Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 1-кп/643/731/26
Справа № 643/5619/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2026
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представників потерпілого - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді електромонтажника з кабельних мереж у ТОВ «ЕНЕРГО-БУД 1», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом, встановлено, що ОСОБА_6 , достеменно знаючи про те, що в Україні указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, діючи умисно, з корисливих мотивів, сформував злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння грошовими коштами, поєднаний в проникненням в інше приміщення, у зв`язку з чим заздалегідь розробив план вчинення відкритого викрадення грошових коштів обмінного пункту Харківського відділення № 607 ТОВ «Фінансова компанія «МАГНАТ».
Так, 21 січня 2026 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точний час встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом марки Nissan Almera, державний номерний знак « НОМЕР_1 », чорного кольору, який знаходиться у його власності, прибув за адресою: АДРЕСА_2, де зупинив зазначений автомобіль навпроти обмінного пункту Харківського відділення № 607 ТОВ «Фінансова компанія «МАГНАТ».
Далі, приблизно о 19 годині 20 хвилин того ж дня, більш точний час встановити не виявилось можливим, касир відділення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вийшов із приміщення пункту обміну валют № 607 ТОВ «Фінансова компанія «МАГНАТ», якого ОСОБА_6 помітив. В цей час реалізуючи злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном поєднаний з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, коли ОСОБА_4 повернувся до приміщення обмінного пункту, прикривши за собою вхідні двері, ОСОБА_6 зайшов за останнім до приміщення через вхідні двері. Побачивши невідомого чоловіка, ОСОБА_4 вже почав зачиняти двері до робочого приміщення, однак ОСОБА_6 , схопившись за ручку дверей робочого приміщення, застосувавши фізичну силу, відчинив їх, унаслідок чого ОСОБА_4 втративши рівновагу впав на спину.
Надалі ОСОБА_6 , потрапивши до робочого приміщенні обмінного пункту Харківського відділення № 607 ТОВ «Фінансова компанія «МАГНАТ», діючи умисно, з корисливих мотивів, заволодів грошовими коштами у розмірі 15500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ від 21.01.2026 року, складає 670409 гривень 10 копійок та 153000 гривень з каси пункту обміну валют, яка знаходилася на столі.
Після цього ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши матеріального збитку ТОВ «Фінансова компанія «МАГНАТ», на загальну суму 823409 гривень 10 копійок, що відповідно до примітки 3 ст. 185 КК України є великим розміром.
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний в проникненням в інше приміщення, у великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
09.11.2026 року між прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника адвоката ОСОБА_7 та згоди представника потерпілого ТОВ "Фінансова компанія "Магнат" ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний в проникненням в інше приміщення, у великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану.
За змістом угоди ОСОБА_6 , повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України, надав покази, які сприяли розкриттю інкримінованого йому правопорушення та:
- ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв найшвидшому розкриттю вчиненого ним злочину, даючи правдиві та повні покази, що відповідає суспільним інтересам у найшвидшому судовому провадженні;
- ОСОБА_6 зобов`язується повністю та беззастережно визнати свою вину в обсязі, викладеному у обвинувальному акті в ході судового провадження на підставі зазначеної угоди;
- ОСОБА_6 примирився з представником потерпілого та останній немає до нього ні матеріальних, ні моральних претензій;
- ОСОБА_6 погодився на перерахування застави у розмірі 266240 грн. на потреби ЗСУ (Рахунок: UA798201720313231001301089236; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України; Отримувач: Військова частина НОМЕР_2 ; Код ЄДРПОУ отримувача: НОМЕР_10; Призначення: Благодійна допомога на потреби ІНФОРМАЦІЯ_5)
При укладенні угоди прокурором враховано наступні обставини:
1) характер і тяжкість обвинувачення;
2) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження.
3) особу обвинуваченого, добровільне відшкодування збитків та перерахування застави на потреби ЗСУ.
Також, при визначенні покарання прокурором враховано, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, який йому інкримінуються, визнав в повному обсязі, співпрацює з органом досудового розслідування та суду, до кримінальної відповідальності притягується вперше, офіційно працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є письмова згода представника потерпілого на угоду.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст.66 КК України, визнано: щире каяття, відшкодування завданих збитків.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування не встановлені.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст.186 КК, із застосування ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;?
- на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим
строком, з покладенням визначених судом обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді про визнання винуватості ОСОБА_6 роз`яснено зміст ч. 4 ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.
Також, в угоді про визнання винуватості ОСОБА_6 роз`яснено та він розуміє той факт, що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Угода підписана всіма її учасниками.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинуваченого. Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на наведені в угоді обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.
Представники потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечували проти затвердження угоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Не оспорював обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачений підтвердив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на призначення такого покарання та усвідомлює його наслідки. Також обвинувачений підтвердив, що укладення угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а визначені в угоді зобов`язання не є невиконуваними. Також обвинувачений зазначив, що розуміє наявність у нього прав на повний судовий розгляд, на мовчання, на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, на подання клопотання про виклик свідків і доказів, що свідчать на його користь. Запевнив, що йому цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, зазначив, що він розуміє наслідки невиконання угоди і що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Захисники адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та просили суд затвердити її. Зазначили, що угоду укладено за участю захисника. Угоду укладено добровільно, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів вони не мають.
У судовому засіданні також була зясована думка заставодавців ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які не заперечували проти перерахування застави, яка була внесена ними за обвинуваченого ОСОБА_6 на допомогу ЗСУ.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Перевіряючи угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд не вбачає підстав для відмови у її затвердженні з огляду на таке.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступного висновку.
Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.
Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені вказаною нормою.
Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим серед іншого містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.
Суд також встановив, що правова кваліфікація діяння, інкримінованого обвинуваченому є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь, вчинених обвинуваченим, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.
Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, яке було б більш тяжким, ніж те щодо яких передбачена можливість укладання угоди.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив кожну із обставин інкримінованих йому злочинів, що викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Угода між прокурором та обвинуваченим складена та підписана 09.11.2026 року у присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , про що свідчить підпис останнього у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією);
- особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обвинувачений не є організатором злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, злочинів, є виконавцем.
Шкода завдана потерпілому ТОВ "Фінансова компанія "Магнат" відшкодована обвинуваченим ОСОБА_6 відповідно до умов угоди повністю.
Отже, угода про визнання винуватості відповідає умовам, передбаченим ст. 469 КПК України.
Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з обвинувальним актом потерпілим цьому кримінальному провадженні є ТОВ "Фінансова компанія "Магнат", представник якої надав згоду на укладення цієї угоди, про що є письмова заява від нього. Шкоду відшкодовано обвинуваченим добровільно.
Вказане кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.
Отже, вимоги абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.
Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не вбачає.
Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України).
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим, відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.
У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.
У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні значного обсягу доказів, адже обвинувачений не заперечує фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.
Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення злочинів з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.
Суд також враховує, що обвинувачений добровільно відшкодував шкоду потерпілому, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України. Цей факт підтверджується умовами угоди.
Крім того, за умовами угоди обвинувачений та заставодавці погодились на добровільне перерахування застави внесеної за ОСОБА_6 у розмірі у розмірі 266240 грн. на потреби ЗСУ (Рахунок: UA798201720313231001301089236; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України; Отримувач: Військова частина НОМЕР_2; Код ЄДРПОУ отримувача: НОМЕР_10; Призначення: Благодійна допомога на потреби ІНФОРМАЦІЯ_5).
Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, відшкодування шкоди потерпілому, наявність таких факторів як економія процесуального та матеріального ресурсу, згоду на допомогу ЗСУ, суд дійшов висновку про відповідність угоди інтересам суспільства.
Щодо перевірки умов угоди на предмет порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.
При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
Потерпілому відшкодована шкода.
Обставини пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб. Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.
За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Щодо добровільності укладення угоди
Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
За змістом угоди обвинувачений зобов`язався:
- ОСОБА_6 зобов`язується повністю та беззастережно визнати свою вину в обсязі, викладеному у обвинувальному акті в ході судового провадження на підставі зазначеної угоди;
- ОСОБА_6 погодився на перерахування застави у розмірі 266240 грн. на потреби ЗСУ (Рахунок: UA798201720313231001301089236; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України; Отримувач: Військова частина НОМЕР_2; Код ЄДРПОУ отримувача: НОМЕР_10; Призначення: Благодійна допомога на потреби ІНФОРМАЦІЯ_5)
Крім того ОСОБА_6 примирився з представником потерпілого та останній немає до нього ні матеріальних, ні моральних претензій.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Наведене свідчить про виконання обвинуваченим зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.
Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.
Щодо призначення покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За умовами угоди про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, на підставі ст. 69 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі та з урахуванням особи обвинуваченого, наявності щирого каяття, добровільного відшкодування шкоди потерпілому, перерахування коштів на допомогу ЗСУ застосувати положення ст. ст. 75, 76 КК України - звільнити ОСОБА_6 від відбування основного (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
У даному випадку обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав в повному обсязі, щире кається, раніше не судимий, збитки внаслідок вчинення кримінального правопорушення відшкодував, висловлює жаль про вчинене, негативно оцінює скоєне ним кримінальне правопорушення, погодився перерахувати кошти на допомогу ЗСУ у вигляді застави, демонструє готовність понести покарання.
Також суд враховує, що ОСОБА_6 має офіційне працевлаштування та утримує двох малолітніх дітей.
Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.
Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 69 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
З урахуванням вищевказаних фактів, обставин які пом`якшують покарання у вигляді щирого каяття, добровільного відшкодування шкоди потерпілому, погодження на перерахування застави на допомогу ЗСУ, відсутності обставин, які обтяжують покарання особи, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
Витрати за проведені судові експертизи, а саме:
згідно з висновком експерта № 1655 у розмірі 7 328,16 грн,
згідно з висновком експерта № 1654 у розмірі 10 177,92 грн,
згідно з висновком експерта № 1657 у розмірі 8 481,60 грн. стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За таких обставин, оскільки цивільний позов не заявлений, матеріальна шкода відшкодована, покарання у вигляді конфіскації майна санкція статті не передбачає, арешт накладений ухвалами слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 року у справі №643/1223/26 та від 30.01.2026 року у справі № 643/1185/26 підлягає скасуванню.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Пункт 14 ч. 1 ст. 368 КПК України зобов`язує суд, ухвалюючи вирок, вирішувати питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжними заходами.
Відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 23.01.2026 року до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави у розмірі 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 23.01.2026 у справі № 643/1086/26 (провадження № 1-кс/643/890/26) відносно ОСОБА_6 .
Застава вносилась частинами заставодавцями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про що свідчать розписки, які містяться в матеріалах справи.
Однією з умов угоди є перерахунок внесеної за обвинуваченої застави на підтримку Збройних Сил України.
У судовому засіданні 09.11.2026 року заставодавці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали згоду на перерахунок раніше внесеної за ОСОБА_6 застави у розмірі 266 240 грн. на підтримку Збройних Сил України.
З огляду на таке волевиявлення заставодавців та умови угоди, суд вважає за можливе перерахувати зазначені кошти на потреби ЗСУ, скасувавши запобіжний захід у вигляді застави.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 100, 124, 174, 374, 474, 475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09.11.2026 року між прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника адвоката ОСОБА_7 та згоди представника потерпілого ТОВ "Фінансова компанія "Магнат" ОСОБА_4 . огли.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосування ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави - скасувати.
Суму сплаченої застави яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 14.09.2026 року, у розмірі 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 23.01.2026 у справі № 643/1086/26 (провадження № 1-кс/643/890/26) відносно ОСОБА_6 - перерахувати на Рахунок: UA798201720313231001301089236; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України; Отримувач: Військова частина НОМЕР_2 ; Код ЄДРПОУ отримувача: НОМЕР_10; Призначення: Благодійна допомога на потреби ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 року у справі №643/1223/26 та від 30.01.2026 року у справі № 643/1185/26.
Речові докази: мобільний телефон сенсорного типу Redmi Note 13 Pro, imeil: НОМЕР_3 , Imei2: НОМЕР_4 , із сім картами, з номером НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» у кількості 2 од з номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , банківську картку АТ «Райффайзенбанк» у кількості 1 од з номером НОМЕР_9 - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: грошові кошти номіналом: 500 гривень - 7 шт., 200 гривень-2 шт., 100 гривень- 1 шт., 50 гривень -4 шт., 20 гривень - 4 шт., що становить у загальному 4280 гривень та грошові кошти номіналом: 100 доларів США - 84 шт., що становить у загальному 8 400 доларів США; грошові кошти номіналом: 200 гривень - 49 шт., що становить у загальному 9 800 гривень, які були поміщені у сейф-пакети CRI 1078343 CRI1078348 та зберігаються на підставі договору відповідального зберігання № 090925 від 09.09.2025 року та акту приймання передачі від 02.03.2026 року у приміщенні зберігача за адресою: м. Харків, Гімназійська набережна, 16 у кримінальному провадженні № 12026221170000236 від 21.01.2026 року - повернути потерпілому ТОВ "Фінансова компанія "Магнат", ЄДРПОУ 39307260 в особі представника ОСОБА_4 .
Речові докази: CD-R диски -4 шт зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати за проведені судові експертизи, а саме:
згідно з висновком експерта № 1655 у розмірі 7 328,16 грн,
згідно з висновком експерта № 1654 у розмірі 10 177,92 грн,
згідно з висновком експерта № 1657 у розмірі 8 481,60 грн. стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141349460, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/5619/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: