Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
05 листопада 2026 рокуСправа № 912/4100/20
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Легун А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу №б/н від 19.10.2026 Приватного підприємства "РУМА-М" (далі - ПП "РУМА-М")
на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця
у справі №912/4100/20 від 28.12.2020
за позовом: Державного підприємства "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України (далі - ДП "КОМБІНАТ "САЛЮТ"), код ЄДР 14373220, 49074, м. Дніпро, вул. Запасна, 7
до відповідача: Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (далі - ДП "КІРОВОГРАДСЬКИЙ КХП №2"), код ЄДР 00951862, 25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 2
про стягнення 2 025 106,00 грн,
ПРЕДСТАВНИКИ:
від стягувача (позивача) - участі не брали;
від скаржника (боржника) (в режимі відеоконференції) - адвокат Бочуляк Ю.І., ордер серія ВС №1385881 від 21.07.2025;
від приватного виконавця Коциняна М.О. (в режимі відеоконференції) - адвокат Прибильський В.Г., ордер серія ЕА №1447752 від 24.11.2025.
У судовому засіданні оголошено скорочену ухвалу.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "КІРОВОГРАДСЬКИЙ КХП №2" (25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 2, ідентифікаційний код 00951862) на користь ДП "КОМБІНАТ "САЛЮТ" (49074, м. Дніпро, вул. Запасна, 7, ідентифікаційний код 14373220) заборгованість в сумі 2 025 033,68 грн, з яких 2 000 000,00 грн основний борг, 20 026,95 грн пеня, 5 006,73 грн 3% річних, а також 30 375,51 грн судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
23.03.2021 на виконання рішення видано відповідний наказ.
15.07.2025 до господарського суду надійшла заява позивача (стягувача) №б/н від 15.07.2025 про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою від 24.07.2025, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026, господарський суд, зокрема, заяву №б/н від 15.07.2025 позивача (стягувача) про заміну сторони виконавчого провадження задовольнив; замінив сторону у виконавчому провадженні НОМЕР_2, яке відкрито на підставі виконавчого документа у справі №912/4100/20 про стягнення з Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (25014, м. Кропивницький, пр. Інженерів, 2, код ЄДРПОУ 00951862) на користь Державного підприємства "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України (49074, м. Дніпро, вул. Запасна, 7, код ЄДРПОУ 14373220) заборгованість в сумі 2 025 033,68 грн., з яких 2 000 000,00 грн. основний борг, 20 026,95 грн. пеня, 5 006,73 грн. 3% річних, а також 30 375,51 грн. судового збору, а саме боржника: Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України (проспект Інженерів, 2, м. Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ: 00951862) на його правонаступника: Приватне підприємство "РУМА-М" (пр. Металургів, буд. 2, офіс 1, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, код ЄДРПОУ: 36968714).
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2026 ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі №912/4100/20 залишено без змін.
20.10.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від ПП "РУМА-М" надійшла скарга №б/н від 19.10.2026 на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця з вимогами:
1. У разі пропуску строку на подання скарги - поновити Приватному підприємству "РУМА-М" строк на її подання.
2. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича щодо незняття арешту з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також з коштів/електронних грошей на рахунках/ електронних гаманцях, що відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать Приватному підприємству "РУМА-М", накладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24.03.2026 року постановою про арешт коштів боржника від 24.03.2026 року та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича зняти вказаний арешт.
3. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича щодо незняття арешту з майна, що належить ПП "РУМА-М", накладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24.03.2026 року постановою про арешт майна боржника від 26.03.2026 року та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича зняти вказаний арешт.
4. Зняти арешт з грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також з коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, що відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ПП "РУМА-М", накладений у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24.03.2026 року постановою про арешт коштів боржника від 24.03.2026 року.
5. Зняти арешт з майна, що належить ПП "РУМА-М", накладений у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 24.03.2026 року постановою про арешт майна боржника від 26.03.2026 року.
Скарга обґрунтована тим, що 19.08.2025 державний виконавець Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому ДМУ МЮУ Чернецька О.А., на виконанні якої перебував наказ Господарського суду Кіровоградської області №912/4100/20, виданий 23.03.2021, отримавши ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 про заміну сторони у виконавчому провадженні винесла відповідну постанову та замінила боржника ДП "Кіровоградський КХП №2" на ПП "РУМА-М".
06.03.2026 державний виконавець Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому ДМУ МЮУ Чернецька О.А. поновила виконавче провадження, оскільки таке з 27.02.2024 було зупинено на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) у зв`язку із приватизацією єдиного майнового комплексу ДП "Кіровоградський КХП №2".
16.03.2026 державний виконавець Фортечного ВДВС у м. Кропивницькому ДМУ МЮУ Чернецька О.А. винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону у зв`язку із поданням стягувачем заяви від 09.03.2026.
24.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном Меружаном Оганесовичем на підставі наказу №912/4100/20, виданого 23.03.2021 Господарським судом Кіровоградської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 24.03.2026 (ідентифікатор доступу: 9ДЕ6436Г3ГДГ, боржник ПП "РУМА-М") за заявою стягувача ДП "Комбінат "Салют" від 20.03.2026 №75 та цього ж дня накладено арешт на кошти ПП "РУМА-М" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 261 401, 1 гривня, а 26.03.2026 винесено постанову про арешт майна боржника ПП "РУМА-М" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження - 2 242 124, 5 гривня.
Для захисту своїх прав щодо зняття арешту, ПП "РУМА-М" зверталось до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича із заявою про зняття арешту вих. №6 від 10.06.2026 (до прийняття рішення Касаційним господарським судом у справі №912/4100/20) та заявою про зняття арешту вих. №13 від 05.10.2026 (з врахуванням висновків Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 30.07.2026 у справі №912/4100/20). Проте відповіді, в тому числі відмови в знятті арешту у виконавчому провадженні, отримано не було. Таким чином, скаржник вважає, що бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту є триваючим правопорушенням і може оскаржуватись в будь-який час.
Заяву про зняття арешту від 10.06.2026 (вих. №6) було подано в період, коли касаційна скарга ПП "РУМА-М" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі №912/4100/20 перебувала на розгляді в провадженні Касаційного господарського суду.
В свою чергу, заяву про зняття арешту від 05.10.2026 (вих. №13) було подано у зв`язку з тим, що постановою від 30.07.2026 Касаційний господарський суд залишив касаційну скаргу ПП "РУМА-М" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2026 у справі №912/4100/20 без змін, при цьому чітко розмежувавши процесуальне правонаступництво за ст. 52 ГПК України та тимчасову заборону вимагати від покупця погашення простроченої кредиторської заборгованості відповідно до абзацу 16 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2269-VIII.
Заяву про зняття арешту від 05.10.2026 (вих. №13) було отримано виконавцем 08.10.2026. З огляду на те, що скаржник початково реалізовував своє право шляхом звернення до виконавця, днем, коли ПП "РУМА-М" дізналась або повинна була дізнатись про порушення права можна також вважати 09.10.2026.
Відповідно до п. 6.6. Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" (код за ЄДРПОУ 00951862), місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Інженерів, 2, шляхом викупу за результатами електронного аукціону із зниженням стартової ціни від 20.11.2024 року: "З моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме забезпечити: 6.6.1. недопущення звільнення працівників з ініціативи покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців з дати переходу права власності; 6.6.2. погашення протягом 6 (шести) місяців заборгованості із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі, що складеться на дату переходу до покупця права власності на об`єкт приватизації.".
Жодних умов щодо погашення кредиторської заборгованості перед Державним підприємством "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України та строків її погашення Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації не містить, що повністю відповідає вимогам Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, абзацу 16 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до абзацу 16 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2269-VIII, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану положення абзаців другого - четвертого, п`ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом), сьомого, дев`ятого, одинадцятого частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не застосовуються. Положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об`єктів великої приватизації.
Тобто, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану у кредиторів, в тому числі ДП "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України, немає права вимагати від покупця єдиного майнового комплексу погашення простроченої кредиторської заборгованості в примусовому порядку.
З наведеного випливає, що положення абзацу 16 п. 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2269-VIII покликане захистити покупця єдиного майнового комплексу від звернення стягнень на кошти та майно боржника, в тому числі шляхом накладення арешту на майно та кошти боржника, та за своєю суттю запроваджує мораторій на примусове стягнення відповідної заборгованості.
Таким чином, оскільки на період дії воєнного стану законодавець тимчасово виключив обов`язок покупця єдиного майнового комплексу щодо погашення відповідної простроченої кредиторської заборгованості, застосування заходів примусового виконання, спрямованих на стягнення такої заборгованості, суперечить меті та змісту абзацу 16 пункту 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2269-VIII.
Відтак, заміна сторони у виконавчому провадженні не скасовує мораторій, а звернення стягнення на кошти та інше майно має вирішуватись з дотриманням спеціальної норми закону та правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 04.02.2025 у справі №916/3735/24.
Враховуючи те, що Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та норми Закону №2269-VIII чітко розмежували обов`язки ПП "РУМА-М" (визначивши лише заборгованість по зарплаті та бюджету) і тимчасово заблокували стягнення іншої кредиторської заборгованості на період воєнного стану, ПП "РУМА-М" має легітимні очікування щодо стабільності свого правового та фінансового становища, включно з гарантією недопущення продовження арешту активів (коштів та майна) за тими вимогами кредиторів, примусове стягнення яких було заборонено державою.
Заміна сторони виконавчого провадження ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2025 у справі №912/4100/20, яку залишено без змін постановою від 30.07.2026 Касаційним господарським судом, не може вказувати на правомірність вчинення виконавчих дій щодо стягнення зі Скаржника заборгованості (п. 8.23. постанови КГС від 30.07.2026), оскільки безпосереднє звернення стягнення на майно та кошти ПП "РУМА-М" не відповідає ні меті виконавчого провадження на період воєнного стану (задоволення вимог ДП "Комбінат "Салют", що не має права вимагати від покупця ЄМК погашення заборгованості), ні Закону в цілому.
Окрім того, зняття арешту, накладеного у виконавчому провадженні НОМЕР_1, не припиняє самого провадження та не позбавляє ДП "Комбінат "Салют" права на виконання наказу у справі №912/4100/20, оскільки заборона, встановлена абзацом 16 пункту 7-4 розділу V Закону №2269-VIII, є тимчасовою і діє лише на період правового режиму воєнного стану, тож вимога лише відкладається до його закінчення (з урахуванням законодавства, чинного на той момент).
Натомість збереження арешту на кошти та майно ПП "РУМА-М" обмежує можливості розпоряджатися власними активами і не відповідає меті приватизації, закріпленій у ч. 1 ст. 2 Закону №2269-VIII (залучення інвестицій і продаж об`єктів ефективному приватному власнику).
Позбавлення підприємства можливості вільно користуватися та розпоряджатися власними активами унеможливлює нормальне ведення виробничо-господарської діяльності, виконання зобов`язань перед контрагентами та реалізацію цілей, з якими приватний інвестор придбав єдиний майновий комплекс у процесі приватизації.
Арешт майна та коштів ПП "РУМА-М" за кредиторськими зобов`язаннями, стягнення яких в силу закону є призупиненим - це непропорційне втручання у право на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) через призму відсутності законності та передбачуваності.
Арешт забезпечує примусове стягнення, право вимагати якого від покупця ЄМК законодавець тимчасово виключив на період воєнного стану. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Проте Касаційний господарський суд у постанові від 04.02.2025 у справі №916/3735/24 виснував, що кредитори тимчасово, на період дії воєнного стану, не мають права вимагати від покупця ЄМК погашення такої заборгованості в примусовому порядку у будь-який передбачений законом спосіб. Якщо стягнення тимчасово неможливе, арешт, що його забезпечує, втрачає правову мету і залишається лише обмеженням права Скаржника володіти власними коштами й майном.
Ухвалою від 22.10.2026 господарський суд, зокрема, скаргу №б/н від 19.10.2026 ПП "РУМА-М" на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця прийняв до розгляду, розгляд скарги призначив до розгляду в засіданні на "05" листопада 2026 р. о 11:00 год.; зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича до 03.11.2026 надати господарському суду: засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1; письмово обґрунтовані пояснення чи заперечення з приводу скарги з нормативно мотивованим і документально підтвердженим дотриманням вимог законодавства при здійсненні оскаржуваних дій чи бездіяльності з доказами направлення таких пояснень учасникам справи з урахуванням положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); запропонував стягувачу (позивачу) до 03.11.2026 надати господарському суду письмові пояснення чи обґрунтовані заперечення з приводу скарги з доказами направлення таких пояснень учасникам справи з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.
30.10.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від приватного виконавця Запорізької області Коциняна М.О. надійшли заперечення №б/н від 30.10.2026 на скаргу ПП "Рума-М" з вимогами:
1. Прийняти та розглянути заперечення приватного виконавця Коцинян М.О. на скаргу ПП "Рума-М", яка розглядається в справі №912/4100/20;
2. Відмовити в задоволені скарги ПП "Рума-М" на дії та/або бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О., яка розглядається в справі №912/4100/20, у повному обсязі;
3. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування заперечень зазначено таке.
ДП "Комбінат "Салют" звернулось із заявою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання наказу виданого Господарським судом Кіровоградської області від 23.03.2021 в справі №912/4100/20.
На підставі заяви ДП "Комбінат "Салют" приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
Після відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 приватним виконавцем було накладено арешт на кошти ПП "Рума-М" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та на майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
Винесення постанови про арешт коштів боржника ПП "Рума-М" та постанови про арешт майна боржника є передбаченим законом заходом забезпечення реального виконання судового рішення та відповідає повноваженням приватного виконавця.
Чинне законодавство містить норми, які не дають можливості приватному виконавцю не накладати арешт, а законодавець прямо передбачив обов`язок приватного виконавця, після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти та майно боржника.
Викладене підтверджує, що приватний виконавець Коцинян М.О. діючи в рамках чинного законодавства був зобов`язаний накласти арешт на кошти та майно ПП "Рума-М" після відкриття виконавчого провадження, а тому накладені арешт на кошти та майно скаржника є законними та не можуть бути скасовані.
Виходячи із змісту статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження", положення ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", в тому числі норми вказаного закону якими обґрунтовує ПП "Рума-М" свою скаргу на дії та/або бездіяльність приватного виконавця, не є самостійними та достатніми підставами для зняття арешту із коштів та майна боржника в рамках виконавчого провадження.
З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
Положеннями ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" та Договору купівлі-продажу від 20.11.2024 визначено, що до покупця, в даному випадку до ПП "Рума-М", єдиного майнового комплексу під час приватизації переходять всі обов`язки державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2". До покупця по Договору купівлі-продажу від 20.11.2024 в тому числі переходять всі пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.
Викладене підтверджує, що ПП "Рума-М", як правонаступник державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2", набуло обов`язок погасити (виконати судове рішення) всю заборгованість, яка виникла у державного підприємства перед Державним підприємством "Комбінат "Салют" Державного агентства резерву України, не зважаючи на наявний воєнний стан в Україні під час проведення процедури приватизації.
Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" не містять обмежень, не містять норм щодо не застосування положень вказаного закону в частині переходу правонаступнику приватизованого підприємства всіх обов`язків та пасивів згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.
Тобто прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" не передбачають обмеження щодо виникнення обов`язку у покупця державного підприємства в порядку приватизації по погашенню заборгованості придбану із державним підприємством та обмеження кредитора державного підприємства вчиняти дії по фактичному виконанню судового рішення, шляхом стягнення заборгованості із правонаступника, під час дії правового режиму воєнного стану.
Посилання ПП "Рума-М" на правові висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 04.02.2025 в справі №916/3735/24 не є релевантним до спору, який розглядається в даній справі, оскільки спір який розглядався в рамках справи №916/3735/24 не є тотожним із справою 912/4100/20, так як в справі №916/3735/24 спір вирішувався в рамках справи про банкрутство та про кредиторську заборгованість, яка ще не була фактично стягнута на підставі рішення суду.
Викладені норми чинного законодавства, правові висновки Верховного Суду, підтверджують законність дій приватного виконавця Коцинян М.О. по накладенню арешту на майно та грошові кошти ПП "Рума-М" під час виконання судового рішення та підтверджують безпідставність та необґрунтованість скарги ПП "Рума-М".
ПП "Рума-М" пропустило стоки на оскарження дій та/або бездіяльності приватного виконавця щодо накладення арешту на майно, кошти боржника та щодо не зняття приватним виконавцем арешту із майна, коштів ПП "Рума-М".
10.06.2026 ПП "Рума-М" направило на адресу приватного виконавця Коцинян М.О. заяву про зняття арешту із коштів та майна боржника.
22.06.2026 о 10:28 годині, приватний виконавець Коцинян М.О. направив на електронну пошту представника ПП "Рума-М" свою відповідь на заяву скаржника від 10.06.2026, в якій зазначив про відсутність законних підстав для зняття арешту із коштів та майна боржника (ПП "Рума-М").
Таким чином, 22.06.2026 ПП "Рума-М" дізналось про позицію приватного виконавця щодо зняття арешту із майна та рахунків боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та про нібито порушення своїх прав діями та/або бездіяльністю приватного виконавця.
Враховуючи, що ПП "Рума-М" дізналось про нібито порушення її прав діями та/або бездіяльністю приватного виконавця із 22.06.2026, то скарга могла бути подана до 02.07.2026 включно.
Скарга, яка є предметом розгляду в рамках справи №912/4100/20 подана ПП "Рума-М" до суду 19.10.2026, тобто із пропуском строку встановленого чинним законодавством.
Також, чинним процесуальним законодавством не передбачено процесуальної можливості, під час розгляду скарги на дії приватного виконавця, визнавати дії приватного виконавця протиправними. Таким чином скаржник обрав спосіб захисту своїх нібито порушених прав шляхом, який не передбачено господарським процесуальним законодавством, а тому скарга ПП "Рума-М" не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також зазначено, що приватний виконавець Коцинян М.О. під час розгляду справи №912/4100/20 в суді першої інстанції планує понести судові витрати (попередній розрахунок) в таких розмірах: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 65 000 грн. Докази на підтвердження понесених витрат будуть подані приватним виконавцем в строки передбачені чинним процесуальним законодавством, а саме або до ухвалення рішення по суті спору або в 5 денний строк після ухвалення рішення по суті спору.
02.11.2026 до господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. на виконання ухвали Господарського суду Кіровоградської області за вх. №21575/01-28 від 26.10.2026 у справі №912/4100/20 направлено засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1.
03.11.2026 до господарського суду від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. надійшла заява №б/н від 03.11.2026 про долучення доказів до матеріалів справи з вимогами:
1. Прийняти та розглянути заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О. про долучення доказів;
2. Заяву задовольнити у повному обсязі, долучити до матеріалів справи №912/4100/20 наступні документи:
- реєстр відправлень від 23.06.2026 року (відправлення на адресу ПП "Рума-М";
- витяг із журналу реєстрації вихідної кореспонденції за період із 01.06.2026 року по 30.06.2026 року.
05.11.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від ПП "Рума-М" надійшли додаткові пояснення у справі №б/н від 04.11.2026 з вимогами:
1. Скаргу ПП "РУМА-М" від 19.10.2026 р. на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі № 912/4100/20 - задоволити.
2. У разі відмови в задоволенні або часткового задоволення скарги ПП "РУМА-М" від 19.10.2026 р. на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця у справі №912/4100/20 та покладення на ПП "РУМА-М" витрат на правничу допомогу - зменшити розмір витрат приватного виконавця Коциняна М.О. на професійну правничу допомогу адвоката до 2 000 грн та відмовити в задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 63 000 грн.
У судовому засіданні представник скаржника (боржника) вимоги скарги підтримав, представник приватного виконавця заперечив проти задоволення скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця.
У результаті розгляду зазначеної скарги, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 1 Законом України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами ч. 1 ст. 5 Законом України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Зі змісту ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Враховуючи зміст наведених правових норм, господарський суд зазначає, що розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця щодо його (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.
20.11.2024 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та ПП "РУМА-М" укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" (код за ЄДРПОУ 00951862), місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Інженерів, 2, шляхом викупу за результатами електронного аукціону із зниження стартової ціни.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (код за ЄДРПОУ 00951862), який розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Інженерів, будинок 2 (далі - Об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови.
До складу Об`єкта приватизації входять усі види майна, призначені для діяльності підприємства (крім того, що не підлягає приватизації) - будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства.
Відповідно до п. 3.1. Договору покупець, який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (код ЄДРПОУ 00951862) відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з дня засвідчення акта приймання-передачі Об`єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та ПП "РУМА-М" 20.11.2024 підписано Акт приймання передачі об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" (код за ЄДРПОУ 00951862), місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Інженерів, 2.
Як встановлено з копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, ДП "КОМБІНАТ "САЛЮТ" 23.03.2026 звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. із заявою вих. №75 від 20.03.2026 про прийняття на примусове виконання наказу №912/4100/20, виданого 23.03.2021 Господарським судом Кіровоградської області.
Постановою від 24.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу.
24.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. накладено арешт на кошти ПП "РУМА-М" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 2 261 401, 1 гривня.
Також, постановою від 26.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПП "Рума-М".
10.06.2026 ПП "Рума-М" направило на адресу приватного виконавця Коцинян М.О. заяву №6 від 10.06.2026 про зняття арешту.
За твердженням представника приватного виконавця вказана заява надійшла на електронну пошту приватного виконавця.
22.06.2026 приватний виконавець Коцинян М.О. направив на електронну пошту (зазначену в заяві від 10.06.2026 про зняття арешту та вказану в ЄДР, як "Інформація для здійснення зв`язку - Адреса електронної пошти: bilovol79@ukr.net") ПП "Рума-М" відповідь на заяву скаржника від 10.06.2026, в якій зазначив про відсутність законних підстав для зняття арешту із коштів та майна боржника (ПП "Рума-М").
За твердженням представника приватного виконавця вказана відповідь направлена на електронну пошту скаржника з КЕП.
Також, 23.06.2026 приватним виконавцем направлено на адресу ПП "Рума-М" засобами поштового зв`язку відповідь на таку заяву, що підтверджується реєстром відправлень від 23.06.2026 та витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції за період з 01.06.2026 по 30.06.2026.
Згідно з відомостями, що є публічно доступними за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, вбачається, що поштове відправлення №R067207654369 - 08.07.2026 повернуто АТ "Укрпошта" відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання).
За твердженням представника скаржника на електронну пошту ПП "Рума-М" жодних відповідей від приватного виконавця не отримувало, про причини неотримання скаржником кореспонденції через АТ "Укрпошта" представник скаржника зазначив, що ПП "Рума-М" фактично знаходиться за іншою адресою, але про вказану обставину, а ні суду, а ні приватному виконавцю не повідомлено.
05.10.2026 ПП "Рума-М" повторно звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна М.О. із заявою про зняття арешту.
Приватний виконавець надав ПП "РУМА-М" відповідь №310390/01-29 від 14.10.2026, якою відмовлено у задоволенні заяви.
Разом з цим, відомості про відповіді на заяви ПП "РУМА-М" про зняття арешту внесено приватним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження 21.10.2026, тобто після надходження скарги ПП "РУМА-М" від 19.10.2026 на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця.
Пунктом "а" ч. 1 ст. 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Водночас, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 341 ГПК України) і саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.
Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, для правильного вирішення питання щодо дотримання строку звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність виконавця суд має встановити не лише дату, коли особа фактично дізналася про певні обставини виконавчого провадження, а й визначити, яке саме порушення права є предметом оскарження, яким є його характер та з якою юридично значимою подією пов`язується його виникнення.
При цьому дія державного виконавця, яка вчинена у конкретно визначений момент часу та вичерпує себе самим фактом її вчинення, відрізняється за своєю правовою природою від бездіяльності, яка може полягати у тривалому та безперервному невиконанні покладеного законом обов`язку.
Водночас сам по собі факт того, що особа формулює предмет оскарження як бездіяльність, не є достатнім для висновку про триваючий характер правопорушення. Вирішальне значення має встановлення того, чи існує у відповідного суб`єкта об`єктивний обов`язок вчинити певні дії, чи зберігається такий обов`язок у часі та чи перебуває суб`єкт у стані безперервного невиконання цього обов`язку.
Триваюче правопорушення характеризується тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом покладеного на нього обов`язку та припиняється у разі усунення стану, за якого об`єктивно існує такий обов`язок, або його виконання відповідним суб`єктом.
Разом з тим, якщо порушення права безпосередньо пов`язане з конкретною дією державного виконавця, вчиненою у визначений момент часу, подальше невчинення виконавцем дій, спрямованих на усунення наслідків такої дії, не в усіх випадках свідчить про існування самостійного триваючого правопорушення.
Так само подальше звернення особи до державного або приватного виконавця із заявою про усунення наслідків раніше вчиненої дії та отримання відповіді на таке звернення саме по собі не змінює моменту виникнення первинного порушення права та не може автоматично визначати новий початок перебігу строку, встановленого статтею 341 ГПК України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 341 ГПК України викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2026 у справі №905/738/23, в якій зазначено, що для віднесення правопорушення до триваючого вирішальним є не сам факт невиконання обов`язку, а його об`єктивна безперервність у часі, яка має бути встановлена на підставі належних і допустимих доказів. Верховний Суд також вказав, що перебіг процесуального строку не може ставитися у залежність від подальших звернень скаржника до виконавця та отримання відповідей на них, якщо порушення права пов`язане з конкретною виконавчою дією, про яку скаржник знав або повинен був знати раніше.
Верховний Суд у постановах від 06.09.2024 у справі №909/893/17 та від 26.03.2025 у справі №910/1114/21 виходив з того, що у випадку, коли бездіяльність дійсно полягає у безперервному невиконанні покладеного на виконавця обов`язку, така бездіяльність має триваючий характер та існує до часу вчинення дій, які свідчать про її припинення.
Аналогічна правова позиція щодо триваючого характеру бездіяльності державного виконавця саме у правовідносинах, пов`язаних із незняттям арешту з майна боржника, викладена Верховним Судом у постанові від 05.02.2026 у справі №2-9697/2010. Верховний Суд зазначив, що бездіяльність виконавця щодо незняття арешту має триваючий характер, а арешт майна боржника, який продовжує існувати за відсутності обставин, що виправдовують мету його існування, створює триваюче порушення прав власника майна. У зв`язку з цим скарга на таку бездіяльність може бути подана в будь-який час протягом існування відповідного порушення.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що вимоги скарги стосуються невчинення приватним виконавцем дій щодо припинення обтяження, яке продовжувало існувати, позаяк відомості про надання приватним виконавцем інформації на звернення скаржника стали доступні скаржнику лише після призначенням судом до розгляду даної скарги.
Отже, господарський суд приходить до висновку, що питання щодо правомірності накладення арештів та наявності або відсутності правових підстав для подальшого існування арешту, моменту виникнення та характеру обов`язку приватного виконавця щодо його зняття, а також обґрунтованості інших вимог скаржника стосуються розгляду скарги по суті та мають бути встановлені судом з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Правонаступництво щодо акцій (часток), придбаних у процесі приватизації, які належали державі (територіальній громаді) в майні суб`єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних (комунальних) підприємств, підтверджується договором купівлі-продажу.
ПП "Рума-М" прийняло на себе, зокрема, і зобов`язання ДП "КІРОВОГРАДСЬКИЙ КХП №2" щодо погашення заборгованості у названому виконавчому провадженні, позаяк стало правонаступником усіх майнових прав, обов`язків і боргів Підприємства у силу ст. 26 і ч. 1 ст. 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та названих вище положень договору й умов акта приймання передачі.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки. (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна")
За змістом цих положень вбачається, що у разі купівлі у процедурі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець такого підприємства стає правонаступником усіх його прав і обов`язків, за винятком права постійного користування земельною ділянкою під об`єктом приватизації, а також передбачене наведеними положеннями правонаступництво стосується осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто покупця (власника) об`єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває як майнових прав (окрім права постійного користування земельною ділянкою), так і обов`язків приватизованого підприємства.
Таким чином, передбачене правонаступництво хоча і є частковим (сингулярним), оскільки обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права та обов`язки приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" оформлення угод приватизації здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації між органом приватизації та переможцем електронного аукціону тощо. До договору купівлі-продажу об`єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін, зокрема щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства (що є об`єктом приватизації) (абзац п`ятий).
Отже, реалізація та захист прав кредиторів за тими вимогами до підприємства (що придбано покупцем в процесі приватизації), які мали місце на момент придбання покупцем відповідного підприємства, може здійснюватися шляхом заявлення кредитором (кредиторами) вимоги до покупця щодо виконання відповідної умови договору купівлі-продажу, зокрема вимоги про погашення покупцем боргів придбаного ним підприємства, а саме простроченої кредиторської заборгованості такого підприємства.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.
Абзацом 14 п. 7-4 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що положення абзаців другого - четвертого, п`ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом), сьомого - дев`ятого, одинадцятого, дванадцятого частини другої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не застосовуються. Положення цього абзацу не поширюються на випадки придбання у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та об`єктів великої приватизації.
Із змісту процитованих норм випливає, що законодавець на період дії правового режиму воєнного стану обмежив орган приватизації (Продавця) у праві включення певних умов продажу до договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, зокрема і умову щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом.
Заборона на включення до договору купівлі-продажу об`єкта приватизації умови щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості не обмежує обсяг правонаступництва Покупця надавши можливість відмовити кредиторам у погашенні простроченої кредиторської заборгованості об`єкта приватизації, а лише обмежує орган приватизації (Продавця) у праві розірвати укладений з Покупцем договір купівлі-продажу об`єкта приватизації у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на підставі непогашення простроченої кредиторської заборгованості.
Стаття 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" має назву "Оформлення угод приватизації" і розміщена в розділі IV "Договірні відносини приватизації". Її частина друга визначає перелік умов, що включаються до договору купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами аукціону.
За своїм текстуальним і системним розташуванням абзац 14 пункту 7-4 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) адресований органу приватизації (продавцю) як норма про зміст договору, що укладається з переможцем аукціону, а не норма, яка регулює порядок примусового виконання судових рішень чи звернення стягнення на майно боржника. Ця норма жодним словом не згадує ані виконавче провадження, ані звернення стягнення, ані мораторій чи заборону виконання.
Для порівняння: там, де законодавець встановлює власне мораторій на виконання зобов`язань чи на примусове стягнення майна, він послідовно використовує пряму, недвозначну термінологію. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" встановлено "мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань" щодо визначеної категорії боржників із прямою вказівкою і на сам термін "мораторій", і на "заборону… виконання… в примусовому порядку".
В той же час, у Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна" відсутні норми, які зобов`язують державного/приватного виконавця зупинити або припинити здійснення виконавчого провадження щодо стягнення з покупця (правонаступника) єдиного майнового комплексу державного підприємства, кредиторської заборгованості такого підприємства (об`єкта приватизації).
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів/електронних грошей) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно (кошти/електронні гроші) боржника або окремі речі. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем шляхом проведення опису такого майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти/електронні гроші) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день винесення відповідних постанов.
Згідно зі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, винесення постанови про арешт коштів боржника ПП "Рума-М" та постанови про арешт майна боржника є передбаченим законом заходом забезпечення реального виконання судового рішення та відповідає повноваженням приватного виконавця.
Приватний виконавець Коцинян М.О. діючи в рамках чинного законодавства був зобов`язаний накласти арешт на кошти та майно ПП "Рума-М" після відкриття виконавчого провадження, а тому накладні арешт на кошти та майно скаржника є законними та не можуть бути скасовані.
Виходячи із змісту ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в тому числі норми вказаного закону якими обґрунтовує ПП "Рума-М" свою скаргу на дії та/або бездіяльність приватного виконавця, не є самостійними та достатніми підставами для зняття арешту із коштів та майна боржника в рамках виконавчого провадження.
Для заборони накладення арешту на майно боржника у законі повинна бути норма, яка чітко визначає таку заборону на певне майно або щодо певного суб`єкта (наприклад, щодо покупця єдиного майнового комплексу державного підприємства, придбаного в процедурі приватизації).
Оспорювані дії щодо обов`язку виконавця винесення постанови про зняття арешту, мотивовані тим, що будь-які дії із примусового стягнення є незаконними та порушуватимуть права Покупця ПП "Рума-М".
Проте, на даний час у законодавстві України відсутні норми закону, які встановлюють заборону на здійснення стягнення з правонаступника підприємства, проданого як єдиний майновий комплекс в процесі приватизації, та на приватизоване майно.
Вказані обставини виключають наявність правових підстав для зняття арешту також за рішенням суду.
Щодо висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/3735/24, на яку посилається скаржник, господарський суд зазначає таке.
У цій справі Верховний Суд вирішував питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Рентсервіс-МСЛ" за заявою кредитора, вимоги якого ґрунтувалися на "успадкованому" цим підприємством (як покупцем в процесі приватизації) обов`язку з погашення заборгованості. У пунктах 8.9 8.10 цієї постанови сформульовано висновок про те, що кредитори за вимогами щодо простроченої заборгованості приватизованого підприємства (крім заборгованості перед бюджетом) тимчасово, на період дії воєнного стану, не мають права вимагати від покупця виконання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в частині погашення такої заборгованості ані шляхом звернення до суду з позовом, ані шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.02.2026 у справі №909/1051/18 встановлено, що Постанова у справі №916/3735/24 не є судовим рішенням у подібних правовідносинах щодо питань заміни сторони виконавчого провадження. Такий підхід відображено також у постановах Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №909/188/19, від 04.03.2026 у справах №909/1051/18 та № 909/1173/19, від 05.03.2026 у справі №909/933/19, від 06.03.2026 у справі № 909/555/18, від 11.03.2026 у справі №909/86/19, від 12.03.2026 у справі №909/554/18, від 19.03.2026 у справі № 909/457/20 та узагальнено у постанові Верховного Суду від 07.04.2026 у справі №909/636/16. У наведених справах Верховний Суд відхилив довід покупця приватизованого підприємства про застосовність висновків Постанови у справі №916/3735/24 до питань заміни сторони виконавчого провадження, зазначивши, що ця постанова стосувалася відтермінування виконання договірного обов`язку в межах нової вимоги кредитора, а не обсягу чи порядку реалізації вже встановленого процесуального правонаступництва боржника на стадії виконання судового рішення.
Ключове питання цієї справи правомірність відмови приватного виконавця зняти арешт належить саме до категорії питань продовження примусового виконання щодо правонаступника, а не до категорії, вирішеної постановою у справі №916/3735/24. Тому висновки цієї постанови не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на наведене в сукупності, доводи скаржника про те, що приватним виконавцем безпідставно відмовлено у знятті арешту, суд вважає помилковими, а виконавчі дії, що вживались та вживаються приватним виконавцем відповідно до вимог Закону, прав боржника ПП "Рума-М" не порушують.
Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд опирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Керуючись ст. 129, 232-235, 254-255, 326, 339, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги №б/н від 19.10.2026 ПП "РУМА-М" на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали направити позивачу (стягувачу), ПП "Рума-М" та приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Коциняну М.О.
Повний текст ухвали складено 10.11.2026.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.
Судове рішення № 141345431, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/4100/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: