акті перевірки. Позивач навпаки послідовно доводить суду, що в обігу ТОВ «ОМЕГА» станом у 2022- 2023 роках перебували алкогольні напої, що марковані марками акцизного податку «зразка до 01.05.2020 року».
Ухвалою від 10.11.2026 року продовжено процесуальний строк розгляду справи до 10.11.2026 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Посадовими особами Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків відповідно до наказу від 10.10.2025 року № 231-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОМЕГА (код ЄДРПОУ 30982361), проведено фактичну перевірку супермаркету Варус за адресою: просп. Богдана Хмельницького , буд. № 16, м. Дніпро, за якою здійснює господарську діяльність ТОВ ОМЕГА.
Підстава підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового знаку штрихового коду марки акцизного податку Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.10.2025 року № 813/32-00/07-13/30982361.
Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог: пунктів 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 265), а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення шрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 702 963,14 грн.
Заперечення до акту від 24.10.2025 року № 813/32-00/07-13/30982361 ТОВ ОМЕГА до Східного МУ ДПС ВПП не надавало.
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2025 року № 828/32-00-07-13 на суму 1 054 185,32 грн., яке 13.11.2025 року направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 19.11.2025 року.
25.11.2025 року позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 13.11.2025 року № 828/32-00-07-13, за результатом розгляду якої скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з висновками Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків викладеними в акті від 24.10.2025 року № 813/32-00/07-13/30982361та податковим повідомленням-рішенням форми від 13.11.2025 року № 828/32-00-07-13, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.
Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).
Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Спірним питанням в цій справі та предметом судового розгляду є доведеність встановленого під час фактичної перевірки порушення платником пункту 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не відображення позивачем при роздрібній торгівлі алкогольними напоями у розрахункових документах обов`язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої встановлено зразка.
Основними аргументами та причинами для визнання протиправними й скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначив такі обставини:
1. Відсутність обов`язку вказувати штрих-код для марок старого зразка: в обігу перебували алкогольні напої, марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року. Норми законодавства та постанови Кабміну станом на той період не передбачали наявності штрих-коду чи QR-коду на таких марках, що робило фізично неможливим їхнє відображення у фіскальному чеку РРО/ПРРО.
2. Позиція самого контролюючого органу: державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації (від 06.09.2021 № 3347/ІПК/99-00-07-05-01-06) офіційно роз`яснювала, що продаж алкогольних напоїв зі старими марками без зазначення штрих-коду акцизної марки в чеку не вважається порушенням.
3. Послідовність судової практики: Верховний Суд у прецедентній практиці послідовно зазначав, що суб`єкт господарювання не зобов`язаний відображати серію та номер марки акцизного податку в розрахункових документах, якщо марка старого зразка фізично не містить штрих-коду.
4. Відсутність умислу та належний облік інших товарів: позивач повноцінно виконував норми закону щодо решти продукції (із новими марками з 01.05.2020 року), що підтверджувало відсутність умислу на ухилення від вимог законодавства.
5. Факт перебування в обігу в 2022 та 2023 роках алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року, підтверджується Аналітичною довідкою, складеною станом на 13.09.2023 року та реєстром поставок алкогольної групи товарів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік.
6. Процесуальні порушення контролюючого органу: податкова повторно перевіряла період діяльності, який вже був охоплений попередньою фактичною перевіркою (за результатами якої порушень не фіксувалося), що позбавляло підприємство можливості прогнозувати правомірність своєї діяльності.
За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України)
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
За змістом пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Згідно із приписами пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Розрахунковий документ в розумінні статті 2 Закону № 265/95-ВР це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Пунктом 2 розділу ІІ Фіскальний касовий чек на товари (послуги) Положення визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 Податкового кодексу України).
Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.
Пунктом 3 розділу І Положення передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі.
Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
В постановах від 07.08.2025 року у справі № 280/6835/23 та від 16.09.2024 у справі 280/6832/23 Верховний Суд вказав, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
В постанові від 27.03.2025 року у справі №280/6830/23 Верховний Суд зазначив, що розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного вище Положення, тому відсутність обов`язкових реквізитів у фіскальних касових чеках на товари (послуги) є свідченням створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів, відповідно, проведення розрахункових операцій через РРО тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої Законом № 265/95-ВР.
Застосовуючи наведені висновки до спірних правовідносин, суд зазначає, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, такого як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Щодо порушення пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на загальну суму 702 963,14 грн.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого, зокрема, пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме за видачу розрахункового документа, який не містить одного з обов`язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку).
Перевіряючі зафіксували продаж підакцизних товарів, оплата за які проводилася через касовий апарат (РРО/ПРРО), але не вносили до чеків серію та номер акцизної марки (цифрове значення штрих-коду).
Податківці зазначають, що Закон вимагає, щоб кожна марка акцизного податку обов`язково сканувалася або вводилася вручну при кожному продажу, щоб відображатися у фіскальному чеку.
За таке порушення передбачена фінансова відповідальність, розмір штрафу залежить від періоду, коли були здійснені продажі.
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265, за проведення розрахункових операцій з порушеннями (зокрема, без коду акцизної марки) передбачено штраф:
-100% вартості проданих з порушенням товарів за перше порушення
-150% вартості проданих з порушенням товарів за кожне наступне порушення.
Приймаючи рішення з даного питання, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/4564/23, а саме, у фіскальному касовому чеку такий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код. Зазначений факт обов`язково необхідно враховувати при притягнені особи до відповідальності за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Встановлено, що на початку дії змін до Положення №13 в частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу позивача перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів) та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).
Позивач не заперечував факт того, що Товариство реалізовувало у спірний період алкогольні напої без зазначення у фіскальних чеках обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, проте стверджував, що реалізовані алкогольні напої, були марковані марками саме старого зразка, у яких відсутній штриховий код, що, у свою чергу, унеможливлювало відображення у фіскальному чеку такого реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.
Суд зазначає, що висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень базуються на даних (інформації) з системи обліку даних РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у перевіряємий період (вся інформація, яка зазначається у фіскальному чеку, технічно дублюється в електронній копії, що надходить до контролюючого органу).
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, від 20.11.2024 у справі № 440/9859/23.
З огляду на приписи норм процесуального закону суд зазначає, що у разі надання контролюючим органом доказів, які, зокрема, свідчать про допущені платником податків порушення вимог законодавства, платник податків має спростовувати ці доводи.
Суд зазначає, що враховуючи норми процесуального закону, саме позивач повинен спростувати, встановлені відповідачем в акті перевірки порушення належними і допустимими доказами, зокрема, це можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку, які б вказували на наявність на момент реалізації продукції споживачам залишку на балансі Товариства підакцизних товарів з марками акцизного податку старого зразка, які відповідно технічно не могли бути відображені у фіскальному касовому чеку у спірний період (період, за який здійснювалась перевірка), наказ про облікову політику, картку складського обліку запасів, в якій міститься інформація, серед іншого, щодо найменування товару, номенклатурний номер, одиниця виміру, ціна, а також інформація щодо руху товару (дата операції, надходження товару на склад, витрати, залишок) тощо.
Однак позивачем належних доказів на спростування встановлених актом перевірки обставин щодо реалізації у спірний період алкогольних напої без зазначення у фіскальних чеках обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку надано не було.
При цьому факт такої реалізації не заперечувався.
Надані позивачем докази до позову, а саме аналітична довідка алкогольної групи станом на 13.09.2023 року про кількість товару з марками акцизного податку зразка 01.05.2020 року, листи від постачальників та реєстр поставок алкогольної групи товарів за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, не відповідають критеріям достовірності та достатності доказів в контексті спірних правовідносин.
Досліджуючи листи постачальників алкогольної продукції, які надані позивачем в системі електронний суд, вбачається, що марки акцизного податку зразка до 01.05.2020 на поставлених позивачу алкогольних напоях не містили для зчитування ані штрих-коду, ані QR-коду, оскільки вимогами п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (в редакції станом на 01.02.2020), не передбачалося наявності на марках такого штрих-коду та QR-коду.
Разом з тим, суд зазначає, що надані листи не є доказом того, що реалізована постачальниками алкогольна продукція станом на жовтень 2025 року з марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 є саме тією продукцією, за наслідком реалізації якої видавалися фіскальні чеки без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
Крім того, такі листи не містять жодної інформації щодо конкретних дат поставок позивачу такої продукції (з марками акцизного податку зразка до 01.05.2020), її найменування та кількості.
Надана позивачем інформація, жодним чином не підтверджує наявності алкогольної продукції з марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року станом на час реалізації продукції зафіксованого в акті перевірки.
Крім того, вказані документи (аналітична довідка, листи постачальників та реєстри алкогольної групи товарів) не є документами первинного бухгалтерського обліку, містять лише загальні інформаційні дані та фактично не підтверджують, що конкретні пляшки алкоголю, реалізовані у спірних чеках та зафіксовані в акті перевірки, дійсно були марковані виключно марками старого зразка, що прямо ставить під сумнів такі докази на предмет їх відповідності вимогам частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд констатує, що під час розгляду справи позивачем не доведено того, що алкогольні напої, за наслідком реалізації яких видано фіскальні чеки без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) були маркованими акцизними марками, які введені в обіг з 01 липня 2015 року та не містили штрих-коду або QR-коду.
Таким чином, суд зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми С від 13.11.2025 №828/32-00-07-13 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ОМЕГА штрафних санкцій у розмірі 1 054 185,323 грн.
Щодо процедура повторної перевірки.
Судом встановлено, що питання дотримання норм щодо відображення штрих-кодів марок акцизного податку у фіскальних чеках РРО/ПРРО під час первинної перевірки не досліджувалося.
Отже, питання, які не були досліджені або не потрапили до матеріалів попередньої перевірки, можуть бути перевірені повторно згідно зі статтями 77 80 Податкового кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення.
Статтею 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно.
Суддя О.В. Серьогіна
Судове рішення № 141355270, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/1387/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: