Рішення № 141345843, 10.11.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 Справа № 917/1689/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Отюгова О. І., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №917/1689/26 (вх. №14745 від 02.11.2026 року)

за позовною заявою фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича, АДРЕСА_1

до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода", вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712

про стягнення 1 422 004,84 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1689/26 за позовом фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича до відповідача Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" про стягнення заборгованості за договором оренди №27/08/М сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.08.2024 р. у розмірі 1 422 004,84 грн, з яких: 1 146 000,00 грн - основна заборгованість, 209 665,36 грн - інфляційні втрати, 66 339,48 грн - 3% річних (вх. № 1751/26).

Розгляд справи №917/1689/26 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 29.10.2026 р. позов задоволено. Стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" на користь Фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича 900 000,00 грн - основної заборгованості, 204 196,17 грн - інфляційних втрат, 64 580,58 грн - 3 % річних та 7012,66 грн витрат по сплаті судового збору. Повернуто Фізичній особі-підприємцю Мотріченку Руслану Івановичу Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 7012,66грн ( сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 58 від 25.08.2026 р. на суму 16 693,70 грн.).

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивачем зазначено, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 162 ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи становить 17 064,06 грн судового збору та 20 000,00 грн витрат понесених на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

02.11.2026 року до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №917/1689/26 (вх. №14745).

Ухвалою від 03.11.2026 року суд прийняв вищезазначену заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №917/1689/26 (вх. №14745 від 02.11.2026 року) до розгляду та запропонував відповідачу подати письмові заперечення на вказану заяву (протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали).

При вирішенні заяви фФО-П Мотріченка Р. І. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №917/1689/26 (вх. №14745 від 02.11.2026 року) суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії: ордеру на надання правничої допомоги серія АН №2058457 від 26.08.2026 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №6011 від 24.02.2021 року, договору про надання правничої допомоги та представництва від 24.08.2026 року, додаткової угоди 29.08.2026 року до договору № б/н від 24.08.2026 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2026 р., платіжної інструкції №23 від 25.08.2026 р. на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору № б/н про надання правничої допомоги та представництва від 24.08.2026 року (далі - договір), укладених між ФО-П Мотріченком Р. І. (далі - клієнт) та адвокатом Савченко Тетяною Іванівною (далі - адвокат), сторони узгодили, що предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних їх прав та законних інтересів у господарських, цивільних, адміністративних та кримінальних справах (п. 1 договору).

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки вирішення спірних правовідносин, ступень важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого гонорару. (п. 4.1 договору).

29.08.2026 р. між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду до договору № б/н від 24 серпня 2026 р. (далі - додаткова угода), якою узгоджено, що зокрема, за надання юридичних послуг згідно до договору № б/н від 24 серпня 2026 р., а саме підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Полтавської області до відповідача ВСК "Злагода" про стягнення заборгованості за договором оренди №27/08/М сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.08.2024 року, погодили розмір гонорару в сумі 20 000 грн (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 29.10.2026 р. (далі - акт) виконавець надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору № б/н про надання правової (правничої) допомоги та представництва від 24 серпня 2026 року, а саме, підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду Полтавської області до відповідача ВСК "Злагода" про стягнення заборгованості за договором оренди №27/08/М сільськогосподарської техніки з екіпажем від 27.08.2024 року, а замовник прийняв надані послуги (п. 1 акту).

Вартість послуг, вказаних в п. 1 цього акту становить 20 000 грн. Всього до сплати 20 000 гривень (п. 2 акту).

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має (п. 3 акту).

Отже, суд прийшов до висновку, що сторони договору № б/н про надання правничої допомоги та представництва від 24.08.2026 року (з урахуванням додаткової угоди) узгодили фіксовану форму гонорару.

Суд зазначає, що адвокатами Савчекно Т. І. здійснювався належний юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

В підтвердження оплати професійної правничої допомоги позивач надав копію платіжної інструкції №23 від 25.08.2026 р. на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 20 000,00 грн.

Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, зважаючи на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 240, 244 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №917/1689/26 (вх. №14745 від 02.11.2026 року) задовольнити.

2. Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (вул. Центральна, 6А, с. Пальчиківка, Полтавський район, Полтавська область, 38712 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03769706) на користь фізичної особи-підприємця Мотріченка Руслана Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення складено та підписано 10.11.2026 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко