Єдиний державний реєстр судових рішень
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 листопада 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/408/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Беги В.М.
розглянув справу
за позовом Виконувача обов`язків керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області (48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Міцкевича, 10А ) в інтересах держави в особі:
позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8)
позивача 2 - Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області (48601, Тернопільська область, Чортківський район, м. Заліщики, вул. С.Бандери, 15 "Б")
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5-А, офіс 320)
до відповідача 2 - Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство" (48601, Тернопільська область, Чортківський район, м. Заліщики, вул. С.Бандери, 2)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
За участі від:
прокуратури Пагут О.С.
позивача 1 Мартинович С.Б.
позивача 2 не з`явився
відповідача 1 Годованець Л.Б.
відповідача 2 - не з`явився
Зміст позовних вимог.
25.06.2026 Виконувач обов`язків керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби, Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 11.06.2024, № 2 від 08.07.2024, № 3 від 01.08.2024 до договору №2 від 12.02.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладених між відповідачами та стягнення 53657,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказані додаткові угоди укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. У зв`язку з цим також існують підстави для стягнення в судовому порядку сплачених згідно них коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які складають різницю між сумою, що фактично відповідачем 2 перераховано відповідачу 1 та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору.
Позиція позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби.
Західним офісом Держаудитслужби подано до матеріалів справи пояснення від 23.07.2026, від 05.10.2026. Відповідно до їх змісту:
- в акті №131905-22/26 від 19.12.2025 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» за період з 01.01.2021 до 30.09.2025 зазначено, що додаткові угоді від 08.07.2024 №2 та від 01.08.2024 №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 12.02.2024 №2, щодо збільшення ціни за одиницю товару, укладено з порушенням норм п.п. 2 п. 19 Особливостей №1178, п. 15.6, п. 15.6.2 договору №2, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України (в період дії), в частині відсутності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку з моменту укладення договору та до моменту необхідності внесення відповідних змін, та недотримання пропорційності збільшення ціни такого товару (понад відсоток коливання ціни товару на ринку), внаслідок чого підприємство недоотримано активів (електричної енергії) та як наслідок зайво сплачено коштів протягом липня-грудня 2024 року на суму 30161,62 грн, чим завдано збитків на вказану суму;
- порушень при укладенні додаткової угоди №1 від 11.06.2024 в акті ревізії не зазначено;
- розрахунок зайво сплачених коштів на суму 30161,62 грн міститься в додатку 39 до акта ревізії та додається;
- іншого розрахунку, а саме заявленої прокурором у даній справі суми 53657,13 грн, не проводилось;
- враховуючи відсутність правових підстав та наданих повноважень, Західним офісом не приймались будь-які рішення про зміну, уточнення, скасування або підтвердження висновків акта ревізії щодо додаткових угод №1, №2, №3 після набрання чинності Законом України №4888-ІХ;
- враховуючи сталу судову практику з подібних правовідносин, Західний офіс Держаудитслужби підтримує позовні вимоги прокуратури про визнання недійсними додаткових угод та стягнення неправомірно отриманих коштів та просить їх задоволити у повному обсязі.
Позиція позивача 2 - Заліщицької міської ради.
Від Заліщицької міської ради заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.
Позиція відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ".
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" у заявах по суті справи просило відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування цьому ним зазначено:
- в акті ревізії, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області №131905-22/26 від 19.12.2025 не встановлено порушень при укладанні додаткової угоди № 1 від 11.06.2026;
- ревізори окремо оцінили додаткові угоди №2 та №3 і визначили суму можливих втрат у розмірі 30161,62 грн за червень-грудень 2024 року;
- прокурор вправі надати самостійну правову кваліфікацію обставинам, але це не звільняє його від обов`язку довести нову фактичну підставу та новий розмір вимоги. Вихід за межі висновку контролюючого органу на 23495,51 грн потребував окремого доказу, який був би більш переконливим, ніж акт ревізії. Такого доказу до позову не додано.
- звертаючись із даним позовом в частині визнання додаткової угоди №1 недійсною, позивач підміняє повноваження та функції Державної аудиторської служби України та здійснює суб`єктивне трактування щодо виявлених порушень;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пункт 19 Особливостей містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків наведених, зокрема у п.п. 2 п. 19, п.п.7 п. 19;
- зміна ціни відбувалася за п.п. 7 п. 19 Особливостей №1178;
- у частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 11.06.2024 та стягнення 23495,51 грн, які не охоплювалися встановленим контролюючим органом порушенням позов підлягає залишенню без розгляду через недоведеність підстав представництва прокурором або відмові у задоволенні цих вимог;
- у додаткових угодах №1-3 тарифи на передачу і розподіл не змінювалися. Змінювалася лише ціна електричної енергії як товарної складової. Тому для перевірки пропорційності за п. 15.6.2 договору необхідно порівнювати відсоток зміни саме цієї складової з відсотком зміни середньозваженої ціни на РДН. Порівняння прокурором зміни повної роздрібної ціни з коливанням лише товарної складової математично викривляє результат;
- експертні висновки торгово - промислових палат містять належну інформацію на підтвердження зміни ціни;
- до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України №922-VIII у редакції Закону №4888-IX з урахуванням пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4888-IX;
- фіксація у додаткових угодах зміни вартості товару та поширення її дії до дати їх укладення є обґрунтованою, відповідає принципу свободи договору та загальним засадам цивільного обороту;
- у цій справі зміна ціни не була односторонньо нав`язана постачальником. Кожна зміна оформлена письмовою двосторонньою додатковою угодою. Споживач був обізнаний про нову ціну, мав передбачене пунктом 15.6.2 договору право відмовитися від необґрунтованого підвищення, підписав угоди через уповноваженого керівника, прийняв поставку, підписав акти та здійснив оплату;
- комерційна пропозиція окремо передбачала 20-денне письмове повідомлення для зміни регульованих складових ціни. Оспорюваними угодами регульовані тарифи не змінювалися. Тому посилання прокурора на цю умову договору як на строк для будь-якого ринкового коригування є неправильним;
- діючі норми законодавства не забороняють сторонам укладати додаткові угоди раніше 20-денного строку у випадку погодження сторонами умов таких додаткових угод. Закон не визначає погоджені додаткові угоди нікчемними з цієї причини. Для визнання правочину недійсним за статтями 203 і 215 ЦК України необхідно встановити, яка саме вимога до змісту або волевиявлення була порушена в момент його укладення і чому наслідком має бути саме недійсність. Позов такого причинного зв`язку не містить;
- стаття 652 ЦК - це загальна норма, яка застосовується тільки тоді, коли сторони не передбачили механізм зміни ціни в самому договорі. Якщо ж сторони, скориставшись принципом свободи договору (статті 6, 627 ЦК), такий механізм погодили зміна відбувається на виконання умов договору, а не через інститут істотної зміни обставин. Прокурор ж у позові цитує лише висновок про необхідність застосування статті 652 ЦК України і свідомо опускає умову, за якої така стаття підлягає застосуванню;
- позовна заява та додатки до неї не містять розрахунку із посиланням на додані докази, скільки коштів було сплачено за кожною оскаржуваною додатковою угодою;
- прокурор не довів саме тієї бездіяльності компетентного органу, яка є конституційною передумовою замісного представництва. За відсутності підстав для представництва позов у відповідній частині підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а за відсутності підстав для такого процесуального рішення відмові у задоволенні через недоведеність.
Позиція відповідача 2 - Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство".
Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 01.07.2026 про відкриття провадження у справі не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Згідно ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі №921/408/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2026, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позов від 16.07.2026 (вх. №5629) з додатками.
У відзиві відповідачем також поставлено питання позивачам та відповідачу 2 в порядку ч.1 ст. 90 ГПК України.
16.07.2026 від відповідача надійшла заява від 16.07.2026 (вх. №5607) з додатками.
16.07.2026 від відповідача надійшла заява від 16.07.2026 (вх. №5630) з додатками.
22.07.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив від 21.07.2026 (вх. №5766) з додатками.
22.07.2026 від прокуратури надійшли заперечення №53/2-2737вих-26 від 21.07.2026 (вх. №5767) з додатками.
28.07.2026 від позивача надійшли пояснення від 23.07.2026 (вх. №5957) з додатками.
Ухвалою суду від 28.07.2026: прийнято до розгляду: відзив відповідача №1 б/н від 16.07.2026 (вх. №5629 від 16.07.2026) з додатками; відповідь прокурора на відзив відповідача №1 б/н від 21.07.2026 (вх. №5766 від 22.07.2026); пояснення позивача №1 б/н від 23.07.2026 (вх. №5957 від 28.07.2026); відмовлено в задоволенні клопотання представниці відповідача №1 б/н від 16.07.2026 (вх. №5630 від 16.07.2026) про зупинення провадження у справі; продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/408/26; відкладено підготовче засідання та розгляд клопотання відповідача №1 б/н від 16.07.2026 (вх. №5629-1 від 16.07.2026) про залишення позову без розгляду на 29.09.2026.
04.08.2026 від відповідача надійшли заперечення від 04.08.2026 (вх. №6175) з додатками.
19.08.2026 від відповідача 2 надійшла заява від 19.08.2026 (вх. №6583) з додатками.
20.08.2026 від позивача 2 надійшла заява від 19.08.2026 (вх. №6585) з додатками.
20.08.2026 від позивача 2 надійшло клопотання від 20.08.2026 (вх. №6592) з додатками.
09.09.2026 від відповідача надійшло клопотання від 09.09.2026 (вх. №7107) з додатками.
09.09.2026 від відповідача надійшло клопотання від 09.09.2026 (вх. №7109) з додатками.
09.09.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення від 09.09.2026 (вх. №7119) з додатками.
29.09.2026 від прокуратури надійшли заперечення №53/2-3764вих-26 від 29.09.2026 (вх. №7808) з додатками.
Ухвалою суду від 29.09.2026: прийнято до розгляду: заперечення відповідача №1 на відповідь на відзив б/н від 04.08.2026 (вх. №6175 від 04.08.2026) з додатками; відповіді на питання від відповідача 2 б/н від 19.08.2026 (вх. №6583 від 19.08.2026) та відповіді на питання від позивача 2 б/н від 19.08.2026 (вх. №6585 від 20.08.2026); клопотання позивача 2 б/н від 20.08.2026 (вх. №6592 від 20.08.2026) з додатками; залишено без розгляду письмові пояснення відповідача 1 б/н від 09.09.2026 (вх. №7119 від 09.09.2026); продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; задоволено клопотання відповідача 1 б/н від 09.09.2026 (вх. №7109 від 09.09.2026) та відкладено підготовче засідання на 08.10.2026.
29.09.2026 судом також постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяв б/н від 16.07.2026 (вх. №5629-1 від 17.07.2026), б/н від 09.09.2026 (вх. №7107 від 09.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" про залишення позову без розгляду.
02.10.2026 від відповідача надійшло клопотання від 02.10.2026 (вх. №7950) з додатками.
05.10.2026 від позивача 1 надійшло клопотання №21.07.2026 від 05.10.2026 (вх. №8003) з додатками.
06.10.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення від 06.10.2026 (вх. №8037) з додатками.
Надалі, 08.10.2026 судом постановлено ухвалу, якою: задоволено клопотання відповідача 1 б/н від 02.10.2026 (вх. №7950 від 02.10.2026) та прийняти до розгляду: клопотання позивача 1 за № 21.07.2026 від 05.10.2026 (вх. №8003 від 05.10.2026); додаткові пояснення відповідача 1 б/н від 06.10.2026 (вх. №8037 від 06.10.2026); закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 05.11.2026.
Прокурором та представником позивача 1 в судовому засіданні 05.11.2026 підтримано позов.
Представником відповідача в судовому засіданні 05.11.2026 заперечено проти позову.
Представники позивача 2 та відповідача 2 не приймали участі в судовому засіданні 05.11.2026, про дату, час та місце його проведення сторони повідомлені належним чином.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.
05.11.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Обставини справи, наведені сторонами та прокурором.
За результатами проведеної процедури закупівлі електричної енергії для потреб Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство", результати якої оприлюднено в електронній системі публічних закупівель "Прозорро" за номером UA-2024-01-31-011072-а, 12.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством "Заліщицьке міське комунальне підприємство" (надалі - споживач) укладено договір №2 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1. п. 1.2 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ).
За цим договором постачальник постачає електричну енергію споживачу ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (далі - товар) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору термін поставки (передачі) товару до 31.12.2024 включно.
Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість цього договору становить 469265 грн у тому числі ПДВ 78210,83 грн.
У п. 5.2 договору зазначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 7,39 грн з ПДВ, у тому числі:
- ціна електричної енергії, що становить 3,50371333 грн без ПДВ;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ;
- тариф на послуги з розподілу електричної енергії 2,12605 грн без ПДВ;
- податку на додану вартість (ПДВ) 1,23166667 грн.
Ціна за 1 кВт/год включає вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, які оплачуються споживачем оператору системи розподілу через постачальника.
У п. 5.3 договору зазначено, що ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 5.5 договору ціна товару, зазначена у цьому договорі або додатку до нього, може бути змінена лише за згодою сторін після попереднього письмового звернення споживача або постачальника, до якого повинні додаватися всі розрахунки та інші обгрунтовуючі матеріали щодо зміни ціни товару.
Відповідно до п. 5.6 договору у разі зміни регульованих складових ціни, зміна ціни здійснюється на підставі письмового повідомлення, направленого постачальником за 20 днів до її застосування.
Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін письмово (п. 5.15 договору).
Згідно з п. 14.1 договору зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (п. 14.2 договору).
У п. 14.3 договору зазначено, що пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (п. 14.4 договору).
Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами (п. 14.5 договору).
Даний договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31.12.2024 включно (п. 15.1 договору).
Відповідно до п. 15.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
п.п.15.6.2. погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку повинна бути обґрунтована і документально підтверджена належним чином оформленою довідкою/інформацією виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної на ринку. Документ (або документи) що підтверджує збільшення ціни товару повинні містити дані щодо середньозваженої ціни електроенергії (діапазону цін тощо) на ринку «на добу на перед» (далі РДН) на день укладення цього договору (або календарний місяць, в якому договір було укладено) або останніх змін до нього в частині зміни ціни за одиницю товару та середньозважену ціну електроенергії на ринку РДН на більш пізню дату (або місяць), в якому відбулося коливання ціни електроенергії на ринку в сторону збільшення та відсоток такого коливання. Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», сторони, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії, можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) у вигляді роздруківок з сайту, довідок складених постачальником з аналізом інформації з даного сайту, тощо. Споживач залишає за собою право відмовити у підвищенні ціни на електричну енергію у разі обґрунтованого та безпідставного його ініціювання з боку постачальника;
п.п. 15.6.7 зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з розподілу/передачі електричної енергії або встановлення нового нормативу. Нову змінену ціну сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з розподілу/передачі електричної енергії, згідно з рішенням/постановою НКРЕКП.
У п. 16.1 договору зазначено, що невід`ємною частиною цього договору є: додаток 1 заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; додаток 2 очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії; додаток 3 перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії; додаток 4 комерційна пропозиція.
Згідно з додатком №1 до договору «Заява приєднання» початком постачання електроенергії є 13.02.2024.
Відповідно до додатку №2 до договору - «Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії» сторонами обумовлено, що договірний обсяг закупівлі електричної енергії на 2024 рік становить 63,5 тис. кВт/год.
У додатку №3 до договору наведено перелік об`єктів споживача, їх адрес, ЕІС - кодів точки комерційного обліку, до яких здійснюється електропостачання, а також найменування оператора системи.
У додатку №4 до договору Комерційна пропозиція зазначено наступне:
- ціна (тариф) електричної енергії: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 7,39 грн з ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії, що становить 3,50371333 грн без ПДВ; тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ; тариф на послуги з розподілу електричної енергії 2,12605 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 1,23166667 грн.
У разі зміни регульованих складових ціни, зміна ціни здійснюється на підставі письмового повідомлення, направленого постачальником за 20 днів до її застосування.
Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку повинна бути обґрунтована і документально підтверджена належним чином оформленою довідкою/інформацією (або в іншій документальній формі) виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною Торгово-промисловою палатою України або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку. Документ (або документи) що підтверджує збільшення ціни товару повинні містити дані щодо середньозваженої ціни електроенергії (діапазону цін тощо) на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) на день у кладення цього договору (або календарний місяць, в якому договір було укладено) або останніх змін до нього в частині зміни ціни за одиницю товару та середньозважену ціну електроенергії на ринку РДН на більш пізню дату (або місяць) в якому відбулося коливання ціни електроенергії на ринку в сторону збільшення та відсоток такого коливання. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», і урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони для документального потвердження факту коливання ціни електричної енергії можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» ((https://www.oree.com.ua) у вигляді роздруківок з сайту, довідок складених постачальником і аналізом інформації з даною сайту, тощо.
Споживач залишає за собою право відмовити у підвищенні ціни на електричну енергію у разі необгрунтованого та безпідставного його ініціювання з боку постачальника;
- спосіб оплати: оплата здійснюється за фактичну відпущену протягом розрахункового періоду електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку і наданих постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць;
- термін надання рахунку та строк його оплати: рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником та отримується споживачем не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки (акти) підлягають оплаті споживачем протягом 10 робочих днів з дати отримання.
Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий споживачем сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений споживачу на сьомий робочий день і споживач з рахунком ознайомлений;
- термін дії комерційної пропозиції: комерційна пропозиція діє до 31.12.2024.
Надалі, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, що стосуються зміни ціни за одиницю товару, а саме:
- додаткову угоду №1 від 11.06.2024, якою збільшено ціну за одиницю товару до 8,61643982 грн за 1 кВт/год з ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 56652,585 кВт/год, обумовивши її дію з 01.05.2024.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №1 від 11.06.2024 постачальником надано експертний висновок №Ц-464/3 від 03.06.2024 Київської торгово-промислової палати, в якому зазначено про зростання на 29,17 % середньозваженої ціни РДН (ОЕС) за травень 2024 року (4221,92 грн/МВт*год без ПДВ) до середньозваженої ціни РДН (ОЕС) за лютий 2024 року (3268,58 грн/МВт*год без ПДВ).
Зростання ціни відбулось на 16,60 %;
- додаткову угоду №2 від 08.07.2024, якою збільшено ціну за одиницю товару до 9,96 грн за 1 кВт/год з ПДВ та зменшено договірний обсяг закупівлі до 51553,18 кВт/год, обумовивши її дію з 01.06.2024.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №2 від 08.07.2024 постачальником надано експертний висновок №О 295/01 від 01.07.2024 Черкаської торгово-промислової палати, в якій зазначено про зростання на 27,98 % середньозваженої ціни РДН, ОЕС за червень 2024 року (5403,38 грн/МВт*год без ПДВ) до середньозваженої ціни РДН, ОЕС за травень 2024 року (4221,92 грн/МВт*год без ПДВ).
Зростання ціни відбулось на 34,78 %.
- додаткову угоду №3 від 01.08.2024, якою збільшено ціну за одиницю товару до 10,62 грн за 1 кВт/год з ПДВ та зменшено договірний обсяг закупівлі до 49642,90 кВт/год, обумовивши її дію з 01.07.2024.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №3 від 01.08.2024 постачальником надано експертний висновок №Ц-671 від 01.08.2024 Київської торгово-промислової палати, в якому зазначено про зростання на 10,43 % середньозваженої ціни РДН (ОЕС) за липень 2024 року (5967,11 грн/МВт*год без ПДВ) до середньозваженої ціни РДН (ОЕС) за червень 2024 року (5403,38 грн/МВт*год без ПДВ).
Зростання ціни відбулось на 43,71 %.
Разом з тим, між сторонами укладено додаткову угоду №4 від 29.11.2024, якою сторонами викладено в новій редакції: п. 2.3 «Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії зазначені у додатку №2 та становлять 34576,986 кВт/год»; п. 5.1 договору «Загальна вартість цього договору становить 309265 грн у тому числі ПДВ 51544,17 грн».
Також між сторонами укладено додаткову угоду №5 від 26.12.2024, якою сторонами викладено в новій редакції: п. 2.3 «Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії зазначені у додатку №2 та становлять 34551 кВт/год»; п. 5.1 договору «Загальна вартість цього договору становить 308989,02 грн у тому числі ПДВ 51498,17 грн».
На виконання умов договору та укладених до нього додаткових угод, між сторонами підписано наступні акти прийняття передачі товарної продукції (електричної енергії) за лютий - грудень 2024 року:
- №2 від 13.03.2024 за лютий в обсязі 4500 кВт/год на загальну суму з ПДВ 33255 грн по ціні 7,39 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1622 від 13.03.2024 на суму 33255 грн;
- №2975 від 31.03.2024 за березень в обсязі 17206 кВт/год на загальну суму з ПДВ 127 152,34 грн по ціні 7,39 грн за 1 кВт/год та акт коригування № 35 від 30.04.2024 до акта №2975 від 31.03.2024 в обсязі 6714 кВт/год на загальну суму з ПДВ 49616,46 грн по ціні 7,39 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1709 від 09.05.2024 на суму 49616,46 грн;
- №3900 за квітень в обсязі 4179 кВт/год на загальну суму з ПДВ 30882,81 грн по ціні 7,39 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1708 від 09.05.2024 на суму 30882,81 грн;
- №5262 від 05.06.2024 за травень в обсязі 3457 кВт/год на загальну суму з ПДВ 29787,03 грн по ціні 8,616439820 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1750 від 13.06.2024 на суму 29787,03 грн;
- №6325 від 10.07.2024 за червень в обсязі 1965 кВт/год на загальну суму з ПДВ 19571,40 грн по ціні 9,96 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1790 від 10.07.2024 на суму 19571,40 грн;
- №6393 від 07.08.2024 за липень в обсязі 1886 кВт/год на загальну суму з ПДВ 20029,32 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1811 від 09.08.2024 на суму 20029,32 грн;
- №7819 від 16.09.2024 за серпень в обсязі 1740 кВт/год на загальну суму з ПДВ 18478,80 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1895 від 16.09.2024 на суму 18478,80 грн;
- №8830 від 07.10.2024 за вересень в обсязі 1288 кВт/год на загальну суму з ПДВ 13678,56 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1945 від 14.10.2024 на суму 13678,56 грн;
- №10352 від 05.11.2024 за жовтень в обсязі 2854 кВт/год на загальну суму з ПДВ 30309,48 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №1989 від 11.11.2024 на суму 30309,48 грн;
- №10969 від 05.12.2024 за листопад в обсязі 3368 кВт/год на загальну суму з ПДВ 35768,16 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №2033 від 10.12.2024 на суму 35768,16 грн;
- №11536 від 24.12.2024 за грудень в обсязі 2600 кВт/год на загальну суму з ПДВ 27612,00 грн по ціні 10,62 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжною інструкцією №2062 від 24.12.2024 на суму 27612 грн.
Зміст вказаних платіжних доручень на оплату актів приймання передачі спожитої електроенергії вказує на те, банком платника виступала Держказначейська служба України, м. Київ. Тобто, оплата за спожиту електроенергію здійснювалась з використанням казначейського рахунка.
З урахуванням наведених додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився.
Отже, відповідач 1 передав відповідачу 2 меншу кількість товару, а відповідачем 2 внаслідок такого укладення додаткових угод надміру сплачено за спожиту у період травня грудня 2024 року електроенергію 53657,13 грн.
Прокурором до позову додано акт №131905-22/26 від 19.12.2025 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство" в період з 01.01.2021 до 30.09.2025, проведеної Західним офісом Держаудитслужби.
Відповідно до його змісту додаткові угоді №2 від 08.07.2024, №3 від 01.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу №2 від 12.02.2024 укладено з порушенням норм п.п. 2 п. 19 Особливостей №1178, п. 15.6, п. 15.6.2 договору №2, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України (в період дії), в частині відсутності документального підтвердження коливання ціни товару на ринку з моменту укладення договору та до моменту необхідності внесення відповідних змін, та недотримання пропорційності збільшення ціни такого товару (понад відсоток коливання ціни товару на ринку), внаслідок чого підприємство недоотримано активів (електричної енергії) та як наслідок зайво сплачено коштів протягом липня-грудня 2024 на суму 30161,62 грн, чим завдано збитків на вказану суму.
На думку прокурора, додаткові угоди №№1,2,3 до договору укладено всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому вони підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти за спожиту у період травня - грудня 2024 року електроенергію підлягають стягненню в судовому порядку. Наведені вище обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод та стягнення в судовому порядку сплачених згідно них коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які складають різницю між сумою, що фактично відповідачем 2 перераховано відповідачу 1 за період споживання електроенергії травень - грудень 2024 року та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби та Заліщицької міської ради.
Під час підготовчого провадження у даній справі, Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГУМ 16.07.2026, 09.09.2026 подано заяви б/н від 16.07.2026 (вх. №5629-1), б/н від 09.09.2026 (вх. №7107) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 29.09.2026 відмовлено у задоволенні заяв б/н від 16.07.2026 (вх. №5629-1 від 17.07.2026), б/н від 09.09.2026 (вх. №7107 від 09.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, з наведених у ній підстав.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Договір про постачання електричної енергії укладений між сторонами у справі за результатами проведення процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", і на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість цього договору становить 469265 грн у тому числі ПДВ 78210,83 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
У ч.1 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми, в якому зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України Про публічні закупівлі вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
У постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду наведено правові висновки, відповідно до яких:
- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;
- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;
- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Судом у даній справі враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 про відсутність підстав для відступу від вищенаведених висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Також, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. У вищезазначеній постанові також вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма щодо збільшення ціни застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
У п. 19 Особливостей зазначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (п.п. 2 п. 19);
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.п.7 п. 19).
Верховний Суд сформував підхід, відповідно до якого зазначена постанова є підзаконним нормативним актом, яка не змінює вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, а воєнний стан сам по собі не є підставою для перевищення встановленого цим Законом 10 відсоткового обмеження.
Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 918/1230/25, від 30.07.2026 у справі № 914/2882/25, від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25, від 09.06.2026 у справі № 918/918/25.
Відповідно до п. 15.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
п.п.15.6.2. погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення постачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому така пропозиція в кожному окремому випадку повинна бути обґрунтована і документально підтверджена належним чином оформленою довідкою/інформацією виданої Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної на ринку. Документ (або документи) що підтверджує збільшення ціни товару повинні містити дані щодо середньозваженої ціни електроенергії (діапазону цін тощо) на ринку «на добу на перед» (далі РДН) на день укладення цього договору (або календарний місяць, в якому договір було укладено) або останніх змін до нього в частині зміни ціни за одиницю товару та середньозважену ціну електроенергії на ринку РДН на більш пізню дату (або місяць), в якому відбулося коливання ціни електроенергії на ринку в сторону збільшення та відсоток такого коливання. Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», сторони, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії, можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) у вигляді роздруківок з сайту, довідок складених постачальником з аналізом інформації з даного сайту, тощо. Споживач залишає за собою право відмовити у підвищенні ціни на електричну енергію у разі обґрунтованого та безпідставного його ініціювання з боку постачальника;
п.п. 15.6.7 зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішенням НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з розподілу/передачі електричної енергії або встановлення нового нормативу. Нову змінену ціну сторони застосовують з дня введення в дію тарифу на послуги з розподілу/передачі електричної енергії, згідно з рішенням/постановою НКРЕКП.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 врахувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).
Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24).
Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку варто виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у гл.5 розд.І ГПК.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім, суди у порядку ст.86 ГПК України мають їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22).
Необхідність укладення оспорюваних у справі №921/408/26 додаткових угод ТОВ "ЕНЕРГУМ" обґрунтовувало коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження чого (коливання) надало: експертні висновки №Ц-464/3 від 03.06.2024, №Ц-671 від 01.08.2024 Київської торгово-промислової палати, №О 295/01 від 01.07.2024 Черкаської торгово-промислової палати.
На підставі поданих прокурором доказів судом встановлено факт збільшення сторонами ціни договору, шляхом укладення додаткових угод №№ 1, 2, 3 відповідно на 16,60%, 34,78%, 43,71%, що слугує самостійною та достатньою підставою для визнання таких додаткових угод недійсними в судовому порядку.
Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 зазначено, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК України)».
Оскільки додаткові угоди містять посилання на їх укладення на підставі п.п. 2 п. 19 Особливостей, суд відхиляє доводи відповідача про те, що зміна ціни відбулась на підставі п.п. 7 п. 19 Особливостей.
Щодо доводів відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX від 27.05.2026, суд у даній справі зазначає, що 27.05.2026 Верховна Рада України прийняла Закон № 4888-IX «Про публічні закупівлі», яким внесено зміни до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII та викладено його в наступній редакції:
«Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).».
Відповідно до пунктів 1-2 Розділу ХІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4888-IX «Про публічні закупівлі» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев`ять місяців з дня набрання ним чинності, крім:
- пункту 18 частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 16 і статті 18, які вводяться в дію з дня набрання чинності законом про внесення змін до цього Закону щодо врегулювання питань, пов`язаних з укладенням зарезервованих контрактів;
- пункту 7, підпунктів 9, 11 та абзаців першого, четвертого - одинадцятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом;
- підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев`ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання чинності цим Законом.
Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються в порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. До набрання чинності методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою Кабінетом Міністрів України, замовник визначає очікувану вартість предмета закупівлі самостійно з урахуванням вимог статей 4 і 5 цього Закону.
Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Поряд з цим, пунктом 7 Розділу ХІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4888-IX «Про публічні закупівлі» передбачено, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.
Аналіз наведених нормативних актів у сукупності дає змогу констатувати, що законодавцем уточнено норму закону (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), яку, в редакції до внесення змін Законом № 4888-IX, судові органи та інші юридичні особи трактували із суперечливими висновками щодо її застосування під час укладання додаткових угод до договорів про закупівлю щодо збільшення розміру ціни.
Так, пункт 7 Розділу ХІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4888-IX «Про публічні закупівлі» чітко та недвозначно визначає правовідносини, на які він розповсюджує свою дію та момент часу, з якого ця дія має застосовуватись до визначених правовідносин.
Введення в дію Закону України № 4888-IX «Про публічні закупівлі» відбудеться 24.03.2027.
Тобто, після введення в дію Закону України № 4888-ІХ «Про публічні закупівлі» щодо внесення змін до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», при необхідності укладання додаткової угоди до договору про закупівлю, укладеного до введення в дію Закону України № 4888-ІХ щодо таких змін, сторони мають керуватись нормою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» із врахуванням внесених змін.
Проте, до правовідносин щодо укладання додаткових угод про збільшення ціни, укладених до введення в дію Закону України № 4888-ІХ в частині внесення змін до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», застосовується редакція статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на момент укладання таких спірних додаткових угод.
Отже, у даному випадку, суд застосовує до правовідносин статтю 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла станом на момент укладання спірних додаткових угод.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №№ 1,2,3 укладено всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання таких додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Судом встановлено, що при проведенні закупівлі електричної енергії внаслідок оплати вартості електричної енергії за ціною, що була збільшена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" за травень грудень 2024 року, відповідачем 2 зайво сплачено відповідачу 1 кошти на суму 53657,13 грн, розрахунок якої прокурором наведено у позові.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами у справі щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання відповідачем 2 своїх зобов`язань фінансового характеру за додатковими угодами відповідачем 1 безпідставно отримано грошові кошти у розмірі 53657,13 грн, а тому відповідно до вимог ст. ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України з відповідача 1 на користь позивача 2 піддягає стягненню 53657,13 грн безпідставно одержаних коштів, а позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем 1 у відзиві заперечення не спростовують зазначених прокурором в позові доводів, за встановлених вище судом фактів та обставин.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів наведених вище висновків суду не спростовують.
Тому, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. 123, ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів порівну.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
1. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 11.06.2024 до договору №2 від 12.02.2024 про постачання електричної енергії, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним підприємством «Заліщицьке міське комунальне підприємство» (код ЄДРПОУ 39864333).
2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 08.07.2024 до договору №2 від 12.02.2024 про постачання електричної енергії, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним підприємством «Заліщицьке міське комунальне підприємство» (код ЄДРПОУ 39864333).
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 01.08.2024 до договору №2 від 12.02.2024 про постачання електричної енергії, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним підприємством «Заліщицьке міське комунальне підприємство» (код ЄДРПОУ 39864333).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5-А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) на користь місцевого бюджету в особі Заліщицької міської ради (р/р UA108999980314000544000019759, ЄДРПОУ 37977599 ГУК у Тернопільській області / тмг м. Заліщики /, ККД 24060300 Інші надходження) грошові кошти в сумі 53657 (п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн 13 (тринадцять) коп.
Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5-А, офіс 320, ідентифікаційний код 39568531) 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 (вісімдесят) коп. витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).
Видати наказ.
6. Стягнути з Комунального підприємства "Заліщицьке міське комунальне підприємство" (48601, Тернопільська область, Чортківський район, м. Заліщики, вул. С.Бандери, 2, ідентифікаційний код 39864333) 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 (вісімдесят) коп. витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 10 листопада 2026 року.
Суддя І.П. Шумський
Судове рішення № 141346024, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/408/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: