Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
_______________
УХВАЛА
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
09 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3830/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін
розглянувши
заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову подану разом з позовною заявою, по справі
за позовомШевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків , вул. Вартових Неба, 55А) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, місто Харків, 61003),доТовариства з обмеженою відповідальністю "КР 2023" (61202, м. Харків, пр. Свободи Людвіга, буд. 28),простягнення коштів у розмірі 1 205 526, 52 грнВСТАНОВИВ:
Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КР 2023", в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КР 2023» (код ЄДРПОУ 44580498) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, номер рахунка (IBAN) UA928999980334119815000020649, код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України, отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код класифікації доходів бюджету 18010900) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки площею 0, 3287 га, кадастровий номер 6310136300:14:001:0036, за адресою: м. Харків, вул. Людвіга Свободи, 28, у розмірі 1 205 526, 52 грн.
- витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,3287 га у м. Харкові по пр. Людвіга Свободи, 28, за період з 07.05.2023 по 31.03.2024 у розмірі 1 205 526, 52 грн.
06.11.2026 разом із позовною заявою до суду від Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «КР 2023» (код ЄДРПОУ 44580498) на відчуження - нежитлової будівлі літ. «2Б-1», загальною площею 19, 8 кв.м по просп. Л. Свободи, 28 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 2499444863120).
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна, що належить відповідачу, прокурор, зокрема, вказує на те, тривала несплата ТОВ «КР 2023» орендної плати за договором оренди земельної ділянки свідчить про його недобросовісну поведінку, як сторони зобов`язання, що може мати наслідком вчинення відповідачем, як власником майна, правочину з розпорядження належним йому майном, з метою унеможливити задоволення вимоги позивача. Станом на теперішній час, відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «КР 2023» (код ЄДРПОУ 44580498) зареєстровано право власності один об`єкти нерухомого майна, на який може бути звернуто стягнення в порядку виконання судового рішення, а саме - нежитлову будівлю літ. «2Б-1», загальною площею 19.8 кв.м по просп. Л. Свободи, 28 у м. Харкові.
Водночас, за твердженням прокурора, без встановлення обмежень на час розгляду справи, ТОВ «КР 2023» може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Таким чином, як вважає прокурор, наявність у ТОВ «КР 2023» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.
При цьому, прокурор, з посиланням на позицію Верховного Суду, вважає, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмежених прав відповідачів в будь-який момент розпорядитися спірним майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (зазначені висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03,03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 09,06.2023 у справі №37з~23).
Таким чином, на думку прокурора, сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на майно, яке знаходиться у його власності, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо цього майна, отже можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірне майно є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення.
Отже, прокуратура має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що відповідач, виступаючи зареєстрованим власником майна, може розпорядитись останнім шляхом вчинення дій (правовиків) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об`єкта нерухомого майна, що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави в межах даної справи, без нових звернень до суду. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на належне відповідачу майно, а саме: нежитлову будівлю літ. « 2Б-1», загальною площею 19, 8 кв.м по просп. Л. Свободи, 28 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 2499444863120), буде, на думку прокурора, співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у заявленому розмірі.
Дослідивши подану прокурором заяву про забезпечення позову та докази в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.
Ст. 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Тобто, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 1 205 526, 52 грн, тобто заявлена вимога майнового характеру.
Натомість, зі змісту заяви прокурора вбачається, що останній пов`язує необхідність вжиття запропонованого заходу забезпечення позову саме з можливим ускладненням виконання майнової вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, у разі задоволення позовних вимог та подальшого примусового виконання рішення суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позовних вимог, у тому числі і тих, з якими має намір звернутися заявник, не досліджується, адже питання обґрунтованості позову є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Так, суд враховує, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Разом із тим, відповідний захід забезпечення позову повинен бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. (Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21).
Суд наголошує, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22).
Суд зауважує, що у відповідності до ст. 136, п. 4, 5, 7 ч.1 ст. 139 ГПК України, на заявника заходів забезпечення позову покладений обов`язок обґрунтувати запропонований захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та в межах вимог щодо співмірності, встановлених ч. 4 ст. 137 ГПК України. Така вимога закону зобов`язує заявника обґрунтувати не тільки обраний спосіб заходу забезпечення позову, але і його обсяг у співвідношенні з ціною позову. А отже, звертаючись з відповідною заявою, заявник повинен переконати суд у співмірності заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Так, суд зазначає, що до матеріалів заяви про забезпечення позову прокурором не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування співмірності заходу забезпечення позову та того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення.
Також прокурором не наведено й інших фактичних даних щодо актуального майнового стану відповідача, наявності у нього невиконаних судових рішень, відкритих виконавчих проваджень, значної кредиторської заборгованості, податкового боргу, припинення чи істотного скорочення господарської діяльності або інших обставин, які в сукупності дозволяли б зробити обґрунтований висновок про існування відповідного ризику (див. постанову Верховного Суду від 09.07.2026 у справі № 916/1078/26) як і не наведено жодних тверджень та ознак, які вказують на спроби відповідача реалізувати своє майно чи намір відповідача вчиняти саме дії, спрямовані на приховування коштів, майна чи його відчуження.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 73, 74, 76, 86, 136, 137, 140, 232, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою у справі № 922/3830/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 09.11.2026
СуддяР.М. Аюповасправа № 922/3830/26
Судове рішення № 141346125, Господарський суд Харківської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3830/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: