Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2556/26
Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Кушнір В.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали
за позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Френкеля Академіка, буд. 3; код ЄДРПОУ 20572069)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта (08343, Київська обл., с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 72 літера А, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 00452417)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А; код ЄДРПОУ 43173325)
про стягнення штрафу у розмірі 472700,00 грн.
За участю представнкиів:
від позивача: Коноваленко І.М.
від відповідача: Гаврин Д.В.
від третьої особи: не з`явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Предмет та підстави позову
На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта про стягнення 472700,00 грн штрафу.
Позов обґрунтовано тим, що 11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Київріанта укладений договір оренди №1579 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності. На виконання умов договору оренди 09.09.2014 між позивачем та відповідачем укладений договір №80.1-14/1-32 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Позивач зазначає, що відповідач всупереч підпункту 2.2.2 пункту 2.2 вказаного договору своєчасно не передавав до бухгалтерії позивача довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за жовтень 2023 року лютий 2025 року, у зв`язку з чим позивач нарахуває та просить стягнути з відповідача передбачений пунктом 4.3 договору штраф.
Заперечення учасників судового процесу
Відзив на позовну заяву
11.09.2026, через підсистему Електронний суд, надійшов відзив (вх.№16372/26 від 14.09.26) на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта, в якому останній просить: призначити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін та здійснювати розгляд справи № 911/2556/26 виключно за участю повноважних представників відповідача та позивача; у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 472700,00 грн штрафу - відмовити повністю.
Відповідач зазначає, що стягнення 472700,00 грн штрафу за неотримання паперових звітів, які підтверджують загальновідомий факт простою самого ж Аеропорту, повністю суперечить компенсаційній природі неустойки. Це перетворює штраф на засіб карального стягнення та джерело безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача, що прямо заборонено ст. 551 Цивільного кодексу України та чинною практикою Верховного Суду (висновки Верховного суду у Постанові від 15.07.2026 у справі №911/437/25).
Крім того, відповідач наголошує, що позивач безпідставно стверджує про передання довідок про чистий дохід лише 25.04.2025 та замовчує той факт, що відповідач намагався передати ці документи раніше. За твердженням відповідача, повний пакет оригіналів довідок за весь період ще 03.04.2025 було направлено на офіційну адресу позивача цінним листом з описом вкладення № 0830100151033, однак позивач не отримав його у відділенні поштового зв`язку і лист повернувся відправникові у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Після цього відповідач повторно направив довідки цінним листом № 0830100158135 від 24.04.2025, долучивши до нього копії поштових квитанцій про первинне відправлення; цей лист позивач отримав та зареєстрував у системі електронного документообігу «АСКОД» 25.04.2025 за № 01-16-1157.
Відповідач також звертає увагу, що правовідносини між тими самими сторонами щодо надання довідок про чистий дохід за попередній звітний період (березень 2022 року вересень 2023 року) вже були предметом судового розгляду у справі №911/918/24. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача штраф, а відповідач виконав зазначені судові рішення, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 01.01.2025 на суму 301 850,00 грн.
Також відповідач вказує, що договором № 80.1-14/1-32 сторони не передбачили можливості нарахування неустойки понад встановлений законом шестимісячний строк, а тому нарахування санкцій за межами шести місяців від дня виникнення обов`язку щодо звітування за кожен конкретний місяць є, на думку відповідача, порушенням закону.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу
11.09.2026, через підсистему «Електронний суд», від відповідача надійшло клопотання (вх. № 16378/26 від 14.09.2026) про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.
Клопотання обґрунтовано відсутністю збитків у позивача з огляду на нульові показники чистого доходу магазину безмитної торгівлі під час вимушеного простою. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 911/437/25, у якій, за твердженням відповідача, зазначено що, реалізуючи дискреційні повноваження щодо зменшення неустойки, господарські суди мають забезпечити баланс інтересів сторін, оцінити обставини непереборної сили, простій підприємства боржника та не допускати карального збагачення позивача у випадках, коли відсутність звітів не призвела до майнових втрат балансоутримувача. Відповідач посилається також на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, за змістом якого неустойка має на меті передусім стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути непомірним тягарем для боржника і джерелом невиправданих додаткових прибутків для кредитора, а також на постанови Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 та від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23.
Заперечення позивача проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу
18.09.2026, через підсистему «Електронний суд», від позивача надійшли заперечення (вх. № 16893 від 18.09.2026), у яких позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.
Позивач зазначає, що систематичне та тривале (з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно) порушення відповідачем обов`язку щодо надання довідок про чистий дохід унеможливлювало розрахунок вартості наданих відповідачу послуг; як наслідок, відповідач не оплачував позивачу вартість послуг за цей період, чим завдав позивачу збитків у вигляді неодержаного прибутку. На думку позивача, обставини, на які посилається відповідач, не перешкоджали своєчасному виконанню обов`язку, передбаченого підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору, а своєчасне надання довідок дозволило б уникнути застосування штрафних санкцій. Позивач також наголошує, що відповідач не надав доказів на обґрунтування свого клопотання.
Крім того, позивач вважає суперечливою поведінку відповідача, який у відзиві просить відмовити в позові, а в клопотанні зменшити розмір штрафу на 90 %, та просить відхилити клопотання із застосуванням доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
Відповідь на відзив на позовну заяву
21.09.2026, через підсистему «Електронний суд», від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 17028/26 від 22.09.2026).
Позивач зазначає, що належним виконанням відповідачем зобов`язання за підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору у розумінні частини першої статті 193 Господарського кодексу України, частини першої статті 526 та частини першої статті 530 Цивільного кодексу України є щомісячне, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надання позивачу довідок з інформацією про розмір чистого доходу. На переконання позивача, відповідач ототожнює два різні договірні обов`язки: обов`язок здійснити оплату послуг залежно від визначеного договором доходу та обов`язок надати документ, який цей дохід підтверджує. Навіть якщо чистий дохід відповідача за певний місяць становив нуль, відповідач мав надати довідку із зазначенням такого показника, що дало б позивачу змогу належним чином здійснити бухгалтерський та договірний розрахунки.
Позивач також вважає безпідставними посилання відповідача на недоведеність збитків, оскільки відсутність доказів збитків не є підставою для відмови в позові про стягнення неустойки; зокрема, у справі № 911/918/24 суди за відсутності доказів збитків розглядали не питання про відсутність права на штраф, а питання про можливість зменшення його розміру. Щодо направлення документів 03.04.2025 позивач зазначає, що вказаного листа не отримував, а довідки отримав лише 25.04.2025, що не усуває факту прострочення за попередні звітні періоди.
Хід розгляду справи та процесуальні дії суду
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2026 по справі №911/2556/26 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/2556/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Керуючись ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена позивачу та його представнику, а також відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача до їх електронних кабінетів 26.08.2026 о 12:44 год та 17.09.2026 о 14:34 год, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, днем вручення ухвали вважається 27.08.2026 та 17.09.2026.
За таких обставин, позивач та відповідач про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2026 по справі №911/2556/26 постановлено: задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін; подальший розгляд справи №911/2556/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін за участю повноважних представників Державного підприємства Міжнародний Аеропорт Бориспіль та Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта; судове засідання призначити на 30.09.2026 о 12:30. Довідки про доставку електронних листів наявні в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 30.09.2026, сторони явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
30.09.2026, через підсистему Електронний суд, від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (Вх. №17695/26 від 30.09.2026).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2026 по справі №911/2556/26 постановлено: задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відкласти судове засідання у справі №911/2556/26 на 21.10.2026 о 12:45 год.
У судове засідання призначене на 21.10.2026, з`явилися представники позивача та відповідача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні призначеному на 21.10.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до 28.10.2026. Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом ухвали, яка була нею отримана в електронному кабінеті, докази чого наявні в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 28.10.2026, з`явилися представники позивача та відповідача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні призначеному на 28.10.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до 29.10.2026. Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом ухвали, яка була нею отримана в електронному кабінеті, докази чого наявні в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 29.10.2026, з`явилися представники позивача та відповідача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні призначеному на 29.10.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до 06.11.2026. Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом ухвали, яка була нею отримана в електронному кабінеті, докази чого наявні в матеріалах справи.
У судове засідання призначене на 06.11.2026, з`явилися представники позивача та відповідача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами
11.06.2026, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київріанта укладений договір оренди №1579 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди).
Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків, у тому числі, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
У зв`язку з чим, на момент звернення до суду з цією позовною заявою, Орендодавцем за Договором оренди є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець).
Відповідно до п. 1.1, 1.2. 1.3. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме частина приміщення №3.2.60 на третьому поверсі термінала D, загальною площею 174,8 кв.м. розміщене за адресою: 08307, Київська обл, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль, на 3-му поверсі пасажирського терміналу D (термінальний комплекс D, загальною площею 107850,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрів об`єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль (Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30 квітня 2014 року і становить 7988867,00 грн. Майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі. Стан майна на момент укладення договору зазначається в акті приймання-передавання майна за узгодженням орендодавця, орендаря та балансоутримувача.
Згідно із п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати державної реєстрації договору та підписання акта приймання передавання майна.
Відповідно до п. 5.10, п. 5.18 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. Орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктами 10.1, 10.4 договору встановлено що даний договір укладено строком на 10 років, що діє з 11 червня 2014 року до 10 червня 2024 року включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови наявності дозволу уповноваженого органу управління об`єктами державної власності, наданого на запит орендодавця. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.
Договір оренди зареєстровано 11.06.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 5975987). До договору вносилися зміни додатковими угодами, які наявні в матеріалах справи. Строк дії договору оренди продовжено, станом на спірний період та на час розгляду справи він є чинним, що сторонами не заперечується. Спору щодо виконання орендних зобов`язань між сторонами у цій справі немає.
За актом приймання-передавання від 01.07.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578) загальною площею 174,8 кв. м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль.
09.09.2014, між Державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київріанта (орендар) укладений договір №80.1/141-32 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат).
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2. договору про відшкодування витрат у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу D, загальною площею 174,8 кв.м. для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги: 1) з забезпечення теплом (теплова енергія); 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; 5) підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. Узгоджено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18 % - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні відповідно до умов Договору оренди №1579 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.
Згідно з п. 2.2.2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим договором орендар зобов`язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим договором.
Пунктом 4.3. договору про відшкодування витрат сторонами погоджено те, що у разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 100,00 грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договір про відшкодування витрат набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах. Строк дії договору був продовжений та станом на спірний період та на час розгляду справи договір є чинним, що сторонами не заперечується.
Додатковою угодою № 3 від 12.02.2018 розділ 4 договору доповнено пунктом 4.7, за яким у разі застосування пені/штрафу сторона, що допустила порушення, сплачує їх суму за окремо виставленими рахунками-фактурами протягом 10 банківських днів з дати їх отримання; датою отримання рахунків-фактур вважається дата їх направлення факсимільним зв`язком або електронною поштою.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договір про відшкодування витрат набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах. Станом на спірний період та на час розгляду справи договір є чинним, що сторонами не заперечується.
25.04.2025 позивач отримав лист відповідача від 24.04.2025 №200/25, у якому відповідач повідомив, що 03.04.2025 направляв позивачу цінним листом з описом вкладення № 0830100151033 довідки про чистий дохід за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, однак це відправлення повернулося у зв`язку із закінченням строку зберігання, у зв`язку з чим довідки направлено повторно.
До листа відповідачем додано довідки про чистий дохід від 01.04.2025 за вих. №№ 125/25 141/25 за кожен місяць періоду з жовтня 2023 року по лютий 2025 року, у яких зазначено, що чистий дохід відповідача за відповідні місяці становить 0,00 грн. Факт отримання позивачем цих довідок саме 25.04.2025 визнається обома сторонами.
На підтвердження відправлення довідок про чистий дохід ще 03.04.2026, відповідачем до матеріалів справи надано: копію опису вкладення поштового відправлення, копію конверту та накладну №0830100151033 від 03.04.2025. Позивач заперечує проти отримання такого листа. Відповідач визнає вказані обставини та зазначає, що поштове відправлення №0830100151033 від 03.04.2025 повернулось на адресу відповідача, оскільки не було вручено позивачу.
З наданих відповідачем доказів вбачається те, що на конверті та в описі вкладення поштового відправлення міститься адреса позивача, що відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Разом з цим, у накладній №0830100151033 від 03.04.2025 міститься інша адреса, а саме: м. Бориспіль, Київський шлях, 86.
Листом від 12.05.2025 № 14-22-25 позивач повідомив відповідача про нарахування за несвоєчасне надання довідок за жовтень 2023 року лютий 2025 року штрафу в розмірі 100,00 грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення та направив рахунки-фактури від 08.05.2025 № 897/359, №897/361 897/376 на загальну суму 472 700,00 грн.
Так, позивачем до матеріалів справи долучені копії рахунків -фактур, складених позивачем для сплати штрафу за несвоєчасне надання довідок відповідно до п. 4.3 договору №80.1-14/1-32 від 09.09.2014, а саме: №897/359 від 08.05.2025 на суму 42900,00 грн за жовтень 2023; №897/361 від 08.05.2025 на суму 42900,00 грн за листопад 2023; №897/362 від 08.05.2025 на суму 42900,00 грн за грудень 2023; №897/363 від 08.05.2025 на суму 44300,00 грн за січень 2024; №897/364 від 08.05.2025 на суму 41400,00 грн за лютий 2024; №897/365 від 08.05.2025 на суму 38300,00 грн за березень 2024; №897/366 від 08.05.2025 на суму 35300,00 грн за квітень 2024; №897/367 від 08.05.2025 на суму 32200,00 грн за травень 2024; №897/368 від 08.05.2025 на суму 29200,00 грн за червень 2024; №897/369 від 08.05.2025 на суму 26100,00 грн за липень 2024; №897/370 від 08.05.2025 на суму 23000,00 грн за серпень 2024; №897/371 від 08.05.2025 на суму 20000,00 грн за вересень 2024; №897/372 від 08.05.2025 на суму 16900,00 грн за жовтень 2024; №897/373 від 08.05.2025 на суму 13900,00 грн за листопад 2024; №897/374 від 08.05.2025 на суму 10800,00 грн за грудень 2024; №897/375 від 08.05.2025 на суму 7700,00 грн за січень 2025; №897/376 від 08.05.2025 на суму 4900,00 грн за лютий 2025.
Листом від 22.05.2025 № 209/25 відповідач відмовився від оплати зазначених рахунків-фактур, пославшись, зокрема, на частину шосту статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідачем не надано доказів сплати штрафних санкцій та виконання вимог позивача.
Відповідачем до матеріалів справи копії судових рішень у справі №911/91824.
Так, рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2024 по справі №911/918/24 ухвалено: позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити частково; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» виконати зобов`язання, встановлені у п.п. 2.2.2. п. 2.2 Договору №80.1-14/1-32 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі договору №1579 від 11.06.2014 за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта») на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 301 850,00 грн. (триста одну тисячу вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок) штрафу, 9 666,80 грн. (дев`ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень вісімдесят копійок) судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів від 16.12.2024 по справі №911/918/24 постановлено: апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта та Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2024 у справі № 911/918/24 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2024 у справі № 911/918/24 залишити без змін.
Рішення суду в частині сплати штрафу виконано відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 01.01.2025 на суму 30850,00 грн.
Окрім цього, відповідачем до матеріалів справи надано копію наказу відповідача від 23.03.2022 № 76-К з 01.04.2022 про оголошений простій у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності наказом відповідача від 23.03.2022 № 76-К з 01.04.2022 оголошено простій.
Також позивачем додано до матеріалів справи звіти про фінансові результати за 1 півріччя 2026 року, за 2025 рік, за 2024 рік.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та вказує, що відповідач, в порушення вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, не надав довідки про чистий дохід за період березень 2022 року - вересень 2023 року.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Суд зазначає, що з 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб». Водночас спірні правовідносини (прострочення надання довідок за жовтень 2023 року лютий 2025 року та нарахування штрафу за це прострочення) виникли та були завершені до 28.08.2025, тому з огляду на частину першу статті 58 Конституції України до них застосовуються норми Господарського кодексу України, чинні на час їх виникнення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат на відповідача покладено обов`язок щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід.
З аналізу вказаного пункту договору вбачається те, що цей обов`язок є самостійним і не залежить від того, чи отримував відповідач дохід у відповідному місяці: відсутність доходу підлягала відображенню в довідці із зазначенням нульового показника. З огляду на це, суд відхиляє доводи відповідача про те, що простій підприємства та відсутність доходу звільняли його від обов`язку своєчасно надавати довідки.
Судом встановлено, що довідки про чистий дохід за жовтень 2023 року лютий 2025 року надійшли до позивача лише 25.04.2025, тобто з порушенням встановленого договором строку щодо кожного звітного місяця.
Посилання відповідача на направлення довідок 03.04.2025 суд оцінює критично в частині визначення дати виконання зобов`язання, оскільки договір пов`язує виконання обов`язку з наданням довідки в бухгалтерію балансоутримувача, а фактично довідки надійшли до позивача 25.04.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, лист від 03.04.2026 не був отриманий позивачем, оскільки відповідач не перевірив правильність заповнення накладної №0830100151033 від 03.04.2025, в якій було зазначено невірну адресу позивача, що й стало причиною не отримання довідок позивачем у вказаному поштовому відправленні.
Отже, належним доказом отримання довідок позивачем є поштове відправлення, яке було отримано позивачем 25.04.2026.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином умови п.п.2.2.2 п.2.2 договору про відшкодування витрат, у спірний період жовтень 2023 року - лютий 2025 року, оскільки не надавав щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (із зазначенням конкретної суми), а подав вказані довідки тільки 25.04.2025, тобто з порушенням строку встановленого договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною першою статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, зокрема у певній, визначеній грошовій сумі.
Принципи господарсько-правової відповідальності ґрунтуються на презумпції вини особи, яка порушила зобов`язання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України, частина друга статті 614 Цивільного кодексу України). Доказів відсутності своєї вини у простроченні надання довідок відповідач суду не надав.
За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.
В даному випадку, така неустойка передбачена п. 4.3 договору про відшкодування витрат, а порушення відповідачем зобов`язань встановлено судом вище.
З огляду на те, що судом встановлений факт порушення відповідачем строку подання довідок про чистий дохід за спірний період жовтень 2023 року - лютий 2025, штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення, прямо передбачений пунктом 4.3 Договору про відшкодування витрат, то відповідно доводи позивача про наявність правових підстав для нарахування позивачу штрафу є правомірними та доведеними належним чином.
Відповідачем не надано доказів сплати штрафних санкцій та виконання вимог позивача.
Водночас згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Договором про відшкодування витрат іншого строку не встановлено.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 та частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України суд з`ясовує правильність здійснення позивачем розрахунку та у разі його неправильності самостійно визначає суму штрафних санкцій, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та заявленого розміру.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивач нарахував штраф за весь період прострочення, без урахування обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Крім того, позивач невірно визначив період прострочення виконання зобов`язання за період жовтень- грудень 2023, оскільки відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, тому період обчислення штрафу починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Також, помилка позивача в розрахунку стосується кінцевої дати, до якої позивач мав право нараховувати неустойку, оскільки 25.04.2025 відповідач вже виконав свої зобов`язання, то відповідно кінцева дата до якої нараховується неустойка є 24.04.2025.
За розрахунком суду не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, обґрунтований розмір штрафу становить 251600,00 грн.
Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми за період, за який позивач мав право нараховувати штрафні санкції відповідно до умов договору та з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодекс України а також меж періоду, який визначений позивачем, за результатами якого нараховано штраф: за жовтень 2023 штраф у розмірі 7700,00 грн за період з 22.02.2024 по 08.05.2024 (77х100,00 грн); за листопад 2023 штраф у розмірі 10800,00 грн за період з 22.02.2024 по 08.06.2024 (108х100,00 грн); за грудень 2023 штраф у розмірі 13800,00 грн за період з 22.02.2024 по 08.07.2024 (138х100,00 грн); за січень 2024 штраф у розмірі 18300,00 грн за період з 08.02.2024 по 08.08.2024 (183х100,00 грн); за лютий 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.03.2024 по 08.09.2024 (185х100,00 грн); за березень 2024 штраф у розмірі 18400,00 грн за період з 08.04.2024 по 08.10.2024 (184х100,00 грн); за квітень 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.05.2024 по 08.11.2024 (185х100,00 грн); за травень 2024 штраф у розмірі 18400,00 грн за період з 08.06.2024 по 08.12.2024 (184х100,00 грн); за червень 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.07.2024 по 08.01.2025 (185х100,00 грн); за липень штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.08.2024 по 08.02.2025 (185х100,00 грн); за серпень 2024 штраф у розмірі 18200,00 грн за період з 08.09.2024 по 08.03.2025 (182х100,00 грн); за вересень 2024 штраф у розмірі 18300,00 грн за період з 08.10.2024 по 08.04.2025 (183х100,00 грн); за жовтень 2024 штраф у розмірі 16800,00 грн за період з 08.11.2024 по 24.04.2025 (168х100,00 грн); за листопад 2025 штраф у розмірі 13800,00 грн за період з 08.12.2024 по 24.04.2025 (138х100,00 грн); за грудень 2024 штраф у розмірі 10700,00 грн за період з 08.01.2025 по 24.04.2025 (107х100,00 грн); за січень 2025штраф у розмірі 7600,00 грн за період з 08.02.2025 по 24.04.2025 (76х100,00 грн); за лютий 2025 штраф у розмірі 4800,00 грн за період з 08.03.2025 по 24.04.2025 (48х100,00 грн).
Загальна сума штрафу становить 251600,00 грн.
Суд врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2024 у справі №911/918/24 стягнуто з відповідача на користь позивача за ненадання довідки про чистий дохід за період березень 2022 - вересень 2023 за спірним договором штраф, тому нарахування позивачем штрафу за неподання вказаної довідки у даній справі за період з 01.10.2023 (не охоплений судовим рішенням у справі 911/2556/26) не є подвійним стягненням і не суперечить закону.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення неустойки є правомірними в частині 251600,00 грн. В іншій частині, розрахунок позивача визнається судом неправомірним та неправильним.
Щодо клопотання про зменшення розміру штрафу
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів учасників господарських відносин та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина друга статті 216 Господарського кодексу України). Господарські санкції, що встановлюються за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат і не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, більш вигідний порівняно з надходженнями від належно виконаних зобов`язань.
За певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, несправедливим щодо боржника, а майновий тягар відповідних виплат невиправдано обтяжливим. У таких випадках має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, яка кореспондує з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення неустойки, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є випадок винятковим, з огляду на інтереси сторін, ступінь виконання зобов`язання, причини його неналежного виконання, наслідки порушення, невідповідність розміру неустойки таким наслідкам, поведінку винної сторони тощо. Зменшення неустойки є правом суду, а розмір такого зменшення законом не визначений і віднесений на розсуд суду, який має забезпечити баланс інтересів сторін та не допускати фактичного звільнення боржника від відповідальності без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 27.02.2024 у справі № 911/858/22).
Доводи позивача про суперечливу поведінку відповідача суд не приймає. Заявлення відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу поряд із запереченнями проти позову є реалізацією його процесуальних прав і не свідчить про недобросовісність чи визнання позову, а тому не є підставою для застосування доктрини venire contra factum proprium.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд бере до уваги таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 № 188-р тимчасово, з 00 год 00 хв 28.02.2022, закрито міжнародний пункт пропуску «Бориспіль». З 24.02.2022 повітряний простір України закрито для цивільних користувачів, а Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не здійснює обслуговування пасажирських рейсів.
Майно передано відповідачу в оренду для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі в пасажирському терміналі аеропорту. У зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності наказом відповідача від 23.03.2022 № 76-К з 01.04.2022 оголошено простій. Довідками за спірний період підтверджено відсутність у відповідача чистого доходу, тож за цей період не виникло і грошового зобов`язання, розмір якого залежить від чистого доходу.
Судом взято до уваги те, що позивачем подано докази про збитковість свого підприємства. Разом з цим, вказані обставини не впливають на визначення розміру штрафу, оскільки штрафні санкції застосовані не з метою покращення матеріального становища позивача.
Суд також враховує, що позивач не надав доказів понесення реальних збитків, спричинених саме несвоєчасним наданням довідок; відповідач, хоча і з простроченням, виконав обов`язок у повному обсязі 25.04.2025; водночас порушення мало систематичний і тривалий характер, а відповідач уже притягувався до відповідальності за аналогічне порушення за попередні звітні періоди (справа № 911/918/24).
Враховуючи, що основною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання, а не отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків, з огляду на наведені обставини в їх сукупності, керуючись принципами добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу на 50 %, тобто до 125800,00 грн. Підстав для зменшення штрафу на 90 %, як просить відповідач, суд не вбачає, оскільки таке зменшення фактично звільнило б відповідача від відповідальності за систематичне порушення договірного зобов`язання.
Інші доводи та докази учасників справи судом досліджено та оцінено; вони не спростовують наведених висновків. Європейський суд з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Відповідно до статей 73, 74, 76 79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме на суму 125800,00 грн, оскільки за розрахунком суду розмір штрафу становить 251600,00 грн, який був зменшений судом за клопотанням відповідача з урахуванням заперечень позивача.
Судові витрати
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України судовий збір покладається на відповідача без урахування такого зменшення, оскільки в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5672,40 грн. Пропорційно обґрунтованій сумі штрафу (251600,00 грн) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3019,20 грн судового збору; решта судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київріанта (08343, Київська обл., с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 72 літера А, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 00452417) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Френкеля Академіка, буд. 3; код ЄДРПОУ 20572069) штраф у розмірі 125800 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3019 (три тисячі дев`ятнадцять) грн 20 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 06.11.2026 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 10.11.2026.
Суддя Д.М. Огороднік
Судове рішення № 141345427, Господарський суд Київської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2556/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: