Вирок № 141352185, 02.11.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
757/47732/26-к
Номер документу
141352185
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/47732/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100000000530 від 23.05.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Хоменки Шаргородського району Вінницької області, громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачена - ОСОБА_3 , захисники - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2026 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mazda CX-5», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись третьою (крайньою лівою) смугою проїзної частини вул. Генерала Алмазова у м. Києві, зі сторони вул. Арсенальна, в напрямку вул. Михайла Задніпровського, виїхала на регульоване світлофорними об`єктами перехрестя з бул. Лесі Українки на зелений (дозволяючий рух) сигнал світлофору, де приблизно об 11 годині 46 хвилин розпочала виконання маневру повороту ліворуч на бул. Лесі Українки, в напрямку бул. Миколи Міхновського.

В цей час, водій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи електросамокат «Jet», номер НОМЕР_4, рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Михайла Задніпровського у м. Києві, зі сторони вул. Євгена Коновальця, в напрямку вул. Генерала Алмазова, тобто рухаючись в зустрічному напрямку прямо, виїхала на регульоване світлофорними об`єктами перехрестя з бул. Лесі Українки на зелений миготливий (дозволяючий рух) сигнал світлофору, та продовжила рух прямо в напрямку вул. Генерала Алмазова.

Під час руху водій ОСОБА_3 допустила порушення вимог пункту 1.5, підпункту «б» пункту 2.3, пункту 10.1 та пункту 16.6 Правил дорожнього руху України:

- пункт 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- підпункт «б» пункту 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- пункт 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- пункт 16.6: повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що вона 23 травня 2026 року, приблизно об 11 годині 45 хвилин, керуючи джерелом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем марки «Mazda CX-5», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись третьою (крайньою лівою) смугою проїзної частини вул. Генерала Алмазова у м. Києві, зі сторони вул. Арсенальна, в напрямку вул. Михайла Задніпровського, виїхавши на регульоване перехрестя з бул. Лесі Українки, будучи обізнаною, що водій, який на регульованому перехресті виконує поворот ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, маючи об`єктивну можливість виявити електросамокат «Jet», номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_10 , яка рухалася в зустрічному напрямку прямо, та будучи зобов`язаною дати їй дорогу, проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконалася, що зміна напрямку руху буде безпечною та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочала маневр повороту ліворуч до бул. Лесі Українки, під час виконання якого здійснила зіткнення з електросамокатом «Jet», номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_10 , яка рухалася в зустрічному напрямку прямо, а саме першою (крайньою правою) смугою проїзної частини вул. Михайла Задніпровського у м. Києві, зі сторони вул. Євгена Коновальця, в напрямку вул. Генерала Алмазова.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водію електросамокату «Jet», номер НОМЕР_4, ОСОБА_10 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, з якими її госпіталізовано до КНП «Київська міська клінічна лікарня №12», де ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 внаслідок спричинених їй тілесних ушкоджень померла під час стаціонарного лікування.

Так, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 заподіяно наступні ушкодження: переломи кісток склепіння та основи черепа (з центром перелому на лусці потиличної кістки та ізольованою лінією перелому на тілі клиноподібної кістки); осаднення шкірних покривів на волосистій частині голови в потиличній та тім`яній ділянках; крововилив в м`які тканини голови в потиличній ділянці; субдуральні напластування над лівою півкулею головного мозку; нерівномірно виражені обмежено-дифузні травматичні субарахноїдальні крововиливи; вогнища забоїв речовини головного мозку в ділянці полюсів обох скроневих часток, в ділянці обох лобних часток з формуванням внутрішньомозкових гематом; вторинні внутрішньомозкові крововиливи в стовбуровому відділі головного мозку; деструктивний набряк-набухання головного мозку; синець з саднами на його фоні в поперековій ділянці зліва; забій нижньої частки лівої легені; крововилив в корені правої легені; синець з саднами на його фоні на лівій сідниці; синець на зовнішній поверхні лівого стегна; крововилив в м`які тканини з ділянками розмізження підшкірно-жирової клітковини на зовнішній поверхні лівого стегна. Вказані ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_10 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку та з розвитком набряку-набухання головного мозку.

В діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.1 та пункту 16.6 Правил дорожнього руху України, які є причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, в діях водія ОСОБА_3 встановлено порушення вимог пункту 1.5 та підпункту «б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 1.5, підпункту «б» пункту 2.3, пункту 10.1 та пункту 16.6 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_11 вину у вчиненому інкримінованого їй кримінального правопорушення, при обставинах викладених у обвинувальному акті, визнала у повному обсязі. Зазначила, що 23.05.2026 орієнтовно об 11:45 год. вона рухалася на транспортному засобі марки «Mazda CX-5», р.н. НОМЕР_1 , по вулиці Генерала Алмазова, мала здійснити поворот ліворуч, та планувала розвернутися назад у напрямку метро Арсенальної, парку Вічної Слави, задля чого вона зайняла крайнє ліве положення і на зелений колір світлофора почала виконувати маневр, але спочатку переконалася, що немає автомобілів, і побачила, що автомобілі, які були перед світлофором рухали в зустрічному напрямку, внаслідок чого почала пригальмовувати, побачила, що з правої сторони, де знаходилася полоса, що також повертала ліворуч, почала рух, остання теж почала рух задля того, щоб здійснити поворот ліворуч, під час якого сталося зіткнення з самокатом. Після чого, вона зупинила автомобіль, включила аварійку, побачила, що потерпіла лежить обличчям вниз, почала кликати чоловіка, який в той час перебував на пасажирському сидінні, щоб він викликав швидку і поліцію та почала надавати потерпілій першу допомогу. Приїхала швидка та забрала потерпілу у лікарню, після чого приїхала поліції та почала оформлювати протокол. Також зазначила, що примирилася з потерпілими та добровільно відшкодувала потерпілій стороні матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі. Щиро розкаялася, критично ставиться до скоєного.

Покази ОСОБА_11 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали заяву про повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відсутність претензій та позицію потерпілих щодо покарання, відповідно до якої останні просили суд врахувати добровільне та повне відшкодування їм обвинуваченою шкоди, завданої дорожньо-транспортної пригоди, відсутність претензій у потерпілих та їх позицію щодо покарання і застосувати до обвинуваченої статтю 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, також просили не призначати їй додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_11 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, зокрема: письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого та матеріалів, дослідження яких є необхідним для вирішення питань, передбачених ч. 1 ст. 368 КПК України.

Прокурор ОСОБА_4 у судових дебатах просив визнати ОСОБА_11 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, звільнивши останню на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. Вирішити долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України та стягнути з обвинуваченої процесуальні витрати на залучення експерта.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_9 зазначив, що потерпілі примирилися, шкода відшкодована, а отже просив застосувати до обвинуваченої статтю 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та не призначати їй додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали позицію представника.

Захисники обвинуваченої - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили призначити ОСОБА_11 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши останню на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Обвинувачена ОСОБА_11 у судових дебатах зазначила, що щиро розкається.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_11 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 , в повному обсязі доведена, а відтак його дії вірно кваліфіковані.

Санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання за вчинення кримінального правопорушення, у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

При вирішенні питання про призначення покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, виходячи з принципу його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також керується роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Відповідно до частин першої та другої ст. 65 КК України покарання призначається у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а й особливості вчинення конкретного кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

При цьому, каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року) та «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав: «Для того щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також сукупність всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в її осудності, яка повністю визнала свою вину, добровільно відшкодувала матеріальну та моральну шкоду та примирилася з потерпілими.

Також суд визнає за необхідне врахувати думку потерпілих під час вирішення питання щодо призначення покарання, які просили суд врахувати добровільне та повне відшкодування їм обвинуваченою шкоди, завданої дорожньо-транспортної пригоди, примирення з обвинуваченою, відсутність у них претензій, а також просили застосувати до обвинуваченої статтю 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розслідуванню, шляхом надання викривальних показів на стадії досудового розслідування та в суді, примирення з потерпілими, добровільне відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Підстав для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлено.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_11 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останньої після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: способу життя, характеризуючи його данні, її вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, а саме: активне сприяння розслідуванню, щире каяття, примирення з потерпілими, добровільне відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_11 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Крім того, судом враховується позиці прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті з подальшим звільненням її від відбування покарання, а також позицію потерпілих, які просили суд суворо не карати обвинувачену ОСОБА_11 , просили застосувати до неї статтю 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, оскільки остання щиро кається, примирила з потерпілими та добровільно відшкодувала матеріальну та моральну шкоду.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_11 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши їй покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винної.

Разом з тим, враховуючи, що в результаті дій обвинуваченої спричинено смерть потерпілій, також враховуючи думку прокурора, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами у мінімальних межах визначених, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, строком на один рік.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

В ході досудового розслідування та у суді потерпілими цивільний позов не заявлявся. Матеріальна та моральна шкода потерпілим відшкодована в повному обсязі.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки з винесенням вироку суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.2026 у справі №761/21636/26 на автомобіль марки «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороню відчуження та розпоряджання вказаним транспортним засобом, без заборони його використання.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України виключно за матеріалами наданими прокурором.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, ч. 2 ст. 286 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 02 листопада 2026 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.2026 у справі №761/21636/26 на автомобіль марки «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із забороню відчуження та розпоряджання вказаним транспортним засобом, без заборони його використання.

Речові докази:

- автомобіль марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання вироком законної сили - повернути власнику;

- електросамокат «Jet» (номер НОМЕР_4), після набрання вироком законної сили - повернути власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за:

- судову інженерно-транспортну експертизу (висновок експерта №СЕ-19/111-26/28861-ІТ від 29.06.2026) у розмірі 3 850, 88 грн;

- судову інженерно-транспортну експертизу (висновок експерта №СЕ-19/111-26/28798-ІТ від 07.07.2026) у розмірі 3 850, 88 грн;

- судову інженерно-транспортну експертизу (висновок експерта №СЕ-19/111-26/37768-ІТ від 20.07.2026) у розмірі 3 850, 88 грн.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141352185 ?

Документ № 141352185 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 141352185 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141352185 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141352185 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141352185, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 141352185, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141352185 відноситься до справи № 757/47732/26-к

Це рішення відноситься до справи № 757/47732/26-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141352174
Наступний документ : 141352198