Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
10 листопада 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/167/26 Судді Шморгуна В. В. стосовно ухвали від 04.11.2026 у справі №927/167/26
за позовом: Прилуцької окружної прокуратури,
код ЄДРПОУ 0291011425, вул. В. Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
в інтересах держави в особі:
позивача: Прилуцької міської ради Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 34209057, вул. Незалежності, б.82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснаспецавтосервіс»,
код ЄДРПОУ 33585813, вул. Любецька, б. 66, м. Чернігів, 14021
про визнання права власності,
Коротка історія справи
Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснаспецавтосервіс» про визнання за територіальною громадою м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 34209057) права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок ІІ черги на 30 квартир площею 2313,90 кв. м по вул. Індустріальна, 7, м. Прилуки Чернігівської області.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Деснаспецавтосервіс» здійснено самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна житловий будинок на 30 квартир (ІІ черга) загальною площею 2313,90 кв. м по вул. Індустріальна, буд. 7, м. Прилуки, Чернігівської області, оскільки житловий будинок збудовано за відсутності дозвільних документів, що надають право виконувати такі роботи, земельна ділянка не перебувала у користуванні ТОВ «Деснаспецавтосервіс» для здійснення такого будівництва, а тому право власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України має бути визнано за власником земельної ділянки - Прилуцькою міською радою.
Ухвалою суду від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.03.2026; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 06.04.2026 справу № 927/167/26 прийнято до колегіального розгляду у складі трьох суддів Господарського суду Чернігівської області: головуючий суддя Моцьор В. В., судді Кузьменко (нині Новик) Т. О., Шморгун В. В.; постановлено здійснювати розгляд справи № 927/167/26 спочатку; підготовче засідання призначено на 28.04.2026.
Надалі суд неодноразово відкладав підготовчі судові засідання.
07.09.2026 позивач та відповідач подали спільну заяву від 31.08.2026 №02-16/6065 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
В обґрунтування заяви сторони зазначають, що 20.08.2026 Прилуцька міська рада Чернігівської області прийняла рішення №23, яким погодила укладення мирової угоди у справі №927/167/26, що знаходиться в провадженні Господарського суду Чернігівської області за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області до ТОВ «Деснаспецавтосервіс» про визнання за територіальною громадою міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради Чернігівської області права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна багатоквартирний житловий будинок (ІІ черга на 30 квартир) площею 2313,90 кв. м по вулиці Індустріальна, 7, місто Прилуки Чернігівської області. Даним рішенням було уповноважено міського голову підписати мирову угоду у справі №927/167/26. На виконання зазначеного рішення між Прилуцькою міською радою Чернігівської області в особі міського голови Попенко О.М. та ТОВ «Деснаспецавтосервіс» в особі директора Краснолоба О. М. укладено мирову угоду у справі №927/167/26.
Позивач та відповідач просять затвердити мирову угоду, укладену між Прилуцькою міською радою Чернігівської області та ТОВ «Деснаспецавтосервіс». Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі сторонам відомі.
До заяви додано копію рішення Прилуцької міської ради Чернігівської області №23 від 20.08.2026 та мирову угоду у справі №927/167/26.
Заяву прийнято судом до розгляду.
08.09.2026 прокурор подав заперечення на заяву про укладення мирової угоди, в яких прокурор вважає, що мирова угода від 25.08.2026 суперечить закону, вона є невиконуваною та такою, яка укладена лише з метою закриття провадження у справі. Прокурор зазначає про відсутність підстав для визнання власністю 15 квартир за ТОВ «Деснаспецавтосервіс», оскільки власником об`єкта самочинного будівництва не може бути особа, яка його збудувала, а лише власник земельної ділянки Прилуцька міська рада. Мирова угода не містить взаємних поступок сторін, у зв`язку з чим не відповідає правовій природі мирової угоди та вимогам процесуального закону. Укладення мирової угоди від 25.08.2026 жодним чином не сприяє захисту інтересів мешканців Прилуцької міської територіальної громади, оскільки її умови суперечать закону та не є виконуваними.
Заперечення долучено судом до матеріалів справи.
Від відповідача надійшли заперечення від 09.09.2026 на заперечення прокурора проти затвердження мирової угоди, клопотання про залишення заперечень прокурора без розгляду, заперечення від 08.09.2026 щодо доводів прокуратури у справі, а також письмово викладена промова представника у судових дебатах
Суд долучив документи до матеріалів справи.
02.11.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують можливість виконання укладеної сторонами мирової угоди у справі № 927/167/26.
У клопотанні відповідач просить суд поновити строк на подання доказів у зв`язку з тим, що дані докази отримані відповідачем після спливу строк подання відзиву на позовну заяву, та залучити до матеріалів справи копії наступних документів: заяви ТОВ «Деснаспецавтосервіс» до Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради від 18.09.2026 про надання інформації щодо процедури виконання мирової угоди; листа Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради від 23.09.2026 № 02-16/4397; заяви ТОВ «Деснаспецавтосервіс» до Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради від 21.09.2026 про надання інформації щодо процедури виконання мирової угоди; листа Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради від 29.09.2026 № 01-17/113.
Відповідач зазначає, що листами Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради від 23.09.2026 № 02-16/4397 та Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради від 29.09.2026 № 01-17/113 підтверджується, що виконання укладеної між сторонами мирової угоди у справі № 927/167/26 як в частині реєстрації за її сторонами права власності та вказані в ній квартири після введення будинку в експлуатацію, так і введення в експлуатацію (2 черга на 30 квартир) 70 квартирного житлового будинку за адресою м. Прилуки, Чернігівської обл., вул. Індустріальна, буд. 7, є можливим.
Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи поважність причин пропуску відповідачем процесуального строку на подання доказів, суд, з метою повного та всебічного розгляду всіх обставин даної справи, поновив відповідачу строк для подання доказів та долучив подані відповідачем докази матеріалів справи.
Ухвалою суду від 04.11.2026 задоволено спільну заяву Прилуцької міської ради Чернігівської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснаспецавтосервіс» про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду по справі №927/167/26, укладену між Прилуцькою міською радою Чернігівської області (код ЄДРПОУ 34209057) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснаспецавтосервіс» (код ЄДРПОУ 33585813).
Короткий зміст ухвали суду від 04.11.2026
Суд встановив, що мирова угода підписана зі сторони позивача та зі сторони відповідача їх керівниками, що підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОП, відтак у керівника відповідача наявні повноваження на вчинення відповідної процесуальної дії виходячи зі змісту посадового становища. Водночас повноваження Прилуцького міського голови на укладення та підписання мирової угоди підтверджено рішенням 69 сесії 8 скликання Прилуцької міської ради №23 від 20.08.2024.
Також суд дійшов висновку, що заперечення прокурора про те, що мирова угода не відповідає вимогам закону та не є виконуваною, не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.
Так, матеріали справи містять заяви ТОВ «Деснаспецавтосервіс» до Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради від 18.09.2026 та Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради від 21.09.2026 про надання інформації щодо процедури виконання мирової угоди.
У відповіді Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради (лист від 23.09.2026 № 02-16/4397) вказано, що згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди. Оскільки ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди є прямо передбаченою законом підставою для державної реєстрації права власності, виконання укладеної між Прилуцькою міською радою Чернігівської області та ТОВ «Деснаспецавтосервіс» мирової угоди у справі № 927/167/26 зокрема в частині реєстрації за її сторонами права власності та вказані в ній квартири після введення будинку в експлуатацію є можливим.
З листа Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради №01-17/113 від 29.09.2026 вбачається, що у разі затвердження мирової угоди судом в частині прийняття об`єкта в експлуатацію на даний час її виконання є можливим в межах вимог чинного законодавства.
Розглянувши подану сторонами спільну письмову заяву, суд вважав за можливе затвердити мирову угоду, оскільки вона не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб та стосується лише прав і обов`язків сторін щодо предмету позову, підписана повноважними особами сторін, тому підлягає затвердженню.
Підстави для висловлення окремої думки та мотиви її обґрунтування
Однак, на мою думку, суд мав відмовити у затвердженні мирової угоди від 25.08.2026, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент початку виконання робіт із спірного будівництва - 2015 рік) замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі орган державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до IIII категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
В матеріалах справи відсутні документи, які надавали б відповідачу право виконувати спірні будівельні роботи, а відтак житловий будинок на 30 квартир (ІІ черга) загальною площею 2313,90 кв. м на вул. Індустріальна, буд. 7 в м. Прилуки Чернігівської області є об`єктом самочинного будівництва.
У постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці.
Особливістю об`єктів самочинного будівництва є те, що відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Самочинне будівництво як майно має визначений правилами статті 376 ЦК України спеціальний правовий режим, елементом якого є умови та порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також наслідки відмови у такому визнанні. Цей механізм ґрунтується на судовому порядку вирішення питань, пов`язаних як із рішенням про визнання права власності, так і з наслідками цього рішення та захистом осіб, права яких порушено самочинним будівництвом.
За умови дотримання чіткого алгоритму дій, передбаченого у статті 376 ЦК України, претендувати на отримання самочинно збудованого майна у власність може як особа, яка його побудувала, так і власник земельної ділянки, на якій воно споруджено. Такий висновок сформульовано у пункті 110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.
Частинами третьою п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке. Право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 зазначила, що визнання права власності в порядку частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна - або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкова умова для визнання права власності на таке майно (частина третя статті 376 ЦК України); або право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнається за особою - власником земельної ділянки (частина п`ята статті 376 ЦК України).
При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, норм частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
У постанові від 18.08.2021 у справі №910/17777/19 Верховний Суд виснував, що виходячи із системного аналізу статей 1, 2, 5, 18, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на підставі мирової угоди предметом такої угоди повинно бути нерухоме майно, яке вже має такий статус та права на нього зареєстровані в установленому законодавством порядку. Тобто, майно не може набути статусу нерухомого лише за наслідком укладення мирової угоди.
Таким чином, посилання у відповіді Центру надання адміністративних послуг Срібнянської селищної ради (лист від 23.09.2026 № 02-16/4397) на можливість проведення державної реєстрації права власності на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди є безпідставним, оскільки така можливість не є безумовною та не звільняє від необхідності врахування правового висновку Верховного Суду і встановлення відповідності предмета мирової угоди вимогам законодавства щодо нерухомого майна.
Відповідно до ч. 16 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» присвоєння адреси самочинно збудованим об`єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об`єктам, визначеним п. 9 розд. V «Прикінцеві положення» цього Закону, здійснюється відповідно до ч. ч. 4, 5, 7-10 ст. 26-5 цього Закону після прийняття в експлуатацію таких об`єктів.
Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та створює з використанням Реєстру будівельної діяльності (e-construction.gov.ua) звіт про проведення технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у разі визнання судом права власності на самочинно збудований об`єкт.
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації щодо самочинно збудованого об`єкта, на який визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку (п. 17 Порядку № 461).
Як вбачається з додатка 5 до Порядку № 461 «Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду», у вказаній декларації зазначаються відомості про рішення суду (його дата, номер судової справи, дата набрання судовим рішенням законної сили, найменування суду тощо).
З огляду на нормативне регулювання порядку прийняття в експлуатацію об`єктів самочинного будівництва, вирішення спору про право власності на такий об`єкт та ухвалення судом рішення про визнання права власності на нього за власником земельної ділянки передує процедурі прийняття в експлуатацію об`єктів самочинного будівництва.
При цьому, розглядаючи подібні спори, суд не замінює органи, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, з`ясовуючи технічні характеристики майна, а лише вирішує спір про право власності на самочинно збудоване майно, у той час як після ухвалення відповідного рішення об`єкт самочинного будівництва підлягає прийняттю в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, об`єкт самочинного будівництва може бути введений в експлуатацію після ухвалення судом рішення про визнання права власності на нього за власником земельної ділянки.
Не спростовують таких висновків і позиція Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради, викладена у його листі №01-17/113 від 29.09.2026, оскільки суд взагалі не розглядав питання щодо прийняття об`єкта в експлуатацію.
Отже, передумовою для введення спірного житлового будинку в експлуатацію є ухвалення судом рішення про визнання права власності на нього.
При цьому, з огляду на приписи ст. 376 ЦК України та викладену вище правову позицію Верховного Суду у справі № 910/17777/19, спірний об`єкт самочинного будівництва не може бути предметом мирової угоди у спірних правовідносинах, оскільки на момент її укладення цей об`єкт не набув статусу нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в установленому законом порядку, а відтак мирова угода від 25.08.2026, затверджена судом, не може бути правовою підставою для визнання та державної реєстрації права власності навіть на частину спірного майна за іншою, ніж власник земельної ділянки, особою.
Враховуючи викладене, вважаю, що умови мирової угоди суперечать положенням статті 376 ЦК України, оскільки укладення мирової угоди саме по собі не змінює правового режиму спірного об`єкта як самочинного будівництва та не є передбаченим законом способом його легалізації для відповідача на його частину.
Оскільки легалізація права власності на самочинне будівництво, передбачена положеннями ч. 5 статті 376 ЦК України, за відповідачем відбутись не може, спір у даній справі щодо права власності позивача на усе майно, який має врегульовуватися відповідно до положень 376 ЦК України, залишається не вирішеним.
Отже, укладення мирової угоди, якою сторони фактично намагаються врегулювати питання права власності на спірний житловий будинок, не замінює встановленої законом процедури його легалізації та не змінює правовий статус об`єкта як самочинного будівництва.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 193 ГПК України у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
У п. 2 мирової угоди від 25.08.2026 зазначено, що всі необхідні для введення в експлуатацію (2 черги на 30 квартир) 70 квартирного житлового будинку за адресою: Чернігівська область м. Прилуки вул. Індустріальна, 7 заходи, та фінансові витрати на їх виконання здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Деснаспецавтосервіс».
Водночас умовами мирової угоди не визначено строку, протягом якого відповідач зобов`язаний здійснити зазначені заходи та забезпечити введення відповідної черги житлового будинку в експлуатацію.
Отже, наведена умова мирової угоди не містить строку виконання покладеного на відповідача зобов`язання, що унеможливлює встановлення моменту настання прострочення та, як наслідок, примусове виконання ухвали про затвердження мирової угоди в цій частині.
За таких обставин умови мирової угоди в цій частині не відповідають вимогам закону щодо визначеності зобов`язань сторін та не забезпечують можливості їх належного примусового виконання.
Оскільки умови мирової угоди від 25.08.2026 суперечать закону, вважаю, що у її затвердженні необхідно було відмовити.
У свою чергу, питання щодо оцінки дотримання права на мирне володіння майном сторін та належного способу захисту їх інтересів мало б розглядатись при вирішенні справи по суті.
Суддя В. В. Шморгун
Судове рішення № 141346361, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Окрема думка судді. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 927/167/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: