Рішення № 141348503, 10.11.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1189/26 Провадження № 2/395/695/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1478159 від 27.05.2020 року в сумі: 37200,00 грн., та судові витрати, витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.05.2020 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1478159, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р.

Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 37200,00 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000 грн., 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 27600 грн., 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1600 грн., 4. заборгованість по штрафах/пені становить - 0 грн.

04.08.2026 року до суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги позивач не визнає, позов вважає необґрунтованим, не доведеним належними та допустимими доказами, враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

06.08.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просив суд прийняти відповідь на відзив позивача; позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі; розгляд справи розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте до суду надіслав клопотання, у якому просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення вони не заперечують, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте до суду від представника відповідача надійшла заява, у якій вона просила провести розгляд справи за її відсутності, позов вони не визнають в повному обсязі з підстав вказаних у відзиві по справі.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 27.05.2020 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1478159, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням.

П. 7.1. Кредитного договору № 1478159 від 27.05.2020 року визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1478159 від 27.05.2020 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем, що підтверджується копією Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р.

Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 37200 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8000 грн., 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 27600 грн., 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1600 грн., 4. заборгованість по штрафах/пені становить - 0 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 20275568/4407 від 01.04.2026 р.

П. 9.1. кредитного договору № 1478159 від 27.05.2020 року, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, Кредитодавець передав Позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р. разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що Відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 1478159 від 27.05.2020 року був ідентифікований. Акцепт договору Відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктами 1.3-1.6 кредитного договору № 1478159 визначено, що сума кредиту складає 8 000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Термін повернення кредиту: 26.06.2020. Відповідно до п.1.5.2. кредитного договору № 1478159 проценти за користування кредитом: 3600 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до умов договору ТОВ «МІЛОАН» мало право на нарахування відповідачу процентів за користування кредитом лише за 30 днів.

Згідно долученого графіка розрахунків сторонами договору було погоджено загальну вартість кредиту у розмірі 13200,00 грн., що включає в себе: 8000,00 грн. - тіло кредиту, 3600,00 грн. проценти, 1600,00 комісія за надання кредиту.

Пунктом 2.3. кредитного договору визначено, що для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту. Матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем пролонгації строку кредиту, а не про часткове погашення кредиту без пролонгації.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Отже, згідно з умовами договору встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, оскільки комісія банком нараховувалася відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, відсутні будь-які правові підстави для стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 1478159 від 27.05.2020 року в сумі: 11600,00 грн.

Дані обставини беззаперечно встановлені в судовому засіданні та сумніву у суду не викликають.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу складають 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у справі, суду надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, копія акту № Д/25310 від 14.04.2026 року про надання послуг; копію детального опису переліку послуг наданих на підставі Акту наданих послуг №Д/25310 від 14.04.2026 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 31,19 % (11600 х 100/37200), витрати на правничу допомогу слід стягнути в розмірі 2495,20 грн. (8000 х 31,19 % : 100).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 31,19 % (11600 х 100/37200), судовий збір слід стягнути в розмірі 830,41 грн. (2662,40 х 31,19 % : 100).

Враховуючи викладене, у відповідності до ст. 1054, 1077-1086 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 1478159 від 27.05.2020 року у розмірі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 830 (вісімсот тридцять) гривень 41 копійка, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2495 (дві тисячі чотириста дев`яносто п`ять) гривень 20 копійок, а всього стягнути 14925 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 61 копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 10 листопада 2026 року.