Ухвала суду № 141345306, 10.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
10.11.2026
Номер справи
916/4139/26
Номер документу
141345306
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

10.11.2026Справа № 916/4139/26За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Делюкс Девелопмент»

Про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Делюкс Девелопмент»

До Антимонопольного комітету України

Про визнання недійним рішення в частині

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Делюкс Девелопмент» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним пункт 1, 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 17.09.2026 року № 714-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 145-26.13/75-26 у частині, якою визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 41510150) вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

12.10.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/439/26 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

28.10.2026 матеріали справи №916/4139/26 надійшли до Господарського суду міста Києва та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Бондаренко Г. П.

03.11.2026 Господарським судом міста Києва у складі судді Бондаренко Г. П. залишено позов без руху та встановлено позивачеві строк та спосіб усунення недоліків позову.

04.11.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої також долучено заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України від 17.09.2026 року № 714 р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 145-26.13/75-26 у частині, що стосується ТОВ «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ: 41510150), а саме пункту 1 резолютивної частини у відповідній частині та пункту 3 резолютивної частини, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/4139/26.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що рішення Антимонопольного комітету України від 17.09.2026 року № 714 р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №145-26.13/75-26 ухвалене за результатами закупівлі будівельних робіт, у якій позивач брав участь, що може спричинити для позивача обмеження участі у публічних закупівлях незалежно від фактичного виконання штрафної санкції.

Заявник вважає такий захід співмірним заявленим вимогам, оскільки, він спрямований на збереження можливості ефективного судового захисту та запобігання наслідкам, які неможливо буде повноцінно усунути після завершення певних процедур закупівель.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина 1 статті 136 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 статті 136 ГПК України - забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може

а) істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

б) істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов у даній справі носить немайновий характер, хоча саме рішення впливає на сферу майнових прав та інтересів позивача.

У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення при задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 20.01.2025 у справі №910/8275/24, від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21, від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення у дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Вище викладена правова позиція Великої Палати Верховного Суду застосована також у постанові Верховного Суду від 01.08.2024 у справі №910/211/24.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тим часом, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Тобто не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову за заявами у справах, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у логічно-послідовній залежності від предмета та підстав позову, правового обґрунтування вимог кожного конкретного господарського спору, видам забезпечення, доводам і аргументам сторін.

Суд зазначає, що рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 60 Закону №2210-III).

У частині 4 статті 60 Закону № 2210-III зазначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМК, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМК на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом АМК відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Таким чином, виконання рішення органу АМК, зокрема і щодо стягнення штрафу, у разі його оскарження в судовому порядку, зупиняється в силу вимог ч. 4 статті 60 Закону та не потребує окремого прийняття рішення щодо його окремого зупинення виконання.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону № 2210-III незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу АМК.

У справах, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, Верховний Суд вже надавав правові висновки у вирішенні питання щодо наявності / відсутності підстав для забезпечення позову.

Зокрема, у постанові від 26.03.2026 у справі №910/14711/25 Верховний Суд (пункт 56) з посиланням на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Ради Європи 13.09.1989, зазначив, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

У постанові від 11.11.2021 у справі №910/269/20 Верховний Суд зазначав, що:

- частина 5 статті 60 Закону є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМК України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМК України за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову;

- водночас забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження діяльності позивача/заявника на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною, а за своїми наслідками таке забезпечення позову є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, що не допускається положеннями частини 11 статті 137 ГПК України.

Вказані вище правові висновки є сталими та неодноразово і послідовно висловлювалися Верховним Судом (постанови Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 18.03.2021 у справі №910/13451/20, від 04.09.2024 у справі №904/5133/23, від 29.11.2024 у справі №922/2921/24, від 22.09.2025 у справі №922/1327/25).

За таких обставин, наявність негативних наслідків для заявника, якими обґрунтована заява про забезпечення позову є мірою, що передбачена законодавцем для подальшого запобігання вчинення порушень в сфері захисту економічної конкуренції, а позивачем не доведено наявність виключних випадків, що доводили б достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявником не наведено обставин, передбачених ч. 2 статті 136 ГПК України, для вжиття заходів до забезпечення позову, який має намір подати заявник, а отже суд відмовляє у задоволенні заяви.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 140 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Делюкс Девелопмент» про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Суддя Г.П. Бондаренко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141345306 ?

Документ № 141345306 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141345306 ?

Дата ухвалення - 10.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141345306 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141345306 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141345306, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141345306, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141345306 відноситься до справи № 916/4139/26

Це рішення відноситься до справи № 916/4139/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141345305
Наступний документ : 141345307