Ухвала суду № 141344912, 05.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

05.11.2026Справа № 910/5087/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" від 20 жовтня 2026 року про відстрочення виконання судового рішення в справі № 910/5087/26 за позовом Акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" про стягнення 513 471,77 грн,

за участю представників:

позивача: Никоненка О.В.;

відповідача: Лєщинського К.Д.;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (далі - Товариство) 513 471,77 грн, з яких: 496 512,73 грн - основна заборгованість, 13 490,25 грн - інфляційні втрати, 3 468,79 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством покладених на нього зобов`язань з повернення попередньої оплати за укладеними між сторонами договорами про постачання електричної енергії від 28 березня 2022 року: № С-28/03/22-8, № С-28/03/22-9, № С-28/03/22-10, № С-28/03/22-11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/5087/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 липня 2026 року в задоволенні позову було відмовлено.

3 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, у якій останнє просило ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача 60 000,00 грн витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом даної справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 серпня 2026 року в задоволенні вказаної заяви Товариства було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року апеляційну скаргу Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 30 липня 2026 року в справі № 910/5087/26 задоволено, вказане рішення суду першої інстанції скасовано й прийнято нове, яким позов Компанії задоволено та стягнуто з Товариства на користь Компанії 496 512,73 грн основного боргу, 13 490,25 грн інфляційних втрат, 3 468,79 грн трьох процентів річних, а також судові витрати.

20 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року в даній справі на один рік з моменту її ухвалення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 жовтня 2026 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 5 листопада 2026 року.

21 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли заперечення на вищевказану заяву Товариства від цієї ж дати, у яких остання просила відмовити в задоволенні вказаної заяви відповідача, оскільки останнім не доведено наявності виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Зокрема, наявність дебіторської заборгованості позивача перед відповідачем, зупинення відповідних виконавчих проваджень, статус відповідача як критично важливого підприємства та необхідність здійснення розрахунків з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") самі по собі не є достатніми підставами для відстрочення виконання відповідної постанови Північного апеляційного господарського суду. Крім того, відповідач не надав належних доказів свого незадовільного фінансового стану та не обґрунтував, яким чином протягом одного року зміняться обставини, на які він посилається. Позивач також наголошував на тому, що відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року порушуватиме його майнові інтереси та інтереси держави, враховуючи стратегічне значення Компанії для економіки й обороноздатності України.

22 жовтня 2026 року до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/5087/26.

Цього ж дня через систему "Електронний суд" від представника Компанії надійшла заява від 22 жовтня 2026 року про його участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 26 жовтня 2026 року задоволено.

26 жовтня 2026 року на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року судом видано відповідні накази.

27 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання від цієї ж дати про зупинення стягнення за наказами Господарського суду міста Києва від 26 жовтня 2026 року до розгляду заяви Товариства про відстрочення виконання судового рішення. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2026 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

30 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшла заява від цієї ж дати про його участь у засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 2 листопада 2026 року задоволено.

У судовому засіданні 5 листопада 2026 року представник Товариства підтримав подану заяву, просив суд її задовольнити.

Представник Компанії в задоволенні заяви відповідача просив відмовити.

Розглянувши заяву Товариства про відстрочення виконання постанови суду апеляційної інстанції, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується ця заява, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

В обґрунтування своєї заяви Товариство посилалося на сукупність таких обставин як: наявність значної дебіторської заборгованості Компанії перед відповідачем у загальному розмірі 91 005 994,56 грн, підтвердженої судовими рішеннями, що набрали законної сили; зупинення виконавчих проваджень щодо примусового стягнення зазначеної заборгованості на підставі пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"; неможливість отримання належних Товариству грошових коштів у примусовому порядку протягом дії воєнного стану; визнання відповідача критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; здійснення ним господарської діяльності з постачання електричної енергії; необхідність своєчасного виконання грошових зобов`язань перед НЕК "Укренерго" за договором про врегулювання небалансів електричної енергії; можливість набуття Товариством статусу "Переддефолтний" або "Дефолтний" у разі порушення відповідних розрахунків; відсутність вини відповідача у виникненні спору; необхідність забезпечення балансу майнових інтересів сторін, а також відсутність доказів завдання Компанії додаткових збитків внаслідок відстрочення виконання судового рішення.

У той же час, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зауважує, що між сторонами даного спору виникли господарські відносини, а приписи ГПК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість або здійснюють діяльність у сфері критичної інфраструктури, у питаннях виконання судових рішень, у зв`язку з чим посилання заявника на наявність заборгованості Компанії перед ним, а також на його статус критично важливого підприємства як на підстави для відстрочення виконання постанови суду апеляційної інстанції відхиляються.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, а тому наявність невиконаних грошових зобов`язань одного суб`єкта господарювання перед іншим не може сама по собі виправдовувати невиконання останнім власних грошових зобов`язань, встановлених судовим рішенням, яке набрало законної сили.

За таких обставин факт наявності заборгованості Компанії перед Товариством у розмірі 91 005 994,56 грн та зупинення на законодавчому рівні виконавчих проваджень щодо її примусового стягнення не можуть самі по собі бути підставами, що істотно ускладнюють виконання постанови суду апеляційної інстанції або роблять його неможливим. При цьому, зупинення вчинення виконавчих дій у відповідних провадженнях не припиняє грошових зобов`язань Компанії перед Товариством, не позбавляє останнє права на отримання присуджених йому коштів та не виключає можливості добровільного виконання відповідних судових рішень.

Крім того, заявником не надано жодних доказів того, що протягом одного року з моменту ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року Товариство отримає від Компанії або будь-яких інших осіб грошові кошти в обсязі, достатньому для виконання даного судового рішення.

Посилання відповідача на те, що він є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, також не беруться судом до уваги як самостійна підстава для відстрочення виконання судового рішення, оскільки відповідний статус не звільняє суб`єкта господарювання від виконання встановлених судовим рішенням грошових зобов`язань та не свідчить про неможливість їх виконання.

Так само наявність договірних зобов`язань відповідача перед НЕК "Укренерго" не свідчить про об`єктивну неможливість виконання постанови суду апеляційної інстанції в даній справі. При цьому, судом враховано, що договір про врегулювання небалансів електричної енергії передбачає здійснення взаємних розрахунків між його сторонами залежно від обсягів відповідних небалансів, а тому сам факт приєднання Товариства до такого договору не свідчить виключно про витратний характер відповідних господарських операцій.

Доводи заявника щодо можливого набуття ним статусу "Переддефолтний" або "Дефолтний" також не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо можливих негативних наслідків у майбутньому, тоді як доказів наявності простроченої заборгованості перед НЕК "Укренерго", отримання відповідних попереджень або фактичного виникнення обставин, які можуть зумовити набуття таких статусів, Товариством суду надано не було.

Так само посилання Товариства на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не приймається судом до уваги як достатня підстава для задоволення заяви, оскільки обставини виникнення спору та правомірність поведінки сторін уже були предметом судового розгляду, за результатами якого постановою суду апеляційної інстанції встановлено обов`язок відповідача повернути Компанії відповідні грошові кошти. Той факт, що суд першої інстанції спочатку відмовив у задоволенні позову, не свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання постанови суду апеляційної інстанції, та не звільняє Товариство від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

Наявність у заявника поточних зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії також не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, а навпаки, за відсутності доказів очікуваного покращення його фінансового стану свідчить про недоведеність того, що відстрочення, про яке просить Товариство, забезпечить виконання постанови Північного апеляційного господарського суду в даній справі в майбутньому, зокрема, надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму для виконання спірного зобов`язання.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, Товариство надало суду копії судових рішень та документів виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з інших осіб, документи на підтвердження здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, а також документи щодо приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Однак, Товариством не було подано суду належних доказів на підтвердження його неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, довідок з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на його рахунках, балансу та звіту про фінансові результати, а також доказів відсутності майна, за рахунок якого можливе виконання судового рішення.

Крім того, заявником не надано актуальних доказів (на момент подання та розгляду судом зазначеної заяви), що підтверджують погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності Товариства внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що, як наслідок, може призвести до неможливості виконання постанови суду апеляційної інстанції.

Судом враховано, що не тільки Товариство продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й Компанія, на господарську діяльність якої також негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

При цьому Компанія здійснює господарську діяльність у сфері нафтовидобування, належить до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а тому відстрочення виконання судового рішення на один рік також може негативно вплинути на її майнові інтереси.

Судом враховано, що відсутність доказів завдання Компанії додаткових збитків унаслідок відстрочення виконання судового рішення не може нівелювати встановлене законом право позивача на своєчасне отримання присуджених йому грошових коштів.

При цьому заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок відстрочення виконання постанови суду апеляційної інстанції протягом одного року будуть усунені обставини, на які він посилається, або виникнуть інші джерела фінансування, що забезпечать виконання відповідного судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Товариством заяви про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року в даній справі у зв`язку з її необґрунтованістю.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної заяви, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні заяви Товариства.

Керуючись статями 74, 76-79, 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" від 20 жовтня 2026 року про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2026 року в справі № 910/5087/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 10 листопада 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко