Єдиний державний реєстр судових рішень 05.11.2026 Справа № 756/14998/26
Справа № 756/14998/26
Провадження № 2/756/10605/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді Шролик І.С.,
за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позовних вимог
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 548346-КС-002 про надання кредиту від 14.08.2025 у розмірі 94 670,44 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 34 551,46 грн, заборгованості за процентами у розмірі 33 376,28 грн та заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 26 742,70 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14.08.2025 між сторонами в електронній формі укладено договір про надання кредиту, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 55 000 грн. 06.11.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою провели реструктуризацію заборгованості та продовжили строк дії договору до 18.06.2026. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, сплатив лише частину коштів, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Рух справи
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження , призначено судове засідання та витребувано докази за клопотанням позивача.
11.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивач не надав первинних документів на підтвердження видачі йому кредитних коштів, а розрахунок заборгованості не є належним доказом наявності боргу та його розміру. Також послався на те, що в період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, на граничний розмір денної процентної ставки 1%, на припинення права кредитодавця нараховувати проценти після спливу строку кредитування та на те, що строк кредиту за договором становив 30 календарних днів. Крім того, просив відкласти розгляд справи у разі його неявки в судове засідання.
05.10.2026 представник позивача подав додаткові пояснення у справі з доказами, в яких заперечив проти доводів відповідача, зазначив, що відповідач здійснював платежі за договором, а кредитні кошти перераховано на вказану ним платіжну картку, просив розглядати справу за відсутності представника позивача.
У судове засідання 05.11.2026 представник позивача не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у разі його неявки, викладене у відзиві, не містить жодних причин неявки, тому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не встановив. Враховуючи, що відповідач свою позицію виклав у відзиві, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Встановлені фактичні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14.08.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 548346-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 55 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію (п. 2.1 договору).
Строк кредиту становить 24 тижні, дата повернення кредиту - 29.01.2026 (п. 2.3, 2.14 договору), стандартна процентна ставка - 1% на день, фіксована (п. 2.4 договору), комісія за видачу кредиту - 11 000 грн (п. 2.5 договору), денна процентна ставка - 0,87% (п. 2.12 договору). Графік платежів наведено в п. 4.2.2 договору. Кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 (п. 4.1 договору, розділ 12 договору).
Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1690 14.08.2025, що вбачається з розділу 12 договору та візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення договору № 548346-КС-002.
Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 55 000 грн підтверджено підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів від 14.08.2025 на платіжну картку НОМЕР_1 .
06.11.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 548346-КС-002, підписану позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Сторони підтвердили, що на момент укладення додаткової угоди заборгованість позичальника становить 53 618,90 грн (п. 1 додаткової угоди). З дати укладення додаткової угоди проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою процентною ставкою 0,90% на день на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 2.4 додаткової угоди). Сторони встановили новий графік платежів, та строк дії договору до 18.06.2026 (п. 4.2 додаткової угоди).
У разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України (п. 4.3 додаткової угоди).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 548346-КС-002 станом на 11.08.2026 відповідач сплатив за договором 109 878,90 грн, з яких 20 448,54 грн зараховано в погашення кредиту, 77 673,06 грн - процентів, 11 000 грн - комісії, 757,30 грн - процентів за ст. 625 ЦК України. Останній платіж у розмірі 7 889 грн відповідач здійснив 12.03.2026.
Як вбачається з розрахунку, з 27.03.2026 позивач нараховував проценти за користування кредитом у розмірі 345,51 грн на день, тобто 1% від залишку кредиту 34 551,46 грн, а також з 27.03.2026 по 04.05.2026 нарахував проценти за ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 26 742,70 грн. Після 18.06.2026 нарахування не здійснювалися.
Згідно з довідкою про стан заборгованості станом на 11.08.2026 заборгованість відповідача становить 94 670,44 грн, з яких 34 551,46 грн - заборгованість за кредитом, 33 376,28 грн - за процентами, 26 742,70 грн - за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України.
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ "Універсал Банк" надав інформацю про те, що банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 .
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Застосовані норми законодавства
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Мотиви та висновки суду
Договір № 548346-КС-002 про надання кредиту від 14.08.2025 та додаткову угоду № 1 від 06.11.2025 укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції позивача та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 207 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач виконав обов`язок з надання кредиту, перерахувавши 55 000 грн на платіжну картку, реквізити якої зазначено в договорі. Відповідач здійснював платежі на виконання договору, а також уклав додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості. Доказів на спростування укладення договору чи отримання коштів матеріали справи не містять.
Доводи відповідача про відсутність доказів видачі кредитних коштів спростовуються підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу від 14.08.2025, зі змісту якого вбачається, що кошти у розмірі 55 000 грн перераховано на платіжну картку, номер якої збігається з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеними відповідачем, а також відповіддю АТ "УніверсалБанк" про належність карти відповідачу.
Посилання відповідача на те, що строк кредиту за договором становив 30 календарних днів, суд відхиляє, оскільки за п. 2.3 договору строк кредиту становив 24 тижні, а додатковою угодою № 1 строк дії договору продовжено до 18.06.2026. Проценти за користування кредитом нараховано в межах строку кредитування. Отже, доводи відповідача про нарахування процентів поза строком кредитування спростовуються матеріалами справи.
Доводи відповідача щодо перевищення граничного розміру денної процентної ставки суд також відхиляє, оскільки денна процентна ставка за договором становить 0,87% (п. 2.12 договору), а за додатковою угодою № 1 - 0,92% (п. 3 додаткової угоди).
Доводи відповідача про відсутність доказів переходу права вимоги до позивача суд відхиляє як безпідставні, оскільки позивач є первісним кредитором за договором, відступлення права вимоги у цій справі не відбувалося.
Водночас доводи відповідача про звільнення його від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, суд визнає обґрунтованими з мотивів, наведених нижче.
Відповідач у строки, встановлені графіком платежів, кредит не повернув, тому заборгованість за кредитом у розмірі 34 551,46 грн підлягає стягненню.
Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає, що строк дії договору та строк кредитування з урахуванням додаткової угоди № 1 тривали до 18.06.2026, після цієї дати проценти позивач не нараховував. Водночас п. 2.4 додаткової угоди № 1 сторони встановили фіксовану процентну ставку 0,90% на день, яка застосовується до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Умов про застосування після укладення додаткової угоди іншої, підвищеної процентної ставки у разі порушення графіку платежів додаткова угода не містить. Отже, нарахування з 27.03.2026 процентів за ставкою 1% на день не відповідає умовам договору.
Суд самостійно перевірив розрахунок процентів за погодженою сторонами ставкою. За період з 13.03.2026 по 18.06.2026 (98 днів) проценти на залишок кредиту 34 551,46 грн за ставкою 0,90% на день становлять 30 474,08 грн (34 551,46 грн ? 0,90% = 310,96 грн ? 98 днів). Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 30 474,08 грн, а в частині 2 902,20 грн процентів, нарахованих понад погоджену ставку, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про стягнення 26 742,70 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України суд зазначає, що ці проценти нараховано на підставі п. 4.3 додаткової угоди № 1 за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період з 27.03.2026 по 04.05.2026. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час. Прострочення, за яке позивач нарахував проценти, виникло в період дії воєнного стану, тому відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, незалежно від установленого договором розміру процентів. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 548346-КС-002 про надання кредиту від 14.08.2025 у розмірі 65 025,54 грн, з яких 34 551,46 грн - заборгованість за кредитом, 30 474,08 грн - заборгованість за процентами.
Розподіл судових витрат
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, укладений з АО «Правовий баланс», рахунок-фактуру № 05-548346-КС-002 від 15.05.2026 на суму 10 000 грн за підготовку позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховує, що справа є типовою та нескладною, позовна заява підготовлена за стандартною формою, підписана та подана представником позивача Величко Л.М., яка діє на підставі довіреності товариства, акт про надання правничої допомоги та детальний опис робіт, виконаних адвокатом, до матеріалів справи не надано. З урахуванням ціни позову, складності справи та обсягу наданих послуг обґрунтованим і пропорційним до предмета спору є розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 434,31 грн.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 828,70 грн (2 662,40 грн ? 65 025,54 / 94 670,44).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 178, 223, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 548346-КС-002 про надання кредиту від 14.08.2025 у розмірі 65 025,54 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 434,31 грн., судовий збір у розмірі 1 828,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ірина ШРОЛИК
Судове рішення № 141352065, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/14998/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: