Рішення № 141346324, 04.11.2026, Господарський суд Чернівецької області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
926/3703/26
Номер документу
141346324
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/3703/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «УКРТЕХСНАБ» (60307, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Зелений Гай, вул. Припрутська, буд. 20, код ЄДРПОУ 37467204)

про стягнення коштів в сумі 349461,46 грн

Представники сторін:

від позивача Дремлюга Т.В. представниця;

від відповідача не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «УКРТЕХСНАБ» про стягнення коштів за договором поставки №2025/п/ВУ/1166 від 31.10.2025 в сумі 349461,46 грн з яких: 265800,00 грн сума попередньої оплати, 66184,20 грн пеня за прострочення поставки товару, 17477,26 грн відсотки за несвоєчасне повернення попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.10.2025 між акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «УКРТЕХСНАБ» (далі постачальник) укладено Договір поставки №2025/п/ВУ/1166, згідно умов якого, постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар (контактори та командоконтролери) згідно з додатками-специфікаціям за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в додатках-специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, становлять невід`ємну частину Договору.

За Специфікацією №4 від 03.04.2026 до Договору постачальник зобов`язався поставити покупцю товар на загальну суму 265800,00 грн. Відповідно до умов даної Специфікації, строк поставки товару становив протягом 30 календарних днів з моменту отримання 50% передоплати, але не більше 5 календарних днів від дати 100% оплати.

На виконання умов Договору позивач повністю виконав свої зобов`язання з оплати, перерахувавши відповідачу попередню оплату двома платежами: 12.05.2026 у розмірі 132900,00 грн (50%) та 11.06.2026 у розмірі 132900,00 грн (решту 50%), сплативши загалом 265800,00 грн. Таким чином, товар оплачений покупцем повністю.

Далі позивач зазначає, що оскільки останнім днем поставки товару, відповідно до умов Специфікації №4 (5 календарних днів від дати 100% оплати), є 16.06.2026. В порушення умов договору постачальник не поставив товар у визначений строк та не повернув суму попередньої оплати. Тобто, починаючи з 17.06.2026 постачальник прострочив поставку товару за вказаною специфікацією.

Крім того, відповідно до п. 9.3 Договору, за порушення строків поставки постачальник сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення, що становить 66184,20 грн. Згідно з п. 9.4 та п. 6.4 Договору, за несвоєчасне повернення попередньої оплати нараховуються відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (30% річних), що за 80 днів прострочення становить 17477,26 грн.

Позивач вказує, що на адресу відповідача було направлено письмові вимоги про повернення сплаченої передплати від 29.06.2026 № 52-09/2575 та від 22.07.2026 № 52-09/2691 (зокрема електронною поштою 20.07.2026 та 22.07.2026 відповідно), однак відповідач їх проігнорував та кошти не повернув.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ТОВ «ВП «УКРТЕХСНАБ» суму попередньої оплати у розмірі 265800,00 грн, пеню за прострочення поставки товару у розмірі 66184,20 грн та відсотки за несвоєчасне повернення попередньої оплати у розмірі 17477,26 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи.

16.09.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№3703.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.11.2026.

Станом на день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки свого представника в суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що копії ухвал від 21.09.2026 та 15.10.2026 направлялась відповідачу на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, вказані ухвали були повернуті до суду без вручення адресату із довідкою відділення поштового зв`язку (ф.20) з посилання на підставу невручення такої: «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Також, відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення 15.10.2026 оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України про виклик відповідача до суду.

За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

При цьому, суд враховує, що згідно ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 15.10.2026 для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.

Відтак, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника відповідача.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

31.10.2025 між Акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укртехснаб» (надалі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №2025/п/ВУ/1166 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно з додатками-специфікаціями за цінами, що є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Згідно з пунктом 3.1 Договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в додатках-специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином і підписані уповноваженими представниками сторін, становлять невід`ємну частину Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом, у строки і на умовах, зазначених у додатках-специфікаціях до Договору, які з моменту підписання сторонами є невід`ємною частиною Договору. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки, зазначених у додатках-специфікаціях відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 Договору розрахунки за ним здійснюються у національній валюті України. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата вартості товару здійснюється покупцем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах і в строки, зазначені у додатках-специфікаціях до Договору.

Відповідно до пункту 7.1 Договору постачальник надає покупцеві (його представнику) на товар, що поставляється відповідно до Договору, рахунки-фактури, сертифікат якості підприємства-виробника або його копію, засвідчену постачальником, та видаткові накладні.

Згідно з пунктом 7.3 Договору зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними після надання постачальником товару та документів, зазначених у пункті 7.1 Договору.

03.04.2026 сторонами підписано Специфікацію №4 до Договору, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцю товар загальною вартістю 265800,00 грн без ПДВ, а саме: контактор КТ-6033 УБ УЗ 380В у кількості 8 шт. на суму 55200,00 грн; контактор КПВ-605 УБ УЗ 110В у кількості 5 шт. на суму 74500,00 грн; контактор КТ-6043 УБ УЗ 380В у кількості 6 шт. на суму 85200,00 грн; контактор МК 2-20 УС УЗ 110В у кількості 12 шт. на суму 40200,00 грн; командоконтролер ККТ-61 АУ2 у кількості 2 шт. на суму 10700,00 грн.

Умовами Специфікації №4 сторони погодили порядок оплати товару: 50% передоплати та 50% передоплати за фактом отримання письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Умови поставки визначено як СРТ (м. Кривий Ріг / склад перевізника).

Строк поставки товару становить 30 календарних днів з моменту отримання постачальником 50% передоплати від покупця, але не більше 5 календарних днів від дати 100% оплати.

На виконання умов Договору та Специфікації №4 постачальником виставлено покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000049 від 01.05.2026 на суму 265800,00 грн без ПДВ.

05.05.2026 постачальник засобами електронної пошти направив покупцю повідомлення про готовність до відвантаження продукції за Специфікацією №4, що підтверджується наданим електронним повідомленням та листом ТОВ «ВП «Укртехснаб» від 05.05.2026 за вих. №15.

12.05.2026 покупець перерахував постачальнику попередню оплату в розмірі 132900,00 грн, що становить 50% вартості товару за Специфікацією №4, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №10475 від 12.05.2026.

28.05.2026 постачальник повторно направив покупцю повідомлення про готовність продукції до відвантаження за Специфікацією №4, що підтверджується електронним повідомленням та листом ТОВ «ВП «Укртехснаб» від 28.05.2026 за вих. №18.

11.06.2026 покупець перерахував постачальнику решту вартості товару в сумі 132900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №12969 від 11.06.2026.

Отже, на виконання умов Договору та Специфікації №4 покупцем сплачено постачальнику 265800,00 грн, тобто повну вартість погодженого сторонами товару.

Враховуючи погоджений сторонами строк поставки, який становить не більше п`яти календарних днів від дати здійснення 100% оплати, постачальник зобов`язаний був здійснити поставку товару до 16.06.2026 включно.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем товару за Специфікацією №4 у погоджений сторонами строк.

Зокрема, відповідачем не надано доказів передання товару перевізнику відповідно до погоджених сторонами умов поставки СРТ, а також відповідних транспортних та товаросупровідних документів, які б підтверджували виконання ним зобов`язання з поставки товару.

При цьому надіслані відповідачем повідомлення про готовність товару до відвантаження не підтверджують фактичної передачі товару перевізнику, оскільки свідчать лише про повідомлення покупця щодо готовності продукції до відвантаження.

Отже, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором та Специфікацією №4 у визначений строк не виконав.

Відповідно до пункту 6.4 Договору після перерахування попереднього платежу на поточний рахунок постачальника та невиконання постачальником поставки в строки, зазначені у специфікації, останній зобов`язаний повернути кошти на поточний рахунок покупця протягом трьох банківських днів з моменту закінчення строку поставки.

Таким чином, враховуючи, що останнім днем поставки товару було 16.06.2026, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу отриману попередню оплату в розмірі 265800,00 грн до 19.06.2026 включно.

Однак відповідач у визначений Договором строк попередню оплату не повернув.

29.06.2026 позивач направив відповідачу письмову вимогу №52-09/2575 про повернення попередньої оплати, а 22.07.2026 повторно звернувся до відповідача з вимогою №52-09/2691.

Зазначені вимоги також направлялися на електронну адресу відповідача, визначену умовами Договору, що підтверджується відповідними електронними повідомленнями, долученими до матеріалів справи.

Проте вимоги позивача залишилися без задоволення, грошові кошти відповідачем не повернуто.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 265800,00 грн попередньої оплати, 66184,20 грн пені за порушення строку поставки товару та 17477,26 грн процентів за прострочення повернення попередньої оплати, що разом становить 349461,46 грн.

4. Позиція суду по суті спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що сторони погодили поставку товару на умовах СРТ (м. Кривий Ріг / склад Перевізника) відповідно до правил Інкотермс 2010.

За змістом зазначених умов поставки продавець виконує обов`язок з поставки шляхом передання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, для доставки товару до погодженого місця призначення.

Таким чином, для встановлення належного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару правове значення має не лише факт повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження, а й факт передання товару перевізнику відповідно до погоджених сторонами умов Договору.

Водночас матеріали справи не містять доказів передання відповідачем товару перевізнику у встановлений строк, оформлення відповідних транспортних документів та надання покупцю документів, передбачених пунктом 7.1 Договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання з поставки товару за Специфікацією №4.

Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зазначена норма передбачає альтернативні способи захисту прав покупця у разі порушення продавцем зобов`язання з поставки попередньо оплаченого товару.

При цьому право вибору відповідного способу захисту належить покупцю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зазначила, що аванс (попередня оплата) є грошовою сумою, яка не забезпечує виконання договору, а перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору та Специфікації №4 перерахував відповідачу 265800,00 грн попередньої оплати, однак відповідач у визначений сторонами строк товар не поставив.

Крім того, пунктом 6.4 Договору сторони прямо передбачили обов`язок постачальника повернути отримані грошові кошти протягом трьох банківських днів з моменту закінчення строку поставки у разі невиконання зобов`язання з поставки товару.

Таким чином, після закінчення строку поставки у відповідача виник обов`язок повернути позивачу отриману попередню оплату в сумі 265800,00 грн.

Судом встановлено, що зазначене зобов`язання відповідачем у встановлений Договором строк не виконано.

Доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 265800,00 грн або поставки товару на вказану суму матеріали справи не містять.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 265800,00 грн попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 66184,20 грн пені за порушення строку поставки товару суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України розмір неустойки, предметом якої є грошова сума, встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що Постачальник несе відповідальність за непоставку або поставку товару з порушенням встановленого Договором строку у вигляді пені в розмірі 0,3% від суми непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням встановленого строку, за кожен день прострочення поставки.

Як встановлено судом, відповідач повинен був поставити товар за Специфікацією №4 до 16.06.2026 включно.

Оскільки відповідач зобов`язання з поставки товару у визначений строк не виконав, починаючи з 17.06.2026 він є таким, що прострочив виконання відповідного зобов`язання.

У зв`язку з порушенням строку поставки позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 17.06.2026 по 07.09.2026 у розмірі 66184,20 грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована на вартість непоставленого товару в сумі 265800,00 грн за 83 дні прострочення, виходячи з погодженого сторонами розміру 0,3% за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив, що арифметично він є правильним та відповідає погодженому сторонами розміру відповідальності.

При цьому суд враховує, що відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами саме за порушення строку поставки товару, тобто за невиконання відповідачем негрошового зобов`язання.

Натомість повернення попередньої оплати є наслідком невиконання постачальником основного зобов`язання з поставки товару та спрямоване на відновлення майнового становища покупця.

Отже, стягнення суми попередньої оплати та пені за порушення строку поставки товару має різні правові підстави і саме по собі не свідчить про подвійне притягнення відповідача до відповідальності за одне й те саме порушення.

З огляду на встановлене судом порушення відповідачем строку поставки товару, наявність передбаченої Договором відповідальності за таке порушення, а також за відсутності встановлених судом обставин, які б зумовлювали зменшення розміру неустойки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 66184,20 грн пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення 17477,26 грн процентів за прострочення повернення попередньої оплати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведених положень законодавства відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України, застосовується до грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого зобов`язання постачальника повернути покупцю суму попередньої оплати у зв`язку з непоставкою товару є грошовим зобов`язанням, на яке поширюється дія статті 625 ЦК України.

Таким чином, після спливу погодженого сторонами строку повернення попередньої оплати у відповідача виникло прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.4 Договору Постачальник зобов`язаний повернути попередню оплату протягом трьох банківських днів з моменту закінчення строку поставки.

Оскільки строк поставки товару закінчився 16.06.2026, а грошові кошти відповідач повинен був повернути до 19.06.2026 включно, починаючи з 20.06.2026 відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 9.4 Договору сторони погодили відповідальність Постачальника за несвоєчасне повернення отриманої попередньої оплати у вигляді процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент виникнення зобов`язання з повернення попередньої оплати, від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано проценти за період з 20.06.2026 по 07.09.2026 включно, тобто за 80 календарних днів прострочення.

Перевіривши арифметичну правильність розрахунку, суд встановив, що сума 17477,26 грн відповідає застосованій позивачем формулі розрахунку.

5. Висновки суду.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 4193,54 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «УКРТЕХСНАБ» (60307, Чернівецька область, Новоселицький район, с. Зелений Гай, вул. Припрутська, буд. 20, код ЄДРПОУ 37467204) на користь акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) про стягнення заборгованості в сумі 349461,46 грн з яких: 265800,00 грн сума попередньої оплати, 66184,20 грн пеня за прострочення поставки товару, 17477,26 грн відсотки за несвоєчасне повернення попередньої оплати та 4193,54 грн судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141346324 ?

Документ № 141346324 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141346324 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141346324 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141346324 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141346324, Господарський суд Чернівецької області

Судове рішення № 141346324, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141346324 відноситься до справи № 926/3703/26

Це рішення відноситься до справи № 926/3703/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141346323
Наступний документ : 141346326