Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________
УХВАЛА
"05" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю: розпорядника майна - Венська О.О. (в режимі вкз),
пр-ків боржника - Дукер Л.О. (уповноважений представник засновників боржника, згідно витягу з ЄДР), Третьякова Н.Ю. (ордер),
пр-ка ТОВ "Трейдінг Комершіал" - Іващук П.В. (дов. від 23.05.26, св-во серії ДН №5105 від 25.07.2018),
розглянувши заяву ТОВ "Трейдінг Комершіал" з грошовими вимогами до боржника по справі
за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт"про визнання банкрутом Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва"
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду з заявою з грошовими вимогами до ТК ТОВ "Харків -Москва" звернувся кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" (заява кредитора від 07.10.2026), в який заявник просить суд: 1) визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" (код ЄДРПОУ 41654415) до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" (код ЄДРПОУ 14344275) у розмірі 337 342,07 грн, з яких 62450,22 грн 3 % річних та 274 891,85 грн інфляційні втрати, нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на суму основного боргу за період з 01.09.2019 по 07.09.2022 та включити їх до 4 черги; 2) визнати судовий збір за подання цієї заяви з грошовими вимогами у розмірі 5324,80 грн, що підлягають задоволенню у першу чергу.
Розпорядник майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" арбітражна керуюча Венска О.О. вимоги кредитора визнала у повному обсязі (повідомлення від 05.11.26 за № 02-18/1-016).
Боржник, ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", не визнає вимоги кредитора повністю, обгрунтовуючи це наступним: вимоги кредитора ТОВ "Трейдінг Комершіал", який отримав борг, за договором відступлення права вимоги на загальну суму 750120,43 грн, на момент подачи останнім додаткової заяви з грошовими вимогами, був повністю погашений боржником у серпні 2026, право на стягнення сум 3% річних та інфляціних витрат за період з 01.09.2019 по 07.09.2022 належить виключно кредитору ТОВ "Олівіт", інфляційні втрати є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення основного грошового зобов`язання, в зв`язку з чим таке право є похідним та слідує лише за основним забов`язанням боржника, яке вже повністю погашене боржником, ТОВ "Трейдінг Комершіал" не надав документів про право вимоги, кредитор не звертався до боржника з повідомленням про оплату сум 3% річних та інфляційних витрат.
В судовому засіданні представник кредитора ТОВ "Трейдінг Комершіал" підтримує заяву з грошовими вимогами у повному обсязі та просить її задовольнити.
Присутні в судовому засіданні представники боржника заперечують проти заявлених грошових вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали поданої заяви ТОВ "Трейдінг Комершіал" з грошовими вимогами до боржника, вислухавши пояснення представників сторін, поданий боржником відзив на заяву кредитора, з`ясувавши в системному зв`язку матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 10.06.2026, яка набрала законної сили, було здійснено заміну кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (код ЄДРПОУ 30429969, по справі №922/3921/21(922/1371/22) про визнання банкрутом його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" в сумі кредиторських вимог, які затверджені ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 по справі №922/3921/21(922/1371/22) на загальну суму 750 120,43 грн, яка складається з: 689 483,65 грн - основного боргу, 55 819,84 грн - пені, 4816,94 грн - 3% річних.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Аналогічно врегульовано питання правонаступництва у справі про банкрутство у статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) відповідно до положень якої:
- у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі (частина перша цієї статті);
- усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив (частина друга цієї статті ).
Отже і процесуальне правонаступництво як за правилами статті 52 ГПК України, так і правонаступництво у справі про банкрутство за правилами статті 43 КУзПБ є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником за наявності підтверджених вимог первісного кредитора).
Суд зазначає, що особливістю відступлення права на підставі правочину (договору) є те, що такий правочин одночасно: 1) змінює суб`єктний склад зобов`язання на стороні кредитора; 2) як договір купівлі-продажу регулює відносини між його сторонами, при цьому обов`язком боржника (первісного кредитора) є передача новому кредитору прав в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України), (близька до вказаного висновку є Постанова Великої палати ВС у справі № 910/19199/21).
З вищенаведеного слідує, що боржник, ТК ТОВ "Харків-Москва", був забов`язаний сплатити грошові вимоги новому кредитору ТОВ "Трейдінг Комершіал" в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договором відступлення прав вимоги від 19.08.2022 від кредитора ТОВ "Олівіт" до нового кредитора ТОВ "Трейдінг Комершіал", відповідно до ухвали суду від 10.06.2026 та складеного реєстру вимог кредиторів.
Дійсно, відповідно до приписів ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено право кредитора нарахувати на суму основного грошового зобов`язання за весь час прострочення суму 3% річних та інфляційні втрати. Кредитором ТОВ "Трейдінг Комершіал" було нараховано боржнику ТК ТОВ "Харків -Москва" 62450,22 грн 3 % річних та 274 891,85 грн інфляційних втрат, всього на суму - 337 342,07 грн за період з 01.09.2019 по 07.09.2022. Проте, суд звертає увагу на те, що хоча новий кредитор має право нараховувати вказані вище суми боржнику відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, проте таке нарахуванння можливе лише за період після переходу до нового кредитора прав відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги від 19.08.2022 та підписання акту-приймання передачи, а саме: лише після 24.05.2023, а не навпаки - до укладення такого договору, враховуючи, те що новому кредитору ТОВ "Трейдінг Комершіал" було передано від кредитора ТОВ "Олівіт" права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав за вказаним вище договором відступлення прав вимоги. Натомість ТОВ "Трейдінг Комершіал" не був кредитором (його правовий статус не був сформований (визначений) офіційно) у 2019р., в зв`язку з чим його право за основним забов`язанням не було порушено, і як наслідок нарахування річних та сум індексу інфляції на суму основного боргу, є неправомірним.
Крім того, необхідно враховувати співвідношення застосування одноманітних матеріальних норм, які врегулювані ЦК України та матеріальних норм Кодексу України з процедур банкрутства, що визначені ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, які застосовуються до боржника у випадку його неплатоспроможності.
Так, ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Проте, застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Тобто, законодавець в абз.2 п.1.ст.2 КУзПБ приділяє увагу тому, що в разі, якщо положення рівного за Кодексом України з процедур банкрутства іншого закону (нормативно правового акту) України, протерічать положенням останього, застосовується саме норми "спеціального" Закону у справах про неплатоспроможність.
Дійсно, КУзПБ абсолютно чітко та однозначно регламентує стадійність розгляду справи про банкрутство, послідовне виконання та проходження яких дозволяє, зокрема, сформувати коло й обсяг вимог кредиторів, дотриматися балансу інтересів усіх учасників справи про банкрутство, сформувати склад конкурсних кредиторів та визначити обсяг їхніх вимог та в подальшому створити умови для повного або часткового задоволення вимог реєстрових кредиторів в межах конкурсних процедур банкрутства.
Вказане вище відповідає глосарію Закону про банкрутство, де визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Крім того, у ст.1 КУзПБ визначено поняття неплатоспроможності як неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Отже, набуття статусу кредитора у справі про банкрутство є наслідком перевірки судом заявлених вимог у межах справи про банкрутство та їх визнання повністю або частково, що відображається, за наявності, в індивідуальній ухвалі (за результатами розгляду вимог окремого кредитора до боржника у разі ухвалення такого рішення) та в ухвалі попереднього засідання, а також включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів, що в подальшому враховується у разі необхідності вирішенні питання заміни кредитора його правонаступником.
Таки норми не містить ЦК України.
Як було зазначено вище, на підставі ухвали суду від 10.06.2026 було здійснено заміну кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт" по справі №922/3921/21(922/1371/22) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Комершіал" в сумі кредиторських вимог, на загальну суму 750 120,43 грн, яка складається з: 689 483,65 грн - основного боргу, 55 819,84 грн - пені, 4816,94 грн - 3% річних.
Судом встановлено, що уповноваженою особою боржника (власником корпоративних прав) ТК ТОВ "Харків -Москва" відповідно до приписів п.7.ст.41 КУзПБ було задоволено вимоги всіх конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів ТК ТОВ "Харків -Москва", у тому числі повністю було погашено вимоги нового кредитора ТОВ "Трейдінг Комершіал", про що свідчать платіжні інструкції № 7 від 03.08.2026 та № 9 від 18.08.2026.
Згідно до ст.1 КУзПБ визначено, що погашені вимоги кредиторів це задоволені вимоги кредиторів, а також зобов`язання, припинені відповідно до цього Кодексу.
Отже, після 18.08.2026 грошові вимоги ТОВ "Трейдінг Комершіал" вважаються повністю погашеними (задоволеними) відповідно до приписів вказаних вище норм КУзПБ, і як наслідок, такий кредитор вже не міг подавати заяву від 07.10.2026р. з додатковими грошовими вимогами до боржника ТК ТОВ "Харків -Москва" в зв`язку з відсутністю у боржника перед таким кредитором будь-яких грошових зобов`язань.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Крім того, законодавство слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями його регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (пункт 7.33).
Отже, на думку суду, подання кредитором ТОВ "Трейдінг Комершіал" до суду в межах справи про банкрутство ТК ТОВ "Харків-Москва" заяви з грошовими вимогами після погашення повністю боржником грошових зобов`язань перед таким кредитором свідчить про наявність відповідного зловживання таким кредитором процесуальними правами з метою затягування судового процесу у справі про банкрутство та створення умов, які унеможливлять закриття справи про банкрутство ТК ТОВ "Харків-Москва". Крім того, такі дії кредитора суперечать завданню господарського судочинства в межах виконання мети Кодексу з процедур банкрутства, а саме: повне задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України віднесено до основних засад (принципів) господарського судочинства
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частина друга статті 42 ГПК України містить невичерпний перелік обов`язків учасників справи та передбачає, що вони зобов`язані виконувати також інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність необхідно розуміти як реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23, від 03 грудня 2025 року у справі № 902/388/18).
Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони правовідносин, зокрема процесуальних (див. постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц тощо).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
За змістом частини другої статті 43 ГПК України законодавець вважає зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. У цій же нормі наведений перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства, які суд залежно від конкретних обставин може визнати зловживанням процесуальними правами.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду зазначає, що тлумачення норм частини другої статті 43 ГПК України у сукупності із нормою частини першої статті 2 ГПК України дозволяє визначити зловживання процесуальними правами як процесуальні дії, які, хоча й відповідають визначеній законом процесуальній формі, але чиняться на шкоду справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, віднесених до юрисдикції господарського суду, а отже, всупереч меті ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Саме приписи статті 43 ГПК України,спрямовані на дієвий захист правосуддя від недобросовісного використання процесуальних механізмів, тож їх мета полягає не в обмеженні права на суд, а у забезпеченні того, щоб судова процедура використовувалася відповідно до її функціонального призначення - для вирішення реального юридичного спору та захисту порушених прав / інтересів осіб.
Тому у випадках, коли особа: свідомо ініціює фіктивний / штучний спір; використовує судовий процес для досягнення неправомірної мети; діє всупереч принципу добросовісності; фактично маніпулює механізмом судового захисту, реагування суду саме по собі не суперечить праву на доступ до правосуддя, як його тлумачать національні суди з урахуванням практики ЄСПЛ щодо застосування Конвенції.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає вимоги ТОВ "Трейдінг Комершіал" не обґрунтованими, в зв`язку з чим відхиляє їх в повному обсязі.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст. 1, 43, 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, 625 ЦК України', ст. 43, 86, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Грошові вимоги ТОВ "Трейдінг Комершіал" до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" в сумі 337 342,07 грн та 5324,80 грн судового збору відхилити в повному обсязі.
2. Ухвалу направити ТОВ "Трейдінг Комершіал", боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Ухвала підписана 10.11.2026.
СуддяМіньковський С.В.
Судове рішення № 141346100, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3921/21 (922/1371/22). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: