Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2026 року Справа № 915/1750/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+», вул. Клубна, буд. 134, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 40914476
до відповідача: ТОВ ИП «Тротуарная плитка», вул. Карасай Батира, буд. 13, м. Талгар, Алматинська обл., Казахстан
про: стягнення грошових коштів.
ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+» звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою б/н від 27.10.2026 (вх. № 16721/26 від 03.11.2026), в якій просить суд стягнути з ТОВ ИП «Тротуарная плитка» БИН 990120300946 Казахстан, Алматннская область, г. Талгар, вул. Карасай Батира, буд. 13, АО «Народний Банк Казахстана» БИК HSBKKZKX, КБе:19, А26М3К5, г. Алмати, пр. Аль-Фарабі, буд. 40, ИИК: КZ60601А861001818831 - USD на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+», 54036, Україна, м. Миколаїв, вулиця Клубна будинок 134, ЄДРПОУ 40914476 заборгованість за контрактом № 07-12/2021 від 07.12.2021 у розмірі 19 892,72 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто два) доларів США 72 цента та 13 443 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок три гривень) витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає про те, що 07.12.2021 між сторонами було укладено контракт № 07-12/2021. Позивач стверджує, що ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+» свої зобов`язання за контрактом виконало та поставило товар відповідно до умов договору, однак ТОВ ИП «Тротуарная плитка» не в повному обсязі здійснило виконання умов договору, а саме не здійснило оплату товару на суму 5 100 доларів США. Крім того, позивач зазначає про нарахування пені у розмірі 14 792,72 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 655, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 265 Господарського кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 27.10.2026 (вх. № 16721/26 від 03.11.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
По-перше, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Так, здійснивши у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» перевірку наявності у позивача електронного кабінету, суд встановив, що у ТОВ, ідентифікаційний код 40914476, як у особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в порушення положень ст.6 ГПК України, відповідний кабінет відсутній.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (підсистемі «Електронний суд»).
По-друге, судом встановлено, що відповідач у даній справі ТОВ ИП «Тротуарная плитка» є нерезидентом України, та інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі у суду відсутня.
Оскільки, відповідачем є іноземна особа, судом враховується, що положеннями ст.ст. 365, 366 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
За змістом ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
В обґрунтування підсудності відповідного позову Господарському суду Миколаївської області позивач посилається на умови додаткової угоди 1 від 28.01.2020, водночас, не надає суду зазначеного документу в якості доказу.
Вказане унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем вимог щодо подання позовної заяви до господарського суду за встановленою підсудністю.
Крім того, судом взято до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
При цьому, ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
З урахуванням наведеного, позивачу слід надати належним чином засвідчену копію додаткової угоди 1 від 28.01.2020, а також докази правосуб`єктності відповідача, з офіційним перекладом на українську мову.
По-третє, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеному, позивачем допущено помилки при зазначенні найменування позивача.
Так, в позовній заяві позивач зазначає власне найменування ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+», в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що повним найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 40914476 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАСТ-СЕРВИС+».
Крім того, як уже було наведено вище, за відсутності доказів правосуб`єктності відповідача (належним чином засвідчені витяги з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші докази правового статусу), суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем вимог щодо зазначення правильного найменування вказаної юридичної особи.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду коректні та повні відомості про найменування учасників справи, у відповідності до установчих документів.
По-четверте, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться в безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із прохальної частини позову, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 19 892,72 доларів США.
Відповідно до пп.3.4 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов`язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви: для нерезидентів в іноземній валюті (за їх бажанням), для інших платників у гривнях у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Проте, позивачем в порушення вищезазначених вимог не зазначено ціну позову відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України на день подання позову. Так, позовну заяву було подано засобами поштового зв`язку 31.10.2026 (що вбачається з інформації на поштовому конверті). За інформацією з вебсайту Національного банку України, офіційний курс гривні до долара США станом на 31.10.2026 становив 45,5293 грн за 1 долар США, тобто при математичному підрахунку сума коштів, заявлена до стягнення, становить 905 701,62 грн. Позивачем же вказано ціну позову як 896 167 грн.
Крім того, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
З метою усунення вказаних недоліків позивачу слід коректно зазначити ціну позову, з урахуванням встановлених недоліків, а також надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
По-п`яте, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом із тим, перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично доданим до неї документам, про що відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт.
Крім того, всупереч наведеним вимогам, позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід привести у відповідність перелік додатків до позовної заяви фактично доданим до неї документам, а також зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
По-шосте, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
За положеннями ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Водночас, значна частина з наданих до позовної заяви документів викладена іноземною мовою.
Суд зауважує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Позивачем додано до матеріалів позовної заяви ряд документів, які складені іноземною мовою, без їх нотаріально засвідченого перекладу українською мовою.
Крім того, в обґрунтування підвідомчості спору за текстом позовної заяви позивач посилається на наявність у спірних правовідносинах додаткової угоди № 1 від 28.01.2020, водночас, не надає суду вказаного документу в якості доказу.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
З метою усунення вказаних недоліків позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви, а також надати суду усі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+» б/н від 27.10.2026 (вх. № 16721/26 від 03.11.2026) залишити без руху.
2. ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити ТОВ «ВАСТ-СЕРВИС+», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
4. Направити позивачу копію Акту від 03.11.2026 про втрату документів або пере підшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук
Судове рішення № 141345645, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1750/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: